Суд наклав арешт на телефон директора «Інтерпайп Україна»

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами співрозмовника Financial Times, ракета, яка вразила “Південмаш”, дійсно мала дальність польоту до 6000 км, що підтверджує її приналежність до типу РС-26 “Рубіж”. Путін, у свою чергу, стверджував, що це була ракета середньої дальності “Орєшнік”, створена на основі РС-26 “Рубіж”.

Це спростування українського чиновника ставить під сумнів заяву російського президента, особливо враховуючи, що пошкодження “Південмашу” в Дніпрі виглядає як стратегічно важлива ціль для Росії в контексті виробництва ракетної техніки.

Заступник спікера Пентагону, Сабріна Сінгх, підтвердила, що “Орєшнік” була розроблена як адаптація РС-26 “Рубіж”, що дає ще більше підстав для вивчення деталей цього ракетного удару.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", провідна нафтогазовидобувна компанія України, розпочала новий етап у своїй діяльності з розвідки природних ресурсів. Як стало відомо з офіційного повідомлення директора компанії Сергія Корецького, опублікованого на його сторінці у соціальній мережі Facebook минулої п'ятниці, "Укрнафта" приступила до буріння нової розвідувальної свердловини на заході України.

Згідно з повідомленням, проєктна глибина свердловини становить 2754 метри, і вона призначена для розкриття продуктивних пластів менілітових відкладень.

Буріння виконується власними силами структурної одиниці “Укрнафта Буріння”. Прогнозується, що початковий дебіт нової свердловини складатиме 16 тонн на добу.

Крім того, компанія готується до зведення двох нафтових свердловин на сході країни, які планується об’єднати для досягнення загального дебіту понад 100 тонн нафти на добу, з проєктними глибинами близько 4,5 кілометрів.

У 2023 році “Укрнафта” збільшила видобуток нафти із конденсатом на 3% до 1 мільйон 409,9 тисяч тонн, а газу на 5,8% до 1 мільярда 97,4 мільйона кубометрів.

Компанія має стратегічний план до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 мільйонів тонн і 2 мільярдів кубометрів відповідно.

“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України і володіє мережею АЗС, управління якою здійснюється через активи Glusco. Наразі компанія управляє 545 АЗС, зокрема 460 власних та 85 в управлінні.

Комплексна програма відновлення діяльності та модернізації формату автозаправних станцій також є одним із пріоритетів “Укрнафти”.