Корупційні скандали в Міністерстві охорони здоров’я

Правоохоронці розкрили складну злочинну схему, спрямовану на списання та незаконну продажу військового майна, призначеного для однієї з бригад територіальної оборони міста. За отриманою інформацією від державного бюро розслідувань, зловмисники вкрали різноманітне військове спорядження та одяг на суму щонайменше 3,6 мільйона гривень. Під час проведення обшуків правоохоронці виявили великі запаси військового майна у складі в одному з київських гаражів, призначених для подальшої продажу через інтернет. Важливо відзначити, що вкрадене майно було позначене бирками від Збройних сил України, які зловмисники видали перед продажем. У злочинній схемі брали участь як військовослужбовці, які організовували списання майна, так і цивільні особи, які його реалізовували. Організатором схеми виявився один з цивільних, що мав вплив на військовослужбовців. Під час спроби продажу частини військового майна на суму понад 2 мільйонів гривень, правоохоронці затримали організатора та ще двох осіб, включаючи військовослужбовця, які намагалися реалізувати майно зі "знижкою" майже 50%. Організатору та учасникам злочинної схеми повідомили про підозру у привласненні військового майна, організованому групою. Усім обвинуваченим висунули звинувачення, передбачені частинами 3 і 5 статті 27, частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України, за що їм загрожує покарання до п’ятнадцяти років позбавлення волі.

У підсумку, правоохоронні органи розкрили серйозну злочинну схему, спрямовану на списання та незаконну продажу військового майна, яке було призначене для бригади територіальної оборони міста. Затримано осіб, які брали участь у цій схемі, включаючи організатора та військовослужбовців, і ними висунуто обвинувачення за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Це ще один важливий крок у боротьбі з корупцією та незаконним використанням військового майна, що сприяє збереженню інтегритету та ефективності оборонно-безпекового сектору країни.

Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Результати виявили масштабну проблему: у кожній із перевірених декларацій знайшли порушення. Така статистика свідчить про глибоку системність недостовірного декларування та необхідність посилення контролю за фінансовою прозорістю осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних даних на загальну суму понад 417,2 мільйона гривень. Такі порушення підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину четверту статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення. Йдеться про приховане майно, невідповідність доходів задекларованим витратам, а також відсутність інформації про окремі активи, що мають значення для оцінки доброчесності посадовців.

За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.