Скандал в ЗСУ: хрещеник командира 211-ї бригади обвинувачується у знущаннях над військовими

Уночі у вівторок, 21 травня, столицю Східної України, Харків, стисла серія вибухів, що вразила місто до самої душі. На відомі месенджери та соціальні мережі надійшли повідомлення від міського голови Ігоря Терехова та голови Харківської обласної влади Олега Синєгубова, що не менше, ніж чотири мешканці міста стали жертвами цих жорстоких інцидентів. Свідки катастрофи стверджують, що пожежі та руйнації викликали безпілотні апарати, які були випущені ворожими силами. Ще до цього Синєгубов попереджав про небезпеку атаки таких безпілотників, називаючи їх "Шахедами". Мер Харкова наголосив: "У результаті нападу ворожих "Шахедів" ми зафіксували пошкодження кількох приватних будинків і загоряння на їх територіях". Також, за наявними даними, серед місць, що постраждали, виявилося одне з улюблених місць відпочинку містян. Мер у своєму повідомленні у месенджері зазначив: "Ми маємо попередній звіт про удар "Шахедів" по одному з улюблених місць відпочинку наших громадян". За словами голови обласної адміністрації, трьом постраждалим була надана медична допомога внаслідок стресової реакції. "Після удару ворожих безпілотників по Харкову ми негайно надали медичну допомогу трьом постраждалим, які зазнали серйозних стресових реакцій", — повідомили з ОВА. Однак пізніше Синєгубов підкреслив, що кількість потерпілих зросла до чотирьох.

Загалом, із зазначеного вище тексту можна зробити такі висновки:

• Харків став свідком серії вибухів уночі 21 травня, що спричинило значні руйнації та постраждалі серед мешканців міста.

• Повідомлення від міського голови та голови обласної влади підтверджують, що атаку здійснили безпілотні апарати, ймовірно, належні до ворожих сил.

• Напередодні інциденту, голова обласної влади попереджав про можливу атаку подібного типу, що свідчить про наявність попередньої загрози.

• Постраждалі отримали медичну допомогу через стресову реакцію на події.

• Неспокійне становище на території міста вимагає негайних заходів безпеки та захисту цивільного населення від подібних інцидентів у майбутньому.

Група One Fist, складаючись з цивільних хакерів-активістів з різних країн, отримала визнання від українських військових за їхні дії у кіберпросторі, спрямовані на протидію російській активності. One Fist успішно викрадала дані з російських військових компаній та проводила вторгнення в їхні камери з метою нагляду за їхніми військовими діями. Це визнання зі сторони українських військових відображає зміну у природі воєнного протистояння в епоху цифрових технологій.

Проте, варто зазначити, що така практика стає предметом загального обговорення в світі, де виникають певні опаски стосовно стимулювання державою цивільних хакерів. Хакер під псевдонімом Voltage, координувавши злам з території США, виявився Крістофером Кортрайтом, ІТ-спеціалістом із Мічигану. Він, 53-річний чоловік, заявив ВВС, що відчуває задоволення від того, що його допомога Україні отримала офіційне визнання.

One Fist, складаючи з себе представників з восьми різних країн, включаючи Британію, США та Польщу, провела низку кібератак і ділилася про це в соцмережах. Всі учасники отримали грамоти за “вагомий внесок у розвиток і забезпечення життєдіяльності військових”, підписані командувачем Десантно-штурмових військ України. Міністерство оборони України не відповіло на запити ВВС щодо коментарів.

Хоча Україна неоднозначно заохочувала дії хакерів-добровольців проти російських об’єктів в кіберпросторі з початку повномасштабної війни, розсилка офіційних нагород іноземним громадянам сприймається як суперечливий крок і ознака змін у сучасній війні.

Хоча в багатьох країнах, включаючи Британію та США, існують офіційні системи нагород за етичне хакерство, цей випадок може бути першим, коли країна нагороджує хакерів за злочинну діяльність. У жовтні Міжнародний Комітет Червоного Хреста застеріг від використання та заохочення цивільних хакерів через збільшення хакерських атак українськими органами та під час конфлікту в Газі, виходячи з правил ведення війни, викладених у Женевських конвенціях.

Доктор Лукаш Олейник, автор книги “Філософія кібербезпеки”, висловлює занепокоєння щодо нагородження Україною іноземних хакерів, вважаючи це потенційно проблематичним кроком. “Нагороди можуть в подальшому розмити межі між військовими і цивільними особами, а також навіть підірвати заклик МКЧХ до обмеження участі цивільних осіб у бойових діях. На довгостроковій основі це може бути небезпечним”, – зауважує він.

Факт того, що кіберпростір тепер вважається відкритим простором для участі будь-хто є “ознакою нашого часу”, – додає доктор Олейник. Крістофер почав здійснювати кібератаки проти Росії після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Він віддається цій справі і готовий на жертви. “Через це я втратив свою роботу і витратив усі свої заощадження на підтримку України”, – розповів він ВВС. – “Ця нагорода дійсно піднімає моральний дух”.

Хоча в нагородах не вказано, які саме кібератаки принесли найбільшу користь Україні, Voltage вказує на трьох потенційних кандидатів. На початку вторгнення у 2022 році група One Fist протягом місяців визначала розташування сотень камер відеоспостереження, які були доступні для громадського перегляду в Україні. Виявилося, що російські війська використовували їх для спостереження за переміщенням військ, і команда Voltage допомогла вимкнути ці камери. Також One Fist втрутилася в систему камер в окупованому Криму, щоб відстежити рухи російських танків та техніки через Керченський міст.

Нещодавно, у січні, Крістофер разом з іншими хакерами успішно зламали відомого російського виробника зброї та викрали 100 гігабайт особистих даних, що стало приводом для публічної радості української влади. “Масив переданої для ГУР МО України інформації містить документацію на 194 номенклатурні одиниці: креслення, технічні завдання, патенти, програмне забезпечення тощо – як про наявні, так і перспективні військові розробки”, – зазначалося у повідомленні ГУР. В розвідці додали, що викрадені дані стали “значним ударом” для Москви і приблизно оцінюються в 1,5 мільярда доларів, хоча підстав для такої оцінки не уточнювалося.

Конфлікт в Україні спричинив значний сплеск кіберактивності, переважно з боку прихильників України. Групи, такі як Anonymous, використовували хакерські атаки низького рівня, на які Росія переважно реагувала відбиттям. Зокрема, були атаковані теле- та радіостанції, а також новинні вебсайти. Російську владу також звинувачували у співпраці з хакерськими групами, такими як Killnet, для атак на Україну, але вона ніколи не визнавала такої співпраці.

Більша частина цивільної хакерської активності з обох сторін після першого року війни почала зменшуватися. Проте, група One Fist продовжувала атакувати Росію та все активніше співпрацювала з українською владою у виборі цілей.

Емілі Тейлор, виконавча директорка Oxford Information Labs і редакторка журналу Chatham House Cyber Policy, погоджується, що нагороди хакерам є важливим моментом, який може змінити підходи до використання кібердобровольців у конфліктах. “Уряди зазвичай стримують недержавних учасників від прямих дій у кіберпросторі, страхуючись ескалації чи небажаних наслідків, але воєнний час часто є періодом інтенсивних технологічних інновацій, і вторгнення в Україну не є винятком”, – вказує вона. “Іноді такі події змушують переглянути питання, які раніше були табу”, – додає експертка.

Крістофер стверджує, що його команда налагодила міцні стосунки з українськими військовими. “Вони надсилають нам ідеї, а ми надсилаємо їм варіанти, але вони ніколи не надають нам жодної допомоги чи фінансування, бо це, я думаю, перетнуло би певну межу”, – зауважує він. Крістофер визнає, що нагороди від військових є суперечливим питанням, але заявляє про своє намір продовжувати хакерські дії на користь України.

У вищезгаданій статті досліджується важливість нагородження хакерів у контексті їхньої участі в кіберпросторових конфліктах, зокрема у протистоянні України та Росії. Експерти підкреслюють, що нагороди можуть стати важливим стимулом для діяльності кібердобровольців, однак це супроводжується ризиками та суперечностями. Відзначається, що під час воєнного конфлікту використання кібератак стає невід’ємною складовою стратегії, проте варто ураховувати можливі наслідки таких дій. Також зазначається, що підтримка кібердобровольців з боку уряду може сприяти розвитку технологічних інновацій у період війни, але потребує обережного виваження. У кінцевих висновках статті наголошується на необхідності подальшого обговорення та аналізу цього питання в контексті міжнародної кібербезпеки.

На Закарпатті детективи викрили значну незаконну схему збуту цінної деревини, яка завдавала серйозної шкоди екологічній ситуації в регіоні та економіці. За даними правоохоронців, організатори схеми діяли в рамках зловживань на рівні місцевих органів влади. Слідство вказує на те, що до цієї незаконної діяльності могли бути причетні деякі впливові особи, в тому числі представники місцевих органів управління.

Як повідомляє детективне бюро Absolution, депутат, який очолює профільну комісію облради з питань контролю за лісовим господарством, замість виконання контрольних функцій, сам долучився до нелегального бізнесу.

Разом із керівником Берегівського надлісництва він організував продаж дуба вищих сортів, який у документах оформлювали як звичайні дрова. Це дозволяло уникати отримання офіційних дозволів та контролю з боку держави.

За однією з поставок близько 400 тисяч гривень було перераховано на рахунок дружини депутата. Загалом слідчі підрахували, що незаконно реалізованої деревини на понад 1 мільйон гривень.

Правоохоронці встановили, що Горват особисто вів переговори з покупцем із Рівненської області, виступаючи співорганізатором злочинної схеми.

Керівник Закарпатської обласної прокуратури офіційно повідомив депутату про підозру за ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України — незаконна порубка та збут деревини, вчинені групою осіб за попередньою змовою, що спричинили тяжкі наслідки.

Якщо провину Горвата доведуть у суді, йому може загрожувати значний термін ув’язнення.

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо масштабної розтрати державних коштів у державному підприємстві «Укрекоресурси». Справу відкрито у зв’язку з закупівлею обладнання для перероблення відходів, що здійснювалася з грубими порушеннями законодавства та призвела до значних фінансових втрат.

Слідство встановило, що посадові особи підприємства діяли у змові з комерційними структурами, укладаючи договори на постачання техніки за завищеними цінами та з порушенням тендерних процедур. Частина обладнання не відповідала заявленим характеристикам або не поставлялася зовсім, однак оплата за нього здійснювалася з державного бюджету. Проведені експертизи підтвердили різницю між реальною ринковою вартістю обладнання та сумами, сплаченими підрядникам.

Слідство встановило, що під час виконання контрактів фігуранти штучно завищували вартість матеріалів та обсяг виконаних робіт. У результаті протягом 2023–2024 років, за версією правоохоронців, їм вдалося привласнити понад 2,5 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для відновлення шкіл та житлових будинків.

Усім обвинуваченим інкримінують розкрадання майна в особливо великих розмірах, створення та участь у злочинній організації, а також підроблення офіційних документів. Санкції відповідних статей Кримінального кодексу України передбачають тривалі строки позбавлення волі з конфіскацією майна.

На час завершення досудового розслідування всі фігуранти справи перебувають під заставою. Після передачі матеріалів до суду саме судова інстанція має надати остаточну правову оцінку діям обвинувачених та визначити міру їхньої відповідальності.