Скандальний об’єкт на Позняках у Києві: що відомо про будівництво під паркінг

Харчові обмеження, чи то через необхідність, чи з усвідомленого вибору, можуть мати значний вплив не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Дотримання певних правил харчування, відмова від звичних продуктів або навіть строгі дієти, що включають жорстке обмеження певних груп продуктів, часто призводять до змін не тільки в організмі, а й в емоційному стані. Психологи та фахівці з харчування вказують на те, що, хоча контроль за їжею може бути корисним у певних випадках, важливо бути уважним до тих ознак, коли такий контроль може переходити межі здорового і ставати небезпечним для психічного здоров’я.

Як зазначає клінічна психологиня Марі Ро, харчові обмеження можуть впливати на емоції та поведінкові реакції людини. У деяких випадках тривале обмеження або відмова від їжі, яка є важливою для балансу в організмі, може призвести до погіршення настрою, дратівливості, занепокоєння чи навіть депресії. Часто голод або незадоволення від обмежень в харчуванні супроводжуються змінами в емоційному тлі: сильний голод може викликати не лише фізичний дискомфорт, але й підвищену нервозність або агресивність. Це особливо стосується людей, які намагаються контролювати своє харчування на тлі стресу або емоційних проблем.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

Про це повідомили у Черкаській обласній прокуратурі.

“Під час судового розгляду прокурор довів, що у березні цього року 32-річна жінка, знаходячись за місцем свого проживання, вкладаючи спати свого півторарічного сина, який не хотів засинати, нанесла йому більше трьох ударів по обличчю і голові та вкусила за сідницю”, – повідомили у прокуратурі.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, як вказано, “жінка за своїм психічним станом в момент скоєння кримінального проступку не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому суд ухвалив застосувати до неї примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом”.

Зазначається, що обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно місцевої жительки здійснювалося за фактом вчинення домашнього насильства, нанесення легких тілесних ушкоджень своєму сину (ч. 1 ст. 125 КК України).

Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно оголосив про початок всеукраїнської перевірки всіх дитячих будинків та закладів інтернатного типу. Паралельно з цим стало відомо про вручення трьох підозр працівникам інтернатної системи, що стало першим конкретним кроком у відповідь на численні факти порушень. Рішення було ухвалене на тлі гучних викриттів, які протягом останніх місяців активно поширювалися у відкритих джерелах та викликали широкий суспільний резонанс.

Поштовхом до дій правоохоронних органів стали матеріали, оприлюднені громадськими активістами та правозахисними організаціями. Вони фіксували системні проблеми, що роками замовчувалися: від зловживання службовим становищем і нецільового використання бюджетних коштів до грубого нехтування правами та безпекою дітей. За словами представників громадського сектору, лише за останні пів року було зібрано сотні документів, свідчень та журналістських розслідувань, які вказують на глибоку кризу в інтернатній сфері.

Одним із найбільш болючих епізодів став випадок у Великому Любліні. Після того як у мережі з’явилося відео 12-річної дівчинки, яка розповіла про сексуальні домагання з боку керівника реабілітаційного центру, стало очевидно, що йдеться не про один інцидент. Свідчення дітей підтвердили багаторічні факти побиттів, зґвалтувань, принижень та погроз. Моніторинг виявив умови, що не відповідають жодним стандартам: відсутність базових засобів гігієни, використання їдальні у приватних цілях, незаконні операції з грошима вихованців. Саме після публічного розголосу матеріали активістів почали вивчати правоохоронні органи.

Не менш резонансною стала історія незаконного повернення 52 українських дітей з Австрії, серед яких були й діти з важкими формами інвалідності. Вони три роки перебували у безпечних умовах за кордоном, але в ніч на 2 червня 2025 року були таємно доставлені в Україну, на Кіровоградщину — регіон, що регулярно потрапляє під ракетні обстріли. Правозахисники подали десятки запитів на адресу центральних і регіональних органів, домагаючись пояснень щодо легітимності та мети цього рішення, адже доля дітей і мотиви посадовців у цій історії залишаються нез’ясованими.

Ще один масштабний кейс стосується Запорізького будинку дитини «Сонечко». Після аналізу фінансових документів стало очевидно, що заклад роками отримував фінансування на дітей, яких там фактично не було. Сто сімдесят вісім вихованців були евакуйовані на Львівщину та перебували на повному утриманні місцевого бюджету, але для державних звітів вони «продовжували перебувати» у Запоріжжі. Це дозволило адміністрації залучити майже 297 млн грн, з яких понад 212 млн пішли на зарплати та премії працівникам. Матеріали щодо схеми були скеровані до трьох десятків адресатів, включно з центральними органами влади.

Ще одним напрямком викриття стала державна субвенція на житло для сиріт. У 2024 році держава виділила кошти на придбання квартир для дітей-сиріт та підтримку сімейних форм виховання. Але на місцях чиновники масово повідомляли про «відсутність потреби», що дозволяло перерозподіляти субвенції у власних інтересах. Правозахисники надіслали запити до Одеси, Харкова і Києва, охопивши понад шістдесят адресатів та зафіксувавши характерні ознаки схеми, що працювала на приховане перерозподілення державних коштів.

Заява Генерального прокурора про початок перевірки всієї системи інтернатів виглядає першим серйозним кроком держави після тривалого ігнорування проблеми. Водночас у правозахисних колах наголошують, що формальна перевірка не дасть результату, якщо прокуратура не вивчить зібрані матеріали предметно. За пів року роботи громадським експертам удалося створити серйозні прецеденти, довести наявність системних порушень і показати, що проблему можливо розв’язувати не на папері, а через реальні дії.

Громадянин Німеччини Олег Цюра, за наявною інформацією, протягом понад десяти років був залучений до складної системи фінансових і торговельних операцій, через яку з українських державних підприємств виводилися значні кошти та стратегічна сировина. Йдеться про використання мережі іноземних трейдерів, офшорних структур і компаній, що мали зв’язки з російським ринком, що створювало умови для непрозорих схем та втрати контролю з боку української держави.

Олег Цюра, який постійно проживає у Швейцарії, відігравав ключову роль в організації цих процесів, керуючи та підписуючи контракти від імені компанії ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG, зареєстрованої в Німеччині та Швейцарії. Саме ця компанія, за твердженнями, виступала основним інструментом для співпраці з українськими державними комбінатами, дозволяючи здійснювати експортні операції через складні ланцюги посередників.

У 2018 році ITS International Trade намагалася отримати контроль над постачанням цирконієвої продукції Східного гірничо-збагачувального комбінату не через участь у конкурентних торгах, а шляхом судового блокування інших постачальників. Судова справа №904/3168/18 дійшла до Верховного Суду України, який підтвердив відсутність правових підстав для такого тиску, однак механізм захоплення контрактів через судові рішення був зафіксований.

Паралельно діяв офшорно-трейдерський контур, у який входили TF&H Transforwarding Holdings Ltd і Jeprano Trading Limited (Кіпр), а також російські ТОВ «Авангард» і ТОВ «Міка Холдинг» у Московській області. Через ці компанії формувався стійкий ланцюг Кіпр — Німеччина — Росія. У цьому ж контурі працювали Давид і Арман Гранци — сини Артура Гранца, пов’язаного з політичним оточенням Арсенія Яценюка та Андрія Іванчука.

У 2014–2017 роках у Об’єднаній гірничо-хімічній компанії (ОГХК) діяла схема продажу титанового концентрату афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами з подальшим перепродажем за ринковими. Зафіксовані збитки становили близько 13 млн доларів. У цей період Цюра виконував роль західного трейдера для операцій з цією продукцією. Керівництво ОГХК було пов’язане з Миколою Мартиненком і структурами Дмитра Фірташа.

У 2020 році схема була відновлена. Компанія ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH, підконтрольна Цюрі, придбала 24 тисячі тонн ільменіту Іршанського ГЗК на умовах заниженої ціни та відстроченого платежу. Вантажі вивозились без чіткого зазначення кінцевого пункту призначення. За наявними даними, партія могла бути спрямована до Криму, куди до 2014 року ільменіт постачався для підприємства «Кримський титан», що входить у структуру Дмитра Фірташа.

Ті самі фінансові канали використовувались у схемах навколо Одеського припортового заводу та ОГХК за участю колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка. За операції з виведення коштів відповідав Сергій Байрак, який був пов’язаний з ITS International Trade. У цьому ж контурі діяв Денис Горбуненко — представник Фірташа в Лондоні.

Після 2022 року структура не була ліквідована, а переформатована. У 2023 році Цюра увійшов до правління UCG Trade AG (Швейцарія). У 2024 році контроль над компанією перейшов до Linvo AG, де раніше працювали сам Цюра та його родичка Людмила Цюра. У цих структурах присутня Людмила Мханго — колишня співробітниця Interchrome AG, трейдера, який працює з російською MidUral Industrial Group.

Цюра також перетинався з Йоханном Еккертом — колишнім керівником RusChrome GmbH, що належала MidUral, у компаніях Linvo AG та Phoenix Resources AG у Цюриху. Phoenix Resources займається імпортом металів і сировини з Росії, що свідчить про збереження активних торговельних каналів з російськими структурами навіть після 2022 року.

Таким чином, йдеться не про епізодичні контакти, а про довготривалу систему контролю потоків української стратегічної сировини через іноземні та офшорні трейдерські компанії з виходом на російський ринок.