Позначка: Кремль

  • Росія наполягає на виборах в Україні, щоб поставити лояльну до себе владу

    Росія наполягає на виборах в Україні, щоб поставити лояльну до себе владу

    Росія продовжує наполягати на проведенні виборів в Україні, просуваючи тезу про нібито нелегітимність чинної української влади. Водночас аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично готовий прийняти лише один результат такого голосування — формування в Києві проросійського уряду.

    Заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін повторив спростовані раніше заяви про «нелегітимність» президента України Володимира Зеленського. Крім того, він допустив можливість створення в Україні зовнішньої адміністрації під управлінням ООН.

    На думку аналітиків, ідея нагляду за виборами через механізми ООН може бути спробою надати Росії додаткові інструменти впливу. Як постійний член Ради Безпеки ООН, Москва має право вето, що потенційно дозволило б блокувати будь-які рішення, які не відповідатимуть її інтересам. У підсумку це могло б сприяти формуванню політичної конфігурації в Україні, вигідної Кремлю.

    Експерти також наголошують, що російська сторона сигналізує про готовність не визнавати будь-який результат виборів, якщо він не призведе до встановлення лояльної до Москви влади. Таким чином, твердження про зв’язок між проведенням виборів і легітимністю можливої мирної угоди виглядають як елемент політичного тиску.

    Окремо Галузін заявив, що Україна нібито може перешкоджати голосуванню своїх громадян, які проживають у Росії. При цьому залишається відкритим питання, яким чином російська влада визначатиме статус українських громадян на тлі масштабної паспортизації на окупованих територіях та примусового нав’язування російського громадянства.

    В Інституті вивчення війни зазначають, що вимога Кремля провести вибори до набрання чинності остаточної мирної угоди потенційно позбавляє українську владу можливості повноцінно контролювати виборчий процес, зокрема на території Російської Федерації. На думку аналітиків, це створює ризики масштабного втручання у голосування.

    Експерти підкреслюють, що заяви Москви про необхідність виборів є частиною ширшої стратегії впливу на політичну систему України. Ключовою метою, за їхньою оцінкою, залишається спроба змінити політичний курс Києва та забезпечити формування уряду, який буде орієнтований на Кремль.

  • Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Ситуація на фронті в Україні свідчить про підготовку Росії до нового етапу бойових дій одразу на кількох напрямках. Ознаки активізації російських військ вказують на те, що Кремль не розглядає сценарій завершення війни дипломатичним шляхом і продовжує робити ставку на силове нав’язування власних умов.

    Згідно з останніми оцінками західних аналітиків, у літній період Росія планує розгорнути масштабні наступальні операції на півдні України та на Донбасі. Для цього російське військове командування має намір залучити стратегічні резерви, формування яких триває ще з 2025 року.

    Аналітики зазначають, що сам факт накопичення резервів і планування широкомасштабних операцій свідчить про небажання Москви припиняти війну. Навпаки, Кремль розглядає 2026 рік як можливість змінити ситуацію на полі бою шляхом концентрації сил і спроби прориву української оборони.

    Водночас експерти звертають увагу на серйозні обмеження, з якими стикається російська армія. Основною проблемою залишається нестача живої сили. Постійні втрати на фронті ускладнюють здатність Росії підтримувати високий темп бойових дій упродовж тривалого часу.

    За оцінками аналітиків, наявні резерви можуть виявитися недостатніми для досягнення заявлених військових цілей. Труднощі з поповненням особового складу, логістичні проблеми та виснаження підрозділів знижують потенціал Росії для проведення довготривалих і масштабних наступальних операцій.

    Таким чином, попри підготовку до нового наступу, можливості Кремля залишаються обмеженими, а ставка на силовий сценарій не гарантує Росії стратегічного успіху у війні проти України.

  • Москва не налаштована на мир і готує інформаційний зрив переговорів

    Москва не налаштована на мир і готує інформаційний зрив переговорів

    У керівництва Росії немає реального наміру йти на врегулювання війни проти України. Натомість кремлівські посадовці цілеспрямовано шукають інформаційні зачіпки, які дозволили б вийти з будь-якого мирного процесу, не беручи на себе відповідальність за його зрив. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни.

    Аналітики зазначають, що Москва робить ставку на висування максималістичних, по суті ультимативних вимог, які свідомо унеможливлюють досягнення компромісу. Такі заяви використовуються як інструмент для створення формального приводу відмовитися від мирної угоди, зберігаючи при цьому риторику нібито готовності до переговорів.

    Одним із прикладів такої тактики стали чергові заяви офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Йдеться, зокрема, про ініціативи на кшталт так званої коаліції охочих, які Москва називає для себе «категорично неприйнятними».

    У Росії стверджують, що присутність іноземних військ нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторюють погрози розглядати такі сили як законні військові цілі. Захарова також заявила, що завершення війни, з погляду Кремля, неможливе без усунення вигаданих у Москві «корінних причин» конфлікту, які Росія, за її словами, має намір ліквідовувати «військовими або політичними засобами».

    Аналітики ISW наголошують, що формулювання «корінні причини» є узагальненим прикриттям ключових вимог Кремля. Серед них — вимога повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, фактична ліквідація українських збройних сил, а також усунення демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Москви.

    Додатковим підтвердженням небажання Росії припиняти війну стала заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 4 лютого. Він прямо зазначив, що Росія не припинятиме бойові дії доти, доки українська влада, за його формулюванням, «не ухвалить відповідних рішень». Фактично Москва дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту повного прийняття своїх вимог Україною.

    У тому ж ключі виступив і Віктор Медведчук, який 4 лютого заявив, що дискусії про можливе розміщення західних військ в Україні нібито заводять переговорний процес у глухий кут. Аналітики нагадують, що саме Медведчука російське керівництво розглядало як потенційну заміну чинному президентові України після початку повномасштабного вторгнення.

    Медведчук також заявив, що Росія «ніколи не дозволить» розміщення коаліції охочих на території України. Схожі заяви публічно озвучували й інші депутати Державної думи РФ, які регулярно транслюють офіційну позицію Кремля, зокрема про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.

    В ISW підсумовують, що сукупність таких заяв свідчить не про пошук миру, а про спробу заздалегідь закласти інформаційні підстави для зриву будь-яких домовленостей і продовження війни.

  • Військові аналітики попереджають: Кремль готує новий етап тиску на Україну і Захід

    Військові аналітики попереджають: Кремль готує новий етап тиску на Україну і Захід

    Росія розширює свої вимоги до України далеко за межі Донбасу і дедалі відкритіше демонструє намір претендувати на нові території на сході та північному сході країни. Такі висновки містяться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW), де наголошують: Кремль поєднує військовий тиск із політичними ультиматумами, намагаючись змусити Київ і Захід прийняти його умови.

    За оцінкою експертів, російські посадовці дедалі частіше заявляють, що питання Донбасу не є єдиною метою Москви. Хоча публічно Кремль просуває тезу про те, що саме «врегулювання» ситуації на сході нібито може стати «шляхом до миру», фактичні дії та риторика свідчать про підготовку до значно ширших територіальних зазіхань.

    Зокрема, начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов під час однієї з доповідей згадав про створення так званих «буферних зон» у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Аналітики розцінюють це як сигнал про можливі нові напрямки наступу. Офіційно ці плани пояснюють «захистом окупованих територій», хоча міжнародні пропозиції мирного врегулювання, навпаки, передбачають відведення російських військ із частини захоплених регіонів.

    Паралельно Москва висуває і політичні вимоги. Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін та низка депутатів Держдуми заявляють про необхідність усунення «корінних причин» війни. У російській інтерпретації це означає зупинку розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року та зміну української влади на лояльну до Кремля.

    Російські ультранаціоналістичні медіа також просувають тезу, що поступки лише щодо Донбасу є недостатніми. У публікаціях прямо ставиться питання про подальші територіальні вимоги, включно з іншими південними та східними регіонами України. Фактично йдеться про стратегію поетапного тиску: тимчасове перемир’я в обмін на поступки, після чого висуваються нові ультиматуми.

    В ISW підкреслюють, що така риторика є частиною масштабної когнітивно-інформаційної кампанії. Кремль систематично перебільшує власні військові можливості, стан економіки та оборонної промисловості, щоб сформувати відчуття невідворотності нових наступів і психологічно тиснути на партнерів України.

    На думку аналітиків, мета Москви — не компроміс, а домінування. Росія прагне змусити Україну та Захід погодитися на її умови ще до будь-яких рішучих змін на фронті, використовуючи страх, дезінформацію та політичні маніпуляції. У такій логіці мир можливий лише як інструмент досягнення стратегічної переваги Кремля, а не як реальне завершення війни.

  • Воєнні цілі Путіна виходять за межі України – ISW

    Воєнні цілі Путіна виходять за межі України – ISW

    Воєнні цілі російського диктатора Володимира Путіна не обмежуються війною проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви.

    У звіті наголошується, що Кремль і надалі подає повномасштабну війну як нібито «прямий наслідок» ігнорування Заходом інтересів Росії. Йдеться передусім про розширення Північноатлантичного альянсу, яке Москва намагається представити як загрозу власній безпеці.

    Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

    У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

    Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

    Заяви Путіна

    15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

    За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

    Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.

  • Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

    Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

    В Офісі президента України побоюються різких змін у міжнародній ситуації на тлі можливих дій Дональда Трампа, зокрема навколо Гренландії, які можуть кардинально вплинути на глобальні геополітичні розклади. Про це повідомляють джерела, близькі до Банкової.

    За інформацією співрозмовників, в ОП добре усвідомлюють, що будь-яка масштабна зовнішньополітична операція з боку США може відволікти Вашингтон від українського питання або змінити пріоритети адміністрації. Саме тому в Києві уважно стежать за всіма сигналами з боку команди Трампа та аналізують можливі сценарії розвитку подій.

    Зеленський, за словами джерел, намагається використати нинішнє «вікно можливостей», щоб змістити міжнародний мирний трек у бік тиску на Кремль. Йдеться про спробу закріпити за Росією статус сторони, яка блокує будь-які домовленості, та втягнути Трампа в активну підтримку України ще до того, як глобальний порядок денний може змінитися.

    В Офісі президента визнають, що ситуація на міжнародному напрямку є вкрай нестабільною. У будь-який момент геополітичні розклади можуть різко змінитися — як через дії США, так і через інші великі конфлікти або переговорні процеси.

    Саме тому, за даними джерел, Банкова зараз працює одразу за двома сценаріями. Перший передбачає спробу максимально закріпити підтримку США і Заходу та підштовхнути мирні переговори на умовах, які тиснуть на Кремль. Другий — виходить із того, що війна може затягнутися, а зовнішньополітична кон’юнктура стане менш сприятливою для України.

    У такій логіці Офіс президента готується до довготривалого протистояння, зберігаючи дипломатичну активність, але одночасно розраховуючи на необхідність вести війну в умовах більш складного і непередбачуваного міжнародного середовища.

  • Родина нардепа Геруса вела бізнес із фінансистом Путіна: СБУ досі мовчить

    Родина нардепа Геруса вела бізнес із фінансистом Путіна: СБУ досі мовчить

    Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Герус знову опинився в центрі корупційно-політичного скандалу. Причина — бізнес-зв’язки його родини з підсанкційним російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим, наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

    За даними офіційних Реєстрів, дружина парламентаря Наталія Герус до лютого 2025 року залишалася директоркою і співвласницею компанії ТОВ «Українська мрія», де 12,5% належало Кирилу Дмитрієву — керівнику російського Фонду прямих інвестицій (РФПІ). Цей фонд є одним із ключових фінансових інструментів Кремля, що фінансує оборонні та пропагандистські програми Росії.

    Дмитрієв перебуває під міжнародними санкціями — США, Канади, Великої Британії та Австралії. Попри це, його ім’я залишалося у статутних документах української компанії навіть під час повномасштабної війни.

    Лише 22 лютого 2025 року Наталія Герус офіційно вийшла зі складу бенефіціарів. Однак питання, чому це сталося лише через три роки після вторгнення РФ, залишається без відповіді.

    Після публікацій у ЗМІ Служба безпеки України заявила, що перевіряє можливі зв’язки родини Герусів із підсанкційним російським бізнесом. Втім, минуло вже понад три місяці, а офіційних результатів цієї перевірки так і не оприлюднено.

    Жодних повідомлень про її завершення або процесуальні рішення не були зроблені публічними, що викликає запитання щодо реальної позиції СБУ у цій справі.

    Це не перший раз, коли ім’я Андрія Геруса опиняється у скандалі, пов’язаному з Росією. У 2021 році він ініціював скандальну правку, яка відкрила шлях для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Попри суспільне обурення, депутат тоді зумів протягнути зміни через парламент.

    Тепер же з’ясувалося, що родинний бізнес Геруса мав прямий зв’язок із підсанкційною особою, яка працює на економічні інтереси Кремля. Це не лише репутаційна пляма, а й можлива загроза національній безпеці України, адже мова йде про спільну господарську діяльність з особою, близькою до російського військово-промислового комплексу.

  • ЄС залишив Медведчука під санкціями ще на рік

    ЄС залишив Медведчука під санкціями ще на рік

    Європейський Союз продовжив дію індивідуальних санкцій проти Росії, ухваливши рішення подовжити їх ще на рік – до 9 жовтня 2026 року. Про це повідомила Рада ЄС у п’ятницю, 3 жовтня.

    У документі йдеться, що обмежувальні заходи продовжені з огляду на триваючу гібридну діяльність Росії, зокрема маніпуляції та втручання у сфері іноземної інформації (FIMI), які здійснюються проти ЄС, його держав-членів та партнерів.

    Станом на сьогодні санкції застосовуються до 47 фізичних і 15 юридичних осіб, причетних до дестабілізуючих дій Росії. Серед них – колишній український політик та бізнесмен Віктор Медведчук, якого у ЄС вважають одним із ключових провідників кремлівського впливу в Україні.

    Санкції передбачають замороження активів, заборону надання будь-яких фінансових ресурсів чи економічної підтримки з боку громадян та компаній ЄС. Також для підсанкційних осіб діє заборона на в’їзд і транзит територією країн Євросоюзу.

    Таким чином, ЄС підтвердив намір і надалі протидіяти російським гібридним загрозам та обмежувати діяльність осіб, які сприяють дестабілізації в регіоні.

  • ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

    ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

    Російський диктатор Володимир Путін міг особисто організувати або схвалити витік інформації Bloomberg щодо планів подальшого посилення ударів по українській енергетиці та критичній інфраструктурі. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

    20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

    ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

    • посіяти страх серед українців напередодні зими;

    • підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

    • використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

    Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

    «Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.

  • Кремль може піти на поступки Трампу, розглядається “перемир’я в повітрі”

    Кремль може піти на поступки Трампу, розглядається “перемир’я в повітрі”

    Як повідомляють наші джерела в ОП, домовленість про заключення угоди про “Повітряне перемир’я”,  яке передбачає “припинення вогню в повітрі, але не на землі”  на даний момент не досягнута.

    За інформацією джерела, “припинення вогню в повітрі не передбачається як мінімум до понеділка, хоча така можливість розглядається, а до обговорення питання може долучитися Кіт Келлог”.

    Нагадаємо, раніше видання Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомило, що Кремль обмірковує можливість поступки президенту США Дональду Трампу задля уникнення додаткових санкцій. Серед таких поступок розглядався варіант “повітряного перемир’я” з Україною.

    Водночас, у Центрі протидії дезінформації зазначили, що ідея “припинення вогню в повітрі”, але не на землі, є способом Росії тягнути час.

    “Фактично це пастка, оскільки за цим немає жодного наміру припинити війну. Навпаки — намір росіян її продовжити і зробити так, щоб не відчувати болісних ударів вглиб РФ, а також паралізованого авіасполучення», — зазначив директор ЦПД Андрій Коваленко.