Понеділок, 28 Вересня, 2026

Фінансовий удар для айтішників: НБУ різко обмежив валютні платежі за кордоном

Важливі новини

Фігурант справи НАБУ Оленич продовжує впливати на роботу КМДА

Фігурант кримінальної справи НАБУ про земельну корупцію в столиці, офіційно звільнений з посади екс-заступник голови КМДА Петро Оленич кожен день приходить в КМДА та продовжує контролювати свої Департаменти. Як повідомляють наші джерела, Петро Оленич кожен день відвідує КМДА за своєю електронною перепусткою та фактичного продовжує працювати як радник Віталія Кличка. Водночас, Кличко в стінах КМДА публічно […]

The post Фігурант справи НАБУ Оленич продовжує впливати на роботу КМДА first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Польща більше не хоче допомагати Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Нагадаємо, раніше президент Польщі заявив, що Польща може передати винищувачі МіГ Україні, але тільки за умови, що Захід надасть країні альтернативні літаки для захисту.

Зеленський же сьогодні сказав, що домовився ще з колишнім генсеком НАТО Столтенбергом, щоб компенсувати Варшаві передані літаки, але Польща все одно відмовила.

«Ми дуже хотіли отримати МіГи від Польщі, але вони нам не могли передати, тому що у них не вистачало своїх. Тому ми домовилися з НАТО, що вони їм виділять поліцейську місію, як у наших балтійських друзів. Ми домовилися про це. І що після цього? Чи дала нам Польща літаки? Ні. Знайшлася інша причина? Так», – заявив Зеленський на пресконференції в Закарпатті.

Президент також дорікнув Варшаві, що вона не погодилася збивати російські ракети, що летять у бік Польщі, над Україною.

Нагадаємо, Україна також безуспішно просить Польщу передати їй зброю, яку та закуповує у Південної Кореї. Варшава відповідає, що купує її для себе.

НАБУ провело обшук в ексміністра оборони Резнікова у справі про закупівлі для армії

У четвер, 3 липня, детективи Національного антикорупційного бюро провели обшуки у колишнього міністра оборони України Олексія Резнікова. Про це повідомило видання ZN.UA з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За попередніми даними, обшуки відбулися у межах розслідування справи про закупівлі харчових продуктів для Збройних сил України за завищеними цінами. Хоча раніше, у квітні, в НАБУ […]

В Одесі працює шахрайська мережа колл-центрів, яка обкрадає Україну, ЄС та Азію під прикриттям силовиків

В Одесі діє масштабна мережа шахрайських колл-центрів, розташованих у бізнес-центрах за адресами: провулок Івана Луценка, 21/23 (БЦ «Ольвія»), вулиця Велика Арнаутська, 26 та вулиця Канатна, 6. У цих офісах одночасно працюють сотні операторів, які щодня телефонують громадянам України, країн Європи та Азії. Основна схема шахрайства полягає у дзвінках, де оператори видають себе за співробітників банків […]

Гра у військових: від героїзму до ігрової залежності у лавах ЗСУ

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

З 10 травня 2025 року Національний банк України ще більше обмежив можливості розрахунків українців за кордоном із валютних рахунків. Нові обмеження торкнулися одразу восьми категорій послуг, і тепер загальний ліміт на витрати з валютної картки за цими напрямами становить не більше 500 тисяч гривень на місяць.

Ці обмеження запроваджено постановою НБУ №53 і стосуються таких категорій оплат:

  • рекламні послуги,

  • консалтинг, PR, менеджмент,

  • юридичні та бухгалтерські послуги,

  • державні послуги,

  • особисті послуги,

  • а також усі інші «не класифіковані» професійні сервіси.

Це вже друге подібне рішення регулятора. Уперше ліміт у 500 тисяч гривень був запроваджений ще 10 вересня 2024 року, але тоді він стосувався лише оплат агентських та рієлторських послуг за кордоном. Тепер же він поширюється на всі згадані вище напрямки разом — не по кожному окремо.

Для порівняння, з гривневих карт ліміти на закордонні витрати вже давно встановлені:

  • не більше 100 тис. грн на товари й послуги,

  • не більше 12,5 тис. грн на тиждень (і 50 тис. грн на місяць) на зняття готівки,

  • p2p-перекази з валютних карт — не більше 100 тис. грн.

Мета — запобігти «витоку» валюти з країни, особливо через сумнівні або сірі фінансові схеми, пояснюють експерти. Як зазначив представник одного з системних банків, НБУ відстежує напрями, де валюта витрачається найактивніше, і вводить обмеження, щоби стримати нецільове виведення коштів.

«Регулятор переконаний, що частина цих витрат — не реальна потреба громадян за кордоном, а прикриття для схем. Хоча серйозні “гравці” вже давно перейшли в крипту, НБУ намагається перекрити хоча б банківські канали», — зазначив банкір у коментарі «Страні».

Водночас для бізнесу правила пом’якшили. Зокрема:

  • підвищено ліміт на зняття готівки з корпоративних гривневих карт за кордоном до 17,5 тис. грн на тиждень (було 12,5 тис.),

  • піднято ліміт на оплату товарів і послуг з бізнес-карт до 150 тис. грн на місяць (було 100 тис.),

  • дозволено розрахунки за судові, реєстраційні, форвардні контракти за кордоном.

Таким чином, НБУ продовжує курс на посилення валютного контролю в умовах війни, водночас намагаючись не зупинити операційну діяльність українських підприємств за кордоном.

Останні новини