Син начальника поліції Київщини уникнув покарання за наркоторгівлю

Телеведуча Ольга Фреймут, відома своєю увагою до тонкощів поведінки та етикету, не перестає дивувати своїх підписників у Instagram. На своєму блозі «Марафон сучасних манер» вона знову підняла важливу тему, що стосується не лише манер, а й особистого вигляду. Цього разу Фреймут звернула увагу на відео затримання жінки, яку підозрюють у коригуванні російських ударів по Києву.

На опублікованому кадрі видно момент арешту, а у своєму коментарі телеведуча з іронією підкреслює, що навіть у критичних ситуаціях важливо дбати про свій зовнішній вигляд. Зокрема, вона зазначила, що стан стоп підозрюваної залишає бажати кращого: «Знати, що кожен день може стати останнім, і мати такі брудні, потріскані п’ятки?» — обурилася Фреймут.

Цей коментар викликав жваве обговорення в мережі. Частина підписників підтримала телеведучу, зазначивши, що Фреймут завжди послідовна у своїй темі про вихованість і доглянутість. Інші ж розцінили її слова як недоречні у контексті серйозного кримінального інциденту.

Раніше Ольга вже потрапляла в центр уваги через різкі зауваження у своєму блозі. Зокрема, вона розкритикувала розкішний букет вартістю понад пів мільйона гривень, назвавши такий жест проявом несмаку.

Попри суперечливу реакцію, Фреймут продовжує демонструвати, що тема етикету для неї — не просто контент, а світоглядна позиція. Навіть у кризових ситуаціях, за її словами, важливо залишатися гідною людиною, не забуваючи про повагу до себе та оточення.

Український банківський сектор іноді стає не лише інструментом підтримки економіки, а й механізмом для сумнівних фінансових схем, зокрема відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із яскравих прикладів є історія банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Хоча ім’я самого Сосіса рідко з’являється в медіа, його фінансова установа неодноразово опинялася в центрі резонансних фінансових скандалів.

За даними видання «Коментарі», банк «Альянс» фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими махінаціями, а також зазнавав серйозних штрафів від регулятора. Судові процеси з участю банку стосувалися сум у мільярдному діапазоні, що робило їх одними з найбільш резонансних у сфері українських фінансів останніх років.

Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам наголосив, що результати його досліджень, зібрані у звіті обсягом понад 250 сторінок, стверджують факти нападів на УПЦ, а також на її святині та духовенство. Цю інформацію він розголосив у відеозверненні, де висловив серйозні занепокоєння стосовно законопроекту 8371, який, на його думку, має на меті заборонити УПЦ.

"Цей законопроект — це лише прояв мови ненависті", — підкреслив Амстердам. "Напади на віруючих під час конфлікту, вигнання їх зі святилищ, обмеження доступу до молитовних місць — це абсолютно недопустимо. Закликаю владу припинити розгляд цього законопроекту і не поділяти нашу націю".

Він також наголосив, що УПЦ не має жодного пов'язання з Московським патріархатом та активно відділяється від ідеології "русского мира". "Ми будуємо мир Божий, а не російський", — зазначив він, процитувавши висловлювання митрополита Київського Онуфрія.

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням підтримати Україну. "Підтримка України є критично важливою не лише для України, а й для Америки. Як ми можемо вірити в США після подій у Кабулі і тепер у Києві?" — написав він у соцмережі.

У вищезгаданій статті висвітлено позицію адвоката Української православної церкви, Роберта Амстердама, щодо нападів на УПЦ та її прихожан. За його словами, зібраний звіт, обсягом понад 250 сторінок, містить докази цих нападів та ставить під сумнів законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ. Амстердам закликає уряд України відмовитися від подальшого розгляду цього законопроекту та припинити поділ нації. Він також наголосив на тому, що УПЦ відділяє себе від Московського патріархату та повністю підтримує державу Україну у її захисті від російської агресії. Амстердам закликав до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки. У цілому, висновки статті підкреслюють необхідність захисту прав УПЦ та важливість міжнародної підтримки для України в умовах конфлікту.