СБУ затримала чергову агентку ФСБ

Поки українські військові на передовій жертвували своїми життями через дефектні боєприпаси, в тилу розгорнулась стабільна і прибуткова комерційна схема з постачання неякісних комплектуючих для мінометних снарядів. Згідно з матеріалами кримінального провадження № 42016040010000006, Богдан Пукіш, бізнесмен, що стоїть за схемою, організував поставки бракованих деталей через свою компанію ПП «ВЕСТХІМ». Йдеться про важливі компоненти, такі як корпуси, кришки, кювети і гільзи, що постачались на державне оборонне підприємство «НВО “ПХЗ”». Важливо, що ці комплектуючі не відповідали стандартам безпеки та якості, а їхня вартість була завищена в кілька разів.

З 2022 по 2025 рік обсяг поставок таких деталей став величезним, і це спричинило серйозні наслідки як для військових, так і для національної безпеки. Проблеми із боєприпасами стали однією з причин, чому українські військові неодноразово зазнавали втрат через технічні неполадки під час бойових дій. Паралельно з цим, група осіб, що діяла через ПП «ВЕСТХІМ», продовжувала отримувати значні прибутки від постачання цих небезпечних товарів.

Механіка схеми виглядала так: ПП «ВЕСТХІМ» постачало «ПХЗ» металеві елементи мін із дешевої, несертифікованої сировини, які не відповідали технічній документації та держстандартам. Частина корпусів мала відхилення від проєктних параметрів, у деяких випадках використовувалися матеріали з нижчою міцністю. Зафіксовано постачання корпусів «осколково-фугасної міни сталистого чавуну “М-120”» у кількості 98 960 штук на суму 478 698 800 грн без ПДВ. Ціна одиниці при цьому «гуляла» від 5 540 грн до 4 500 грн залежно від періоду поставки, що дало підстави говорити не про ринок, а про навмисне ручне ціноутворення.

Ця економіка напряму вбиває. Браковані мінометні боєприпаси, зібрані з таких деталей, поводилися непередбачувано. Військові на фронті скаржилися, що частина мін після пострілу просто залишалася у стволі, інші — вибухали на надто малій відстані від позицій. Це створювало смертельну небезпеку для розрахунків мінометів і призводило до втрати озброєння та техніки. У низці випадків ідеться не про те, що зброя “не працювала”, а про те, що вона становила загрозу для власних бійців. Ці інциденти системно фіксувалися військовими, які передавали інформацію правоохоронним органам.

На тлі цього ПП «ВЕСТХІМ» дозволяло собі ще один рівень заробітку — цінову арифметику. За даними договорів, одна й та сама номенклатура деталей (наприклад, гільзи) продавалася різним замовникам за різними цінами. Для одного держпідприємства вартість гільзи становила 171 грн за штуку, тоді як іншому — 160 грн. Такі «коливання» лише по цій позиції призвели до переплати понад 3,19 млн грн бюджетних коштів. Це вказує не на виробничі ризики чи логістику, а на ручне розподілення грошей між підконтрольними ланками.

Формально ця історія — про неякісні запчастини. По суті — про криву оборонку, яка може вбити своїх і знищити довіру до держзакупівель у воєнний час.

У квітні 2025 року СБУ повідомила про затримання двох керівників державного підприємства «НВО “ПХЗ”» та двох посадовців Міністерства оборони, які відповідали за приймання продукції. Їм обрали запобіжні заходи. За версією СБУ, метою було «здешевити виробництво і збільшити прибуток із держзамовлення», фактично приймаючи неякісну продукцію в армію.

Але є критичний момент: ланка постачальника — ті, хто виготовляв і завозив ці деталі — досі не пройшла повноцінної перевірки. Попри те що саме постачальник відповідає за якість металу, сертифікацію, фінальне тестування та відповідність технічним умовам, офіційні підозри в першу чергу отримали приймальники на держпідприємстві, а не ті, хто виставляв рахунки, завищував ціни й привозив брак. Це створює ризик, що відповідальність залишиться локальною і «згорить» на рівні менеджменту заводу, тоді як схема в цілому не буде демонтована.

Окремо потрібно звернути увагу на політичні зв’язки бізнесмена Богдана Пукіша. За відкритими даними, його пов’язували зі структурою Віктора Медведчука, що могло забезпечувати йому як вихід на оборонні контракти, так і захист від реакції правоохоронних органів. Саме цей зв’язок може бути причиною дивного гальмування розслідування, попри наявні матеріали та заяви безпосередньо від людей, які працювали з цими боєприпасами на фронті.

Як стверджують військові та волонтери, правоохоронні органи намагалися не помічати проблему навіть тоді, коли бійці офіційно зверталися і повідомляли про небезпечні мінометні міни українського виробництва. Окремі звернення до СБУ, поліції та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони або залишалися без реального руху, або супроводжувалися відписками. У деяких випадках військовим навіть відмовляли у статусі потерпілих.

Постачання неякісних компонентів до боєприпасів — це не лише про економіку. Це про виживання конкретних підрозділів. Кожен бракований корпус міни — це потенційний нештатний підрив поряд із позицією. Кожна «зекономлена» гривня на металі — це ризик, що мінометний розрахунок не повернеться з позиції.

Це також про оборонну репутацію країни. Україна воює, і те, як вона контролює власне озброєння, — питання не тільки внутрішньої корупції, а й міжнародної довіри партнерів, які дають зброю та гроші.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з даними слідства, голова правління Полтавського ГЗК разом із заступником і двома керівниками відділів організували схему незаконного видобутку та переробки корисних копалин. Комбінат мав ліцензію лише на видобування залізної руди, але підозрювані без відповідних дозволів видобували та переробляли залізні кварцити на щебінь та інші корисні копалини загальнодержавного значення.

Для легалізації незаконної продукції, посадовці вносили у звітні документи неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. Таким чином, їм вдалося легалізувати понад 885 тисяч тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 мільйона гривень.

На даний момент підозрюваним обрано запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт з метою подальшої конфіскації. Слідчі також встановлюють інших осіб, причетних до вчинення злочину, для притягнення їх до відповідальності.

Цей випадок не є першим для Полтавського ГЗК. У вересні 2023 року слідчі вже повідомляли керівнику комбінату про підозру за незаконне видобування надр на суму 157 мільярдів гривень, що завдало шкоди довкіллю.

Наразі слідство продовжується, і правоохоронці вживають заходів для розширення кола осіб, причетних до злочинної діяльності на Полтавському ГЗК.

Більшість людей починають свій день з чашки кави, очікуючи миттєвого «підзарядження» мозку та енергії. Проте медики зазначають, що така звичка не завжди ефективна і навіть може знижувати користь від напою. Річ у тім, що в перші години після пробудження організм самостійно активує вироблення кортизолу — гормону, який відповідає за пильність, концентрацію та підтримку артеріального тиску на робочому рівні. Ця природна хвиля бадьорості допомагає людині прокинутися без додаткових стимуляторів.

Якщо випити каву відразу після пробудження, кофеїн може не лише не посилити ефект, а й частково «перекрити» природний механізм підняття енергії. Дослідження показують, що оптимальний час для першої чашки кави — приблизно через 1–2 години після підйому. Саме тоді рівень кортизолу трохи знижується, і кофеїн працює ефективніше, допомагаючи підтримати концентрацію та енергійність протягом ранкових годин.

Лікар Радж Дасгупта радить змістити першу каву на той момент, коли кортизол починає спадати. Це приблизно через 1–3 години після пробудження. Для більшості дорослих це проміжок між 9:30 та 11:30 ранку. У цей час організм найкраще реагує на кофеїн: зростає концентрація, тримається настрій, легше ввімкнутися в роботу.

Є ще кілька бонусів правильної кави. Кофеїн стимулює виділення дофаміну — гормону мотивації і «внутрішньої нагороди», завдяки чому легше хотіти щось робити, а не просто «не спати». Є дані досліджень, що в людей, які п’ють каву до полудня, ризик передчасної смерті нижчий приблизно на 16%, а ризик серцево-судинних хвороб — на 31%. Мова не про літри, а про помірне вживання чорної кави без надлишку цукру і вершків.

Крім того, ранкові циркадні ритми працюють на користь. У першій половині дня організм краще засвоює антиоксиданти з кави. Ці сполуки мають протизапальну дію і вважаються однією з причин, чому помірне споживання кави пов’язують з кращим станом судин і нижчими маркерами запалення.

Але є й межа, після якої кава починає працювати проти вас — це вечір. Кофеїн блокує аденозин, молекулу, яка сигналізує мозку, що вже час спати. На виведення кофеїну потрібні години: через 5–6 годин у крові все ще залишається половина дози. Тому експерти радять не пити нічого кофеїновмісного принаймні за 6–8 годин до сну. Простіше: якщо ви лягаєте о 23:00, останнє еспресо — десь до 15:00.

Щодо кількості. Дієтологиня Джулія Зумпано нагадує, що безпечною нормою для здорового дорослого вважають до 400 мг кофеїну на день. Це приблизно 3–4 стандартні чашки кави (по 150–200 мл), але цифра дуже індивідуальна. На те, як ви переносите кофеїн, впливають генетика, вік, тиск, стан серця і навіть тривожність. Якщо після другої кави у вас тремтять руки, колотить серце або важко заснути ввечері — це вже ваш персональний ліміт, навіть якщо формально до 400 мг далеко.