В Україні з 1 липня запускають новий фінансовий механізм підтримки малого та середнього бізнесу, який постраждав унаслідок російських обстрілів. Йдеться про можливість отримання пільгових кредитів на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під символічну ставку 0,1% річних протягом перших двох років. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд прагне максимально пришвидшити відновлення підприємств, які втратили виробничі потужності через війну, але продовжують працювати або планують відновлення діяльності.
Позначка: економічна політика
-
Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного
Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.
Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного
Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.
Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету. Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.
З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях, з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.
Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.
Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.
З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.
Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.
Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.
Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.
Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.
Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.
Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.
Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.
Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.
Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.
Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.
Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.
Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання
Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.
Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.
Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.
Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.
Сім’я Пишного будує маєток у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.
В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.
Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.
Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”
За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).
Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.
Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.
Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї 4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.
На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.
Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй” збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.
“Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча
Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.
Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.
Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.
Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.
-
Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств
З червня в Україні почнуть діяти оновлені правила бронювання працівників критично важливих підприємств, які уряд затвердив у межах перегляду підходів до функціонування системи в умовах воєнного стану. У Міністерстві економіки наголошують, що метою змін є підвищення прозорості механізму бронювання, уніфікація вимог для бізнесу та державного сектору, а також зменшення ризиків зловживань, які виникали в попередніх редакціях правил.
Ключовим нововведенням стане посилення вимог до рівня оплати праці на підприємствах, які претендують на статус критично важливих і мають право бронювати працівників. Відтепер середня заробітна плата на такому підприємстві має бути не нижчою за три мінімальні зарплати, що наразі становить 25 941 гривню. Для компаній, які здійснюють діяльність у прифронтових регіонах, уряд передбачив знижений поріг — 21 618 гривень. Таким чином держава намагається врахувати складніші економічні умови у зонах підвищеного ризику, зберігаючи водночас загальний принцип фінансової спроможності підприємства.
Окремо наголошується, що не лише середній рівень оплати праці на підприємстві, а й фактичні доходи працівників, які підлягають бронюванню, мають відповідати встановленим вимогам. Це означає, що компанії повинні будуть підтверджувати не формальне працевлаштування, а реальний рівень офіційної заробітної плати кожного заброньованого працівника. Такий підхід, за задумом уряду, має унеможливити схеми з фіктивним працевлаштуванням або штучним завищенням показників для отримання бронювання.
Ще однією суттєвою зміною стане перегляд принципу врахування працівників у квотах бронювання. Відтепер працівники, які мають відстрочку від призову, а також ті, хто працює за сумісництвом, будуть враховуватися лише за одним місцем роботи. Це рішення спрямоване на усунення практики, коли одна і та сама особа могла одночасно враховуватися у квотах кількох підприємств, що створювало викривлення в системі та фактично дозволяло «подвійне бронювання» в межах формальних механізмів.
Уряд також запускає масштабний перегляд критеріїв визначення критично важливих підприємств. Протягом найближчого місяця всі профільні міністерства та центральні органи виконавчої влади мають оновити критерії відповідно до нових вимог і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього протягом наступних трьох місяців заплановано комплексну переоцінку всіх підприємств, які вже мають статус критично важливих, із можливістю його підтвердження або перегляду залежно від відповідності оновленим правилам.
При цьому уряд передбачив перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними до ухвалення нових рішень. Це зроблено для того, щоб уникнути різких кадрових розривів у стратегічно важливих секторах економіки, зокрема в енергетиці, транспорті, оборонній промисловості, агросекторі та сфері критичної інфраструктури.
У Міністерстві економіки підкреслюють, що загальна логіка реформи полягає у створенні більш контрольованої та стандартизованої системи, яка зменшить суб’єктивність у прийнятті рішень щодо бронювання та посилить відповідальність роботодавців. Водночас для бізнесу це означає необхідність адаптації до нових фінансових та адміністративних вимог, включно з підвищенням рівня офіційної заробітної плати, удосконаленням кадрового обліку та більш чітким підтвердженням критичності діяльності.
Окремо в уряді зазначають, що наразі оприлюднено лише узагальнений опис змін, тоді як повний текст постанови ще не опублікований. Це означає, що окремі технічні деталі механізму бронювання можуть бути уточнені після офіційної публікації документа та його імплементації.
За словами міністра економіки Олексія Соболева, офіційне оприлюднення постанови очікується до кінця травня, після чого передбачено короткий перехідний період. Орієнтовно нові правила почнуть діяти в середині червня — приблизно через десять днів після публікації документа.
У подальшому протягом червня профільні міністерства мають завершити оновлення критеріїв критичності підприємств, а в липні–серпні розпочнеться етап повторного погодження статусів для бізнесу. Попри посилення вимог, уряд не очікує різкого скорочення кількості заброньованих працівників: за попередніми оцінками, система й надалі охоплюватиме приблизно 1,1–1,3 мільйона осіб, які працюють у критично важливих сферах економіки та забезпечують функціонування держави в умовах війни.
Таким чином, оновлені правила бронювання формують більш жорстку, але структуровану модель взаємодії держави та бізнесу, в якій ключовими критеріями стають офіційність зайнятості, фінансова прозорість і реальна стратегічна важливість підприємств для економіки України.
-
Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель
Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.
Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.
Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.
У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.
Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.
Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.
Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.
Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.