Шмигаль анонсує покращення у сфері енергетики до кінця липня

У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, українське суспільство стикається з новим, скандальним епізодом, пов'язаним із ввезенням російських товарів на територію країни, що приховуються від глаз громадськості. Ця історія розгортається навколо двох компаній: ТОВ "МАНІПАК" (код 37675136) та ТОВ "СВЕТПРИНТ" (код 30550039), які, здавалося б, функціонують незалежно одна від одної, але насправді контролюються одними й тими ж громадянами України. Обидві компанії спеціалізуються на реалізації поліетиленової плівки. Згідно з документами, ця плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказуючи код товару 3920202900, який дозволяє уникнути сплати мита через використання преференцій. Проте, насправді імпортована плівка виробляється російською компанією "Вотерфол" з міста Шахти, Росія (основний платник податків Ростовської області), і має інший код товару — 3920202100, за яким преференцій немає.

За останній рік лише ці дві компанії залучили російську плівку на суму 4 мільйони доларів, і ці товари ніяк не перевірялися, не експертезувалися або не визначалися як ризикові. Усі контролюючі органи, здається, втрачають зорі, слух та мову. І це відбувається навіть при тому, що величезні залишки цієї продукції знаходяться на складах підприємств, звідки вона і реалізується. Виникає враження, що митниця, замість використання баз даних та інтернету, використовує кришталеву кулю та інші містифікації. Простий пошук у пошукових системах за виробником плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ показує, що такий виробник не існує. Митниця, БЕБ, податкова, Google – де ви всі?

Українські компанії ТОВ "МАНІПАК" та ТОВ "СВЕТПРИНТ" використовують схему ввезення російської плівки через Туреччину, щоб уникнути митних обмежень, вона походить з Росії. Ця ситуація свідчить про важливість контролю за зовнішньоекономічними операціями та необхідність посилення діяльності контролюючих органів для запобігання використанню подібних схем у майбутньому. Акцент на цю проблему може допомогти зберегти економічну безпеку країни та запобігти незаконним діям на міжнародному рівні.

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.