Вівторок, 2 Червня, 2026

У Раді зареєстровано законопроєкт про включення криптовалют до золотовалютних резервів України

Важливі новини

У додатку “Резерв+” з’явився електронний військово-обліковий документ з QR-кодом

В Україні продовжують впроваджувати цифрові технології у різні сфери життя, і оборона не є винятком. Нещодавно було оголошено про важливе нововведення у мобільному додатку "Резерв+". Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко повідомила, що тепер у додатку доступний електронний військово-обліковий документ.

Переваги електронного військово-облікового документа

Впровадження електронного військово-облікового документа має значні переваги для військовозобов'язаних громадян та військових структур. По-перше, це суттєво спрощує процес обліку та надання необхідної інформації, зменшуючи паперову тяганину. Громадяни зможуть зручно зберігати та оновлювати свої військово-облікові дані безпосередньо у додатку.

Зручність і доступність

Мобільний додаток "Резерв+" забезпечує зручний доступ до електронного військово-облікового документа у будь-який час та з будь-якого місця. Це дозволяє військовозобов'язаним оперативно оновлювати інформацію про себе, а також отримувати актуальні повідомлення та нагадування від військових органів.

Інноваційні функції

Окрім основної функції зберігання військово-облікових даних, додаток "Резерв+" має й інші корисні функції. Він дозволяє отримувати інформацію про найближчі військові частини та установи, переглядати новини та оголошення від Міністерства оборони, а також брати участь у різноманітних опитуваннях та анкетуваннях.

Безпека і конфіденційність

Одним з ключових аспектів впровадження електронного військово-облікового документа є забезпечення безпеки та конфіденційності даних. Додаток "Резерв+" використовує сучасні методи шифрування та захисту інформації, що гарантує безпеку персональних даних користувачів. Міністерство оборони запевняє, що всі дані будуть зберігатися надійно і не потраплять до рук зловмисників.

Майбутні перспективи

Впровадження електронного військово-облікового документа є лише першим кроком на шляху до цифровізації оборонної сфери України. Міністерство оборони планує й надалі розвивати мобільний додаток "Резерв+" та додавати нові функції, які зроблять процеси обліку та взаємодії з військовими структурами ще зручнішими та ефективнішими.

Висновок

Нововведення у мобільному додатку "Резерв+" є важливим кроком у напрямку цифровізації оборонної сфери України. Впровадження електронного військово-облікового документа значно спрощує процеси обліку та забезпечує зручний доступ до важливої інформації. Це інноваційне рішення дозволить військовозобов'язаним громадянам оперативно оновлювати свої дані та отримувати актуальні повідомлення від військових органів. Міністерство оборони продовжує працювати над покращенням додатку, щоб зробити його ще більш корисним та ефективним інструментом для громадян та військових структур.

За нововведенням розробники зазначають, що тепер можна не носити з собою паперовий військовий квиток чи загублене приписне свідоцтво. Чинність електронного документа можна буде перевірити за допомогою QR-коду, який доступний у застосунку.

Електронний військово-обліковий документ міститиме таку інформацію, яка буде доступна представникам ТЦК та СП:

Тестовий режим додатку “Резерв+” завершиться у середині червня, а вже влітку в застосунку з’явиться електронний військовий квиток – аналог паперового облікового документа зі штрих-кодом. Цей електронний військовий квиток можна буде пред’являти під час перевірки документів представниками ТЦК, поліції та прикордонної служби.

На майже 190 мільйонів: прокуратура відсудила землю у підприємців, що користувалися ділянкою ДСНС

Шевченківська окружна прокуратура міста Києва через суд домоглася повернення до державної власності земельної ділянки площею майже 7 гектарів у Солом’янському районі столиці. Орієнтовна вартість ділянки становить близько 190 мільйонів гривень. Про це повідомила Київська міська прокуратура. Як встановили прокурори, ділянка була передана у постійне користування Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Водночас фактично нею […]

Критика Бориса Шефіра щодо антиросійської кампанії: Збереження російської мови й культури в Україні

Співзасновник студії "Квартал-95" та рідний брат Сергія Шефіра, першого помічника та близького друга президента, Борис Шефір, в інтерв'ю українській версії "Радіо Свобода" висловив свою критику щодо кампанії проти російської мови й культури в Україні. Він наголосив на своєму почутті прихильності до російської мови та культури, вважаючи руйнування пам'ятників Пушкіну у країні недоречним. Зараз Шефір перебуває в Німеччині, де вирішив залишитися до кінця війни, аби "врятувати дітей від війни", оскільки бізнес у нього упав, а розважальне телебачення в Україні відсутнє. Він підкреслив, що не має наміру повертатися до України, а його зв'язок з президентом Зеленським вже обірвався два роки тому, оскільки не поділяє сучасних державних переконань. Щодо співпраці з "Кварталом", Шефір заявив, що він не відчуває себе зручно в їхній теперішній атмосфері, а його припинення співпраці обумовлене також турботою про безпеку своїх дітей. У своєму прогнозі військового конфлікту він висловив надію на мирні домовленості та компроміси.

У висновку можна зазначити наступне:

• Борис Шефір виступив у захист російської мови та культури в Україні, висловивши свою любов до них та висловивши обурення руйнуванням пам'ятників Пушкіну.

• Він перебуває в Німеччині та не планує повертатися до України до закінчення війни, обравши цю країну як місце, де "врятує дітей від війни".

• Шефір ухиляється від політичних питань та відмовився від співпраці з "Кварталом", пояснивши це незручністю із теперішньою атмосферою в студії та турботою про безпеку своїх дітей.

• Він вірить у вирішення військового конфлікту шляхом мирних домовленостей та компромісів.

Ці висновки відображають позицію та погляди Бориса Шефіра на ситуацію в Україні та його особисте ставлення до подій.

Трамп запропонував Зеленському зустріч із Путіним у Москві

Наші джерела в українській переговорній групі в Парижі повідомили про несподівану ініціативу президента США Дональда Трампа. Він нібито запропонував Володимиру Зеленському провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Москві. Ідея викликала жваве обговорення, однак європейські партнери відразу висловилися проти такого формату. За словами співрозмовників, Трамп на переговорах заявив, що готовий представити новий підхід до врегулювання […]

Російські війська атакували Донеччину: нові жертви серед мирного населення

Ключові елементи військового обліку:

Поліцейські зафіксували 2465 ворожих обстрілів по лінії фронту та житловому сектору. Влучання сталися в 3 населених пунктах: містах Мирноград, Покровськ та селі Іванопілля.

Внаслідок атак рф, як повідомляється, пошкоджено 13 цивільних об’єктів, з них 9 житлових будинків.

В Іванопіллі внаслідок артилерійського удару загинуло двоє мирних мешканців. Пошкоджено 4 приватних будинки, газопровід, ЛЕП.

Під час ворожої атаки в Мирнограді травмовано цивільну особу, зруйновано оселю та гараж.

З артилерії росіяни били по Покровську – пошкоджень зазнали чотири приватних будинки й газопровід.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13356, який може суттєво змінити підхід до формування золотовалютних резервів України. Ініціатори документа пропонують дозволити врахування віртуальних активів як окремої складової національного резерву.

Проєкт закону передбачає внесення змін до чинного Закону «Про Національний банк України». Хоча повний текст документа наразі не оприлюднений, його картка вже доступна на сайті парламенту. Над ініціативою працювали представники різних політичних фракцій, зокрема Ярослав Железняк, Олексій Жмеренецький, Максим Бужанський, Павло Фролов та Ярослав Юрчишин.

На сьогодні структура золотовалютних резервів України включає іноземну валюту (зокрема долари США, євро, фунти стерлінгів і японські єни), фізичне золото, спеціальні права запозичення (СПЗ) МВФ та інші високоліквідні фінансові інструменти. Віртуальні активи — криптовалюти, токени, стейблкоїни — до цього переліку не входять.

Ідея створення крипторезерву може стати своєрідною відповіддю на глобальні виклики у сфері фінансів і безпеки, зокрема враховуючи досвід санкційних обмежень, валютних обвалів та потребу в диверсифікації інструментів.

Станом на 1 червня 2025 року обсяг міжнародних резервів України становив 44,53 млрд доларів. Протягом травня обсяг скоротився на 4,6% через валютні інтервенції та обслуговування державного боргу. Частково втрати компенсувалися надходженнями від Євросоюзу (1,12 млрд доларів) та продажем валютних ОВДП (227,6 млн доларів).

Запропонована ініціатива може стати кроком до інтеграції цифрових активів у систему державного фінансового управління. Проте до її реалізації необхідно буде врегулювати низку питань: правовий статус криптовалют, порядок обліку, оцінку волатильності та інструменти зберігання.

Аналітики очікують, що деталі документа та реакція НБУ будуть вирішальними для подальшої дискусії навколо доцільності створення крипторезерву.

Останні новини