СБУ розкрила деталі допитів військових КНДР, які потрапили в полон

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Відомий український телеведучий Олексій Суханов поділився важливими відомостями про стан легендарної співачки Софії Ротару. В інтерв'ю, яке він дав під час подкасту блогера Вадима Радіонова, Олексій розповів, що артистка зараз перебуває в Україні, але її здоров'я, як фізичне, так і психічне, залишає бажати кращого. Співачка стикається з серйозними труднощами, які впливають не тільки на її фізичний стан, але й на душевний спокій.

Суханов також зазначив, що Софія Ротару планує дати інтерв'ю, однак на даний момент вона не готова до публічних виступів. Це для неї надзвичайно важливий крок, але її поточний стан не дозволяє зробити цей крок. За словами телеведучого, співачка потребує часу для того, щоб відновитися як фізично, так і емоційно, перш ніж знову виходити на публіку.

«Софія Михайлівна хоче дати інтерв’ю, вона готується, але поки що вона не в тому стані — і душевному, і фізичному. Але, дякувати Богу, вона тут, вона жива, вона з Україною», — наголосив Суханов.

Телеведучий закликав із повагою ставитися до її рішення взяти паузу, адже кожна людина має свій поріг болю, втоми та спустошеності. Він зазначив, що навіть ті, хто перебуває у важчих умовах, повинні пам’ятати: переживання та внутрішня боротьба у кожного унікальні.

Попри складний етап, Софія Ротару залишається в Україні, що, за словами Суханова, є важливим сигналом її підтримки та присутності поруч із народом.

Протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні виявила тривогувальну ситуацію — страта 32 українських військовополонених, що перевищує всі попередні рекорди. Ці звістки містить офіційний звіт Місії, який було оприлюднено у вівторок, 26 березня. Згаданий документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та ґрунтується на інтерв'ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення, викладені у звіті, відображають жорстоке та безжалісне поводження, а також невідповідні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, а також проблеми з харчуванням і медичною допомогою.

Місія вказує на те, що російська армія не припиняє використовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Специфічно, звіт розкриває раніше відомі практики тортур, утримання під вартою без контакту зі світом та примусові зникнення. Крім цього, документ містить інформацію, отриману під час інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які свідчили про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

Додатково, Місія підтверджує інформацію про насильство, що здійснюється російськими військовими над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів. Ці відомості підкреслюють необхідність негайних та ефективних заходів для захисту прав людини та забезпечення безпеки на окупованих територіях.

Висновки зі звіту Моніторингової місії Організації Об'єднаних Націй щодо страти 32 українських військовополонених виявили надзвичайно тривожну ситуацію. Події, зафіксовані в звіті за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року, свідчать про серйозні порушення прав людини та гуманітарне право. Незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, проблеми з харчуванням та медичною допомогою, підтверджують необхідність негайних заходів для захисту військовополонених та забезпечення їхнього гуманного та правовідповідного поводження.

Звіт також розкриває безжалісне ставлення російської армії, що продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші форми фізичного та психологічного насильства. Підтвердженням цього є інтерв'ю з українськими та російськими військовополоненими, які надали свідчення про тортури та недоліки умов у полоні та після нього.

Загалом, звіт Місії ООН висвітлює тяжку ситуацію з правами людини на окупованих територіях України та необхідність негайних міжнародних дій для врегулювання конфлікту та захисту прав українських громадян.