Розкриття лікарської таємниці та медкомісії в кожній лікарні: Рада ухвалила законопроєкт про «цифрову ВЛК»

За новішими даними Мінекономіки, у травні внутрішній продукт України продовжив показувати стійке зростання, піднявшись на 4,8%. Хоча ця цифра трохи нижча порівняно з попереднім місяцем, коли він становив 5,2%, проте вона свідчить про стійку та певну динаміку економічного розвитку. Прес-служба Міністерства економічного розвитку та торгівлі України наділа ці важливі дані, підкреслюючи активну роль державних інституцій у сприянні стабільності та розвитку національної економіки.

У період з січня по квітень 2024 року економіка продовжує показувати ознаки відновлення, завдяки рекордним обсягам експорту товарів, збільшенню попиту на будівельні послуги та підтримці інфраструктурних проектів з державного бюджету. Про це заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Вона також підкреслила, що стабільна робота морського коридору сприяла зростанню виробництва металургійної продукції та видобуванню металевих руд.

Проте, проблеми з енергетичною системою, включаючи атаки на енергетичні об’єкти та пошкодження трансформаторних підстанцій, створюють труднощі для генерації електроенергії. Це може негативно вплинути на роботу промисловості та інших секторів економіки.

Міністерство економіки також опублікувало два сценарії у своєму консенсус-прогнозі: один передбачає закінчення війни у 2024 році, а інший – тривання конфлікту. У 2023 році Україна витратила на військові потреби 64,8 мільярда доларів, що становить 58% від загальних державних витрат і місце за обсягом витрат на військові цілі в світі.

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала свідком вражаючого витоку громадської активності, набравши 25 тисяч голосів усього за 3 дні. Важливо підкреслити, що ініціатор петиції пропонує надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям після початку повномасштабної війни. Це особливо цікаво в контексті порівняння зі схожою петицією від народного депутата Дубінського, яка набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, та ще й з підтримкою великих телеграм-каналів. Незважаючи на це, петиція вже 4,5 місяці знаходиться на розгляді від Президента. Цей приклад свідчить про те, як сьогоднішня ситуація демонструє зростаючу готовність українців активно залучатися до громадських ініціатив, зокрема шляхом підтримки петицій, що важливі для суспільства. Якщо восени 2023 року українці не проявляли поспішності у підтримці мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням процедури авторизації, такі петиції здатні набирати голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні країни.

Громадська активність в Україні набирає обертів, як свідчать результати петиції про мобілізацію правоохоронців та державних службовців, яка набрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні.Ініціатива з пропозицією надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим зі Збройних Сил України є важливим кроком у підтримці військовослужбовців та їхнього включення у цивільне життя після завершення військової кар'єри.Порівняно зі схожими ініціативами, які потребували значно більшого часу для набору необхідної кількості голосів, ця петиція демонструє зростаючу готовність громадян приймати активну участь у формуванні державної політики та вирішенні актуальних суспільних питань.Важливою тенденцією є збільшення швидкості мобілізації суспільства через використання онлайн-платформ та соціальних мереж для залучення громадян до активної участі в громадських ініціативах.Цей приклад свідчить про зростаючу важливість громадського контролю та участі у формуванні політики, що відображає розвиток громадянського суспільства в Україні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з даними слідства, нотаріус з кінця 2022 року по 2024 рік перебував за межами України, але не припиняв свою діяльність. Від його імені працювали підлеглі, які не мали офіційного працевлаштування. Схема включала:

Сам нотаріус, перебуваючи за кордоном, контролював діяльність офісу за допомогою відеокамер.

Усім п’ятьом учасникам схеми, включаючи нотаріуса, пред’явлено підозри за такими статтями Кримінального кодексу України:

Під час обшуків правоохоронці виявили:

Кримінальне провадження триває. Правоохоронці встановлюють інших осіб, причетних до схеми.

Цей випадок ще раз підкреслює необхідність посилення контролю за діяльністю нотаріусів та відповідальності за порушення законодавства у сфері використання електронних підписів і доступу до реєстрів.

У Харківській області правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій із реєстрами нерухомості, яка діяла протягом кількох років та дозволяла незаконно змінювати характеристики об’єктів. Завдяки цим махінаціям недобросовісні власники отримували можливість штучно збільшувати площі приміщень, змінювати їхнє функціональне призначення й оформлювати незавершене будівництво як готове житло, уникаючи офіційних дозволів і перевірок.

Розслідування показало, що в селищі Пісочин об’єкт незавершеного будівництва площею понад 500 квадратних метрів був зареєстрований як повністю завершений будинок, після чого його площа «зросла» до 728 квадратів. У Харкові на вулиці Кандаурова невелика квартира площею 26,5 квадратних метрів у документах перетворилася на трикімнатне житло площею 75 квадратів. Ще один приклад стосується гуртожитку на Харківському шосе, площа якого становила майже 6 тисяч квадратних метрів, але в реєстрах він «перетворився» на інший об’єкт із зовсім іншим призначенням.

Керує схемою адвокат Валентин Мельник, використовуючи зв’язки у Міністерстві юстиції. До змови залучені високопосадовці відомства: В’ячеслав Хардіков, Ірина Свистун та Дмитро Волик, начальник відділу нотаріату у Харківській області та кум Мельника. Під його контролем працюють реєстратори, формально при місцевих радах, але фактично — в офісі на вулиці Сумській, 96.

До операцій із підробки реєстрів залучені також Сергій Зоткін, Олег Жбадинський, Ігор Тесленко та Ірина Романюк. Вони вносять зміни до реєстрів, легалізуючи збільшення площ або зміну призначення об’єктів.

Незважаючи на десятки скарг і рішення судів, які зобов’язували ДБР, СБУ та БЕБ відкрити провадження, деякі дії залишаються невиконаними, що свідчить про саботаж правоохоронних органів. Міністр юстиції Галущенко поки що ігнорує викриття, фактично покриваючи схему.