Кремль може піти на поступки Трампу, розглядається “перемир’я в повітрі”

Заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку Роман Борисович Примуш у своїй декларації за 2023 рік вказав значні активи, які належать йому та його родині. У документі зазначено, що посадовець володіє кількома об’єктами нерухомості, а також має значні заощадження, що свідчить про стабільне фінансове становище.

Зокрема, у Примуша є дві квартири в селі Чайки Київської області. Одна з них — площею 93,7 м², яка була придбана ще в 2008 році, а друга — новіша, з площею 43,5 м², яку родина набрала у 2023 році. Окрім цього, сім’я орендує будівлю загальною площею 76,9 м². Зазначена нерухомість дає уявлення про стабільність фінансових активів родини посадовця, що викликає певний інтерес до питання джерел доходів та природи таких придбань.

Дружина посадовця, Ніна Миколаївна Примуш, задекларувала п’ять земельних ділянок загальною площею понад 86 тисяч м² у Хмельницькій області (набуто у період 2012–2024 років) та квартиру 49,2 м² у Хмельницькому (2024). Серед транспортних засобів у декларації зазначено BMW X1 2015 року, що належить дружині.

У фінансових показниках сім’ї — готівка та інвестиції. Роман Примуш задекларував 20 тис. доларів готівкою; його дружина має 80,6 тис. грн готівкою. На банківських рахунках вказано 30 тис. грн та 4,6 тис. дол. У декларації також зазначено, що дружина інвестувала в акції компаній, зокрема «Фармак» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальною вартістю понад 26 тис. грн, а сам Примуш придбав державні облігації на 200 тис. грн.

Що стосується доходів, у документі вказано 1,47 млн грн зарплати Примуша від ДСНС. Дохід його дружини склав близько 181 тис. грн — це доходи від оренди та підприємницької діяльності.

Нагадаємо, декларація — публічний документ, що подається посадовцями згідно з вимогами законодавства. Якщо потрібно, можемо підготувати короткий пресреліз або версію для соцмереж.

Під час тематичного круглого столу представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова поінформувала учасників про суттєве зростання кількості звернень, що стосуються роботи системи медико-соціальної експертизи. За її словами, ця тенденція стала однією з найвиразніших ознак поглиблення системних проблем у сфері встановлення інвалідності та оцінювання функціонального стану людини.

Упродовж 2024 року до офісу омбудсмана надійшло 299 звернень щодо МСЕК. У порівнянні з попереднім роком це становить зростання на 95%, що свідчить про серйозне загострення недовіри до процедур, які мали б гарантувати громадянам реалізацію їхніх соціальних прав. Експерти підкреслюють, що подібна динаміка відображає не лише збільшення кількості випадків порушень, а й зростання обізнаності населення про можливість оскарження рішень та захисту своїх інтересів.

У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.

Напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, запланованого на четвер, 18 грудня, європейські дипломати активізували зусилля для досягнення компромісу щодо пакета фінансової допомоги Україні. Йдеться про ресурси, які вважаються критично важливими для економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів. За інформацією західних медіа, переговори тривають у складній атмосфері та фактично перейшли в режим «останньої години».

Усередині Євросоюзу проявився суттєвий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Держави-члени зайняли протилежні позиції щодо того, яким саме має бути механізм фінансування для Києва. Частина урядів наполягає на більш гнучкому та довгостроковому підході, тоді як інші висловлюють занепокоєння фінансовими ризиками та впливом таких рішень на власні бюджети.

Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.