Що відзначають 24 травня в Україні та світі: іменини, заборони, погодні прикмети

На сучасному етапі розвитку ринку нерухомості Києва можна відзначити значний ріст вартості житла, що створює нові виклики для всіх учасників цього ринку. Протягом останніх місяців спостерігається стрімке зростання цін на квартири, що вимагає уважного аналізу та розуміння тенденцій у кожному районі столиці. На вторинному ринку міста помітно підвищилися ціни на житло за останні півроку, в результаті чого середня вартість квадратного метра зросла на практично 5 000 гривень, піднімаючись з 52 771 до 57 730 гривень.

Аналізуючи ситуацію за районами, варто зазначити значні відмінності в ціновій політиці. Наприклад, середня вартість квадратного метра житла може коливатися від 42 654 до 85 791 гривень в залежності від місця розташування. Найбільш доступним для покупців виявився Деснянський район, де ціна за квадратний метр становить 42 654 гривень. У той же час, найвищі ціни зафіксовані в Печерському районі, де вартість "квадрату" досягає середньої позначки в 85 791 гривень.

Найбільш популярними серед покупців є однокімнатні квартири, проте їх вартість значно варіюється в залежності від району. Так, в середньому ціна за "квадрат" для однокімнатних квартир становить 54 000 гривень, проте в найбільш доступних районах ця цифра може бути істотно нижчою.

Варто відзначити, що в найдешевших сегментах ринку знайти доступні пропозиції може бути складніше, оскільки кількість оголошень з цінами нижче 15 000 гривень за "квадрат" складає лише 0,1%. Такі дані свідчать про загальний тренд зростання цін на житло у місті та необхідність обережного аналізу для покупців та інвесторів.

У висновках можна підкреслити ключові моменти статті та зробити висновки на їхньому основі:

• Ринок нерухомості в Києві переживає активний етап змін, пов’язаний із стрімким зростанням цін на квартири.

• Цінова політика різних районів столиці значно відрізняється, відображаючи різні рівні попиту та пропозиції.

• Найдешевші квартири знаходяться в Деснянському районі, тоді як найвищі ціни спостерігаються в Печерському.

• Однокімнатні квартири є найбільш популярними серед покупців, але їхня вартість сильно залежить від району розташування.

• У найдешевших сегментах ринку доступні пропозиції є рідкісні, що відображає загальний тренд зростання цін у місті.

Отже, висновки свідчать про важливість докладного аналізу для покупців та інвесторів на ринку нерухомості в Києві, а також про необхідність уважності при визначенні стратегій покупки та продажу житла.

Українська держава опинилася перед складним завданням — забезпечити умови для проведення виборів, які відповідали б міжнародним стандартам прозорості та легітимності. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у розмові з телеканалом CNN підкреслив, що для повноцінної підготовки необхідно щонайменше пів року. Чинні обставини, за його словами, не дають можливості організувати виборчий процес якісно та без ризиків для достовірності результатів.

Однією з головних проблем залишається безпрецедентна міграція населення. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що понад 5,9 мільйона громадян України нині перебувають за кордоном, шукаючи тимчасового прихистку. Ще 4,4 мільйона осіб вимушено змінили місце проживання в межах країни. Такий масштабний рух людей суттєво ускладнює оновлення виборчих реєстрів та контроль за їх актуальністю.

Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

У п'ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс прийняв рішення тимчасово покласти обов'язки першого заступника на іншу особу, визволивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Проведені кроки є реакцією на заяву Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо можливого витоку інформації з НАБУ. Цей нещодавно виниклий скандал, в який втрутилися різні активісти, викликав значну хвилювання та потребує ретельного розгляду та розслідування. Його наслідки можуть мати серйозний вплив на роботу Національного антикорупційного бюро та загальну довіру до антикорупційних інституцій в Україні.

На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

“У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

“У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

“Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

“Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

“Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

“Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

“У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

“Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

“Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.

У Одеській області правоохоронці розпочали кримінальне провадження стосовно 46-річного одесита, який, працюючи в юридичній фірмі, обдурив кількох військовослужбовців. Чоловік створив шахрайську схему, маскуючи свої незаконні дії під надання юридичних послуг. За інформацією обласної прокуратури, підозрюваний переконував бійців підписувати договори на оформлення документів для отримання відпускних та лікарняних виплат. Однак, згідно з даними слідства, жодних послуг насправді не надавалось.

Підозрюваний спочатку завоював довіру військовослужбовців, пропонуючи допомогу у вирішенні важливих фінансових питань. Після цього він надсилав потерпілим реквізити банківських карток через месенджери, змушуючи їх переказувати кошти нібито за супровід документів. За словами слідчих, ці гроші чоловік привласнював, не виконуючи жодних обіцянок.

Встановлено щонайменше вісьмох потерпілих військових; орієнтовна сума збитків — близько 138 тисяч гривень. Правоохоронці ідентифікують інших можливих жертв схеми.

Слідчі дії тривають; остаточну правову кваліфікацію та міру запобіжного заходу визначатиме суд.