Розкрито незаконний бізнес з отримання груп інвалідності для шахтарів

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

В Україні контррозвідка викрила та затримала громадянку Республіки Білорусь, яка діяла в інтересах білоруського КДБ, маскуючи свою діяльність під роботу в медіасфері. За даними правоохоронних органів, жінка намагалася вийти на контакт з одним із підрозділів української військової розвідки з метою збору закритої інформації, що становить інтерес для іноземних спецслужб.

Слідством встановлено, що затриманій 35 років, а співпраця з білоруськими спецслужбами розпочалася ще у 2015 році. Для легалізації перебування в інформаційному просторі України вона використовувала статус журналістки, брала участь у підготовці матеріалів та раніше співпрацювала з медіаресурсами, які мали чітко виражену проросійську редакційну політику.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.