Вівторок, 1 Вересня, 2026

Київ в очікуванні головної новорічної ялинки

Важливі новини

Мережа впливу в будівельно-інфраструктурній сфері: нові деталі можливих зловживань у державних проєктах

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

Чому валютні резерви України знизилися на 6%

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Суттєве зниження резервів на 6% пояснюється кількома основними факторами. НБУ здійснив валютні інтервенції, продаючи валюту для стабілізації ринку та стримування курсових коливань. Така політика була необхідною для підтримки економіки, яка стикається з наслідками війни та значним дефіцитом валюти. Загалом чистий продаж валюти НБУ у жовтні склав 3,43 млрд доларів.

Крім інтервенцій, великі суми були спрямовані на обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу. Серед боргових виплат:

Для компенсації витрат і підтримки резервів Україна продовжує отримувати значну міжнародну допомогу та проводити розміщення облігацій. У жовтні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 1,99 млрд доларів, що стало важливим джерелом підтримки резервів. Ключовими надходженнями були:

Попри зменшення резервів, НБУ запевняє, що обсяг міжнародних резервів залишається на рівні, достатньому для підтримки стабільності валютного ринку країни. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця року резерви можуть зрости до 43,6 млрд доларів. Такі очікування базуються на запевненнях про подальшу фінансову підтримку від міжнародних партнерів, яка дозволить компенсувати дефіцит валюти та забезпечити фінансову стійкість.

Зменшення міжнародних резервів відображає непрості економічні реалії в умовах війни, коли необхідно одночасно підтримувати стабільність валютного ринку, виконувати боргові зобов’язання та забезпечувати витрати на оборону та відновлення економіки. Проте потужна міжнародна підтримка та активна фінансова політика НБУ дають підстави сподіватися на поступове відновлення резервів і стабільність економіки в довгостроковій перспективі.

Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень. Звучить масштабно — але питання в тому, де саме […]

Росія формує резервні підрозділи для захисту портової інфраструктури

Російська Федерація оголосила про створення нових резервних підрозділів, які...

Усик втратив позицію лідера у рейтингу P4P ESPN

Американське спортивне видання ESPN оновило свій рейтинг найкращих боксерів...

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

“Чи буде в цьому році встановлена новорічна ялинка? Це рішення буде прийматися радою оборони Києва наприкінці листопада з урахуванням закону про особливості воєнного стану, з урахуванням безпекової ситуації та рекомендацій відповідних органів. У випадку якщо це рішення буде прийнято, то традиційним місцем для встановлення новорічної ялинки є Софійська площа”, – розповіла Муха.

Вона зазначила, що як і минулого та позаминулого року бюджетні кошти на встановлення ялинки витрачатися не будуть.

Окрім того, за її словами, масові заходи, новорічно-різдвяні в умовах воєнного стану Київ не проводить.

Минулого року головну ялинку відкрили 6 грудня на Софійській площі.

Вона була прикрашена іграшками у формі серця синього та золотого кольорів. Також сама ялинка була з білими вкрапленнями.

Останні новини