Позначка: Київрада

  • Екснардеп Микитась розкрив схеми із землею в Києві Комарницького та Черновецьких

    Екснардеп Микитась розкрив схеми із землею в Києві Комарницького та Черновецьких

    Екснардеп і колишній керівник компанії «Укрбуд» Максим Микитась зробив серію гучних заяв у соцмережах, звинувативши Дениса Комарницького та Степана Черновецького у масштабних схемах впливу на Київ. За його словами, саме кошти Черновецького-молодшого стали основою для формування підконтрольного депутатського корпусу у Київраді, що дозволило Комарницькому стати «смотрящим» за столицею.

    Микитась стверджує, що у 2020 році Комарницький ще не мав достатньої фінансової бази для створення власного політичного впливу. Однак ситуація кардинально змінилася завдяки грошам Степана Черновецького, який виступив ключовим бенефіціаром схем, що охопили не лише земельні махінації, а й інші сфери міського управління.

    Знаковим центром цих оборудок екснардеп називає IQ-центр – бізнес-комплекс, який став своєрідною штаб-квартирою для Комарницького, Артура Палатного та інших фігурантів. «Хто в темі – зрозуміє і решту», – додає Микитась, натякаючи на розгалужену мережу зв’язків між фінансистами, політиками та забудовниками.

    Окремо екснардеп акцентує увагу на причетності Черновецького до розкрадання активів «Укрбуду». За його словами, після 17 підозр, які отримали різні учасники оборудок, наступним у списку може стати саме Степан Черновецький. «Список тих, хто добряче прикурив з грабунку ‘Укрбуду’, довгий», – заявив він, пообіцявши надати конкретні докази.

    Микитась також натякнув, що інформація про фінансові махінації Черновецького дійде не лише до українських правоохоронців, а й до Лондона та Іспанії, де син ексмера веде бізнес. «В Лондоні, в ‘його’ Іспанії мають дізнатися про ці оборудки», – підкреслив він.

    Ще однією інтригуючою деталлю стала згадка про якісь «марокканські танки чи то білоруські трактори», пов’язані з іспанськими справами Черновецького. Що саме за цим криється, Микитась пообіцяв розповісти пізніше.

    Він також звинуватив Комарницького у тому, що той «злив» його, коли почалися проблеми з «Укрбудом». За його словами, бізнесмен спочатку «танцював» навколо керівництва компанії, сипав компліменти та заробляв на проєктах, але як тільки ситуація погіршилася – дистанціювався і почав працювати на свою вигоду. Микитась згадав, що колись Комарницький позичив у нього 2 млн доларів через ТОВ «Еко-Буд-Трейд», викупивши 40% компанії. Однак після того, як Микитась потрапив за ґрати, бізнес-партнер не повернув йому навіть початкової суми.

    Усі ці заяви вкотре привертають увагу до Комарницького, якого називають неформальним «господарем» столиці. Його зв’язок із Черновецькими, за версією Микитася, є ключем до розуміння політичних та фінансових процесів у Києві. Леонід Черновецький, який був мером столиці з 2006 по 2012 рік, залишив по собі скандальну спадщину, а його син Степан продовжує вести бізнес за кордоном. Чи стануть нові викриття Микитася підставою для розслідування, покаже час.

  • Київський іподром може стати новим районом з висотками

    Київський іподром може стати новим районом з висотками

    На території КП “Київський іподром”, який розташований в Голосіївському районі столиці хочуть звести новий житловий комплекс. Під дані цілі були внесені зміни до статуту підприємства.

    Комунальне підприємство “Київський іподром” займає величезну територію поруч зі станцією метро в престижному Голосіївському районі. Цю територію і раніше хотіли віддати під забудову. Зокрема, 5 років тому з великими труднощами її вдалось відстояти у “земельної мафії Петра Оленича” та прив’язати до комунального підприємства. Але спроби вкрасти землю Іподрому не припинилися.

    Справа в тому, що на території Іподрому уже є житловий будинок – гуртожиток підприємства. Під цю історію може з’явитися нова житлова забудова. До війни був інвестор, готовий відремонтувати сам Іподром, але натомість побудувати на його території три висотки.

    Тепер же пішли іншим шляхом. Змінюється Статут КП “Київський іподром”, щоб можна було віддати підприємство в оренду, а орендар уже сам, спираючись на Статут, проводитиме реорганізації та реконструкції.

    Наразі змінений Статут уже внесли на розгляд Київради, тож найближчим часом буде зрозуміло, кто саме стоїть за спробами забудувати територію київського Іподрому.

  • Фігуранти гучної справи про розкрадання землі в Києві опинилися на волі

    Фігуранти гучної справи про розкрадання землі в Києві опинилися на волі

    Фігуранти гучної справи про земельну корупцію в Києві продовжують виходити на свободу. Черговими звільненими стали депутат Київради Михайло Терентьєв, заступник директора КП “Спецжитлофонд” Юрій Леонов та заступник директора КП “Київблагоустрій” Олексій Мушта.

    Як стало відомо, за трьох підозрюваних були внесені значні суми застави, після чого їх випустили із СІЗО. Про це повідомили у Вищому антикорупційному суді.

    Раніше на свободу вийшов ще один високопосадовець – заступник голови КМДА Петро Оленич, за якого було внесено 15 млн грн застави. Точні суми застав для Терентьєва, Леонова та Мушти не розголошуються, однак раніше суд визначав запобіжні заходи у розмірах від 4 до 50 млн грн.

    Фігуранти розслідування отримали підозри 6 лютого, коли детективи НАБУ провели серію обшуків у Києві, зокрема в офісі адвоката та бізнесмена Дениса Комарницького, якого називають “смотрящим” за Києвом.

    Розслідування викрило масштабну корупційну схему з незаконною приватизацією київської землі. Комарницький встиг утекти за кордон, а частина його спільників потрапила до СІЗО.

    Серед підозрюваних у справі:
    ✔ Депутатка Київради Олена Марченко, членкиня “земельної” комісії.
    ✔ Заступник Кличка Петро Оленич, відповідальний за земельні питання.
    ✔ Михайло Терентьєв, голова “земельної” комісії Київради.
    ✔ Юрій Леонов, заступник директора КП “Спецжитлофонд”.
    ✔ Олексій Мушта, заступник директора КП “Київблагоустрій”.

    Поступове внесення застав та вихід підозрюваних на свободу викликає занепокоєння в антикорупційних колах. У справі фігурують десятки осіб, включаючи секретаря Київради, численних депутатів та топчиновників КМДА.

    Розслідування триває, однак уже зараз зрозуміло: корупційна схема, яка роками “керувала” ринком київської землі, мала розгалужену мережу впливу та зв’язків на найвищому рівні.

  • НАБУ оприлюднило фрагменти телефонних розмов у справі Комарницького

    НАБУ оприлюднило фрагменти телефонних розмов у справі Комарницького

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило фрагменти телефонних розмов учасників скандальної справи Дениса Комарницького, ексдепутата Київради, який, за даними слідства, був причетний до земельних схем і корупційних дій у Київраді. Записи показують низку шокуючих фактів і зв’язків Комарницького з високопосадовцями міста, а також з депутатами Київради.

    За словами детективів НАБУ, на записах фігурують не лише сам Комарницький, але й його спільники, серед яких депутати Київради, зокрема Олена Марченко, яка нещодавно вийшла під заставу в 50 млн грн, та Петро Оленич, чия застава становила 15 млн грн. Найцікавіші моменти стосуються фігурантів, що займаються земельними питаннями. Зокрема, на аудіо зафіксовані розмови Комарницького, який неодноразово наголошує на своєму фінансуванні трьох політичних партій на центральному рівні, включаючи участь у розподілі ключових посад у Київраді.

    Одним з найбільш скандальних моментів є пропозиція хабара депутатці Олені Марченко у вигляді квартири вартістю 100 тис. доларів США. Відповідаючи на цю пропозицію, Марченко зазначає, що вона б краще продала квартиру, оскільки їй не потрібна нерухомість у Києві через обов’язкове декларування. Це розмови прямо вказують на масштаби корупційних схем, у яких беруть участь високопосадовці.

    Найгучніший момент — це участь секретаря Київради Володимира Бондаренка. У записах чути, як Комарницький критикує Бондаренка за затримку закриття сесії Київради, вимагаючи від нього завершити її швидше, і застосовуючи грубу лексику. Це підтверджує наявність значного політичного впливу Комарницького в місцевій владі, а також його безпосередній контакт з іншими ключовими особами в Києві.

    Завдяки цим записам НАБУ мають достатньо доказів для подальших розслідувань і можливого притягнення до відповідальності інших учасників земельних схем. Можливо, це лише початок великого корупційного розслідування, яке зачепить ще більше високопосадовців, зокрема тих, хто безпосередньо пов’язаний з київським міським головою Віталієм Кличком. Зокрема, інформатор повідомляє, що справа може зачіпати і топпосадовців центральної влади.

    Слідчі НАБУ мають намір продовжувати розслідування і виявляти нові факти щодо масштабів корупційних схем у Київраді. Записи, які вони оприлюднили, є лише частиною більшого розслідування, яке може суттєво змінити політичну ситуацію в місті.

  • У Києві пропонують повернути вулиці Лаврській історичну назву

    У Києві пропонують повернути вулиці Лаврській історичну назву

    У столиці пропонують повернути вулиці Лаврській її історичну назву на честь гетьмана Івана Мазепи. Це рішення пояснюють необхідністю відновлення історичної справедливості, адже Мазепа не лише був видатним державним діячем, а й сприяв розвитку Києво-Печерської лаври.

    Про це повідомили в Київській міській раді. Відповідне звернення вже направлено на розгляд мера Києва Віталія Кличка.

    Варто зазначити, що сучасна назва – Лаврська – з’явилася у 2010 році. До цього вулиця вже носила ім’я Івана Мазепи, але його було змінено за рішенням тодішньої влади.

    Чому саме Іван Мазепа?

    Гетьман Іван Мазепа відіграв ключову роль у розвитку Києво-Печерської лаври. Він фінансував будівництво та реставрацію багатьох храмів, серед яких Троїцька надбрамна церква, Церква Всіх Святих, а також виділив кошти на зведення нової кам’яної дзвіниці та великого дзвону для лаврських потреб.

    “Іван Мазепа був не тільки одним із найвидатніших державних діячів в історії українського народу, але й меценатом, який активно розбудовував Лавру”, – наголосила депутатка Київради Олеся Пинзеник.

    Це не перша спроба перейменування. У 2022 році кияни підтримали відповідну петицію, а ініціативу схвалив і Національний заповідник Києво-Печерська лавра.

    Якщо рішення ухвалять, Київ поверне історичну назву одній із своїх центральних вулиць, віддавши належну шану видатному українському гетьману.

  • Мільйони корупційних коштів у Київраді: нові обшуки і затримання посадовців

    Мільйони корупційних коштів у Київраді: нові обшуки і затримання посадовців

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування великої корупційної схеми, пов’язаної з Київською міською радою. В рамках цієї справи правоохоронці виявили мільйони доларів, які були отримані злочинним шляхом через махінації з бюджетними коштами.

    За даними слідства, у банківських скриньках фігурантів справи було знайдено понад 6,4 мільйона доларів США, 630 тисяч євро та 800 тисяч гривень. Гроші, ймовірно, були отримані незаконним шляхом унаслідок махінацій із міською землею.

    Корупційна схема у Київраді: антикорупційні органи виявили понад $6 млн незаконних коштів (фото)

    Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

    Корупційна схема у Київраді: антикорупційні органи виявили понад $6 млн незаконних коштів (фото)

    Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

    За версією слідства, причетні до корупції посадовці Київради та бізнесмени реалізовували злочинну схему, пов’язану із заволодінням земельними ділянками столиці.

    Зловмисники шукали привабливі земельні ділянки в Києві та реєстрували право власності на неіснуючі споруди, які начебто знаходились на цих територіях. Після цього подавали заяви до Київради на передачу землі в приватну власність для “обслуговування” таких об’єктів, що дозволяло уникати земельних торгів.

    За попередніми оцінками, така схема завдала бюджету Києва багатомільйонних збитків.

    Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура
    Корупційна схема у Київраді: антикорупційні органи виявили понад $6 млн незаконних коштів (фото)

    Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

    Нагадаємо, 6 лютого НАБУ та САП провели масштабну антикорупційну спецоперацію “Чисте місто”. В її рамках відбулося понад 80 обшуків, зокрема в службових кабінетах посадовців та за місцем їхнього проживання.

    За результатами розслідування, про підозру було повідомлено кільком високопосадовцям Київради та КМДА:

    • Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА);
    • Михайло Терентьєв – голова комісії Київради з питань земельних відносин;
    • Олена Марченко – член комісії Київради з питань земельних відносин;
    • Денис Комарницький – колишній депутат Київради, якого слідство вважає організатором схеми.

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи щодо семи підозрюваних:

    • Шестеро осіб взято під варту із можливістю внесення застави від 4,5 до 50 мільйонів гривень.
    • Один підозрюваний, який пішов на співпрацю зі слідством, отримав особисте зобов’язання.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування триває, і не виключено, що список підозрюваних може розширитися.

  • Ексдепутата Комарницького оголосили в розшук

    Ексдепутата Комарницького оголосили в розшук

    Колишнього депутата Київради Дениса Комарницького оголошено в розшук за підозрою в організації злочинного угруповання, що заволодівало столичною землею. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).

    За даними слідства, Комарницький разом із 9 спільниками був викритий 6 лютого 2025 року в межах спецоперації НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під назвою “Чисте місто”. Наразі триває його активний розшук, оскільки є підстави вважати, що він намагається втекти за кордон.

    Згідно з розслідуванням НАБУ, угруповання займалося незаконним привласненням київських земельних ділянок шляхом оформлення фіктивних прав власності. Після цього через підконтрольних депутатів Київради та чиновників КМДА приймалися рішення про передачу землі в користування без проведення торгів.

    Серед підозрюваних у цій справі:

    • Денис Комарницький – ексдепутат Київради, організатор угруповання.
    • Петро Оленич – заступник голови КМДА.
    • Михайло Терентьєв – голова земельної комісії Київради.
    • Олена Марченко – депутатка Київради, член комісії з питань земельних відносин.
    • Заступники керівників комунальних підприємств і ще четверо осіб.

    8 лютого Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи для 7 підозрюваних:

    • Олена Марченко – тримання під вартою з можливістю внесення застави 50 млн грн.
    • Михайло Терентьєв – арешт із заставою 19,98 млн грн.
    • Петро Оленич – тримання під вартою із заставою 15 млн грн.
    • Інші фігуранти – застави від 4,5 млн до 8 млн грн.

    Ще один підозрюваний отримав особисте зобов’язання.

    За словами директора НАБУ Семена Кривоноса, правоохоронці залучили всі сили для розшуку організатора схеми. Орієнтовано особовий склад СБУ, Нацполіції та Держприкордонслужби, щоб запобігти втечі Комарницького з України.

    “Ми докладаємо всіх зусиль, щоб ця людина постала перед судом і відповіла за свої дії. Вся правоохоронна система має працювати спільно, аби не допустити уникнення відповідальності”, – наголосив Кривонос.

    Якщо Комарницький не буде затриманий найближчим часом, його можуть оголосити в міжнародний розшук через Інтерпол.

  • Чиновники знайшли спосіб заволодіти корпусами та землею довколо останньої столичної фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    Чиновники знайшли спосіб заволодіти корпусами та землею довколо останньої столичної фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    Київські чиновники знайшли спосіб як заволодіти корпусами та гектаром землі навколо єдиної  в столиці фабрики-кухні дитячого молочного харчування.

    Незважаючи на те, що Господарський суд Києва відмінив рішення про приватизацію об’єкта, чиновники планують передати фактично доведену до банкротства кухню дитячого молочного харчування в оренду приватному інвестору за хабар в 15 мільйонів гривень.

    Попередньо узгоджена сума хабара в 15 мільйонів гривень за занедбану будівлю площею 562,20 кв. метра. по вул. Електротехнічній, 10 в Деснянському районі столиці не надто велика ціна, з урахуванням того факту, що до основної споруди  прилягає гектар столичної землі, на якій “новий орендар” планує збудувати житловий комплекс.

    Для проведення даної оборудки столична влада роками фактично доводила до банкротства комунальне підприємство, яке мало забезпечувати дитячим харчуванням маленьких киян. Численні позови працівників про невиплату заробітної плати, позови Податкової про несплату податків – усі ці факти легко перевірити за інформацією з державних реєстрів.

    Водночас основна споруда “кухні” наразі більше нагадує фільм жахів, чим місце де має готуватись дитяче харчування: обдерті корпуси та грибкок на стінах.

    ФОТО: Фото приміщень фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    На рівні КМДА лобіює питання незаконного заволодіння та забудови гектара столичної землі колишній депутат від УДАРу, що входить до бізнес-оточення міського голови Анатолій Карпенко. Як повідомляють наші джерела в КМДА, ідея продати корпуси “кухні” разом із земельною ділянкою без проведення аукціону орендарю належить саме Карпенко. Через нього також планується передача суми хабара.

    Примітно, що проводити подібні справи Анатолій Карпенко уміє. Зокрема, у  Київраді вирішили передати одразу сім ділянок землі підприємству, пов’язаному Карпенко. Відповідні проєкти рішень були внесені до міськради 31 жовтня та оприлюднені 5 листопада 2024-го. Йдеться про землю під індивідуальну забудову у Деснянському районі Києва, на Троєщині: шість ділянок площею 0,1 га та одну – 0,292 га викупило підприємство “Вертикаль”, засноване благодійним фондом “Дзвін надії” Анатолія Карпенко.

    У кейсі реалізації схеми з продажу двох будівель Молочної кухні, імовірно, зацікавленою в їхньому придбанні може стати кіностудія «Фільм.ЮА», що розташована поруч із молочною фабрикою-кухнею. Співвласниками кінокомпанії є Сергій Созановський і Сергій Коннов (ТОВ «Фільм Ю Ей Телевіжн» і ТОВ «Фільм Ю Ей Продакшн»).

    Нагадаємо, спроби заволодіти комунальним майном через приватизацію по значно заниженій вартості відбувались приблизно з 2020 року. Але завдяки позову Офісу Генерального прокурора, суд скасував рішення Київради про включення до приватизаційного переліку нежитлових будівель комунального підприємства Молочна фабрика-кухня: “ювенальні прокурори довели, що підприємство належить до об’єктів охорони здоров’я, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації”.

  • Київ в очікуванні головної новорічної ялинки

    Київ в очікуванні головної новорічної ялинки

    У столиці України можуть встановити головну новорічну ялинку на Софійській площі, однак остаточне рішення буде прийнято наприкінці листопада. Про це заявила депутат Київради та голова парламентської комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха в ефірі одного з українських телеканалів.

    “Чи буде в цьому році встановлена новорічна ялинка? Це рішення буде прийматися радою оборони Києва наприкінці листопада з урахуванням закону про особливості воєнного стану, з урахуванням безпекової ситуації та рекомендацій відповідних органів. У випадку якщо це рішення буде прийнято, то традиційним місцем для встановлення новорічної ялинки є Софійська площа”, – розповіла Муха.

    Вона зазначила, що як і минулого та позаминулого року бюджетні кошти на встановлення ялинки витрачатися не будуть.

    Окрім того, за її словами, масові заходи, новорічно-різдвяні в умовах воєнного стану Київ не проводить.

    Минулого року головну ялинку відкрили 6 грудня на Софійській площі.

    Image

    Вона була прикрашена іграшками у формі серця синього та золотого кольорів. Також сама ялинка була з білими вкрапленнями.

  • Депутат Київради закликає киян не скаржитися на комунальні послуги

    Депутат Київради закликає киян не скаржитися на комунальні послуги

    Мешканцям столиці слід змиритися з можливим зниженням якості комунальних послуг під час війни, вважає депутат Київради від фракції “Удар” Олег Костюшко. У своїй заяві він цинічно порадив киянам знизити свої вимоги до рівня комфорту та перестати оцінювати якість надання послуг, наприклад, “міряючи температуру води чи тиск”.

    На думку Костюшка, незважаючи на важкі умови війни, 99% труб теплопостачання у столиці пройшли необхідні випробування, і система працює у штатному режимі. Він закликав киян порівнювати вартість і якість комунальних послуг з іншими країнами Європи, зокрема Польщею, Румунією та Чехією, де, за його словами, ціни на аналогічні послуги значно вищі.

    “Більшість киян, або якась кількість, вже побували за кордоном і знають, скільки коштує квартирна плата в інших європейських країнах. Порівнюючи ціни та якість, киянам гріх скаржитися,” – заявив депутат.

    Костюшко підкреслив, що столична влада не очікує значного погіршення якості комунальних послуг у період війни. Він зазначив, що всі необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону були виконані, і система працює стабільно.