Депутат Дніпровської міської ради від партії «Слуга народу» Дмитро Свердлін опинився у центрі кримінального провадження ДБР. Його підозрюють у причетності до масштабної схеми незаконного відчуження понад 239 гектарів земель державного підприємства «ДГ “Дніпро”». Слідство встановило, що у період, коли Свердлін очолював обласне управління Держгеокадастру, разом із тодішнім керівництвом державного господарства «Дніпро» відбулася реалізація схеми з […]
Вищі навчальні заклади за кордоном все частіше стають мрією українських старшокласників. Престижні дипломи, новітні підходи до освіти й перспективи працевлаштування — усе це приваблює молодь. Однак навчання у Великій Британії чи США часто недосяжне через високу вартість та складний вступ. Натомість Польща стала доступнішою альтернативою, особливо після початку повномасштабної війни, коли країна прийняла тисячі українських […]
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13356, який може суттєво змінити підхід до формування золотовалютних резервів України. Ініціатори документа пропонують дозволити врахування віртуальних активів як окремої складової національного резерву.
Проєкт закону передбачає внесення змін до чинного Закону «Про Національний банк України». Хоча повний текст документа наразі не оприлюднений, його картка вже доступна на сайті парламенту. Над ініціативою працювали представники різних політичних фракцій, зокрема Ярослав Железняк, Олексій Жмеренецький, Максим Бужанський, Павло Фролов та Ярослав Юрчишин.
На сьогодні структура золотовалютних резервів України включає іноземну валюту (зокрема долари США, євро, фунти стерлінгів і японські єни), фізичне золото, спеціальні права запозичення (СПЗ) МВФ та інші високоліквідні фінансові інструменти. Віртуальні активи — криптовалюти, токени, стейблкоїни — до цього переліку не входять.
Ідея створення крипторезерву може стати своєрідною відповіддю на глобальні виклики у сфері фінансів і безпеки, зокрема враховуючи досвід санкційних обмежень, валютних обвалів та потребу в диверсифікації інструментів.
Станом на 1 червня 2025 року обсяг міжнародних резервів України становив 44,53 млрд доларів. Протягом травня обсяг скоротився на 4,6% через валютні інтервенції та обслуговування державного боргу. Частково втрати компенсувалися надходженнями від Євросоюзу (1,12 млрд доларів) та продажем валютних ОВДП (227,6 млн доларів).
Запропонована ініціатива може стати кроком до інтеграції цифрових активів у систему державного фінансового управління. Проте до її реалізації необхідно буде врегулювати низку питань: правовий статус криптовалют, порядок обліку, оцінку волатильності та інструменти зберігання.
Аналітики очікують, що деталі документа та реакція НБУ будуть вирішальними для подальшої дискусії навколо доцільності створення крипторезерву.
