Світ згадує 24 лютого: три роки війни та незламності України

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

Федір Веніславський, народний депутат та член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, висловив погляд, що законопроєкт щодо моб

У результаті заяви народного депутата Федіра Веніславського стосовно можливості проголосувати за законопроєкт щодо мобілізації до кінця поточного місяця виявляється, що розгляд цього питання в парламенті може стати актуальним найближчим часом. Веніславський виражає впевненість у тому, що комітет знайде компромісне рішення та законопроєкт буде підготовлений до голосування у Верховній Раді. Законопроєкт передбачає уточнення норм, що стосуються відстрочки від призову, спрямований на запобігання зловживань цим правом. Важливо врахувати необхідність забезпечення відповідності законодавства принципам справедливості та національної безпеки.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в етері Київ24 підтвердив, що ситуація з кадрами справді напружена, і тому проводяться кадрові зміни, аби забезпечити критично важливі військові позиції. Водночас він підкреслив, що політики, зокрема народні депутати, не мають впливати на розподіл і ротацію військовослужбовців.

“Політики та депутати не мають права втручатися у процеси ротації чи перерозподілу військових кадрів,” — наголосив Тимочко. — “Жоден генерал не вирішує, де працюватимуть депутати чи їхні помічники, тому маніпулювання цією темою створює лише більше непорозумінь.”

Заяви Тимочка були відповіддю на слова депутатки Мар’яни Безуглої, яка стверджувала, що Генеральний штаб перевів значну частину медичного персоналу з госпіталів до піхотних підрозділів. Генштаб, у свою чергу, роз’яснив, що медики були направлені для посилення стабілізаційних пунктів, а не фронтових ліній.

Безугла також повідомила про переведення до піхоти військовослужбовців Повітряних сил. Юрій Ігнат, колишній речник Повітряних сил, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що такі кроки вживають у відповідь на складну ситуацію на фронті.

Тимочко додав, що переведення військових з артилерійських чи танкових підрозділів до піхоти справді відбувається, проте це стосується лише бійців, а не спеціалізованих команд чи артилеристів, які займають ключові позиції. “Так, є виклики, коли доводиться залучати бійців з артилерійських та танкових підрозділів, але це стосується бійців у структурі дивізіонів, а не фахівців артилерії,” — підсумував він.

Поточний кадровий дефіцит змушує командування приймати непрості рішення, що вимагають гнучкого підходу до кадрових ресурсів. Такі заходи спрямовані на те, щоб оптимально розподілити сили та посилити важливі ділянки фронту, але одночасно викликають стурбованість щодо забезпечення необхідних фахівців у специфічних підрозділах.

Звіти аналітиків громадської організації "Чесно" розкривають потенційні можливості для значних економічних заощаджень, які держава могла б здійснити протягом тривалого періоду повномасштабної війни, якби народні обранці виявляли вищий рівень відповідальності у своїй діяльності. За аналізами експертів, оптимізація видатків та ефективне використання ресурсів можуть призвести до значного скорочення витрат, що становитиме істотний ресурс для підтримки економіки та соціальних програм у складний період кризи.

Так із держбюджету пішло майже 65 млн гривень на компенсацію за оренду житла в столиці для народних депутатів, включно з тими, які впродовж воєнних 2022-2024 років декларували сотні тисяч у валюті готівкою, нові автомобілі, ювелірні прикраси, одяг та аксесуари люксових брендів і навіть тих, хто має квартиру в Києві.

За даними в деклараціях, зі 160 нардепів, які отримували компенсації за останні два роки, щонайменше 54 мають накопичення понад 100 тис. доларів.

Найбільший відсоток нардепів, які отримали компенсацію за житло, серед «Слуг народу», які отримали більше відшкодувань, ніж нардепи всіх інших фракцій і груп разом узяті.

Протягом 2022-2023 років на оренду житла для слуг щорічно йшло по 20 млн гривень з бюджету, а за перші чотири місяці 2024 року ця сума вже майже сягнула 5 млн гривень.

І якраз максимально допустиму суму житлових компенсацій обирали саме заможні «слуги», зокрема Богдан Торохтій, Артем Кунаєв, Олег Воронько, Степан Чернявський, Ігор Негулевський, Ігор Фріс, Орест Саламаха, Олександр Горобець та інші.

Наприклад, «слуга» Олександр Кабанов, чия дружина володіє квартирою в Києві площею 164,7 кв. м і який має право на безоплатне в ній проживання, за перші чотири місяці 2024 року взяв 56 тис. гривень із бюджету на оренду житла.

Прикметно, що найменше грошей на житло просили нардепи з груп ПЗЖМ і «Відновлення України» (які раніше разом входили до ОПЗЖ) та від «Батьківщини».

Загалом зелена влада використовує будь-які можливості вкрасти по максимуму, навіть попри війну, а ОП використовує компенсації за житло як варіант конвертів своїм депутатам.