Суд викрив свавілля поліції під час рейду в столичному гей-клубі

Згідно з цим рішенням, 133 громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону, визнано "критично важливими" для країни. Це рішення передбачає особливий статус для працівників цих організацій.

Це як представництва західних організацій, так і українські. Багато з них займаються дослідженням виборів і громадської думки за кошти Заходу.

Це стало можливо завдяки постанові уряду від 5 червня №650, за якою до 100% броні можуть отримати виконавці грантових проєктів незалежно від напряму їхньої діяльності.

Бронь отримали “Опора”, “Центр політичних студій та аналітики Ейдос” (один із засновників – Віктор Таран), “Інститут Київська школа економіки”, “Інтерньюз-Україна” (голова якого Костянтин Квурт заявив про необхідність ліквідації Telegram в Україні та про те, що “свобода слова для ліваків”), “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, “Українська академія лідерства”, “Український незалежний центр політичних досліджень”, “Центр демократії та верховенства права”, “Центр економічної стратегії”, “Центр політико-правових реформ”, “Фонд архітектури реформ в Україні”, “Фонд Східна Європа” та інші.

Повний список – у документі.

Під час своєї зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, президент США Дональд Трамп висловив готовність переглянути політику щодо використання американської зброї в Україні. За інформацією, наданою Wall Street Journal, Зеленський звернувся до Трампа з проханням про надання більш потужних ракет дальнього радіусу дії, які дозволили б українським військовим завдавати ударів по глибоких цілях на території Росії.

Трамп, реагуючи на це прохання, не виключив можливості підтримки такої ідеї, однак зазначив, що це питання потребує детального обговорення. Проте, на відміну від попередніх заяв, які містили чіткі обмеження, цього разу президент США не надав конкретних гарантій щодо скасування чинної заборони на такі удари. Важливо зазначити, що рішення щодо зміни цієї політики, швидше за все, залежатиме від багатьох факторів, включаючи міжнародні відносини та загрози, які можуть виникнути у зв'язку з ескалацією конфлікту.

За даними видання, найближчим часом українська делегація вирушить до США на переговори з міністром оборони Пітом Хегсетом.

Раніше The Telegraph писала, що під час закритої частини зустрічі в Нью-Йорку Зеленський попросив у Трампа ракети Tomahawk. Наприкінці літа стало відомо, що Пентагон блокує використання Україною далекобійної американської зброї для ударів углиб території РФ. Сам Зеленський зазначав, що для таких цілей Україна поки застосовує власні розробки.

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.