СБУ затримала жінку, яка знімала військові ешелони

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно зі звітом аналітиків, російські війська нещодавно просунулися вглиб Вовчанська в рамках наступальних операцій на півночі Харківської області, що відбувалися 7, 8 і 9 жовтня. Опубліковані 7 жовтня геолокаційні кадри, на яких видно, як російський солдат піднімає російський прапор на будівлі Вовчанського агрегатного заводу, свідчать про те, що російські війська, ймовірно, захопили цей стратегічний об’єкт.

Крім того, ворожі війська просунулися поблизу Сіверська Донецької області в ці ж дати. Геолокаційні матеріали, опубліковані 7 і 8 жовтня, вказують на те, що російські війська нещодавно здійснили просування на схід від Григорівки та в західну частину Верхньокам’янського.

Аналітики ISW зазначають, що це може свідчити про захоплення Верхньокам’янського російськими військами.

Нагадаємо, що наприкінці вересня стало відомо про звільнення Вовчанського агрегатного заводу бійцями Головного управління розвідки. Після завершення операції територія заводу була передана під контроль Збройних сил України після успішної зачистки всіх 30 будівель об’єкта. Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов особисто брав участь в операції зі звільнення заводу.

Речник оперативно-тактичного угруповання “Харків” Віталій Саранцев наголошував, що після втрати контролю над заводом росіяни намагалися його знищити, використовуючи вогнеметні системи та керовані авіаційні бомби. Ці дії підкреслюють зростаючу напругу та виклики, з якими стикаються українські сили на фронті.

ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) привернуло значну увагу через звинувачення в ухиленні від сплати податків та зв'язки з колишнім працівником податкової служби Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія стала частиною мережі фірм, які активно використовуються для мінімізації податкових зобов'язань, виведення коштів у готівку, а також для здійснення сумнівних фінансових операцій.

Попри численні судові рішення, які зобов'язали підприємство відшкодовувати значні суми, ТОВ «БК КЛЕВЕР» не припиняє накопичувати нові борги. Компанія продовжує бути фігурантом нових кримінальних справ, що ставить під сумнів її фінансову діяльність та прозорість. Більш того, виявлені факти свідчать про те, що підприємство вийшло за межі «звичайної» податкової практики, активно використовуючи схеми, які дозволяють йому уникати сплати належних податків, а також здійснювати небезпечні фінансові операції, які можуть зашкодити економічній стабільності.

У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.

Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.

Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Проєкт поданий групою депутатів на чолі з Давидом Арахамією, головою фракції “Слуга народу”. Завдяки підтримці великої кількості депутатів, ініціатива має великі шанси бути ухваленою.

За задумом авторів, Національний день молитви буде починатися спеціальним засіданням Верховної Ради, на якому виконуватиметься духовний гімн України “Боже великий, єдиний”. Кабінет міністрів буде зобов’язаний розробити план заходів щодо відзначення цього дня, у тому числі організацію загальноукраїнської акції “Запали свічку”. Місцеві державні адміністрації мають бути відповідальними за проведення святкових заходів.

В пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що 24 лютого 2022 року Росія розпочала агресію проти України, розраховуючи на швидке захоплення країни. Однак Україна не лише змогла вистояти, але й дати гідну відповідь агресору, зберігши свою державність завдяки єдності та підтримці військових і мирного населення.

Депутати зазначають, що молитва є важливим духовним чинником, який допоміг Україні вистояти в ці складні часи. Вони вважають, що спільна молитва надасть силу для перемоги та стане символом єдності українського народу.

Ідея Національного дня молитви базується на історичних прикладах, коли загальнонаціональні молитви змінювали хід історії, як це було під час Другої Світової війни у Великій Британії та США.