Mmakaje

Позначка: фінансова допомога

  • ЄС схвалив фінансування України на 90 мільярдів євро за рахунок репарацій Росії

    ЄС схвалив фінансування України на 90 мільярдів євро за рахунок репарацій Росії

    Європейський Союз схвалив рішення про надання Україні фінансування в обсязі 90 мільярдів євро. Кошти будуть доступні вже на початку наступного року. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.

    За словами Мерца, гроші для України можуть надійти не пізніше другої половини січня. Йдеться про кредит, який надаватиметься в межах спільного рішення країн Європейського Союзу.

    Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

    «Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

    Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

    Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

    Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

    Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

    Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

    «У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

  • Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Європейські дипломати намагаються в останній момент знайти компроміс, який дозволив би врятувати угоду про надання Україні життєво важливої фінансової допомоги на саміті лідерів ЄС, що відбудеться у четвер, 18 грудня. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією видання, напередодні саміту в Євросоюзі сформувався глибокий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Лідери держав фактично поділилися на два непримиренні табори щодо механізму фінансування Києва. Основна суперечка точиться навколо питання, чи можна надавати Україні кредити за рахунок заморожених резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському фінансовому інституті Euroclear.

    Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

    Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

    Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

    Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

    Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

    За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

  • Євросоюз вимагає прозорості від України через корупційний скандал в енергетиці

    Євросоюз вимагає прозорості від України через корупційний скандал в енергетиці

    Дипломати ЄС називають «огидною» масштабну корупцію в енергетичному секторі України, проте поки не планують зупиняти фінансову допомогу. Про це повідомляє газета Politico.

    Союзники з Євросоюзу вимагають від Києва пояснень у зв’язку зі скандалом навколо «Енергоатома», в якому фігурує близький соратник президента України Тимур Міндич. Європейські чиновники відзначають, що цей скандал негативно впливає на репутацію України у міжнародних партнерів.

    «Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

    З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

    При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

    Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.

  • Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

    Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

    Як повідомляють наші джерела в Брюсселі, європейські партнери України планують “дотиснути” Бельгію на передачу €140 млрд  із заморожених російських активів накопичених в Euroclear до кінця тижня.

    Як додатковий аргумент необхідності передачі Україні заморожених російських активів будуть наведені факти ударів РФ по об’єктах української атомної енергетики.

    “В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до кінця тижня  і удари Росії по атомній енергетиці будуть додатковим аргументом. Імовірність того, що Бельгія схвалить кредит, становить 90 відсотків” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо, раніше представники ЄС і бельгійського уряду не змогли вийти з глухого кута, пов’язаного з пропозицією використовувати заморожені російські активи для фінансування відновлення України через занепокоєння Бельгії відносно можливих  негативних юридичних та фінансових наслідків.

  • «Катастрофічний» 2026-й: Україна ризикує залишитися без допомоги ЄС

    «Катастрофічний» 2026-й: Україна ризикує залишитися без допомоги ЄС

    Наступний рік може стати критичним для України фінансово. Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на матеріал The Economist, заявив, що без чітких рішень Євросоюзу щодо підтримки Україна може опинитися на межі банкрутства вже до лютого. Він попереджає: головна проблема не лише в тому, скільки грошей пообіцяють, а в тому, чи зможуть країни ЄС узгодити умови й напрямки цієї допомоги.

    Железняк звертає увагу, що нині не існує гарантованого механізму стабільного фінансування України з боку ЄС. Попри публічні заяви про пакети підтримки, всередині Євросоюзу немає єдності ні щодо джерела коштів, ні щодо того, як саме їх можна витрачати. Одні країни виступають проти використання заморожених російських активів як застави чи джерела виплат. Інші не хочуть фінансувати закупівлю зброї у союзників, особливо у США, наполягаючи, що ці гроші мають працювати на їхню власну оборонну промисловість. І є держави, які бояться втратити «бюджетну дисципліну» і не готові нарощувати внески в загальноєвропейські механізми допомоги.

    У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

    Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

    Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

    Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

  • Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Як пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung, військова підтримка України з боку Заходу помітно зменшилася. За матеріалами видання, Сполучені Штати — найпотужніший донор — з моменту інавгурації Дональда Трампа не виділяли допомоги, і це створило помітний дефіцит, який Європі вдалося частково компенсувати лише у першій половині року.

    Проте влітку європейські зобов’язання скоротилися на 57% порівняно з першим півріччям — із середніх €3,8 млрд до €1,9 млрд на місяць. Загалом щомісячна військова допомога всіх донорів у другому кварталі була приблизно на 40% нижчою, ніж у першій половині року. Цей розрив особливо помітний у постачанні багатоствольних ракетних установок, артилерійських боєприпасів та систем ППО — озброєнь, що потребують великих технологічних і виробничих ресурсів.

    Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

    Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

  • Україна отримає новий «репараційний кредит», який треба буде віддавати лише у разі компенсацій від РФ

    Україна отримає новий «репараційний кредит», який треба буде віддавати лише у разі компенсацій від РФ

    Європейська комісія готує для України новий фінансовий інструмент — Reparations Loan («Репараційний кредит»). Як пояснила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, Україна буде зобов’язана повертати ці кошти лише у випадку, якщо Росія виплатить репарації.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уточнила, що ЄС також планує раніше надати Україні 6 млрд євро в рамках ERA loans, які є частиною глобального «пакету G7 на 50 млрд». Кошти можуть надійти вже у жовтні, хоча початково їх планували виділити пізніше.

    За інформацією, обговорення умов міжнародного фінансування на 2026 рік українська делегація провела з керівництвом DG ECFIN — генерального директорату Єврокомісії з економіки та фінансів. Саме цей орган відповідає за макрофінансову допомогу Україні, зокрема ERA loans та новий Reparations Loan.

    Окремо Підласа наголосила, що в межах переговорів про вступ України до ЄС на порядку денному стоїть питання про майбутні внески України в бюджет ЄС.

    Таким чином, у найближчі місяці Україна може отримати значну фінансову підтримку, яка допоможе стабілізувати бюджет та водночас стане елементом довгострокового механізму компенсацій за збитки, завдані російською агресією.

  • ВПО зможуть отримати від держави компенсацію оренди житла

    ВПО зможуть отримати від держави компенсацію оренди житла

    Внутрішньо переміщені особи (ВПО) невдовзі зможуть претендувати на повну компенсацію вартості оренди житла. Про це повідомив народний депутат Павло Фролов.

    За його словами, розмір допомоги може сягати 100% суми орендної плати для родин із низьким доходом.

    Як отримати компенсацію

    Щоб скористатися механізмом, переселенцям потрібно:

    • укласти офіційний договір оренди з власником житла;

    • зареєструвати цей документ у Пенсійному фонді.

    Лише після цього родина ВПО зможе отримати компенсацію від держави.

    Уряд також розглядає можливість звільнення власників житла від податків, якщо вони здають його переселенцям офіційно. Це має стимулювати громадян реєструвати оренду, не боячись додаткових фінансових витрат.

    Новий механізм покликаний зробити житло доступнішим для тих, хто втратив домівку через війну, а також вивести з тіні український орендний ринок.

  • Британія і ЄС не зможуть компенсувати відсутність підтримки від США у 2026 році

    Британія і ЄС не зможуть компенсувати відсутність підтримки від США у 2026 році

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Велика Британія та низка країн Європейського Союзу офіційно попередили Київ про можливе скорочення фінансової підтримки України у 2026 році. Причиною називають неможливість повністю замінити обсяги військової та економічної допомоги, яку раніше надавали Сполучені Штати.

    За словами співрозмовників, керівник ОП Андрій Єрмак уже отримав від партнерів сигнал про необхідність скоригувати державні витрати на наступний рік. У листуванні та під час зустрічей наголошувалося: навіть за збереження політичної підтримки, фінансові можливості Лондона та Брюсселя будуть обмеженими.

    На Банковій наразі працюють над новою бюджетною стратегією, враховуючи домовленості з основними донорами. Йдеться не лише про секвестр окремих статей, а й про перерозподіл коштів на користь оборонного сектору та критичної інфраструктури.

    Чиновники визнають, що 2026 рік стане для України складним у питанні зовнішнього фінансування. У разі скорочення допомоги від союзників уряду доведеться шукати додаткові джерела доходів та активніше залучати внутрішні ресурси.

    Цей сигнал з боку Британії та ЄС збігається з тривожними прогнозами економістів про поступове зниження обсягів міжнародної підтримки на тлі затяжної війни.

  • ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

    ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

    8 серпня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 3,056 млрд євро в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. Кошти спрямують на першочергові соціальні та гуманітарні потреби державного бюджету.

    Про це повідомила Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, подякувавши данському головуванню в ЄС за підтримку. За її словами, це рішення є потужним сигналом довіри до курсу реформ і здатності України забезпечувати стабільність навіть у найскладніші часи.

    Міністерство фінансів уточнило, що загалом у межах Ukraine Facility до держбюджету вже надійшло 19,6 млрд євро. У 2025 році передбачено близько 12,5 млрд євро фінансової підтримки, з яких 3,5 млрд євро вже залучено. ЄС залишається найбільшим донором бюджетної допомоги Україні — за понад три роки обсяг підтримки перевищив 53,5 млрд євро.

    Ukraine Facility — це програма фінансової допомоги Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Вона включає фінансування держбюджету, стимулювання інвестицій і технічну підтримку.

    У межах вимог Ради ЄС до кінця першого кварталу 2025 року Україна мала реалізувати низку реформ у сферах боротьби з корупцією, держуправління, регіональної політики, розвитку людського капіталу, агропродовольчого сектору, цифровізації, захисту довкілля та управління держактивами. Київ уже виконав 13 із 16 запланованих кроків. У разі завершення всіх реформ країна зможе отримати 4,5 млрд євро.