Сім’я Герег стала найбільшим покупцем українських сільгоспземель у 2025 році

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

Українські правоохоронні органи впроваджують інноваційні підходи до контролю та відстеження місць перебування українців за кордоном. Завдяки впровадженню мобільного додатку «Дія», цей процес став більш ефективним та зручним. Тепер служби безпеки мають можливість оперативно отримувати інформацію про розташування українців у режимі реального часу, що сприяє більш ефективному контролю за їхнім перебуванням за кордоном.

Мобільний додаток «Дія» відкриває нові горизонти для взаємодії між громадянами та правоохоронними органами. Він забезпечує можливість українцям швидко та зручно повідомляти про своє місце знаходження за кордоном, що робить процес контролю більш прозорим та ефективним.

Ця ініціатива відображає сучасні тенденції в сфері правоохоронної діяльності, де використання сучасних технологій дозволяє покращити якість надання послуг громадянам. Мобільний додаток «Дія» стає важливим інструментом у руках правоохоронців для ефективного контролю за перебуванням українців за кордоном, що сприяє забезпеченню їхньої безпеки та захисту інтересів держави.

Про це пише видання Telegraf, посилаючись на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС), ухвалене у справі угруповання під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Його підозрюють у виведенні понад 2 млрд грн з Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) у період з 2019 по 2021 роки.

Згідно з матеріалами справи, НАБУ надало суду інформацію про те, як воно відстежувало переміщення світом одного зі співорганізаторів схеми – судячи з тексту, ідеться про Андрія Гмиріна, ще одного підозрюваного, якого також оголошено в розшук.

НАБУ встановило, що 25 липня 2022 року Гмирін звертався до Консульства України в Дубаї щодо засвідчення перекладу та копії документів, а 27 жовтня 2022 року – для оформлення закордонних паспортів своїм неповнолітнім дітям. Також 23 березня 2023 року він отримав закордонний паспорт у консульстві України в Дубаї.

«IP-адреси, які використовувалися Гмиріним для входу в систему “Дія”, розташовані в Об’єднаних Арабських Еміратах, Австрії, Італії, Мальдівах і Туреччині, що підтверджується матеріалами справи», – йдеться в рішенні суду.

Вочевидь, таку інформацію НАБУ отримало від «Дії» за рішенням суду в рамках кримінального провадження. Виявляється, через «Дію» можна досить точно відстежити перебування українців за кордоном.