СБУ викрила дівчину з Кременчука, яка коригувала удари по правоохоронцях

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив свою стурбованість з приводу існуючої пенсійної формули в Україні, яку він назвав несправедливою та такою, що суперечить міжнародним стандартам. За словами Гетманцева, система нарахування пенсій в Україні не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №102, що встановлює мінімальні стандарти соціального забезпечення.

Міжнародний стандарт визначає, що при наявності 30 років трудового стажу пенсія повинна становити не менше 40% від середнього заробітку працівника. В Україні ж ситуація виглядає значно гірше: навіть за умови наявності повних 30 років стажу розмір пенсії не перевищує 30% від заробітної плати. Це означає, що один рік стажу забезпечує лише 1% пенсійного заміщення, що значно нижче міжнародних вимог.

Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

Україна продовжує демонструвати неймовірну стійкість та рішучість у захисті своєї територіальної цілісності та суверенітету. Незважаючи на складні обставини, країна зосереджує зусилля не лише на обороні, але й на відбудові та розвитку.

Зараз спостерігається три головні чинники. 1. На ці два напрямки стягують найбільше живої сили, озброєння і БК. 2. ЗСУ методично стали бити по енергосистемі в цих напрямках. 3. ЗСУ намагаються вибити ППО/ПРО росіян на цих ділянках.

Найімовірніше, все може початися саме з харківського напрямку, який частково матиме дві мети: – підняти бойовий дух, коли почнуть повертати контроль над втраченими територіями – змістити увагу противника.

Експерти дають лише 40% на успіх ЗСУ, оскільки мотивація у ЗСУ занадто низька, хоч озброєння на складах західної України достатньо, але його бережуть для наступу, воюючи зараз на Донбасі за рахунок живої сили.

І так, у ЗСУ пріоритетом тепер стоїть не Токмак і т.п., а Енергодар, оскільки захоплення АЕС і повернення її під контроль України вважатимуть Мега перемогою, особливо на момент наростаючого енергодефіциту в Україні. Така собі надія на відновлення поставок електроенергії з ЗаАЕС, якого вистачить, щоб замінити втрату всіх ТЕЦ, ГРЕС і тд. Ще плюс, її не можна знищити, як теплові станції. Зараз, до речі, Енергодар ЗСУ масово обстрілюють уже понад 20 днів.

Поширюються чутки про те, що життя в Харкові щодня стає все гіршим і виглядає нереальним. Світла практично немає, вода періодично відключається, а опалення цілковито відсутнє. У магазинах вимагають оплату тільки готівкою, а черги на товари тягнуться майже безкінечно. Банки працюють зі значними перебоями, а лікарні, які вже й так працюють на межі своїх можливостей, ледь здатні функціонувати. Це лише маленький шматочок глобальної проблеми, яка загрожує перетворити Харків на місто-примару. Банкірські установи намагалися зупинити медійну паніку, але нічого не вийшло. Ситуація в місті погіршується з кожним днем, але допомога від держави надходить мінімально. Російські сили продовжують атакувати Харків, завдаючи ударів по енергетичній та газовій інфраструктурі, що призводить до того, що місто стає абсолютно непридатним для життя. Відтік населення лише посилюється, і це лише перший сигнал того, що Харків будуть захоплювати. Це лише питання часу. Ймовірно, вже навесні буде розпочата Харківська наступальна операція, оскільки дефіцит енергоресурсів буде зростати, а потреба у них лише збільшуватиметься. Та навіть російським силам не поспішає. Україна з кожним днем стає все дорожчою у військовому обслуговуванні та забезпеченні, що негативно впливає на їхнє бажання продовжувати фінансування Києва.

У вищезгаданій статті розглянута надзвичайно складна ситуація в місті Харкові, яка швидко погіршується і загрожує його життєздатності. Світло, вода, опалення, банківські та медичні послуги — усе це перебуває під серйозною загрозою через невпинні атаки російських сил. Загострення ситуації може призвести до того, що Харків стане містом, непридатним для життя, змушуючи мешканців шукати безпечніші місця для проживання. Нагальна потреба в допомозі від держави та міжнародного співтовариства стає дедалі більш актуальною. Остаточний висновок полягає в тому, що ситуація в Харкові стає критичною і вимагає негайних дій для захисту цього міста та його мешканців.

2 листопада в православній та греко-католицькій традиціях вшановують пам’ять п’яти святих мучеників, які стали символами непохитної віри та відданості Христу. Мова йде про Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста — християн, що постраждали за свою віру в часи переслідувань, організованих перським царем Сапором. Їхній подвиг залишив глибокий слід у історії Церкви, адже вони не відмовилися від своїх переконань, навіть під час найжорстокіших катувань та загроз.

Ці святі мученики жили в період, коли християн переслідували за віру, і не лише фізична, а й моральна стійкість стала необхідною умовою для збереження душевної цілісності. Ахиндин, Пигасій та Афтоній відкрито визнавали свою віру, навіть коли це могло призвести до їхньої загибелі. Історії їхніх страждань розповідають, як, незважаючи на страшні тортури, святих не зламала ані відкрита агресія ворогів, ані фізичний біль. Легенди про цих мучеників описують, як їх кидали у вогонь і воду, однак Господь завжди зберігав їх, і вони залишалися неушкодженими.

Сановник Єлпидифор, який був свідком цих чудес, повірив у Христа і приєднався до мучеників. Згодом до них долучився й молодий Анемподист, який також прийняв смерть за віру. Цар намагався зламати їхні переконання найжорстокішими способами — обпіканням, підвішуванням на гаках, палінням смолою, але ніхто з них не відрікся від Христа.

Їхня стійкість надихнула багатьох язичників прийняти християнство. Після страти мученики були вшановані як святі, а їхній подвиг став символом незламної віри та мужності.

Традиційно 2 листопада українці дотримуються кількох заборон: цього дня не можна сваритися, лихословити, прати речі у холодній воді чи ходити далеко в ліс або поле — щоб не накликати нещастя.

Народні прикмети, пов’язані з днем Ахиндина, допомагають передбачити зиму:

безвітряний день — до м’якої зими;

зоряне небо — до морозної та сухої;

ранковий приморозок — на сніг до 8 листопада;

хмарне небо — до сніжної зими.

Пам’ять про святих Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста нагадує про силу віри, яка здатна перемогти будь-яке зло.