Штучний інтелект у WhatsApp: нова функція покаже суть непрочитаних повідомлень

Розслідування, оприлюднене 25 листопада «Слідством.Інфо», привернуло увагу до маловідомих обставин діяльності російської кінокомпанії, пов’язаної з колишніми бізнес-партнерами президента Володимира Зеленського по Студії «Квартал 95». Журналісти встановили, що формальним власником структури став громадянин Латвії Ігорс Залівскіс — людина без жодного досвіду в індустрії медіа, яка до цього працювала різноробочим у європейських країнах. Такий вибір номінального керівника викликав запитання щодо реального контролю над компанією та її фактичних вигодонабувачів.

За даними розслідувачів, у 2018 році Володимир Зеленський публічно заявляв про повне закриття свого бізнесу в Росії та вихід із проєктів, що функціонували на території держави-агресора. Однак три кінокомпанії — «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс» — залишалися під контролем його давніх партнерів: братів Шефірів, а також бізнесмена Андрія Яковлева. Попри заявлений намір розірвати зв’язки з російським ринком, юридичні зв’язки цих структур зберігалися значно довше, ніж повідомлялося публічно.

Наприкінці 2021 року власником Green Family Ltd став латвієць Ігорс Залівскіс. Розслідувачі встановили, що його професійна діяльність не пов’язана з медіабізнесом: він працював сантехніком та будівельником у Норвегії й Англії. При цьому кума Залівскіса — Марина Разумова — тривалий час співпрацювала з «кварталівцями» та до 2019 року керувала Green Family Ltd.

Аналітики зазначають, що фінансові операції компанії у Росії були швидкими та непрозорими. Так, у грудні 2021 року «Грин Филмс» отримала від Всеросійської державної телерадіокомпанії 99,5 млн рублів (понад 1,3 млн доларів), які були витрачені протягом трьох днів.

Журналісти припускають, що попри формальну зміну власника, компанія продовжує контролюватися колишніми бенефіціарами — бізнес-партнерами Зеленського. Спроби зв’язатися з ними не дали результатів: Сергій і Тимур Міндіч, Андрій Яковлєв та Сергій Шефір не відповіли, а Борис Шефір відмовився коментувати, пославшись на дружбу із президентом.

У центрі кримінального розслідування опинилися посадові особи Одеської обласної військової адміністрації, яких підозрюють в організації незаконної схеми використання міжнародних коштів, виділених для будівництва споруди цивільного захисту подвійного призначення в місті Вилкове. Слідчі органи вже зареєстрували справу під номером №72024161010000017 від 28 листопада 2024 року, а розслідування ведеться Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки Одеської області. Встановлено, що йдеться про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, яке стосується розкрадання коштів.

Згідно з отриманими даними, посадовці обласної адміністрації можуть бути причетні до організації схеми, в результаті якої міжнародні кошти, спрямовані на будівництво укриття для цивільного захисту, були неправомірно освоєні. Одним із головних елементів справи є тендер, який на виконання цих робіт виграло ТОВ. За попередньою інформацією, тендерні процедури можуть бути пов'язані з серйозними порушеннями, що призвели до значних фінансових втрат.

Далі частина коштів нібито була перерахована на рахунки субпідрядників, що мають ознаки фіктивності — зокрема ТОВ «Астарта-Білд» та ТОВ «Скайліміт Інжиніринг», які, як стверджує слідство, зареєстровані на осіб без реального бізнес-досвіду і мешкають у тимчасово окупованому Криму.

За версією слідства, кошти потрапляли далі до пов’язаних компаній за кордоном — у Польщі, Латвії та на Кіпрі, звідки їх виводили у вигляді «офшорних» транзакцій. Серед імовірних бенефіціарів називають фінансового радника Кіпера, якого, за даними розслідування, помічали на міжнародних заходах із цифрової трансформації у Відні та Таллінні.

Слідчі кваліфікували дії за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — тобто розтрата або привласнення майна, що завдало значної шкоди в особливо великих розмірах (у разі доведення — це кримінальна відповідальність за масштабні фінансові зловживання). Розслідування, за інформацією, зосереджене на перевірці:

фактів завищення кошторису та погоджень із донорами;

механізмів перерахунків підрядникам та наявності підставних фірм;

ролі посадових осіб ОВА в організації й погодженні тендерних закупівель;

виведенні коштів через пов’язані юрисдикції за кордоном.

Слідство продовжує документувати рух коштів, відпрацьовує банківські виписки, договори підряду та накази щодо фінансування. У разі наявності доказів причетності посадовців — можливі повідомлення про підозру, а також клопотання про тимчасові заходи стосовно майна та рахунків, за якими встановлять незаконні перекази.

2025 рік увійшов до історії столичного самоврядування як період безпрецедентного зростання фінансування депутатських фондів у Київська міська рада. У жовтні обсяг видатків на Програму вирішення соціально-економічних проблем та виконання доручень виборців було збільшено до 1 млрд 800 млн гривень. У перерахунку це становить близько 15 мільйонів гривень на одного депутата, що стало найвищим показником за останні роки.

Водночас масштаб фінансування викликає активні дискусії серед експертів і громадськості. З одного боку, додаткові ресурси дозволяють швидше вирішувати нагальні проблеми, особливо в умовах економічних викликів та воєнного стану. З іншого — зростає потреба в прозорому контролі за розподілом коштів, аби уникнути неефективного використання бюджету та політичних зловживань.

Видатки на депутатські фонди зростають із початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році кожен депутат міг спрямувати на допомогу виборцям 1,5 млн грн, у 2023 році — 6 млн грн, у 2024-му — 10 млн грн, а у 2025 році сума зросла до 15 млн грн.

Варто зазначити, що під час ухвалення п’ятирічної програми на 2021–2025 роки у 2020 році на фінальний 2025 рік планували виділити лише 228 млн грн — по 1 млн грн на кожного депутата. Окремо передбачалося 108 млн грн на роботу приймалень. Однак під час ухвалення бюджету на 2025 рік фінансування збільшили вп’ятеро — до 5 млн грн на депутата та 169 млн грн на приймальні.

Восени 2025 року депутати підтримали ще одне підвищення — до 15 млн грн на кожного. За відповідне рішення проголосували 78 обранців, лише троє його не підтримали.

Показово, що 38 із 78 депутатів повністю використали свої фонди на матеріальну допомогу та водночас підтримали розширення програми. Рівень освоєння коштів на кінець звітного періоду становив 94,35%. Невикористаними залишилися лише 126 млн грн.