Подільська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з позовом про повернення у комунальну власність нежитлового приміщення, розташованого у будівлі на вулиці Нижній Вал, 39 у Подільському районі столиці.
За даними прокуратури, вказане приміщення вибуло з власності територіальної громади на підставі судового рішення, ухваленого ще у 2010 році. Надалі це рішення було скасоване, оскільки під час його розгляду суду були надані недостовірні відомості, а також використано підроблені документи.
Попри скасування судового рішення, право власності на об’єкт нерухомості залишилося зареєстрованим за юридичною особою. Це, за оцінкою прокуратури, створює підстави для витребування майна в інтересах громади міста.
З метою відновлення порушених прав територіальної громади прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом. Суд уже відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.
У прокуратурі зазначають, що повернення незаконно відчуженого комунального майна є одним із пріоритетних напрямів роботи, оскільки йдеться про збереження майнових активів громади та запобігання їх втраті внаслідок сумнівних судових рішень минулих років.
У Києві триває кримінальне розслідування навколо колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, майже шість з половиною років працювало без належних дозвільних документів. Правоохоронці вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично перебував на земельній ділянці незаконно, а контролюючі органи міста тривалий час не реагували на порушення.
У межах цього провадження підозри у службовій недбалості отримали директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих та директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов. За даними слідства, посадовці роками не забезпечили перевірку законності використання земельної ділянки та не ініціювали демонтаж атракціону, що, на думку правоохоронців, призвело до значних збитків для міського бюджету.
Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.
Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.
Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.
Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.
Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.
Київська міська прокуратура заявляє про збитки бюджету столиці більш ніж на мільярд гривень і звинувачує КМДА в тому, що повернення цих коштів свідомо гальмується. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
За даними відомства, протягом 2025 року органи Київської міської прокуратури вже передали до суду 109 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із порушеннями посадовців Київської міської державної адміністрації та керівників комунальних підприємств. Загальна сума встановлених збитків у цих справах перевищує 1 мільярд гривень.
Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.
У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.
Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.
Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.
У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.
Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.
Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.
Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.
Київська міська прокуратура повідомила, що власника комплексу Galera Resort підозрюють у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій ділянці площею близько 0,5 га на вул. Набережно-Корчуватській, 35.
За даними слідства, у 2015 році ТОВ «РК Галера» оформило право власності на комплекс, на підставі якого в 2018 році Київська міська рада передала компанії в користування земельну ділянку площею 0,6 га, де розміщено будівлю. У 2024 році міськрада поновила первісний договір оренди на 15 років та уклала додатковий договір із підприємством щодо суміжної ділянки, йдеться у матеріалах перевірки.
Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).
У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.
Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.
Київська міська прокуратура повідомила про підозру у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах українській інстаграм-блогерці, якій інкримінують несплату податків на суму близько 11,5 мільйона гривень. За даними відомства, у період 2018–2022 років підозрювана, зареєстрована як фізична особа-підприємець, отримала доходи на загальну суму понад 58 мільйонів гривень, проте податки з цих надходжень не були сплачені, унаслідок чого бюджет недоотримав 10,5 мільйона гривень податку на прибуток і майже 900 тисяч гривень військового збору. NV+1
Розслідування проводить Бюро економічної безпеки за матеріалами, зокрема, фінмоніторингу, а підозру оголосили заочно у зв’язку з тим, що слідство встановило: підозрювана нині перебуває за кордоном. У відомствах також послалися на низку фактів щодо характеру отриманих доходів і відсутності належних податкових відрахувань. РБК-Україна+1
Блогерка оперативно відреагувала на публікації і записала відеозвернення, у якому назвала повідомлення про підозру «політизованою медіа-атакою» та спробою дискредитації. Вона заявила, що під час перебування в Україні вела діяльність офіційно як ФОП третьої групи і не отримувала претензій від фіскальних органів, а її ФОП нібито було закрито на початку 2023 року, що, за її словами, неможливо зробити без погашення усіх зобов’язань. Блогерка також повідомила про блокування її банківських рахунків і доступу до державного застосунку у 2022 році.
У публічних матеріалах прокуратури й інших ЗМІ додають, що розслідування містить також посилання на поведінку публічної особи в перші дні повномасштабного вторгнення та її публічні висловлювання, які слідство вважає релевантними контексту справи; ці публікації наводяться як частина загальної аргументації слідчих щодо відкриття провадження. Водночас до завершення досудового розслідування та винесення судового рішення всі факти залишаються предметом перевірки, а будь-які остаточні висновки має робити лише суд.
Поки що справа набирає суспільного резонансу: частина медіа працює з інформацією пресслужби прокуратури, інша частина звертає увагу на слова самої блогерки й вимагає від правоохоронних органів якнайшвидшого оприлюднення документальних підстав підозри. Юристи нагадують, що під час розслідування фігурантці гарантується право на захист і на подання доказів у свою користь, а журналісти — обов’язок збалансовано висвітлювати й позицію слідства, і позицію підозрюваної.
Як розвиватиметься справа далі, залежить від результатів досудового розслідування та процесуальної роботи сторін. Якщо прокуратура чи БЕБ опублікують додаткові матеріали або блогерка надасть документи, що спростовують висунуті твердження, ці дані виплинуть у відкритих реєстрах і офіційних повідомленнях. Поки ж у публічному полі поєднуються дві лінії — офіційні звинувачення правоохоронців і наполягання самої Стужук на її правовій невинуватості, тож остаточну крапку в цій історії поставить суд.
Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко розставляє своїх людей в Офісі Генпрокурора, які пізніше стають фігурантами гучних антикорупційних розслідувань.
Так, черговий протеже Марії Вдовиченко – виходець з Київської міської прокуратури Даниїл Юрійович Трунін зайняв посаду Начальника Департаменту в Офісі Генерального прокурора.
Марія Вдовиченко – також колишня посадова особа Київської прокуратури – була призначена заступницею Генерального прокурора. У розпорядженні Генпрокурора щодо розподілу обов’язків їй доручено кураторство над напрямом, що стосується Державного бюро розслідувань (ДБР).
Спільна робота Вдовиченко та Труніна в Київській міській прокуратурі, подальше підвищення Вдовиченко до заступниці Генпрокурора та одночасне просування Труніна на посаду начальника департаменту в ОГП – створює передумови для висновків про кадрові зв’язки й вертикалі впливу в межах правоохоронної системи.
Підтвердженням корупційного спрямування такого роду зв’язків може слугувати нещодавній скандал в ЗМІ, коли журналістам стало відомо про отримання фактичним керівником Київської міської прокуратури Сергієм Ходаківським хабара у розмірі 200 тисяч доларів за сприяння рейдерському захопленню.
За інформацією журналістів, частину з цих коштів було передано особисто Марії Вдовиченко, як заступнику Генпрокурора. Як бачимо, старання Марії Вдовиченко по просуванню вихідців з Київської міської прокуратури на топові посади в ОГП вже дають свої результати.
Фактичний керівник Київської міської прокуратури Сергій Ходаківський, прикриваючись формальним аудитом кримінальних проваджень, налагодив схему по сприянню столичним рейдерам.
За словами підприємців, які зіткнулися з подібними рейдерськими схемами, правоохоронні органи нібито займають позицію «невтручання», що дозволяє рейдерам захоплювати цікаві для них активи.
«Ми кілька разів зверталися до прокуратури міста, писали офіційні запити, але реакції – нуль. Це виглядає як мовчазна згода, навіть якщо вона неофіційна» – розповідає бізнесмен, який побоюється називати своє ім’я публічно.
Адвокати зазначають: у таких випадках необхідне негайне реагування – арешт майна, відкриття кримінальних проваджень, тимчасове зупинення дій реєстратора. Якщо цього не робиться, рейдери встигають перепродати або вивести активи.
Хоча офіційних доказів змови Сергія Ходаківського з рейдерами немає, однак юристи відмічають ”дивні збіги” у схожих справах, які уже можна назвати схемою.
Зокрема, відкриті кримінальні провадження «зависають» на місяці без слідчих дій або взагалі закриваються, ключові судові засідання переносяться без пояснень, а потерпілі отримують “відписки” замість розслідування.
«Виглядає так, що або керівництво прокуратури не вважає ці злочини пріоритетними, або існують кулуарні домовленості», – коментує юристка, яка супроводжує клієнта – потерпілого від рейдерського захоплення бізнесу.
Серед підприємців, з якими вдалося поспілкуватися, переважає переконання, що така масштабна бездіяльність не могла б відбуватися без схвалення керівництва прокуратури.
Частина співрозмовників прямо пов’язує це з нещодавніми кадровими призначеннями – зокрема, появою нового прокурора міста Києва Сергія Ходаківського та його прямої комунікації із заступницею Генерального прокурора Марією Вдовіченко.
Сергій Ходаківський – фігура, яку бізнес-спільнота та громадські активісти вже давно знають за низкою гучних скандалів. Його призначення 25 червня цього року викликало подив навіть серед тих, хто звик до суперечливих кадрових рішень у правоохоронній системі. Замість сигналу про очищення прокуратури столиця отримала управлінця з дисциплінарним стягненням та шлейфом звинувачень у тиску на бізнес.
ФОТО: Сергій Ходаківський
У 2022 році Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів оголосила Сергію Ходаківському догану та відсторонила від роботи на два місяці за перевищення службових повноважень.
Йшлося про санкціонування обшуків без ухвали слідчого судді, лише на підставі рапортів співробітників СБУ – практика, яку комісія назвала неприпустимою для прокурора в умовах правової держави. Але навіть такий офіційний осуд не завадив його кар’єрі.
Ще на посаді керівника Подільської окружної прокуратури Ходаківський опинявся в конфліктів, які підприємці називали спробами «віджиму». Серед найбільш резонансних – силове захоплення офтальмологічного центру на Подолі за участю «тітушок», тиск на бізнес через відключення електро- та водопостачання у популярних закладах Slavutych Beach Club та ресторані «Причал». Бізнес-асоціації звинувачували його структуру в тому, що вона діяла не як гарант законності, а як інструмент рейдерських атак.
Ставши виконувачем обов’язків керівника столичної прокуратури,Сергій Ходаківський отримав ще більший адміністративний вплив. І саме в такій позиції, застерігають експерти, посадовець може діяти особливо агресивно: адже часу небагато, а можливостей – чимало. На тлі війни, коли суспільство очікує прозорості та доброчесності, подібні призначення лише підживлюють недовіру до системи, що й без того перебуває у кризі легітимності.
У професійних колах ширяться чутки: фактичний керівник прокуратури міста Києва Сергій Ходаківський, прикриваючись формальним аудитом кримінальних проваджень, фактично пролобіював закриття однієї з таких справ в обмін на неправомірну вигоду. За інформацією джерел – сума хабара склала 200 тисяч доларів США.
За словами співрозмовників у прокуратурі, частина коштів мала надійти особисто заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко – що, за словами тих, хто знає ситуацію зсередини, дозволяло «вирішити питання без зайвого галасу».
ФОТО: Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко
Водночас ЗМІ звертають увагу на новопризначених прокурорів, чий спосіб життя та майновий стан став приводом для підозр в їхній недоброчесності.
Про новий прокурорський кадровий пул, що славиться доходами дружин та родин йдеться у матеріалі «Главкома» – зазначено, що дружини новопризначених обласних прокурорів мають значні доходи, преміальну нерухомість і дорогі авто, що також підсилює побоювання про непрозорість походження статків.
«Ми бачимо, що після зміни керівництва у прокуратурі столиці темпи реагування на звернення бізнесу фактично зупинилися. І це відчуття, що є певна установка «не чіпати конкретні справи», – каже один з адвокатів, який веде три справи про рейдерство у Києві.
За словами іншого співрозмовника, представника бізнес-асоціації, мовчання прокуратури виглядає як санкціонована зверху політика: «Якщо прокурор міста та заступниця Генпрокурора в курсі і нічого не змінюють – це вже не бездіяльність, а згода. Питання лише в тому, кому це вигідно».
На запити журналістів Офіс Генерального прокурора зазвичай відповідає стандартними формулюваннями: «слідство триває» або «дії перевіряються у межах кримінального провадження».
Однак бізнес-асоціації наголошують: відсутність публічної позиції та швидких дій з боку прокуратури створює атмосферу безкарності.
Проблема рейдерства в Україні – це не лише боротьба за бізнес. Це тест на зрілість держави та її здатність захищати право власності. Поки у Києві та інших містах залишаються безкарними ті, хто силою або шахрайством відбирає підприємства, говорити про сприятливий інвестклімат – марно.
Київська міська прокуратура подала до Господарського суду позов про розірвання договору оренди земельної ділянки площею майже 4 гектари у Дніпровському районі столиці. Землю неподалік кільцевої дороги міста Бровари Київрада надала товариству ще у 2008 році для будівництва житлового комплексу, проте роботи так і не були розпочаті.
Як повідомили у пресслужбі прокуратури, у 2021 році договір оренди було поновлено, однак забудовник продовжив порушувати його умови. Земля була призначена для спорудження житлових будинків, господарських будівель та об’єктів соціальної інфраструктури, але за понад 15 років на ній так і не з’явився жоден об’єкт.
Крім зриву будівництва, підприємство систематично не сплачувало орендну плату. За даними прокуратури, заборгованість становить майже 400 тисяч гривень.
У зв’язку з цим прокуратура в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до суду з вимогою стягнути борг, розірвати договір оренди та повернути ділянку, ринкова вартість якої оцінюється у близько 62 мільйони гривень.
Господарський суд міста Києва вже відкрив провадження у справі.
У Києві група зловмисників розпилила жінці в обличчя сльозогінний газ та відібрала у неї 3 мільйони гривень. Правоохоронці оголосили їм підозру у вчиненні розбійного нападу.
Про це повідомляє Київська міська прокуратура. Подія сталася на Печерську.
“За процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури повідомлено про підозру чотирьом чоловікам у вчиненні розбійного нападу, за попередньою змовою групою осіб, спрямованому на заволодіння грошима в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 187 КК України)”, — йдеться у повідомленні.
Слідство з’ясувало, що четверо чоловіків стежили за жінкою, знаючи про значну суму готівки, яку вона перевозила. Для відстеження її пересування на автомобіль потерпілої було встановлено трекер.
Двоє з учасників злочинної групи, видаючи себе за військових у камуфляжній формі, підстерігали жінку біля її будинку. Розпиливши їй в обличчя сльозогінний газ, вони вирвали з рук два чорних пакети з 3 мільйонами гривень і втекли на автомобілі, власником якого є один з них.
Згодом вони зустрілися з двома іншими спільниками та пересіли в їхню автівку. Викраденими грошима вони розпорядилися на власний розсуд.
Зловмисниками виявилися уродженці Херсонщини віком 27 та 38 років, а також уродженці Луганщини віком 31 та 35 років. Наразі всі учасники розбою затримані. За клопотанням слідчих, суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Київська міська прокуратура повідомила, що колишнього депутата, Дмитра Святаша, було засуджено до 12 років заочно. Хоча у повідомленні не згадується ім’я екснардепа, за даними ЗМІ, мова йде саме про Святаша.
За обвинуваченням, Святаша визнали винним у публічних закликах до зміни меж території України, виправдовуванні збройної агресії РФ, шахрайському заволодінні коштами банку та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
Прокурор довів у суді, що протягом 2022 року Святаш опублікував на своїй сторінці у Facebook повідомлення, які висловлювали сумніви у збройній агресії проти України та закликали мешканців тимчасово окупованих територій співпрацювати з РФ.
Крім того, протягом 2008-2014 років, він був бенефіціаром групи підприємств, які займалися імпортом та продажем автомобілів із РФ. Використовуючи фінансову кризу 2008 року, він взяв кредит на понад 50 млн доларів у банку, але не повернув майже 2,2 млрд гривень.
Печерський районний суд Києва визнав Святаша винним та засудив до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. “Судовий розгляд відбувався у відсутності обвинуваченого, але за участю захисника за договором з обвинуваченим”, – додали у прокуратурі.
