САП вимагає конфіскації майна київської чиновниці та її матері на 7,8 млн грн

46-річна телеведуча Маша Єфросиніна привернула увагу шанувальників не лише стильними чорно-білими фотографіями, а й глибоким особистим дописом, який вона опублікувала в своєму Instagram. На знімках зірка позує в елегантному образі: шкіряний топ, коротка шубка та куртка, що підкреслюють її струнку фігуру, а також смілива поза, що випромінює впевненість і рішучість. Однак, як зазначила сама телеведуча, ці кадри — лише фон до важливої теми, яку вона порушила у своєму тексті.

Основна думка посту стосується того, що сучасне суспільство все більше втрачає здатність до критичного мислення. Маша Єфросиніна висловила своє занепокоєння з приводу поверхневого сприйняття інформації, яке стало нормою в епоху соціальних мереж та швидких новин. Вона зазначає, що таке спрощене розуміння реальності веде до маніпуляцій, підриву важливості глибокого аналізу і, в кінцевому підсумку, до формування спільнот, які живуть у своєрідній "інформаційній бульбашці". Це призводить до того, що люди починають сприймати світ через стереотипи та емоційні реакції, не звертаючи увагу на важливі факти.

«Небажання людей критично мислити… Поверхневе сприйняття інформації веде до примітивного розуміння світу, а далі — до агресії як способу захистити психіку», — написала ведуча.

Другою рисою, яка викликає у неї відторгнення, Маша назвала фамільярність. Йдеться про ситуації, коли незнайомі люди одразу переходять на «ти» або дозволяють собі торкатися співрозмовника:

«Багато хто вважає миттєвий перехід на “ти” чи хлопання по плечу ознакою дружності. А я бачу в цьому порушення психічних кордонів», — додала вона.

Третім пунктом у своєму «антисписку» Єфросиніна виділила безкарність зла, яка, за її словами, особливо болісно проявляється під час війни:

«Ми живемо у найжахливішому “реаліті”, де світ спостерігає за злочинами у прямому ефірі».

Публікація одразу викликала хвилю відгуків. Шанувальники ведучої дякують їй за щирість і силу, називаючи Машу «прикладом сучасної жінки, яка поєднує красу і глибину». У коментарях користувачі пишуть: «Мрію і мотивуюсь бути схожою на тебе!», «Сильна, розумна, справжня».

Єфросиніна вже не вперше піднімає важливі соціальні теми через особисті дописи. У час, коли публічні люди дедалі частіше обмежуються розважальним контентом, її слова стали нагадуванням: думати критично, поважати кордони інших і не миритися зі злом — це основи людяності, які потребують голосу навіть у соцмережах.

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.