Сьогодні згадують святого Атанасія Атонського

Удар, який вразив Новолипецький металургійний комбінат у ніч на 24 лютого, належав до розряду високоорганізованих спеціальних операцій, здійснених спільно співробітниками Служби безпеки України та української військової розвідки. Цей металургійний об'єкт, відомий своєю стратегічною важливістю для Російської Федерації, відігравав ключову роль у військово-промисловому комплексі країни, виконуючи значну кількість державних замовлень. Сировина, що виробляється на цьому заводі, має вирішальне значення для виготовлення ракет, артилерії та безпілотників, що використовуються у військових цілях.

Після безпілотних атак на комбінат виникла серйозна пожежа, і весь персонал був змушений евакуюватися. Головним об'єктом атаки стали установки для первинного охолодження неочищеного коксового газу, пошкодження яких спричинить значну зупинку виробництва на тривалий період.

Варто відзначити, що Новолипецький металургійний комбінат перебуває у власності олігарха Володимира Лісіна, який відомий своїми близькими зв'язками з диктатором Володимиром Путіним та входить до елітного клубу найбагатших людей Російської Федерації. До нещодавнього часу завод постачав сировину для компаній, що займаються розробкою ядерної зброї та балістичних ракет, підтримуючи військово-промисловий комплекс РФ в стратегічних напрямках.

• Спільна спеціальна операція співробітників Служби безпеки України та української військової розвідки, спрямована на удар по Новолипецькому металургійному комбінату, свідчить про високий рівень організації та планування з боку українських спецслужб.

• Вплив атаки на металургійний комбінат призвів до серйозної зупинки виробництва на тривалий період через пошкодження установок для первинного охолодження, що може значно вплинути на військово-промисловий комплекс Російської Федерації.

• Подія демонструє важливість кібернетичної та технологічної переваги в сучасному військовому просторі, де використання безпілотних апаратів стає все більш стратегічно важливим.

• Припинення постачання сировини з Новолипецького металургійного комбінату для розробників ядерної зброї та балістичних ракет може вплинути на здатність РФ до ведення війни та сприяти зниженню її військового потенціалу.

• Однак такі дії також можуть підвищити напругу між Україною та Росією та призвести до подальших ескалацій в конфлікті між двома країнами.

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.