СБУ затримала двох агенток ФСБ, які коригували вогонь по українських військових

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

За його словами, за день до запланованої події він направив своїх людей разом із представниками Військово-повітряних сил створювати коридор для прольоту російського літака.

В той же час Червінський перебував на нараді з керівником-генералом та генералом ВПС, де було вирішено, що він і ще 20 офіцерів також прибудуть на аеродром для забезпечення безпеки та захоплення російського пілота. Операцію тримали в таємниці від військових аеродрому через ризик витоку інформації.

Червінський розповів, що на аеродром він дістався гвинтокрилом, який був наданий за розпорядженням командувача ВПС. Разом з ним летіли представник територіального командування та кілька людей, які налаштовували зв’язок. Підлеглі Червінського їхали на автомобілях, а співробітник СБУ прямував до Львова, де мала з’явитися дружина російського пілота. Однак, вона не прибула у зазначений час. Незважаючи на це, Червінський вирішив залишатися на “Канатовому”, оскільки існувала ймовірність прибуття пілота, і військові ВПС, які були з ним, знали, як діяти в такій ситуації.

Червінський стверджує, що обстріл аеродрому був плановим ризиком, а операція не мала жодного відношення до обстрілу. Він підкреслив, що їхні дії не послабили ППО України та аеродрому. За його словами, для операції було обрано російського пілота Романа Носенка, оскільки не було виявлено його зв’язків із ФСБ.

Організацією операції займалася СБУ, і Червінський стверджує, що повідомив про це своє керівництво, яке далі доповіло головнокомандувачу Валерію Залужному. Останній дав усну санкцію на проведення операції. Червінський з командувачем ВПС обговорили технічні деталі з російським пілотом, а після цього Залужний дав остаточне схвалення. Письмова санкція була знищена, але існує лист від Залужного до СБУ, що свідчить про його обізнаність у справі.

Роман Червінський, колишній командир однієї з частин Сил спеціальних операцій, звинувачується в перевищенні службових повноважень, що призвело до обстрілу аеродрому “Канатове”. За даними слідства, він самостійно вирішив провести операцію із захоплення російського літака. Голова СБУ Василь Малюк стверджує, що операція не була погоджена з державними органами і містила багато ризиків. Червінський вважає справу проти себе політично мотивованою та пов’язує її з попередніми заявами про зрив операції з “вагнерівцями”.

У листопаді 2023 року американська газета припустила, що Червінський може бути причетним до підриву газопроводів “Північний потік”, що Україна офіційно заперечує. Після більш ніж року утримання в СІЗО, Червінського звільнили під заставу у розмірі 9 млн гривень, яку вніс народний депутат Петро Порошенко. Однак, вже наступного дня Червінського знову затримали за підозрою у спробі заволодіти $100 000.

Польща звернула свою увагу на включення прикордонних переходів з Україною, певних ділянок доріг і залізничних шляхів до категорії критичної інфраструктури. Це рішення, як заявив польський прем’єр Дональд Туск, має забезпечити безперешкодне постачання військової та гуманітарної допомоги в Україну "без будь-яких затримок", незважаючи на протести фермерів. "Це стане питанням найближчих годин", — додав Туск, вказуючи на вагомість цього кроку в контексті сучасних подій. Проте, чи буде цей захід достатнім для вирішення проблеми блокування доріг, залишається поки що невизначеним.

Прем’єр також висловив свою готовність до діалогу з фермерськими громадами, зазначивши, що Польща активно працює над захистом їхніх інтересів. Проте, він також наголосив на тому, що українська допомога має свої економічні вимоги, які можуть вплинути на польський аграрний сектор. З цієї причини важливо знайти баланс між підтримкою України та збереженням економічних інтересів Польщі.

Президент України Володимир Зеленський закликав до діалогу та співпраці між Україною та Польщею, визначаючи це як питання національної безпеки. Він також висловив надію, що у зустрічі на кордоні буде представник Єврокомісії, щоб забезпечити об'єднаність підходів Європи до цієї ситуації. Проте, польський прем’єр Туск висловив сумнів у необхідності таких заходів солідарності, наголошуючи на готовності Польщі до повної підтримки України.

Зеленський також підкреслив необхідність узгодження спільних дій та запланував зустріч урядів обох країн у Варшаві. Відповідно до нього, таке засідання має відбутися 28 березня. Це, за словами президента, відображає стратегічне партнерство між Україною та Польщею в області забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

Починаючи з 20 лютого, по всій території Польщі спалахнули нові протести фермерів, які придбали більш радикальний характер. Селяни стверджують, що зазнають фінансових втрат та збитків у своєму бізнесі через велику кількість недорого увезеного українського зерна, яке, як вони вважають, завдає шкоди їхнім інтересам на ринку. Тепер поляки не лише блокують прикордонні дороги для вантажівок, але і перешкоджають руху по залізницях. Ситуація досягла такого рівня напруженості, що протестувальники вилили українське зерно на дорогу у знак протесту, а також заважали руху пасажирських автобусів. На одному з тракторів польських фермерів було помічено плакат із закликом до Путіна "навести порядок в Україні, Брюсселі", адресований польським урядовцям.

Зазначений чоловік, що демонстрував плакат, був затриманий, повідомляє польська преса. Міністерство закордонних справ Польщі висловило припущення про можливий вплив російської агентури на появу антиукраїнських та пропутінських лозунгів на протестах фермерів. У Варшаві наголошують, що такі інциденти "ослаблюють переговорні позиції" Польщі в контексті міжнародних відносин.

Тим часом, в Державній прикордонній службі України вказують, що поляки продовжують блокувати шість напрямків на кордоні з Україною, черги в яких налічують 2450 вантажівок. Найбільші черги утворилися біля КПП "Краківець", "Рава-Руська" та "Шегині", повідомляють прикордонники.

• Протести фермерів у Польщі набули радикального характеру, що відображає серйозні обурення селян щодо втрат та збитків у своєму бізнесі через конкуренцію з українськими постачаннями зерна.

• Влада Польщі вказує на можливий вплив російської агентури на ескалацію протестів та наявність антиукраїнських пропагандистських елементів серед протестувальників.

• Спалахнення конфлікту між польськими фермерами та українськими постачальниками зерна має потенційно негативний вплив на відносини між Україною та Польщею, а також на переговорні позиції Польщі у міжнародному співтоваристві.

• Залишається нагальною потреба у пошуку конструктивних рішень для врегулювання конфлікту, які б враховували інтереси обох сторін та сприяли підтримці стабільності та мирного співіснування на прикордонних територіях.

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.