Mmakaje

Позначка: карткові перекажи

  • Фінансовий удар для айтішників: НБУ різко обмежив валютні платежі за кордоном

    Фінансовий удар для айтішників: НБУ різко обмежив валютні платежі за кордоном

    З 10 травня 2025 року Національний банк України ще більше обмежив можливості розрахунків українців за кордоном із валютних рахунків. Нові обмеження торкнулися одразу восьми категорій послуг, і тепер загальний ліміт на витрати з валютної картки за цими напрямами становить не більше 500 тисяч гривень на місяць.

    Ці обмеження запроваджено постановою НБУ №53 і стосуються таких категорій оплат:

    • рекламні послуги,

    • консалтинг, PR, менеджмент,

    • юридичні та бухгалтерські послуги,

    • державні послуги,

    • особисті послуги,

    • а також усі інші «не класифіковані» професійні сервіси.

    Це вже друге подібне рішення регулятора. Уперше ліміт у 500 тисяч гривень був запроваджений ще 10 вересня 2024 року, але тоді він стосувався лише оплат агентських та рієлторських послуг за кордоном. Тепер же він поширюється на всі згадані вище напрямки разом — не по кожному окремо.

    Для порівняння, з гривневих карт ліміти на закордонні витрати вже давно встановлені:

    • не більше 100 тис. грн на товари й послуги,

    • не більше 12,5 тис. грн на тиждень (і 50 тис. грн на місяць) на зняття готівки,

    • p2p-перекази з валютних карт — не більше 100 тис. грн.

    Мета — запобігти «витоку» валюти з країни, особливо через сумнівні або сірі фінансові схеми, пояснюють експерти. Як зазначив представник одного з системних банків, НБУ відстежує напрями, де валюта витрачається найактивніше, і вводить обмеження, щоби стримати нецільове виведення коштів.

    «Регулятор переконаний, що частина цих витрат — не реальна потреба громадян за кордоном, а прикриття для схем. Хоча серйозні “гравці” вже давно перейшли в крипту, НБУ намагається перекрити хоча б банківські канали», — зазначив банкір у коментарі «Страні».

    Водночас для бізнесу правила пом’якшили. Зокрема:

    • підвищено ліміт на зняття готівки з корпоративних гривневих карт за кордоном до 17,5 тис. грн на тиждень (було 12,5 тис.),

    • піднято ліміт на оплату товарів і послуг з бізнес-карт до 150 тис. грн на місяць (було 100 тис.),

    • дозволено розрахунки за судові, реєстраційні, форвардні контракти за кордоном.

    Таким чином, НБУ продовжує курс на посилення валютного контролю в умовах війни, водночас намагаючись не зупинити операційну діяльність українських підприємств за кордоном.

  • НБУ вимагає активніше перевіряти карткові перекази та блокувати рахунки

    НБУ вимагає активніше перевіряти карткові перекази та блокувати рахунки

    НБУ вимагає від банків активніше перевіряти карткові перекази українців і блокувати рахунки.

    Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

    Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

    Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

    НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

    «Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив  заступник голови правління одного з банків.

    Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

    НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

    При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

    У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

    1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

    2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

    3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

    Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.