Сни можуть попереджати нас про хвороби

Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» щодо коригування проєкту майбутнього лікувально-реабілітаційного корпусу. Угоду було підписано 11 грудня, а її загальна вартість становить 153,11 мільйона гривень.

Відповідно до умов договору, підрядна організація зобов’язується до кінця 2026 року оновити проєктно-кошторисну документацію з повним опрацюванням усіх необхідних стадій. Йдеться про розробку «Ескізного проєкту», стадії «Проєкт» та «Робочої документації», що є обов’язковими для подальшого будівництва об’єкта медичної інфраструктури.

Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.

У ніч на п’ятницю, 3 жовтня, російські війська здійснили чергову хвилю комбінованих атак на територію України, спрямовану на знищення стратегічно важливих енергетичних об’єктів. Ці удари стали частиною продовження безперервних спроб ворога дестабілізувати енергетичну інфраструктуру країни, що, в свою чергу, має на меті послабити її військовий потенціал і створити додаткові труднощі для цивільного населення.

Масштаби атаки були величезними, а удари зосереджувалися на низці областей, серед яких Полтавська, Одеська, Сумська, Київська та Дніпропетровська. Окремо зазнали пошкоджень Полтава, Гадяч і Лубни на Полтавщині, а також певні території Харківщини. Більшість цих регіонів стали об’єктами інтенсивних бомбардувань, які спричинили серйозні перебої у постачанні електроенергії та водопостачанні.

За даними Telegram-каналу monitor, ворог застосував ударні безпілотники Шахед, близько шести балістичних ракет Іскандер-М 9м723 по сектору Лубни/Лохвиця та окремих громадах Харківської області, а також 15 крилатих ракет типів Х-59/69 і 9м727-729 по Полтаві, Лубнах та Харківщині.

Моніторинг підкреслює, що атака була комбінованою: балістика, крилаті ракети та дрони застосовувалися одночасно. Це значно ускладнює завдання Сил оборони через різну швидкість, принцип дії та кількість засобів нападу. Попередньо, під атаками опинилися й об’єкти енергетичної інфраструктури.

Також зазначається, що ворог використовував тільки наземні комплекси та керовані авіаційні ракети, не застосовуючи крилаті ракети морського та повітряного базування. За оцінками аналітиків, більш далекобійні ракети, такі як Калібри та Х-101, залишаються для ударів по центральних та західних областях України.

Жителі повідомляють про вибухи в інших регіонах країни, що свідчить про масштабність та синхронність атак російських військ.

У вітчизняному інформаційному просторі з'явилося повідомлення, яке викликало значний резонанс серед громадськості та експертної спільноти. Згідно з інформацією, поширеною в низці телеграм-каналів, родичка високопосадовця місцевого рівня нібито придбала значну кількість об'єктів нерухомості протягом останніх кількох років.

Придбана Вікторією Гончарук нерухомість у Бучанському районі викликала підозри та поставила багато запитань щодо можливих корупційних схем. Особливу увагу привернув факт, що після того, як Анжела Макєєва стала секретарем Ірпінської міської ради, її сестра Вікторія розпочала активну купівлю майна під час війни.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Одразу з’являється питання: як Вікторія Гончарук, яка все своє життя працювала бухгалтером у ДЮСШ, районній державній адміністрації та у відділі молоді й спорту, маючи офіційний дохід, що не перевищував 500 тисяч гривень за кілька років, змогла придбати 53 земельні ділянки та житлові будинки, загальна вартість яких перевищувала $1 млн?

Також це не перший скандал за участю Анжели Макєвої.

У серпні цього року журналістам стало відомо, що Анжела Макєєва мала підроблений диплом про вищу освіту і під час війни неодноразово виїжджала за кордон, користуючись комунальними автомобілями. Журналісти отримали офіційну відповідь від Міністерства освіти, що диплом, яким користувалася Макєєва, не видавався.

У редакцію видання vlasti.net надіслали копію диплома Анжели Макєєвої, яку вона зазвичай засвідчувала своєю підписом, додаючи, що копія відповідає оригіналу. За словами особи, яка надіслала цей документ, Макєєва використовувала його під час виборчої кампанії, подаючи до партії “Слуга народу” і до, а також при працевлаштуванні.

Насправді, Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2011 році не видавав диплом з вказаними серією і номером студентці на ім’я Макєєвої. Журналісти перевірили це як неофіційно в університеті, так і офіційно на спеціальному сайті Міністерства освіти. На журналістський запит Міносвіти надало офіційний висновок, що диплому з такими даними не існує.

Згідно з українським законодавством, використання підроблених документів суворо карається. Стаття 358 Кримінального кодексу України передбачає штрафи, виправні роботи або навіть позбавлення волі строком до двох років. Для державних службовців це також означає втрату посади та довічну заборону обіймати державні посади.

Того ж місяця видання Інформатор повідомило, що, попри заборону депутатам місцевих рад і чиновникам виїжджати за кордон, Анжела Макєєва кілька разів із 2022 року перебувала за межами України. Вперше це сталося восени 2022 року під час її відпустки, коли вона перетинала кордон на автомобілі комунального підприємства Ірпеня “Теплоенергопостач”. Відомо, що вона виїхала з України 27 вересня 2022 року, а повернулася 4 жовтня.

Залишається незрозумілим, на яких підставах Макєєва використовувала автомобіль комунального підприємства, яке зазнало збитків, для особистого відпочинку за кордоном. Це підприємство не надає автомобілі в оренду депутатам для поїздок за межі країни. Зокрема, за 2023 рік КП “Теплоенергопостач” заявило про чистий збиток у розмірі 48 млн грн.

Також в червні 2024 року Макєєва двічі перетинала державний кордон через пункт пропуску в Ужгороді. Вона виїхала 15 червня до Словаччини і повернулася 29 червня. Це не було службовим відрядженням, оскільки в цей час вона перебувала в офіційній відпустці. Цього разу вона не використовувала комунальний автомобіль, проте згідно з постановою уряду від 27 січня 2023 року № 69, депутатам і державним службовцям заборонено виїжджати на відпочинок за кордон.

Де саме Макєєва відпочивала протягом цих двох тижнів, наразі невідомо. Чи це були альпійські курорти Австрії, Швейцарії чи Італії, або ж пляжі Чорногорії чи Хорватії?

Громадськість сподівається, що як публічна особа Анжела Макєєва пояснить свої дії і розповість про причини поїздки та поділиться враженнями від свого закордонного відпочинку.

Окрім цього Анжела Макеєва була кандидаткою на відкликання з депутатської посади згідно аналізу маркерних голосувань руху Чесно ще з 2021 року. Проте не дивлячись на свою шахрайську діяльність і використання службового становища Макєєву оминула загроза відкликання.