Mmakaje

Позначка: Банкова

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.

  • Слуга народу втратила ядро фракції: у парламенті заговорили про кризу більшості

    Слуга народу втратила ядро фракції: у парламенті заговорили про кризу більшості

    Фраза про те, що реальне ядро фракції «Слуга народу» звузилося до 111 депутатів, стала не просто черговою гучною заявою з парламентських кулуарів. Вона фактично підтвердила те, про що в Раді давно говорили пошепки: монобільшість існує на папері, але все гірше працює в залі.

    Проблема вже давно не зводиться до одного проваленого голосування чи кількох образ усередині фракції. Йдеться про накопичену кризу довіри, дисципліни і мотивації. Частина депутатів втомилася від формату, в якому парламенту відводиться роль механічного виконавця чужих рішень. Частина боїться антикорупційних розслідувань. Частина демонстративно дистанціюється від уряду. А ще частина просто більше не бачить сенсу витрачати політичний ресурс на голосування, результат яких ніхто не пояснює і не проговорює.

    Останні тижні показали, що навіть питання, які раніше вважались технічними, тепер можуть розсипатися прямо в сесійній залі. Показовою стала історія з провалом голосування за пакет, пов’язаний із вимогами МВФ.

    Для самої влади це стало сигналом, що стара модель більше не працює. Формально у фракції залишається понад дві сотні депутатів, але фактично щоразу доводиться окремо шукати, умовляти і зшивати голоси під конкретне рішення. Це вже не монобільшість у класичному розумінні, а ситуативна конструкція, яка тримається на залишках інерції, страху перед хаосом і спробах втримати зовнішню картинку керованості.

    Окрема проблема — розрив між керівництвом фракції та рядовими депутатами. У самій «Слузі народу» дедалі частіше звучить думка, що з людьми перестали по-справжньому говорити, а фракційна комунікація звелася до команд без політичного пояснення. У такій атмосфері навіть лояльні раніше депутати починають або випадати з процесу, або тихо саботувати потрібні голосування.

    До цього додається і зовнішній фактор — послаблення вертикалі ручного управління парламентом. Після перестановок на Банковій, про які ми вже писали раніше, баланс впливів у владі почав змінюватися.

    У підсумку парламент дедалі більше нагадує механізм, який ще формально працює, але вже не здатний забезпечувати прогнозований результат. Саме тому розмови про кризу Ради перестали бути перебільшенням опозиції і стали внутрішнім діагнозом самої влади.

  • У команді Зеленського припускають, що Залужний готується до участі у виборах

    У команді Зеленського припускають, що Залужний готується до участі у виборах

    Після серії публічних заяв посла України у Великій Британії та колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного в оточенні президента Володимира Зеленського почали обговорювати його можливу участь у майбутніх виборах. Про це повідомляють джерела у президентській команді.

    Розмови активізувалися після інтерв’ю та виступів посла у Великій Британії, де він, зокрема, публічно говорив про проблеми українського контрнаступу 2023 року та розбіжності з керівництвом країни. Після чого, за словами співрозмовника, у владі сформувалося переконання, що він може готуватися до політичної кампанії.

    «Після серії нових заяв Залужного в команді Зеленського зміцнилися в думці, що ексголовком вирішив йти на вибори», — зазначило джерело.

    За інформацією видання, подібну оцінку поділяють і деякі народні депутати, які симпатизують Залужному.

    Додаткову дискусію викликали й оцінки політологів, близьких до владних кіл. Зокрема, політолог Володимир Фесенко заявив, що серія публічних виступів Залужного може бути частиною продуманої політичної стратегії.

    «Це заздалегідь спланована інформаційна операція. І це початок приходу Валерія Залужного в публічну політику», — заявив Фесенко.

    На його думку, нинішній статус посла України у Великій Британії передбачає значні обмеження щодо публічних коментарів.

    «Посол не може критикувати керівництво своєї держави — це неприпустимо», — зазначив політолог.

    Фесенко також припустив, що публічна поведінка Залужного може бути частиною політичної тактики. За його словами, колишній головнокомандувач може прагнути звільнення з дипломатичної посади.

    «Залужний, який вже почав критикувати Зеленського, хоче, щоб Зеленський його звільнив з посади. І це частина цієї комбінації — щоб він став ще раз жертвою дій Зеленського», — пояснив він.

    На цьому тлі в політичних колах дедалі частіше обговорюють можливу підготовку до майбутніх виборів. За словами джерел, у владі розглядають різні сценарії, зокрема і варіант, за якого виборча кампанія може бути оголошена раптово.

  • Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    В Офісі президента провели нараду, присвячену можливим наслідкам війни на Близькому Сході для України. За інформацією джерел у владі, під час обговорення президент Володимир Зеленський поцікавився, як новий конфлікт може вплинути на військову підтримку України, енергетичну ситуацію в Європі та загальну міжнародну політику щодо війни з Росією.

    Співрозмовники зазначають, що одним із перших ризиків, які обговорювалися, може стати скорочення поставок ракет для систем протиповітряної оборони. Однак, за словами учасників наради, це розглядається лише як один із можливих викликів і не є найгіршим сценарієм.

    Також у владі звертають увагу на можливе зростання світових цін на нафту і газ. Подібний розвиток подій може вплинути на економічну ситуацію в Європі, що, своєю чергою, позначиться на політичних рішеннях щодо підтримки України.

    Найбільші побоювання, за словами джерел, пов’язані з можливими змінами позиції окремих країн Європейського Союзу у питанні переговорів із Росією. У разі затягування війни на Близькому Сході частина європейських держав може посилити занепокоєння через енергетичну безпеку.

    У цьому контексті в Офісі президента також обговорювали заяви російського керівництва щодо можливості припинення поставок газу до Європи. За словами співрозмовників, на Банковій вважають, що подібний сценарій може створити додатковий тиск на європейські уряди.

  • Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

    Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

    В оточенні влади зростає занепокоєння через можливі проблеми з голосами у парламенті. За інформацією джерел, на Банковій стикаються з системною нестачею підтримки у Верховна Рада України, що може вплинути на стабільність більшості та ухвалення ключових рішень.

    Йдеться не про поодинокі труднощі під час голосувань, а про більш глибоку проблему, яка, за словами співрозмовників, має системний характер. У разі її загострення можливе переформатування коаліції та навіть створення уряду національної єдності.

    В Офіс Президента України наразі намагаються мінімізувати ризики та стабілізувати ситуацію, однак джерела вказують, що з наближенням виборчого циклу питання парламентської підтримки може знову загостритися. У такому випадку це стане серйозним політичним викликом для президента Володимира Зеленського.

  • ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    В українських політичних колах активізувалися дискусії щодо можливого часу оголошення виборів і впливу рейтингів ключових фігур на стратегію Банкової. За словами джерел, близьких до Офісу Президента, публічне оголошення виборчого процесу можуть максимально відтерміновувати з огляду на поточну соціологію та внутрішньополітичні ризики.

    Згідно з оцінками джерел, реальний рівень підтримки чинного президента наразі поступається популярності окремих представників силового блоку — зокрема колишнього Головнокомандувача та керівника воєнної розвідки. Саме цей фактор, стверджують співрозмовники, стимулює інформаційну активність навколо потенційних конкурентів.

    У політичному середовищі також звертають увагу на можливу зміну динаміки рейтингів у разі розчарування суспільства результатами мирного процесу. Якщо переговорний трек не принесе очікуваних результатів або буде сприйнятий як поступка, це може позначитися на підтримці владної вертикалі.

    Аналітики наголошують, що у воєнних умовах рейтинги є особливо волатильними та залежать від безпекової ситуації, успіхів на фронті, економічної стабільності та міжнародної підтримки. Крім того, публічні фігури з військовим бекграундом мають традиційно високий рівень довіри в суспільстві під час війни.

    Окремо обговорюється вплив внутрішніх елітних груп на ухвалення рішень. За оцінками джерел, у силовому блоці існують обмежені можливості для самостійних системних змін без політичної підтримки. Водночас у політичному середовищі триває конкуренція за контроль над ключовими управлінськими процесами.

  • Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік.

    Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу або працює з мінімальним завантаженням. Особливо відчутного удару зазнав промисловий сектор, для якого зростання тарифів на електроенергію стало критичним фактором.

    За словами співрозмовника, підприємства змушені згортати виробничі потужності, відкладати інвестиції та скорочувати персонал. У результаті податкові надходження до бюджету не відповідають запланованим показникам, а дефіцит продовжує збільшуватися.

    На Банковій визнають, що в поточних умовах країні необхідно терміново шукати додаткові джерела фінансування. Орієнтовна потреба на 2026 рік оцінюється у 10–15 мільярдів доларів, які мають покрити як соціальні видатки, так і критичні потреби держави в умовах війни.

    Учасники наради також обговорювали можливі сценарії стабілізації ситуації, зокрема перегляд податкової політики, посилення адміністрування зборів та пошук зовнішньої фінансової підтримки. Водночас визнається, що без відновлення стабільної роботи енергетичної системи та промисловості розраховувати на швидке зростання доходів бюджету не доводиться.

    Таким чином, бюджетне питання стає одним із ключових викликів для влади напередодні 2026 року, на тлі війни, зруйнованої інфраструктури та загального падіння економічної активності.

  • Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

    Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

    Офіс президента поступово коригує інформаційну політику щодо мирного врегулювання та майбутніх переговорів. Про це повідомило поінформоване джерело в ОП.

    За його словами, Банкова дала сигнал лідерам громадської думки, експертам і політичним технологам обережно змінювати суспільні акценти навколо так званого мирного треку. Йдеться не про відмову від принципових позицій, а про переосмислення пріоритетів у публічній дискусії.

    Зокрема, територіальне питання, яке тривалий час залишалося центральним, має розглядатися в ширшому контексті. У фокусі комунікації дедалі більше опиняється тема збереження життів українців, гуманітарних наслідків війни та ціни затяжного протистояння.

    Співрозмовник зазначає, що влада хоче акцентувати увагу на ризиках довготривалої війни, зокрема на можливих додаткових втратах — як людських, так і територіальних в інших регіонах країни. Такий підхід має сформувати більш прагматичне сприйняття переговорного процесу в суспільстві.

    Очікується, що інформаційна повістка поступово змінюватиметься синхронно з розвитком контактів і консультацій у межах переговорів в Абу-Дабі. Саме результати цих зустрічей, за словами джерела, визначатимуть подальшу тональність публічних заяв і меседжів влади.

  • Що відбувається навколо призначення глави «Енергоатому»

    Що відбувається навколо призначення глави «Енергоатому»

    Після справи «Мідас» українська влада публічно говорить про перезапуск і «очищення» енергетичного сектору. Водночас за зачиненими дверима розгортається гостра боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“» — компанією, що виробляє близько 60% електроенергії в Україні та керує фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень. Йдеться не про реформу чи підвищення ефективності, а про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів держави.

    Після заяви президента про необхідність «чистки» галузі Кабінет Міністрів 11 листопада достроково розпустив наглядову раду «Енергоатому». Уже 28 січня уряд поспіхом затвердив новий склад ради, не чекаючи граничної дати — 31 січня. Це зробило орган правомочним і відкрило формальний старт конкурсу на посаду голови правління, яка досі залишається вакантною. Хоча юридично рішення ухвалює наглядова рада, реальний список кандидатів, за інформацією з політичних кулуарів, формується на Банковій та Хрещатику.

    Однією з ключових кандидатур називають Ольгу Буславець — колишню виконувачку обов’язків міністра енергетики. Її ім’я тісно пов’язують з орбітою впливу Ріната Ахметова та експрем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році саме за її участі ухвалювалися рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, тоді як атомні електростанції штучно обмежувалися у виробництві. Буславець фігурувала в антикорупційних перевірках щодо можливого конфлікту інтересів, зокрема у сфері закупівель ядерного палива. Її можливе призначення багато хто розцінює як сигнал повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів державної атомної компанії.

    Ще більш резонансною є кандидатура Павла Павлишина — колишнього керівника Рівненської АЕС, а нині першого заступника мера міста Вараш. Його ім’я супроводжують численні скандали. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні. У 2025 році суд обмежився умовним покаранням. Походження статків родини Павлишиних — дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 та Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші — викликало питання у контролюючих органів, адже ці активи не корелюють з офіційними доходами посадовця.

    Період керівництва Павлишина Рівненською АЕС супроводжувався замовчуванням аварійних інцидентів — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Паралельно діяли схеми виведення коштів через пов’язані структури, зокрема групу «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз». За матеріалами розслідувань, ці компанії використовувалися як прокладки для завищення вартості робіт у два–три рази. Попри вимоги депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у столичних кабінетах його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.

    Як компромісну фігуру також називають Андрія Козюру — чинного директора Хмельницької АЕС. Водночас і його діяльність супроводжується питаннями. У 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через проблеми з турбіною працював лише на 80–85% потужності. В умовах дефіциту електроенергії це означало втрату сотень мегават. Галузеві фахівці пов’язують ці збої з неякісним ремонтом та управлінськими рішеннями керівництва станції.

    На цьому тлі окремо вирізняється нинішній виконувач обов’язків голови правління Павло Ковтонюк. Він — професійний інженер, який не фігурує у корупційних схемах і, за внутрішніми документами так званого «Міндічгейту», вважається «незручним» керівником через відмову брати участь у тіньових домовленостях. Водночас саме йому бракує політичної підтримки: фінансові плани «Енергоатому» на 2025–2026 роки досі не затверджені.

    Призначення керівника «Енергоатому» виходить далеко за межі кадрового питання. Це тест для влади — або під прикриттям гасел про реформи до атомної галузі повернуться старі клани з відпрацьованими схемами, або держава справді спробує зламати систему. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи лише ширмою для нового перерозподілу фінансових потоків.

  • Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

    Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

    В Офісі президента України побоюються різких змін у міжнародній ситуації на тлі можливих дій Дональда Трампа, зокрема навколо Гренландії, які можуть кардинально вплинути на глобальні геополітичні розклади. Про це повідомляють джерела, близькі до Банкової.

    За інформацією співрозмовників, в ОП добре усвідомлюють, що будь-яка масштабна зовнішньополітична операція з боку США може відволікти Вашингтон від українського питання або змінити пріоритети адміністрації. Саме тому в Києві уважно стежать за всіма сигналами з боку команди Трампа та аналізують можливі сценарії розвитку подій.

    Зеленський, за словами джерел, намагається використати нинішнє «вікно можливостей», щоб змістити міжнародний мирний трек у бік тиску на Кремль. Йдеться про спробу закріпити за Росією статус сторони, яка блокує будь-які домовленості, та втягнути Трампа в активну підтримку України ще до того, як глобальний порядок денний може змінитися.

    В Офісі президента визнають, що ситуація на міжнародному напрямку є вкрай нестабільною. У будь-який момент геополітичні розклади можуть різко змінитися — як через дії США, так і через інші великі конфлікти або переговорні процеси.

    Саме тому, за даними джерел, Банкова зараз працює одразу за двома сценаріями. Перший передбачає спробу максимально закріпити підтримку США і Заходу та підштовхнути мирні переговори на умовах, які тиснуть на Кремль. Другий — виходить із того, що війна може затягнутися, а зовнішньополітична кон’юнктура стане менш сприятливою для України.

    У такій логіці Офіс президента готується до довготривалого протистояння, зберігаючи дипломатичну активність, але одночасно розраховуючи на необхідність вести війну в умовах більш складного і непередбачуваного міжнародного середовища.