Mmakaje

Позначка: бізнес

  • Повернення питної води на Миколаївщину перетворили на бізнес для чиновників

    Повернення питної води на Миколаївщину перетворили на бізнес для чиновників

    Після трьох років життя без питної води, коли в крани мешканців Миколаєва надходила лише солона технічна рідина, нарешті з’явилася надія: вже за два тижні новий магістральний водогін запрацює на повну. Влада обіцяє, що прісна вода потече в усі системи міста.

    Та за цим проривом ховається й інша сторона історії — фінансова. Проєкт, який подавався як невідкладний і життєво необхідний, швидко перетворився на корупційну схему із завищеними цінами, непрозорими закупівлями та підрядниками «потрібних людей».

    Спочатку вартість будівництва оцінювали у 3 мільярди гривень. Проте вже за кілька місяців цифра зросла майже втричі — до 8,8 мільярда. Аналіз кошторисів показав завищені ціни на матеріали та роботи, а тендери віддали у руки компаній ТОВ «Укртрансмост» та ТОВ «Ростдорстрой».

    Закритий характер закупівель викликав закономірні підозри: вартість будівництва зростала не через інфляцію чи логістику, а через «договорняки» чиновників і бізнесу.

    Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження № 72025161020000025 за ч. 1 ст. 212 КК України. Йдеться про можливе ухилення від сплати податків та фінансові махінації.

    Проте поки слідчі розбираються у схемах, мешканці Миколаєва з полегшенням чекають на повернення прісної води. Для них це не політика і не великі гроші, а елементарне право на життя в гідних умовах.

    Історія з водогоном стала символом подвійності української реальності: з одного боку — перемога громади, яка отримає нарешті воду. З іншого — ганебна практика наживи на базових потребах людей навіть під час війни.

  • Судді Печерського суду блокують розслідування проти бізнесменів із російським корінням

    Судді Печерського суду блокують розслідування проти бізнесменів із російським корінням

    Печерський районний суд Києва, який вважається одним із найпрестижніших і найвпливовіших у столиці, дедалі частіше опиняється в центрі скандалів. Замість забезпечення справедливості він, фактично, став інструментом покривання бездіяльності правоохоронців і блокування справ, що стосуються впливових бізнесменів з російським походженням.

    Одним із найпомітніших фігурантів є девелопер Вагіф Алієв. Попри численні факти податкових і земельних махінацій, використання землі з порушенням цільового призначення та фіктивні фінансові операції, судді Печерського суду відмовляють у відкритті проваджень та блокують розслідування. Таким чином формується системний захист інтересів великого бізнесу, що діє поза законом.

    Ще один показовий приклад — діяльність громадянина рф Євгена Сотніченка. Під прикриттям легального бізнесу та навіть служби у ЗСУ він створив масштабну мережу криптообмінників. Ця структура займалася відмиванням грошей, фінансуванням терористичних угруповань та виведенням мільйонів доларів за кордон. Незважаючи на надані докази, суддя Печерського райсуду відмовилася зобов’язати правоохоронців внести відомості до ЄРДР, фактично заблокувавши початок розслідування.

    Такі випадки не є винятком. Печерський суд систематично ігнорує навіть очевидні порушення закону, створюючи небезпечний прецедент: злочини залишаються безкарними, а держава втрачає контроль над безпекою та фінансовими потоками. Це не лише підриває довіру до судової влади, але й ставить під сумнів ефективність антикорупційних реформ та правоохоронної системи в цілому.

  • Податківці планують масштабну перевірку бізнесу Томаша Фіали

    Податківці планують масштабну перевірку бізнесу Томаша Фіали

    За інформацією джерел видання 360ua.news, протягом місяця у відомого опозиційного бізнесмена Томаша Фіали можуть початися серйозні проблеми з бізнесом: Банкова дала вказівку податківцям “накопати все що можливо”.

    Варто зазначити, що на підконтрольних Томашу Фіалі українських медіа NV та Українська Правда регулярно виходять критичні матеріали на адресу влади, а наприкінці липня 2025 року британська The Times опублікувала статтю, де зазначається про бажання ОП повністю переформатувати медійний простір України.

    Нагадаємо, раніше  ми писали в матеріалі “Львівський бізнесмен Свіщов виявився колишнім кримінальним авторитетом” звернули увагу на зв’язки Томаша Фіали з відомим львівським контрабандистом Свіщовим.

  • Ексчиновники МВС і прокуратури легалізують мільйони через готелі, енергію та забудову в Карпатах

    Ексчиновники МВС і прокуратури легалізують мільйони через готелі, енергію та забудову в Карпатах

    Ексчиновники МВС і прокуратури легалізують мільйони через готелі, енергію та забудову в Карпатах

    Колишні посадовці Міністерства внутрішніх справ і Генпрокуратури — Сергій Чеботарь, Олексій Тахтай і Сергій Кізь — вибудували багаторівневу схему легалізації незаконних доходів. Головними інструментами для відмивання грошей стали компанії, оформлені на родичів, а також проєкти в туристичних і енергетичних сферах.

    Центральне місце у схемі займає компанія «ГЛЕЙШЕР ХІЛЛ», створена донькою Чеботаря вже після початку повномасштабного вторгнення. Ця фірма реалізує один із найбільш масштабних готельних проєктів в Україні — Glacier Premium Apartments у Поляниці. Будівництво ведеться з численними порушеннями, зокрема, відсутні базові містобудівні вимоги: оцінка впливу на довкілля, топографія, техмережі, відстані між будівлями.

    Будівля має висоту до 41 метра, що суттєво перевищує норми для сільських територій. Це створює загрози безпеці жителів, підвищує навантаження на місцеву інфраструктуру та підриває екологічну стабільність регіону.

    Крім того, дружини Тахтая та Кізя пов’язані з компаніями «СІЛІКОНФІЛД» і «РЕНТ-ТЕХНО», які займаються виробництвом «зеленої» електроенергії за пільговими державними тарифами. Земельні ділянки ці фірми отримали без аукціонів, що вказує на корупційну складову.

    Усі фірми пов’язані з одним забудовником — Василем Кавлаком. Це свідчить про централізовану координацію активів і контроль фінансових потоків. Узгодження будівництва та енергетичних проєктів проходило з явними порушеннями, за сприяння чиновників Мінрегіону, архітектурного контролю та Держенергоефективності.

    Використання підконтрольних осіб як власників, уникнення прозорих процедур і прискорене оформлення дозволів — це класична схема тіньової легалізації капіталів, здобутих під час державної служби.

  • Родина мера Яремче задекларувала 20 мільйонів — але звідки гроші?

    Родина мера Яремче задекларувала 20 мільйонів — але звідки гроші?

    Попри розбиті дороги, застарілу інфраструктуру та брак місць у дитсадках, родина мера Яремче Андрія Мироняка живе на широку ногу. Лише за 2024 рік дружина очільника міста задекларувала 20 мільйонів гривень доходу — і це при тому, що її будівельна фірма, яка раніше вигравала тендери, наразі офіційно не приносить жодного прибутку.

    Основним джерелом доходу родини, за декларацією, є деревообробне підприємство, яке продовжує працювати. Саме воно нібито й генерує мільйони, хоч сплачені податки викликають подив — лише 600 тисяч гривень при 20 мільйонах доходу. Це в кілька разів менше, ніж передбачає закон.

    Елітні машини і столична нерухомість

    Хоч сам мер їздить на непоказному автомобілі, у власності його найближчих родичів — дорогий автопарк. Дружина, донька та теща володіють Volvo XC90, Lexus LX 470 та іншими авто. Донька, яка нещодавно закінчила університет, вже встигла оформити на себе дорогу квартиру в Києві та дві нові машини.

    Бізнес у серці заповідника

    Журналісти також виявили туристичну колибу, що працює у заповідній зоні Карпат, де будь-яка комерційна діяльність заборонена. Заклад належить родичу мера — його швагру. Ні дозволів, ні узгоджень, ані відповідей від мера — лише заплутані пояснення й спроби уникнути чіткої відповіді щодо походження родинного багатства.

    Поки місцеві жителі обурені станом міста, родина Андрія Мироняка збагачується, купує елітне майно й веде бізнес у заборонених зонах. Та чи надовго вдасться ховати походження таких статків?

  • У Львові БЕБ системно тисне на бізнес через фейкові справи

    У Львові БЕБ системно тисне на бізнес через фейкові справи

    У Львові розгортається небезпечна тенденція системного тиску на підприємців, замаскована під роботу Бюро економічної безпеки України. Місцеве управління БЕБ фактично перетворилося на інструмент вибіркового терору проти бізнесу — з використанням сфальсифікованих кримінальних проваджень, нічим не обґрунтованих обшуків, фейкових підозр та переслідувань «заочно».

    Ця практика відбувається відкрито, масово і, як виглядає, за повного сприяння прокуратури. Львівська обласна прокуратура та навіть Офіс Генерального прокурора не бачать жодних порушень, незважаючи на кричущі факти. Усі клопотання від БЕБ проходять без опору — без належного аналізу, правової перевірки чи заперечень.

    Особливу роль у репресивному механізмі відіграє суддя Личаківського райсуду Володимир Мармаш. Йому стабільно дістаються справи від БЕБ — попри те, що справи часто не мають жодного стосунку до юрисдикції його суду. У 100% випадків Мармаш ухвалює рішення на користь силовиків. За офіційною версією, судді обираються автоматично. Але на практиці, як вказують джерела, усі «потрібні» справи спрямовує саме голова суду Григорій Жовнір.

    Цікаво, що після того, як справа про державну зраду Віктора Медведчука була засекречена, у декларації Жовніра несподівано зʼявився мільйон гривень — без пояснень походження.

    Непрозорість спостерігається й у майновому стані родини Мармаша. Його дружина, суддя Залізничного райсуду, задекларувала доходи, походження яких викликає сумніви. Пояснення про «помилкові платежі» виглядають ще більш непереконливо на тлі реальних витрат сім’ї.

    Показовою є й ситуація з очільником львівського теруправління БЕБ Андрієм Козюком. За два роки його родина витратила на квартири та автомобілі значно більше, ніж заробила офіційно. Але питанням різниці між доходами й витратами ніхто не цікавиться — адже «схеми працюють».

    Таким чином, у Львові сформувалася локальна вертикаль — судова, прокурорська та слідча — яка перетворила закон на інструмент збагачення та придушення нелояльного бізнесу. І поки що вона діє безкарно.

  • Як мер Марганця перетворив тепло для лікарень і шкіл на сімейний бізнес

    Як мер Марганця перетворив тепло для лікарень і шкіл на сімейний бізнес

    Марганець у Дніпропетровській області вже понад три роки перебуває під постійним терором російської армії. Щоденні артобстріли, дрони з боку окупованого Енергодара, перебої з водою та електрикою — усе це стало новою нормою життя для мешканців міста. Але на тлі цієї боротьби за виживання місцева влада, схоже, знайшла спосіб на ній заробити.

    Центральним фігурантом є мер Марганця Геннадій Боровик. Після того, як у 2022 році приватна компанія «Апс пауер технолоджі», що забезпечувала місто теплом, збанкрутувала, її шість сучасних котелень викупила міськрада. Новим оператором теплопостачання стало комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг», очолюване колишнім директором тієї ж «Апс пауер технолоджі» Геннадієм Рябоконем. Саме з цього моменту й почався масштабний бізнес на міському бюджеті.

    За півтора року КП уклало 71 угоду на загальну суму 123 млн грн. З них понад 112 млн грн пішли на купівлю паливних пелет — біопалива для котелень. Найцікавіше, що більшість коштів отримали лише чотири підприємниці: Світлана Сисоєва, Світлана Овдій, Галина Пасічник та Альона Єфімова. І всі вони прямо або побічно пов’язані з самим Боровиком.

    Завищення цін — на мільйони

    Ціни на пелети у контрактах із «Комбінатом» разюче вищі за ринкові. Наприклад, у 2023 році деревні пелети купували по 11 тис. грн за тонну, тоді як сусідні громади платили по 6,9 тис. грн. Загальна переплата — понад 8,2 млн грн.

    У 2025 році ситуація погіршилася. Нові угоди з тими самими Сисоєвою та Овдій уклали на суму 76,8 млн грн — ціна знову завищена вдвічі. Лише після початку перевірки Держаудитслужби «Комбінат» поспіхом уклав додаткові угоди і знизив вартість закупівель на 29 млн грн. Формально — через «коливання цін». Але це «коливання» відбулося менш ніж за добу після основного контракту.

    Сімейний підряд мера

    Постачальниці виявилися або без досвіду, або напряму пов’язані з Боровиком:

    • Світлана Сисоєва — директорка дитячого комунального центру та викладачка танців, пелети зберігає на комбікормовому заводі, що належить меру.

    • Світлана Овдій — її бухгалтерка працює в тому ж заводі. Угоди на пелети — на понад 51 млн грн.

    • Галина Пасічник — продавчиня дитячого одягу, чоловік — підрядник «Комбінату» та співпрацює з фірмами Боровика.

    • Альона Єфімова — вказала контактним номером телефон зятя мера Дмитра Буряка, депутата міськради.

    Саме Буряк також працював у КП, яке викупило котельні, та представляв інтереси міста на аукціонах. А керівник «Комбінату» Рябоконь — це колишній керівник «Апс пауер технолоджі», що збанкрутувала.

    Попри виявлену схему, ніхто з фігурантів не поніс відповідальності. Мер Марганця відмовився коментувати ситуацію, відповівши грубо. Тим часом контроль за мільйонами бюджетних гривень залишається у колі його родини та наближених осіб.

  • Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

    Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

    Віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина мешкає у розкішній квартирі в центрі Києва — в елітному житловому комплексі біля станції метро «Золоті ворота». Проте у її декларації ця нерухомість не фігурує, хоча чиновниця підтвердила, що проживає там з минулого року. Про це йдеться в новому розслідуванні журналістів Bihus.info.

    Як з’ясували журналісти за допомогою прихованої камери, Стефанішина регулярно приїжджає до цієї квартири на урядовому авто в супроводі охорони. Відсутність інформації про житло в декларації викликає питання — відповідно до законодавства, державні службовці мають зазначати не лише власне майно, а й те, яким фактично користуються, зокрема орендоване або передане у безоплатне користування.

    На запитання журналістів про походження коштів на елітну нерухомість та кілька паркомісць, записаних на батька, Стефанішина відповіла, що це нібито сімейна інвестиція: мовляв, її батько має прибутковий бізнес, а мати — бухгалтер у цій справі. Раніше, за її словами, родина продала квартиру на Дегтярівській і придбала нове житло.

    Проте, як встановили журналісти, жодних фінансових надходжень від підприємницької діяльності її батька не було за останні 10 років. Це ставить під сумнів достовірність пояснень віцепрем’єрки.

    Особливу увагу розслідувачі звернули на те, що, окрім віцепрем’єрських обов’язків, Стефанішина також виконує функції міністерки юстиції. Саме вона має бути взірцем дотримання норм антикорупційного законодавства, зокрема — зобов’язання вносити до декларації майно, яким користується станом на останній день року. Цього вона, як з’ясувалося, не зробила.

    Нагадаємо, що у 2022 році мати чиновниці Надія Кравець також придбала квартиру у ЖК «Львівська площа» площею близько 100 квадратних метрів за понад 3 мільйони гривень.

    Це не перше розслідування Bihus.info щодо представників влади. Раніше журналісти звертали увагу на підозрілу появу в Офісі президента нового чиновника — Рисбека Токтомушева, та на масовий продаж елітних будинків у Конча-Заспі, де власниками стали колишні прокурори, митники та їхні родичі. Профспілка митників за ці оборудки отримала понад 111 мільйонів гривень.

  • У родини міністра оборони України виявили нерухомість і бізнес у США

    У родини міністра оборони України виявили нерухомість і бізнес у США

    Родина міністра оборони України Рустема Умерова проживає у Сполучених Штатах Америки — у місті Бока-Ратон, штат Флорида. Про це заявила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк. Вона опублікувала фото будинку з басейном, де, за її словами, мешкають дружина, троє дітей, брат і батько Умерова.

    Окрім проживання, за словами Каленюк, члени родини українського міністра мають у США зареєстровані бізнеси, зокрема художню галерею. «Не знаю, навіщо їм художня галерея в Америці, але факт є фактом — бізнес є, і вся родина там живе», — написала Каленюк у соцмережах.

    Активістка оприлюднила ці дані в контексті критики Міністерства оборони за недостатню ефективність у протидії масованим атакам дронів-камікадзе «Шахед». «Коли ти впевнений, що над Флоридою “Шахеди” не літають, то, мабуть, і турбуватись нема про що», — іронізувала Каленюк.

    Раніше, ще у 2023 році, Міністерство оборони підтверджувало, що родина міністра дійсно проживає у США з 2016 року. Як стверджували у відомстві, виїзд був пов’язаний з погрозами на адресу Умерова. При цьому Міноборони заперечувало, що його діти мають американське громадянство.

    Новою деталлю стала інформація про батька та брата міністра, які також, за словами Каленюк, перебувають у США, хоча офіційно це раніше не підтверджувалось.

  • Львівський міський голова зазначив у своїй декларації лише зарплату

    Львівський міський голова зазначив у своїй декларації лише зарплату

    Міський голова Львова Андрій Садовий у своїй декларації за 2024 рік зазначив лише офіційну зарплату — 869 575 гривень. Інших джерел доходу, а також майна чи транспорту у власності мера не задекларовано.

    Натомість значні активи вказані у декларації його дружини Катерини Кіт-Садової. Вона отримала понад 13 мільйонів гривень доходу, зокрема:

    • 2,3 млн грн — зарплата,

    • 10,7 млн грн — дивіденди від медіахолдингу «ТРК Люкс»,

    • 207 тис. грн — банківські відсотки.

    Грошові активи родини також сконцентровані на дружині мера. Якщо сам Садовий тримає лише 14,4 тис. грн на банківських рахунках, то Катерина Кіт має:

    • понад 70 тис. доларів готівкою,

    • 870 тис. грн у національній валюті,

    • понад 5,1 млн грн і 1,1 тис. євро — на банківських рахунках.

    Уся нерухомість родини оформлена на дружину:

    • житловий будинок у Львові на 660 кв. м вартістю 4,5 млн грн,

    • дві земельні ділянки та ще одна — в оренді від міськради,

    • автомобілі Skoda Kodiaq (2017) і Mercedes-Benz V300 (2021) за 2,3 млн грн.

    Катерина Кіт-Садова є кінцевою власницею понад десятка медійних компаній, зокрема 24 каналу, Люкс FM, Захід.нет, ТРК «Європа мікс» тощо. Сам Садовий володіє лише авторським правом на назву політичної партії «Самопоміч», зареєстровану ще у 2006 році.

    Формально міський голова Львова залишається чиновником без майна і капіталів, утім, його родина — серед найбагатших у львівському політичному істеблішменті.