Скандал навколо годинника голови Хмельницької обласної ради Віолетти Лабазюк

Народний артист України Остап Ступка розповів про початок своїх стосунків з молодою журналісткою Маргаритою Ткач, поділившись важливими деталями в ексклюзивному інтерв’ю для ТСН.ua. За словами актора, все почалося з професійної зустрічі, коли Маргарита брала у нього інтерв’ю для інтернет-видання, яке висвітлювало культурні події та новини театрального світу. Саме любов до мистецтва стала тим фактором, який з’єднав їхні шляхи.

Перші півтора місяці після знайомства, як зазначає Маргарита, їхнє спілкування було виключно професійним: обговорювалися тільки інтерв’ю, театральні постановки, культурні події. Проте з часом, за її словами, Остап проявив ініціативу і перевів розмови на більш особисті теми. Це стало початком їхніх глибших стосунків, які тривають вже півтора року. І хоча їхні перші кроки в особистому житті були обережними і невидимими для сторонніх очей, тепер пара зізнається, що між ними виникла справжня хімія, яка розцвіла у теплі та щирі почуття.

Відзначимо, що Маргарита молодша за Ступку на 35 років — про це також йдеться у публікації. Сам актор і його обраниця говорять про свідомий вибір і повагу до спільних інтересів у культурній сфері.

Остап Ступка був одружений кілька разів. Першою дружиною була Тетяна Капліна — у цьому шлюбі народився син Дмитро. Друга дружина, Ірина, працювала в театрі і народила йому двох дітей — сина Богдана та доньку Устину. Третій шлюб із Дариною, яка була молодшою за актора на 20 років, розірвався після початку повномасштабного вторгнення.

Одеський будівельний ринок десятиліттями працює за непрозорими правилами, де формальні закони часто відступають перед домовленостями поза офіційними процедурами. На фоні такого середовища корпорація КУБ вирізняється масштабами та системністю діяльності, що виходить за межі звичних схем. Заснована Олегом Володимировичем Невзоровим спільно з Михайлом Валентиновичем Партікевичем, структура КУБ за своєю організацією нагадує добре налагоджену систему з чітким розподілом ролей, прозорими фінансовими потоками та механізмами мінімізації юридичної відповідальності.

Основним інструментом управління став комплекс підконтрольних юридичних осіб, серед яких виділяються ОК ЖБК «Вільямс», ТОВ «Югстрой-СУ-1», ТОВ «ДК…». Через цю мережу реалізуються будівельні проєкти різного масштабу, контролюються поставки матеріалів та фінансові потоки, що дозволяє мінімізувати ризики та уникати непередбачених перевірок. Кожна компанія у системі виконує конкретну функцію, від управління об’єктами та підрядними роботами до бухгалтерського та юридичного супроводу, створюючи фактично замкнуту екосистему, здатну діяти автономно від зовнішнього впливу.

ЖБК «Вільямс» під виглядом пайових внесків акумулював мільярдні суми на реалізацію масштабних проєктів — «Таїровські сади», «Сади Рів’єри», Aqua Marine. Фінансовий моніторинг при цьому фактично ігнорувався. Замість стандартних договорів купівлі-продажу використовувалися сотні персональних меморандумів із фізичними особами, що створювало ідеальні умови для легалізації коштів невідомого походження без належних перевірок.

За оцінками слідства Бюро економічної безпеки у межах кримінального провадження, лише за один досліджуваний період сума ухилення від податку на прибуток перевищила 23 мільйони гривень. Загальний обіг тіньових коштів, що прокручувався через мережу ФОП-посередників, за даними матеріалів справи, наблизився до пів мільярда гривень.

Внутрішня структура групи вибудувана за класичними кримінальними лекалами. Невзоров відповідає за стратегічні рішення та комунікацію з представниками влади, забезпечуючи недоторканність бізнесу. Партікевич, у свою чергу, займається операційним управлінням, бухгалтерськими маніпуляціями та фальсифікацією документації.

Технічні компанії — «Югстрой-СУ-1» і «Голдстрой» — використовуються для створення фіктивних витрат, штучної дебіторської заборгованості та мінімізації податкових зобов’язань. «Одеком Девелопмент», формально оформлений на родичів організаторів, акумулює прибутки під виглядом консалтингових і девелоперських послуг, що дозволяє відводити гроші від реального будівництва.

Найбільш цинічним елементом цієї схеми є використання корупційних зв’язків як щита від правосуддя. Замість арештів рахунків, блокування діяльності чи реальних підозр, структура роками отримує мовчазну лояльність контролюючих органів. Відсутність податкових накладних, фінансової звітності та очевидні порушення законодавства залишаються без належної реакції, що лише посилює підозри у системному «кришуванні».

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.

Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.

Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.

Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.

А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.

Розкриття значних порушень у сфері ввезення та реалізації секонд-хенду в Україні стало проблемою, яка притягує увагу Державної податкової служби. Після ретельного аналізу ситуації виявлено, що цей сектор підлягає серйозним порушенням, які потребують негайного втручання та системних заходів для вирішення.

Одним із головних відкритих проблем є недостатня контроль та відстеження обігу секонд-хенд товарів в країні. Відсутність ефективного механізму моніторингу сприяє виникненню ситуацій, де товари незаконно ввозяться та реалізуються, ухиляючись від сплати відповідних податків та митних зборів. Це, в свою чергу, призводить до великих втрат для державного бюджету та негативно впливає на конкурентоспроможність місцевих виробників.

Крім того, виявлено випадки порушень стандартів безпеки та якості товарів, що ввозяться у секонд-хенд секторі. Це ставить під загрозу здоров’я та безпеку споживачів і може мати серйозні негативні наслідки для суспільства в цілому. Необхідно вжити ефективних заходів для забезпечення відповідності всіх імпортованих товарів встановленим нормам та стандартам.

З метою боротьби з цими проблемами, Державна податкова служба розпочала комплексну програму реформування та підвищення контролю за секонд-хенд ринком. Ця програма передбачає впровадження нових механізмів моніторингу, посилення співпраці з митними органами, а також посилення відповідальності для тих, хто порушує законодавство у цій сфері.

Заходи, спрямовані на покращення ситуації в секонд-хенд секторі, мають на меті забезпечити не лише ефективне функціонування ринку, але й захистити інтереси держави, підприємців та споживачів. Тільки шляхом спільних зусиль та стриманої діяльності можна досягти позитивних змін і забезпечити стабільний розвиток галузі.

За їхніми словами, наштовхування молодих людей на магазини секонд-хенду стало характерним явищем для цієї галузі бізнесу. Молодь намагається придбати товар за готівку для подальшого перепродажу.

Імпортери секонд-хенду занижують вартість товару при ввезенні, а потім через угоди на “чорному” ринку реалізують товар без сплати ПДВ, дозволяючи іншим учасникам уникнути сплати податку або навіть отримати його відшкодування.

Наприклад, за словами Гетьманцева, у квітні ТОВ “Е-А” ввезло сумки за ціною в 11,3 раза нижче митної вартості, а одяг – у 4,2 раза дешевше. При цьому податкове навантаження компанії склало 0%.

Дії Державної податкової служби в цьому випадку запобігли розповсюдженню схемного кредиту на суму 35,2 млн гривень. Відповідні матеріали передано до Бюро економічної безпеки.

В цілому, з вересня минулого року завдяки спільному аналітичному кабінету Державної міграційної служби та Державної прикордонної служби вдалося запобігти розповсюдженню ризикового податкового кредиту на суму 9 млрд гривень.

Гетьманцев також зазначив, що окремим аспектом доходів злочинців є маскування секонд-хендом привезених брендових речей.