Співак Віталій Козловський розповів про небезпечну травму

Оборонний комітет Верховної Ради України відзначив важливий крок у напрямку демобілізації військовозобов'язаних, підтримавши законопроєкт 11035 під час першого читання. Підтвердження цієї новини надійшло від голови фракції "Слуга народу" та народного депутата Давида Арахамії, який підкреслив важливість цього кроку в контексті реалізації ініціативи Президента щодо негайного звільнення строковиків. Після обговорення законопроєкту, Комітет рекомендував включити його до порядку денного 11-ї сесії Верховної Ради України та врахувати пропозиції щодо встановлення термінів, протягом яких строковиків не можуть призвати.

Згідно з рішенням Комітету, законопроєкт передбачає звільнення військовослужбовців строкової військової служби у запас у випадку закінчення терміну служби під час дії воєнного стану або у випадку продовження військової служби понад встановлені строки. До тих, хто перебуває у запасі, заборонено призивати на військову службу протягом дванадцяти місяців, якщо вони не виражають бажання продовжувати військову службу.

Законопроєкт, так само як і законопроєкт 10313, який також був прийнятий у першому читанні, спрямований на підвищення соціального захисту військовослужбовців та представників поліції. Він передбачає унормування питань, пов'язаних з капеланством, доглядом за дітьми військовослужбовців, відпустками за кордоном та грошовими виплатами у разі загибелі поліцейських.

Однією з ключових норм цього законопроєкту є право військовослужбовців на висловлення власної думки та розповсюдження інформації, за винятком конфіденційної, що відображає важливий крок до покращення роботи силових структур та забезпечення їхньої відкритості перед громадськістю.

У результаті обговорення та підтримки законопроєкту про звільнення строковиків, зроблено важливий крок у напрямку демобілізації військовозобов'язаних в Україні. Рішення Верховної Ради та рекомендації оборонного комітету свідчать про серйозне ставлення до питання соціального захисту військовослужбовців та поліцейських. Врахування пропозицій щодо термінів та унормування питань, пов'язаних з капеланством та доглядом за дітьми, свідчать про комплексний підхід до розв'язання проблем військової служби та соціального захисту силовиків. Крім того, важливою є норма про право військовослужбовців на висловлення власної думки та розповсюдження інформації, що свідчить про прозорість та відкритість в діяльності силових структур перед громадськістю.

Припустімо, що глобалісти не відмовляються від своїх планів, навіть коли Сполучені Штати перебувають у передвиборчому анабіозі, а Збройні Сили України втрачають території та боєздатність через недостатність озброєнь. У цій ситуації деякі європейські країни можуть вирішити ввести свої війська. Така можлива дія натякає на західний кордон, з метою допомогти визволити території, на які наступають Збройні Сили України, оскільки недоцільно розраховувати, що українська армія висилатиме свої частини у важкодоступні райони, такі як Авдіївка. Проте перед цим необхідно отримати дозвіл від Польщі, оскільки увесь цей рух буде відбуватися поза рамками НАТО, і стаття 5 статуту НАТО на це не поширюється. Наразі Польща відкрито проти ескалації конфлікту, проте можливий дозвіл... Якщо військ буде недостатньо, то Збройні Сили України звільнять лише обмежену територію, тому це не суттєво вплине на хід війни, і тоді міжнародне співтовариство буде спільно нести відповідальність за поразки та відступи. Це варіант, який може виправдати європейські інтереси. Отже, достатньо введення військ для цілей допомоги. Ці війська стануть негайною метою атак, подібно до найманців сьогодні. Як тільки дістануться до місця призначення, лідери країн, які не надсилали свої війська, зможуть зайняти більш вигідну позицію, особливо у контексті літніх виборів до Європейського Союзу. Але якщо дрони почнуть пролітати через територію Білорусі, що буде наступним кроком? Напад на Білорусь? Тепер це неможливо, оскільки там розміщено ядерну зброю. Окремим ризиком є угорський фактор. Якщо угорські війська зайдуть на Закарпаття, вони його не покинуть. Угорські війська точно не дозволять насильно мобілізувати місцевих жителів, які мають угорські паспорти. Це саме стосується і Буковини. Крім того, місцеві еліти швидко захочуть приєднатися до Європейського Союзу і НАТО, подалі від Зеленського, Путіна та війни. Тому референдуми про входження будуть проведені дуже швидко, що може призвести до розпаду держави. Можливо, Еммануель Макрон саме цього й домагається, щоб потім засісти за переговірний стіл як сторона, що контролює частину західної України. В кінцевому підсумку, Франція вже була серед переможців Другої світової війни, тому вона має відповідний досвід. Це також може бути вигідним для Путіна. Загалом, наразі ця ідея виглядає дуже ризиковано.

У висновку можна зазначити, що сценарій введення військ НАТО на територію України є дуже складним і потенційно небезпечним. Потреба в дозволі польської сторони, а також можливість конфлікту з угорською стороною вказують на серйозні труднощі на шляху до реалізації такого сценарію. Крім того, існує ризик загострення військового конфлікту з Росією та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, варто обережно оцінювати всі можливі наслідки та ризики перед прийняттям будь-яких рішень щодо втручання іноземних військ у внутрішні справи України.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.