Скандал у музичній школі: мистецький вітраж зник з фасаду і опинився на звалищі

У початковій школі №311, що розташована на Троєщині у Києві, з 2024 року залишаються незавершеними роботи з будівництва укриття, на яке з державного бюджету було виділено 52,4 млн грн. Незважаючи на значні фінансові ресурси, будівельні роботи практично не просунулися, а навчальний заклад досі не має належного захисту для учнів у разі надзвичайних ситуацій.

Правоохоронні органи вже розпочали розслідування щодо можливого розкрадання коштів, виділених на цей проєкт. Водночас компанія-підрядник, яка мала виконувати роботи, продовжує отримувати нові багатомільйонні державні замовлення, що викликає занепокоєння щодо прозорості державних закупівель і контролю за виконанням державних проєктів.

Тендер на будівництво споруди подвійного призначення з функцією протирадіаційного укриття школа оголосила наприкінці липня 2024 року. Уже 11 вересня з ТОВ «МС-Білд» підписали договір на повну суму фінансування — 52,4 млн грн. Завершити проєкт планували до грудня 2025 року.

Проте за понад рік на об’єкті виконали лише мінімальні підготовчі роботи. Як з’ясували журналісти, на території викопано котлован і частково облаштовано підлогу, але стіни укриття досі не зведені. У школі стверджують, що споруду планують зробити придатною для використання до вересня 2026 року, а повністю завершити — до кінця року.

Будівництво укриття стало частиною кримінального провадження щодо можливого масштабного розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів освітніх і медичних закладів у Деснянському районі. За версією слідства, посадовці районного управління освіти могли діяти у змові з представниками підрядної компанії, підписуючи акти виконаних робіт, які фактично не були завершені або були виконані неналежно.

Окремі факти викликали додаткові питання у правоохоронців. Зокрема, компанія «МС-Білд» не перебуває за юридичною адресою, не має достатньої кількості працівників і виробничих потужностей для реалізації великих проєктів. Попри це, фірма продовжує вигравати тендери.

Лише у 2025 році підприємство уклало 17 договорів на загальну суму 181,6 млн грн. Найбільший із них — реконструкція ліцею у Вишневому вартістю 171 млн грн. Частина підрядів стосується ремонтів освітніх закладів у тому ж Деснянському районі.

За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, через зрив будівництва укриттів у чотирьох школах район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн. Загалом із початку повномасштабної війни до суду передали 94 справи, пов’язані з укриттями у столиці, однак реальний вирок винесено лише в одному випадку.

Справу щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриття у школі №311 наразі продовжують розглядати в суді, а сама школа досі залишається без повноцінного захисту для дітей у разі повітряної тривоги.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Замість відвертих відповідей на питання журналістів – відверта агресія. Медійники прибули на Прикарпаття, щоб зокрема розпитати чиновника стосовно задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв’язків.

Згідно з інсайдерською інформацією, яку редакція отримала з власних джерел, щочетверга по вечорам Саїв начебто проводить “робочі зустрічі” з керівниками районів у цьому закладі в селі Дзвиняч.

Крім того, навесні цього року Сергій Степанович опублікував власну декларацію про доходи у 2023 році. З цього документу стало відомо, що у власності начальника міграційної служби Прикарпаття перебуває домоволодіння з земельною ділянкою у селі Дзвиняч та причіп “Дністер”.

А от дружина посадовця Богдана Саїв задекларувала понад мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності, 756 тис. грн. зарплати у ТОВ “С-Капітель”, 235 тис. грн виплат від “Прикарпатенерготрейду” та майже 720 тис грн. доходу від надання в оренду землі. Крім того, у власності Богдани Саїв – 8 земельних ділянок, 4 квартири, 2 будинки, а також приміщення торгового комплексу, виробничі будівлі та нежитлові приміщення.

Приїхавши до ресторану, журналісти СтопКору зафіксували на відео, як Сергій Саїв прибув туди на автомобілі Tesla, який відсутній у його офіційній декларації.

З машини чиновник вийшов із великим стосом паперів у руках. Примітно, що згідно з платіжним документом (чеком), заклад імовірно належить сину начальника ДМС Прикарпаття (Саїв О.С.). Однак сам держслужбовець заявив журналістам, що начебто не знає, хто є власником “Рульки”.

Ба більше, побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від репортерів, а потім раптово накинувся на медійників та вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

“Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста“, – розповів з місця подій кореспондент Ігор Доценко.

Наразі до місця інциденту прибула викликана стопкорівцями група поліції. Сам Сергій Саїв переховувався в ресторані. Правоохоронці з відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області прийняли і зареєстрували під номером ЄО 2288 від 18.07.24 року заяву за фактом вчинення нападу на журналістів.

Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій у справі, а команда СтопКору вже готує до ефіру розслідування щодо діяльності пана Саїва.

Наталія Рудуха: від трьох банків до неплатоспроможності — аналіз її впливу на банківську систему України

Потужний вплив Наталії Рудухи на долю банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

• Наталія Рудуха, займаючи високі посади в банках, які потім були визнані неплатоспроможними, мала великий вплив на їхню долю та швидке вичерпання фінансових ресурсів.

• Перехід Рудухи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) не завадив їй продовжувати впливати на банківську сферу.

• У ФГВФО Наталія Рудуха зайняла високу посаду заступниці директора-розпорядника, де має можливість розпоряджатися майном ліквідованих банків.

• Рудуха стала фігуранткою кількох кримінальних проваджень, але поки не понесла відповідальності.

• З цього випливає, що існує суттєве питання щодо прозорості та ефективності роботи ФГВФО, а також необхідності перевірки номінацій на посади в цьому фонді.