Позначка: логістика

  • Знищений МіГ-29, розтрощені радари та палаючі склади Ozon: дрони влаштували масову страту російських тилів

    Знищений МіГ-29, розтрощені радари та палаючі склади Ozon: дрони влаштували масову страту російських тилів

    У ніч проти 24 серпня Сили безпілотних систем Збройних сил України здійснили безпрецедентну за масштабами повітряну операцію, уразивши десятки стратегічних об’єктів на території Російської Федерації та в тимчасово окупованих регіонах. Про успішне відпрацювання по ворожій логістиці, авіаційній техніці, флоту та місцях скупчення живої сили повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді.

    Загалом протягом однієї ночі українські військові ліквідували понад шістдесят цілей у глибокому тилу російської армії. Така операція стала черговим свідченням здатності українських безпілотників безперешкодно долати російську протиповітряну оборону та завдавати точкових ударів на величезних відстанях.

    Тотальний параліч логістики та сліпа ППО ворога

    Під прицілом опинилася низка критично важливих об’єктів. Зокрема, ударні дрони атакували великі складські приміщення маркетплейсу Ozon на території держави-агресорки. Такі логістичні центри володіють гігантськими площами і часто використовуються для прихованого зберігання чи перевалки товарів подвійного призначення.

    Проте найболючіших втрат зазнала військова авіація та система виявлення повітряних цілей противника. У Ростовській області був успішно уражений ворожий багатоцільовий винищувач, а також знищено одразу кілька високовартісних радіолокаційних станцій, які мали б захищати російське небо від подібних атак.

    «В оперативній глибині тилів противника «Птахами» СБС вночі 24 серпня результативно знищено 66 ворожих цілей. Серед важливих цілей – ще один МіГ-29 (н.п. Долотінка, Ростовська область РФ) і чотири комплекси РЛС: 2 одиниці «Каста-2е2», РЛС «Небо-СВ» (усі в Ростовській області РФ) і РЛС «СТ-68» (н.п. Роздольне, ТОТ Криму)», – розповів командувач.

    Удари по спецназу, тіньовому флоту та базах піхоти

    Окрім авіаційної та радіолокаційної складової, захисники завдали нищівного удару по окупаційному контингенту на півдні та сході. У населеному пункті Стрілкове, що на захопленій частині Херсонщини, дрони вщент розбили пункт базування російського загону спеціального призначення СОБР. Також під вогневий контроль потрапили незаконно захоплені енергетичні вузли.

    Відплата наздогнала росіян і в акваторії Чорного моря. Там українські безпілотні комплекси успішно атакували танкер та балкер, які належать до так званого тіньового флоту Російської Федерації. Ці судна традиційно використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та фінансування збройної агресії.

    Фінальним акордом святкової нічної операції стало масове ураження тимчасових баз розміщення особового складу противника вздовж усієї лінії бойового зіткнення, а також блокування ключових логістичних артерій.

    «Горіли 11 ВПД противника на ТОТ Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також проведено сесію вальпургієвої ночі на хробачій трасі «Новоросія». Відео згодом. З Днем Незалежності України», – підсумував Роберт Бровді.

  • Морозиво, техніка і машини — все знищено: РФ розбила великий склад «Файних льодів» у Києві

    Морозиво, техніка і машини — все знищено: РФ розбила великий склад «Файних льодів» у Києві

    Масована російська атака на Київ у ніч проти 20 серпня завдала чергового удару по українському бізнесу. Повністю зруйнований розподільчий склад мережі «Файні льоди», через який морозиво постачалося до Києва та ще 12 міст України. Компанія втратила запаси продукції, обладнання і транспорт, однак усі працівники залишилися живими. Тепер виробник терміново перебудовує логістику та попереджає покупців про можливі перебої з частиною асортименту.

    Унаслідок російського масованого обстрілу Києва в ніч проти 20 серпня було знищено розподільчий склад українського виробника морозива «Файні льоди». Саме цей об’єкт забезпечував продукцією торговельні точки у столиці та ще 12 українських містах.

    Про втрату складу повідомила сама компанія, а інформацію також оприлюднив Forbes Ukraine.

    За даними виробника, внаслідок удару були знищені запаси морозива, складське обладнання та транспорт, який використовувався для логістики. Водночас серед працівників компанії загиблих чи поранених немає.

    «Найголовніше — люди цілі. Отже, і ми вистоїмо та все відновимо», — заявили у «Файних льодах».

    Компанія вже шукає альтернативні варіанти зберігання товару, доставки та організації логістичних процесів. Водночас клієнтів попередили, що найближчим часом на окремих локаціях можуть виникнути тимчасові перебої з наявністю деяких смаків та загальним асортиментом морозива.

    Причина — роль знищеного складу у логістичній системі мережі. Він був не просто місцем зберігання товару, а фактично одним із ключових розподільчих вузлів, через який готова продукція прямувала одразу до 13 міст.

    Сама бізнес-модель «Файних льодів» передбачає централізовану логістику. На офіційному сайті компанія прямо зазначає, що її система включає власне виробництво джелато, розподільчий центр і морозильні камери для зберігання продукції, власну логістику та мережу торговельних точок.

    Тож знищення такого об’єкта потенційно значно складніше для бізнесу, ніж втрата окремого магазину або сезонної торговельної точки. Компанії необхідно не лише поповнити знищені запаси, а й знайти нові холодильні потужності, транспорт і перебудувати маршрути доставки, не перериваючи роботу великої мережі.

    При цьому «Файні льоди» за останні роки встигли вирости з локального львівського бренду у помітну всеукраїнську мережу.

    Компанія працює на ринку з 2018 року. На власній сторінці франшизи виробник зазначає, що має 180 торговельних точок у 50 українських містах. На актуальній сторінці локацій уже вказано понад 200 локацій більш ніж у 50 містах, що свідчить про подальше розширення мережі.

    Мережа працює у кількох форматах — від сезонних вуличних вітрин і невеликих МАФів до торговельних острівців у ТРЦ та стаціонарних закладів. Зокрема, в Києві точки «Файних льодів» працюють у великих торговельних центрах Ocean Plaza, Respublika Park, Blockbuster Mall, River Mall, Retroville, Lavina Mall та інших локаціях.

    Компанія спеціалізується на крафтовому морозиві, джелато та сорбетах. За інформацією самого бренду, його асортимент за весь час роботи налічує понад 120 різних смаків, а виробник робить акцент на натуральних інгредієнтах і власному технологічному виробництві.

    Юридично ТОВ «Файні Льоди» було зареєстровано у травні 2022 року. Його директором та стовідсотковим власником є львівський підприємець Богдан Аренович, а основним видом діяльності підприємства є виробництво морозива. Це підтверджують відкриті реєстраційні дані.

    За останній повний фінансовий рік бізнес демонстрував досить швидке зростання.

    У 2025 році дохід ТОВ «Файні Льоди» становив майже 63 млн грн, тоді як роком раніше — близько 34,3 млн грн. Таким чином, виторг підприємства зріс приблизно на 84% за рік. Чистий прибуток за 2025 рік становив приблизно 1,37 млн грн проти трохи більше ніж 1 млн грн у 2024-му.

    Це означає, що удар припав на бізнес, який перебував у фазі активного масштабування. Крім власних точок, бренд активно розвивається через франчайзинг. Наприклад, у лютому стало відомо про першу спільну локацію «Файних льодів» та Lviv Croissants біля Буковелю. Франчайзі цього проєкту вже керував приблизно 30 точками бренду в різних українських містах.

    Однак знищення складу «Файних льодів» стало лише одним з епізодів масштабної атаки на Київ та область 20 серпня.

    Російські війська застосували проти столиці та регіону ракети різних типів і ударні безпілотники. За даними Financial Times, унаслідок нічного обстрілу Києва загинули щонайменше 16 людей, понад 40 отримали поранення. Удари пошкодили житлові будинки, промислові об’єкти, склади, школу та дитячу лікарню.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія тривалий час готувала цю атаку, комбінуючи балістичні й крилаті ракети та безпілотники, щоб завдати максимального удару по цивільній інфраструктурі.

    Російське Міністерство оборони своєю чергою заявило, що серед цілей були підприємства, нібито пов’язані з виробництвом компонентів для безпілотників, військовий склад та логістичний вузол. Незалежно підтвердити всі заявлені російською стороною цілі неможливо. Водночас фактичні наслідки удару свідчать про значні руйнування цивільної та комерційної інфраструктури.

    Паралельно стало відомо про пошкодження низки інших бізнес-об’єктів у Києві та області.

    Зокрема, тієї ж ночі російська атака пошкодила розподільчий склад мережі «Фора» у Мартусівці на Київщині, де зберігалася свіжа продукція. Працівників вдалося завчасно евакуювати, тому серед персоналу також не було постраждалих.

    Під удар потрапила і нафтобаза KLO у Броварському районі. Компанія повідомила, що її працівники не постраждали, однак сам об’єкт зазнав пошкоджень.

    Така концентрація ударів по складах, логістичних вузлах, паливних об’єктах та підприємствах знову піднімає питання стійкості української цивільної логістики.

    Для продовольчого бізнесу склад — це критично важлива частина ланцюга постачання. У випадку морозива проблема ускладнюється необхідністю дотримуватися безперервного низькотемпературного режиму. Продукцію не можна просто тимчасово перевезти до звичайного складського приміщення: необхідні спеціальні холодильні камери, відповідний транспорт і стабільне електропостачання.

    Саме тому компанія відразу попередила про можливі тимчасові проблеми з асортиментом, але про припинення роботи мережі не повідомляла.

    При цьому масштаби самого бренду означають, що наслідки знищення розподільчого центру можуть відчути покупці далеко за межами Києва.

    Офіційний сайт «Файних льодів» сьогодні показує дуже широку географію мережі — від Львова, Києва, Харкова, Дніпра та Одеси до Луцька, Рівного, Полтави, Черкас, Івано-Франківська, Чернівців, Яремча та інших міст.

    Втім, у повідомленні про атаку компанія говорить саме про 13 міст, які обслуговував знищений київський склад, а не про всю географію мережі. Які саме 12 міст, окрім столиці, отримували продукцію через цей розподільчий центр, наразі публічно не уточнювалося.

    Не називає виробник поки й суму завданих збитків. Тому оцінювати вартість знищених запасів, техніки та транспорту без даних компанії було б некоректно.

    Зараз головне завдання «Файних льодів» — фактично побудувати частину логістичної системи заново: знайти альтернативні холодильні склади, сформувати нові запаси та переналаштувати поставки.

    Компанія при цьому робить акцент на тому, що найбільшого вдалося уникнути — всі працівники залишилися живими.

    І хоча покупці у частині міст можуть тимчасово побачити менший вибір морозива, у «Файних льодах» запевняють, що мають намір відновити зруйноване та продовжити роботу.

    Нічний удар 20 серпня вкотре показав, що російські атаки завдають Україні втрат не лише у житловому фонді та енергетиці. Під руйнування потрапляє інфраструктура, на якій тримаються звичайні щоденні процеси — від зберігання продуктів і доставки товарів до роботи магазинів і сотень малих франчайзингових точок.

    Для «Файних льодів» один такий удар означав одночасну втрату запасів, обладнання, транспорту і ключового логістичного вузла для 13 міст. Тепер компанії доведеться відновлювати всю цю систему фактично під час війни — і робити це так, щоб сотні її торговельних точок продовжували працювати.

  • «Біосфера» скоротить асортимент після знищення складу російським ударом: що може змінитися для покупців

    «Біосфера» скоротить асортимент після знищення складу російським ударом: що може змінитися для покупців

    Корпорація «Біосфера» після знищення частини логістичної інфраструктури внаслідок російської атаки вирішила переглянути асортимент. Компанія планує відмовитися від частини низькооборотних і менш прибуткових товарів та сконцентрувати виробництво на найбільш затребуваних позиціях. Водночас на інших складах виробника залишається запас продукції орієнтовно на три тижні.

    Про зміни розповіла віцепрезидентка «Біосфери» з операційної діяльності Ірина Нестеренко. За її словами, після втрати складу компанія змушена перерозподіляти виробничі та логістичні ресурси, щоб зберегти стабільність постачань.

    Виробничі майданчики корпорації наразі працюють цілодобово. Основним завданням стало забезпечення торговельних мереж товарами, які мають найбільший попит.

    Частину товарів можуть прибрати з асортименту

    Після атаки «Біосфера» вирішила провести фактичну оптимізацію портфеля продукції.

    Найперше йдеться про товари, які продаються повільніше або забезпечують меншу прибутковість. Ресурси, що вивільняться, компанія планує перенаправити на ключові категорії.

    Це не означає повної зупинки виробництва чи масштабного дефіциту продукції компанії. Ще після знищення складу засновник «Біосфери» Андрій Здесенко заявляв, що виробництво продовжується, хоча з окремими позиціями можливі затримки. На знищеному об’єкті зберігалася продукція, зокрема брендів «Фрекен БОК», Smile, PRO service, Novita, Vortex, Eventa та «ЛайKit».

    Запасів залишилося приблизно на три тижні

    За словами Ірини Нестеренко, на інших складських майданчиках «Біосфери» зараз зберігається запас продукції приблизно на три тижні.

    Компанія паралельно шукає додаткові складські приміщення та партнерів, які допоможуть перебудувати логістику.

    Ситуацію ускладнює те, що під час серпневих російських атак постраждала не лише «Біосфера». Удари пошкодили або знищили логістичні потужності низки великих українських компаній, через що частина ритейлерів також змушена перебудовувати систему постачання.

    Деякі торговельні мережі вже зверталися до «Біосфери» з проханням постачати продукцію безпосередньо до магазинів, минаючи традиційні складські ланцюги.

    У компанії заявляють, що розглядають такі запити індивідуально залежно від наявних логістичних можливостей.

    Що сталося зі складом «Біосфери»

    Російська атака сталася в ніч на 4 серпня у Дніпрі.

    Безпілотник влучив у великий складський комплекс, частиною якого були потужності «Біосфери». Загальна площа зруйнованого комплексу становила близько 20 тисяч квадратних метрів. Через масштабну пожежу об’єкт був повністю знищений.

    Завдяки тому, що працівники дотримувалися безпекових протоколів і перебували в укритті, серед персоналу компанії постраждалих не було. Водночас «Біосфера» втратила значну кількість готових товарів та частину логістичних можливостей.

    Попередньо завдані компанії збитки оцінювали приблизно у 150 млн грн.

    Це вже не перший удар по її об’єктах. У квітні 2025 року російська ракета пошкодила виробничий комплекс «Біосфери», однак тоді підприємству вдалося досить швидко відновити роботу.

    Росія посилила удари по українській логістиці

    Проблема значно ширша за одну компанію.

    На початку серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні об’єкти Rozetka, «Епіцентру», «Нової пошти» та інших великих українських компаній. Зокрема, один із найбільших розподільчих центрів Rozetka у Броварах був знищений і не підлягає відновленню.

    Для українського бізнесу це створює одразу кілька проблем: необхідність терміново шукати нові складські площі, створювати розподілені запаси, перебудовувати маршрути доставки та вкладати додаткові кошти в захист інфраструктури.

    Тому рішення «Біосфери» скоротити частину асортименту фактично є одним зі способів адаптації бізнесу до втрати логістичних потужностей. Компанія намагається зосередити наявні ресурси на товарах, які користуються найбільшим попитом, і водночас не допустити перебоїв із базовими позиціями.

  • Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін

    Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін

    Росія дедалі активніше атакує українську торговельну та продовольчу логістику — склади, розподільчі центри, транспортні вузли та портову інфраструктуру. Після серії ударів по об’єктах великих торговельних мереж у частині магазинів виникли тимчасові перебої з окремими товарами. Водночас у Кабінеті Міністрів запевняють: системного дефіциту продуктів в Україні зараз немає, а втрати складів не повинні спричинити й різкого зростання цін на десятки відсотків.

    Про це 14 серпня під час брифінгу заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він підтвердив, що удари РФ створили проблеми для окремих логістичних маршрутів і систем зберігання продукції, але ситуація залишається контрольованою. Висоцький очолює Мінагрополітики з 16 липня 2026 року.

    За словами міністра, зараз немає передумов для того, щоб українці зіткнулися із загальним дефіцитом продовольства. Уряд і бізнес залучають резервні складські майданчики, перебудовують маршрути постачання і шукають альтернативи знищеним розподільчим центрам.

    В окремих випадках магазини можуть перейти до моделі постачання фактично «з коліс» — коли продукція доставляється без тривалого проміжного зберігання на великих логістичних складах. Це складніше і дорожче з погляду транспортної логістики, однак дозволяє продовжувати постачання навіть після втрати окремого розподільчого центру.

    Ціни можуть зрости, але не на десятки відсотків

    Висоцький визнав, що перебудова логістики неминуче створює додаткові витрати.

    Товари доводиться перевозити іншими маршрутами, частіше використовувати менші склади, збільшувати кількість рейсів і оперативно шукати нові приміщення для зберігання. Однак міністр наголосив, що масштаб цих витрат поки не дає підстав говорити про подорожчання продуктів на десятки відсотків.

    Кабмін уже розпочав додатковий моніторинг цін. Станом на 14 серпня різких стрибків вартості продовольства, які можна було б прямо пов’язати зі знищенням складів, не зафіксовано.

    За оцінкою Висоцького, навіть втрата 30–40% певної товарної партії не означає, що відповідна продукція надовго зникне з магазинів. У багатьох категоріях її можна досить швидко замістити з інших складів, регіонів або через альтернативні канали постачання.

    Тому локальна відсутність товару на полиці ще не означає загальнонаціонального дефіциту.

    Росія вже знищила великі логістичні об’єкти

    Побоювання українців виникли не на порожньому місці.

    На початку серпня Росія завдала масштабного ракетного удару по Києву та області, під час якого були знищені й пошкоджені склади та логістичні центри великих українських компаній. Reuters повідомляв про ураження інфраструктури «Епіцентру», Fozzy, «Сільпо» та Rozetka.

    У Fozzy Group тоді повідомили про удар по продовольчій логістиці. «Сільпо» заявило, що внаслідок атаки загинули щонайменше шестеро працівників компанії, а два розподільчі центри були охоплені вогнем.

    Для торговельної мережі розподільчий центр є критично важливим елементом системи. Саме туди надходять великі партії товарів від виробників та імпортерів, після чого продукцію сортують і розвозять у десятки чи сотні магазинів.

    Якщо такий об’єкт знищений, проблема може проявитися одночасно у великій кількості торгових точок.

    Саме тому після ударів частина покупців могла побачити порожні полиці або скорочений асортимент окремих категорій. Однак торговельні мережі почали перенаправляти поставки через інші логістичні центри. РБК-Україна 14 серпня повідомляло, що великі мережі продовжують відновлювати наповнення магазинів після атак.

    РФ атакує не тільки магазини

    Значно ширшою проблемою є те, що російські війська одночасно завдають ударів по різних частинах продовольчого ланцюга.

    Йдеться не лише про склади супермаркетів, а й про морські та річкові порти, залізничну й транспортну інфраструктуру, енергетичні об’єкти та підприємства.

    13 серпня Росія атакувала порт Ізмаїл на Дунаї. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив перебої з електропостачанням. Ізмаїльський порт залишається одним із важливих альтернативних шляхів експорту українського зерна після погіршення ситуації у Чорному морі.

    Паралельно російські атаки майже зупинили нормальну роботу частини чорноморських маршрутів.

    За даними Reuters, близько 90% українського експорту зернових і олійних традиційно проходить через Чорне море. На початку серпня експорт зерна впав приблизно на три чверті порівняно з минулим роком через удари по портовій інфраструктурі та проблеми із судноплавством.

    Мінагрополітики також наголошує, що повністю замінити морські шляхи залізницею, автомобільним транспортом і Дунаєм неможливо. Навіть за сприятливих умов альтернативні маршрути можуть забезпечити лише близько 45–50% річного аграрного експорту.

    Але для внутрішнього ринку ситуація інша

    Проблеми з експортом не означають автоматичного дефіциту їжі всередині України.

    Навпаки, у багатьох базових аграрних категоріях Україна виробляє значно більше, ніж споживає внутрішній ринок.

    Мінагрополітики прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн. Зокрема, очікується приблизно 22,4 млн тонн пшениці, 4,7 млн тонн ячменю та 31,6 млн тонн кукурудзи.

    Особливо важлива ситуація з продовольчою пшеницею, з якої виробляють борошно та хліб. Її виробництво прогнозується на рівні близько 9,1 млн тонн, а разом із перехідними запасами загальна пропозиція може сягнути 11,7 млн тонн.

    Тобто ризик для України зараз полягає не стільки у фізичній відсутності зерна чи базових продуктів, скільки у здатності швидко переміщувати їх між регіонами, зберігати та доставляти до магазинів.

    Чому ціни все одно можуть реагувати

    Повністю виключати подорожчання окремих товарів не можна.

    Навіть якщо продукту достатньо, в його роздрібну ціну входять логістика, електроенергія, зберігання, зарплати, страхування, втрати продукції та вартість відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Якщо замість одного великого розподільчого центру компанії доводиться використовувати п’ять менших складів, а замість одного маршруту — кілька об’їзних, собівартість доставки закономірно збільшується.

    Саме про такі додаткові витрати й говорить Висоцький. Однак на сьогодні уряд не бачить підстав очікувати стрибка вартості продовольства на 20–30% лише через удари по складах.

    Значно більший ризик для цін може виникнути, якщо атаки одночасно тривалий час порушуватимуть енергопостачання, транспорт, роботу переробних підприємств і логістичних центрів.

    Удар по логістиці має ширший економічний ефект

    Остання хвиля російських атак показує, що під прицілом опиняються не тільки військові чи енергетичні об’єкти.

    11 серпня російська сторона сама заявляла про удари по транспортно-логістичних центрах у Києві, включно з комплексом «Нової пошти» та великим складським об’єктом. Москва традиційно пояснює такі атаки нібито використанням інфраструктури у військових цілях, однак удари водночас безпосередньо впливають на цивільний бізнес і ланцюги постачання.

    На початку серпня після масштабної атаки прем’єр-міністр Сергій Корецький також оголошував про екстрені консультації з бізнесом щодо безперервності роботи компаній після знищення логістичних об’єктів.

    Фактично Україні доводиться створювати дедалі більш розосереджену систему складів і постачання, щоб знищення одного великого хабу не паралізувало цілу мережу.

    Панікувати та скуповувати продукти немає підстав

    Станом на 14 серпня головний висновок Кабміну залишається незмінним: загального дефіциту продуктів в Україні немає.

    Окремі магазини можуть тимчасово мати менший асортимент, а доставка деяких категорій може займати більше часу через перебудову логістики. Проте уряд і торговельні мережі мають можливість перерозподіляти товарні запаси та використовувати резервні склади.

    Так само немає підтверджень прогнозів про неминучий різкий стрибок цін на десятки відсотків.

    Ситуація залишається складною, а кожен новий удар по складу чи транспортному вузлу збільшує витрати бізнесу. Однак на сьогодні Україна має достатнє власне виробництво продовольства і розгалужену торговельну систему, щоб компенсувати локальні втрати.

    Тому створювати домашні запаси через страх перед масовим зникненням продуктів із магазинів наразі немає економічних підстав.

    Найбільша загроза зараз лежить у іншій площині: якщо Росія систематично продовжуватиме руйнувати склади, порти, транспорт і енергетику, українському бізнесу доведеться витрачати дедалі більше коштів на альтернативні маршрути й резервну інфраструктуру. Саме ці витрати можуть поступово тиснути на ціни.

    Але сценарій, за якого найближчим часом українські магазини масово залишаться без продуктів, уряд станом на 14 серпня не прогнозує.

  • «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» запускає масштабне розширення мережі вуличних поштоматів. Компанія планує виготовити та встановити ще 1000 таких конструкцій у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах України. Нові поштомати розміщуватимуть переважно біля житлових будинків, щоб мешканці могли отримувати та відправляти поштові відправлення неподалік від дому.

    Про це повідомив генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський.

    Проєкт реалізують спільно з компанією «Модерн-Експо», яка спеціалізується на виробництві поштового та торговельного обладнання. Нова партія складатиметься з 1000 вуличних поштоматів, однак у «Укрпошті» вже зазначають, що на цьому розширення мережі не завершиться.

    Особливістю нових поштоматів стане те, що вони виконуватимуть не лише функцію отримання посилок. У конструкціях передбачать поштові скриньки, завдяки чому користувачі зможуть також відправляти листи.

    Першочергово «Укрпошта» планує встановлювати поштомати у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах. Основна увага приділятиметься локаціям поруч із житловими будинками, щоб доступ до поштових послуг був максимально зручним для мешканців.

    Наразі компанія займається пошуком відповідних місць для встановлення першої тисячі поштоматів. Представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів можуть самостійно запропонувати локацію біля свого будинку.

    Після отримання заявки «Укрпошта» має перевірити запропоноване місце, оцінити його придатність для встановлення конструкції та погодити умови співпраці. Таким чином, мешканці будинків та керуючі організації можуть ініціювати появу поштомату безпосередньо біля свого житлового комплексу.

    У компанії очікують, що нові поштомати допоможуть розвантажити традиційні поштові відділення та зробити отримання посилок доступнішим. Користувачам не доведеться щоразу відвідувати відділення, якщо їхнє відправлення можна отримати через автоматизований поштовий пункт.

    За словами Ігоря Смілянського, попит на поштомати вже перевищує кількість, яку планують встановити в рамках першої хвилі.

    «Я знаю, що попит значно більший, ніж ці 1000 поштоматів. Ми продовжимо закупівлю та встановлення поштоматів і надалі, а також значно розширимо мережу через поштомати наших партнерів», — заявив він.

    Таким чином, після встановлення першої тисячі поштоматів «Укрпошта» планує продовжити розширення мережі. Крім власних конструкцій, компанія також має намір збільшувати кількість доступних точок через партнерські поштомати.

    Подати заявку на встановлення поштомату біля житлового будинку можна через відповідний розділ на сайті «Укрпошти». Заявки можуть подавати представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів.

    Розширення мережі поштоматів є частиною розвитку цифрових та автоматизованих поштових сервісів «Укрпошти». Наприкінці червня компанія вже повідомляла про встановлення поштоматів у нових населених пунктах, зокрема в Одеській області, Вінниці, Хмельницькому та Миколаєві. На той момент в Україні працювали 277 поштоматів.

    Нова партія з 1000 конструкцій має суттєво збільшити кількість таких точок. Водночас остаточний перелік адрес залежатиме від результатів пошуку та погодження конкретних локацій.

  • Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Росія намагається використати тимчасові перебої з постачанням товарів у частині українських магазинів для поширення панічних настроїв серед населення. Порожні полиці в окремих супермаркетах пов’язані з логістичними труднощами після російських атак, а не з продовольчим дефіцитом у країні.

    Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

    За його словами, російська сторона систематично поширює в соціальних мережах повідомлення про нібито масштабний дефіцит продуктів в Україні. Мета такої кампанії, на думку Коваленка, — спровокувати паніку серед населення та змусити людей масово скуповувати товари.

    Керівник ЦПД наголосив, що ситуацію з порожніми полицями не варто сприймати як ознаку нестачі продовольства. У деяких торговельних мережах справді можуть виникати перебої з наявністю окремих товарів, однак вони мають тимчасовий логістичний характер.

    «Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий», — заявив Коваленко.

    Він пояснив, що після ударів по інфраструктурі торговельні мережі змушені перебудовувати маршрути постачання, через що певні товари можуть тимчасово не потрапляти на полиці у звичному обсязі. Водночас це не означає, що продуктів у країні загалом недостатньо.

    За словами Коваленка, подібні ситуації вже виникали в Україні раніше. Як приклад він навів паливну кризу 2022 року, коли через масштабні атаки РФ виникли серйозні проблеми з постачанням пального. Згодом логістичні ланцюги були перебудовані, а ситуацію вдалося стабілізувати.

    «Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках», — наголосив керівник Центру протидії дезінформації.

    Він закликав українців не піддаватися панічним настроям і не скуповувати продукти лише через повідомлення в соціальних мережах.

    Коваленко зазначив, що створення відчуття неконтрольованості ситуації є однією з цілей російських інформаційних кампаній. За його словами, ворог намагається сформувати у громадян переконання, що держава та бізнес нібито не здатні забезпечити населення необхідними товарами.

    «Не треба грати в цю гру», — закликав керівник ЦПД.

    Він також підкреслив, що товарів в Україні достатньо, а перебої з їхньою наявністю в конкретних магазинах або торговельних мережах не свідчать про загальнонаціональний продовольчий дефіцит.

    Причиною тимчасових труднощів стали, зокрема, наслідки російської атаки в ніч на 5 серпня. Внаслідок удару були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group — компанії, яка управляє, зокрема, мережами «Сільпо», «Фора» та THRASH!.

    Пошкодження логістичної інфраструктури вплинуло на процес доставки продукції до торговельних точок. Через це в окремих магазинах може тимчасово бракувати певних категорій товарів або окремих позицій, які раніше регулярно були доступними.

    Водночас це не означає припинення роботи торговельних мереж. Компанія перебудовує логістику та працює над відновленням звичного рівня постачання.

    За планами Fozzy Group, повністю відновити звичний асортимент у магазинах мають до 24 серпня — Дня Незалежності України. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами очікують усунути після відновлення та переналаштування логістичних маршрутів.

    На цьому тлі українські державні органи закликають громадян критично ставитися до повідомлень про нібито масштабний дефіцит продуктів. Фотографії порожніх полиць у конкретному магазині самі по собі не свідчать про нестачу продовольства в усій країні.

    Фахівці з інформаційної безпеки наголошують, що масова скуповування товарів може, навпаки, посилити тимчасові перебої: якщо значна кількість людей одночасно почне купувати продукти «про запас», окремі позиції швидше зникатимуть із полиць, створюючи додаткове навантаження на логістику.

    Тому ситуацію варто розділяти на два поняття: локальні перебої з постачанням через пошкодження інфраструктури та реальний дефіцит продовольства. За заявою Центру протидії дезінформації, наразі йдеться саме про перший сценарій.

    Українців закликають не піддаватися паніці, не робити надмірних запасів продуктів і орієнтуватися на інформацію від офіційних джерел та самих торговельних мереж.

  • Після удару РФ у «Сільпо» та інших мережах можливий дефіцит товарів: Fozzy Group назвала терміни відновлення

    Після удару РФ у «Сільпо» та інших мережах можливий дефіцит товарів: Fozzy Group назвала терміни відновлення

    Унаслідок російського масованого обстрілу в ніч на 5 серпня були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах компанії може виникнути тимчасовий дефіцит окремих товарів.

    Про це представники Fozzy Group розповіли в коментарі «Суспільному».

    У компанії зазначили, що наслідки російської атаки виявилися значними. Йдеться як про суттєві матеріальні збитки, так і про людські втрати. Під час удару загинули працівники компанії, що стало найтяжчим наслідком атаки для колективу.

    «Втрати значні. Найважчою для нас стала загибель наших колег. Вагомими є й матеріальні збитки. Водночас ми відчуваємо підтримку держави, постачальників та наших гостей», — заявили у Fozzy Group.

    Пошкодження чотирьох розподільчих центрів безпосередньо вплинуло на роботу логістичної системи компанії. Саме через ці об’єкти проходить значна частина товарів перед їхнім подальшим доставленням до торговельних мереж.

    У результаті руйнувань постачання продукції до магазинів тимчасово ускладнилося. Через це покупці можуть помітити відсутність окремих позицій на полицях. У компанії наголошують, що йдеться саме про ситуативний дефіцит певних товарів, а не про повне припинення роботи магазинів.

    Проблема може торкнутися мереж, які входять до Fozzy Group, зокрема супермаркетів «Сільпо», «Фора» та Thrash. Асортимент у різних магазинах може відрізнятися залежно від того, наскільки швидко компанії вдасться перенаправити постачання через альтернативні логістичні маршрути.

    Водночас Fozzy Group уже проводить екстрену перебудову логістики. Компанія намагається компенсувати втрату пошкоджених розподільчих центрів та забезпечити магазини необхідними товарами з використанням інших можливостей для зберігання і доставки продукції.

    У компанії розраховують, що повноцінний звичний асортимент у торговельних мережах вдасться відновити до Дня Незалежності України — 24 серпня. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами, за очікуваннями Fozzy Group, не повинні тривати довго.

    Російський удар по об’єктах Fozzy Group стався під час масованої атаки в ніч на 5 серпня. Тоді на двох розподільчих центрах «Сільпо» виникли масштабні пожежі. Внаслідок обстрілу загинули шестеро працівників.

    Окрім об’єктів Fozzy Group, під час тієї ж атаки були пошкоджені об’єкти інших великих українських компаній. Під удар потрапили, зокрема, «Епіцентр», ROZETKA та «Нова пошта».

    Удар по логістичній інфраструктурі великих торговельних компаній створює додаткові проблеми для українського бізнесу, який працює в умовах повномасштабної війни. Пошкодження розподільчих центрів впливають не лише на самі компанії, а й на стабільність постачання товарів у різні регіони країни.

    Попри значні руйнування, Fozzy Group продовжує роботу торговельних мереж і намагається максимально швидко відновити нормальне постачання. У компанії закликають враховувати, що тимчасова відсутність окремих товарів може бути пов’язана саме з наслідками російського удару та перебудовою логістики.

    Якщо плани компанії реалізуються, до 24 серпня магазини «Сільпо», «Фора» та Thrash мають повернутися до звичного рівня асортименту. До цього часу в окремих торговельних точках можуть спостерігатися перебої з наявністю певних товарів.

  • Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Гірничо-металургійний комплекс України опинився в критичній ситуації через проблеми з логістикою. Блокування доступу до чорноморських портів, обмежені можливості альтернативних маршрутів та різке зростання вартості залізничних перевезень створюють загрозу подальшої зупинки українських гірничо-збагачувальних комбінатів і скорочення експорту металопродукції.

    Про це йдеться у колонці президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова для GMK Center.

    За його словами, українська металургійна галузь фактично втратила можливість повноцінно використовувати традиційні експортні маршрути через чорноморські порти. Спроби переорієнтувати поставки на західні напрямки наразі не дають можливості компенсувати втрати, оскільки альтернативна логістика виявилася надто дорогою та обмеженою за пропускною спроможністю.

    Одним із головних проблемних напрямків залишається доставка залізної руди та окатків до Польщі. Каленков зазначив, що транспортування окатків до Гданська нині коштує близько 50–60 доларів за тонну. За таких витрат експорт за цим маршрутом стає економічно невигідним для українських підприємств.

    Ситуацію не можуть повною мірою виправити й дунайські порти. Наразі їхня робота додатково ускладнена низьким рівнем води. Навіть після нормалізації умов вони, за оцінкою представника галузі, зможуть забезпечити лише близько 10% тих обсягів перевезень, які українська промисловість могла здійснювати раніше.

    Ще одним потенційним маршрутом є румунський порт Констанца. Однак і він не здатен повністю замінити чорноморські порти України. Порт уже стикається з перевантаженістю, а логістика через нього залишається дорогою, що суттєво обмежує можливості українських експортерів.

    «За відсутності доступу до чорноморських портів гірничо-збагачувальні комбінати продовжать зупинятися, оскільки реальної альтернативи немає», — заявив Каленков.

    Проблеми з логістикою вже позначаються на роботі підприємств. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат працює на мінімальних потужностях, Південний ГЗК зупинений, а Інгулецький ГЗК тривалий час перебуває у простої.

    За таких умов українська металургія ризикує втратити значну частину своїх експортних можливостей. За оцінкою Каленкова, втрати експорту металопродукції можуть перевищити 50% нинішніх обсягів.

    Окремим фактором, який посилює тиск на галузь, стало підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Йдеться про збільшення тарифів на 30%, що безпосередньо впливає на собівартість транспортування української продукції до західних кордонів.

    Президент «Укрметалургпрому» закликав уряд скасувати це рішення та повернути попередні ставки на західному напрямку. На його думку, в умовах, коли українські виробники вже змушені використовувати дорожчі та складніші альтернативні маршрути, додаткове збільшення залізничних тарифів лише погіршує їхнє становище.

    За оцінкою Каленкова, сукупне зростання витрат на транспортування до західних прикордонних переходів уже становить 80–90% у межах України. Для підприємств, які працюють на експорт і залежать від великих обсягів перевезень сировини та готової продукції, таке збільшення витрат може зробити частину поставок економічно невигідними.

    У галузі наголошують, що проблема має комплексний характер. На роботу ГМК одночасно впливають обмеження морської логістики, дорожчі залізничні перевезення, висока вартість електроенергії та нові торговельні квоти Європейського Союзу.

    Каленков назвав поєднання цих факторів «ідеальним штормом» для української гірничо-металургійної галузі. За його словами, уникнути масштабнішого падіння виробництва та експорту можна лише завдяки оперативним рішенням українського уряду та підтримці міжнародних партнерів.

    Особливо критичною ситуація є для гірничо-збагачувальних комбінатів, оскільки їхня робота безпосередньо залежить від можливості регулярно експортувати вироблену продукцію. Якщо підприємства не матимуть доступного маршруту для поставок, скорочення або повна зупинка виробництва можуть стати неминучими.

    Представники галузі вже зверталися до уряду із закликом невідкладно переглянути рішення про підвищення вантажних тарифів залізницею. На їхню думку, за нинішніх умов державна політика має бути спрямована не на збільшення логістичного навантаження на експортерів, а на збереження конкурентоспроможності української промисловості.

    Для України проблема має значення не лише для окремих металургійних підприємств. ГМК є одним із ключових секторів української економіки та важливим джерелом валютних надходжень від експорту. Тривале скорочення виробництва може вплинути на податкові надходження, зайнятість, роботу суміжних підприємств і загальні обсяги українського експорту.

    Таким чином, без відновлення доступних морських маршрутів або створення економічно конкурентної альтернативи українська металургія ризикує й надалі скорочувати виробництво. У галузі очікують від уряду рішень, які дозволять знизити логістичне навантаження та не допустити подальшої зупинки підприємств.

  • Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Rozetka розпочала оптимізацію штату після знищення російським ударом автоматизованого складського комплексу в Броварах. Підприємство було одним із ключових логістичних об’єктів компанії та щодня обробляло близько 100 тисяч замовлень.

    Про це повідомила співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна.

    Російські війська атакували склад 5 серпня. Попри масштабні руйнування, об’єкт відновив роботу вже приблизно через дві години після удару.

    За словами Чечоткіної, під час першої атаки шахеда постраждали шестеро співробітників. Наразі вони завершують лікування. Водночас під час ракетного удару на території об’єкта перебували 92 працівники, і ніхто з них не постраждав.

    Важливу роль у порятунку людей відіграло укриття, яке компанія облаштувала ще у 2022 році. За словами співзасновниці Rozetka, бомбосховище витримало удар балістичної ракети та дозволило людям залишатися всередині й отримувати кисень, поки навколо тривала пожежа.

    Знищення складського комплексу змусило компанію переглянути організацію роботи. На об’єкті в Броварах працювали понад 1000 людей, і тепер Rozetka проводить оптимізацію штату.

    Чечоткіна пояснила, що більшість співробітників планують перевести на інші складські об’єкти. Компанія також намагається знайти для них альтернативні робочі місця.

    Однак забезпечити роботою абсолютно всіх працівників після втрати такого великого об’єкта наразі неможливо.

    Скорочення стосуватимуться окремих підрозділів та відділів компанії.

    «Ми змушені оптимізувати штат», — зазначила співзасновниця Rozetka

    Окрім кадрових рішень, російський удар змушує Rozetka прискорити трансформацію бізнес-моделі.

    Компанія планує суттєво зменшити частку власних продажів та активніше розвивати маркетплейс. Таким чином, після втрати великого автоматизованого центру бізнес намагається перебудувати логістику та структуру операцій.

    Склад у Броварах був одним із найважливіших логістичних об’єктів Rozetka. Його потужності дозволяли обробляти близько 100 тисяч замовлень щодня, тому його знищення стало серйозним ударом по операційній діяльності компанії.

    Раніше співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін оцінював збитки від атаки у мільярди гривень. Попри масштаб руйнувань, компанія продовжила роботу та почала перебудовувати логістичні процеси.

    Удар по об’єкту Rozetka стався на тлі серії атак на складську та промислову інфраструктуру в районі Броварів.

    Під час масованої атаки 5 серпня Росія застосувала 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Частина ракет, зокрема балістичних, досягла цілей.

    Окрім того, 1 серпня російські дрони атакували складські приміщення на околиці Броварів. Унаслідок того удару загинула людина, були також постраждалі.

    Для українського бізнесу такі атаки означають не лише безпосереднє знищення майна. Руйнування великих логістичних центрів призводить до перебудови ланцюгів постачання, переміщення працівників та додаткових витрат.

    У випадку Rozetka наслідки удару вже позначилися на структурі компанії та зайнятості працівників: бізнес змушений скорочувати частину штату та одночасно шукати нову модель роботи після втрати одного з найбільших складських комплексів.

  • «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.

    Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.

    Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.

    Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.

    Серія ударів прискорила перебудову логістики

    Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.

    Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.

    «Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.

    25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.

    До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.

    Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.

    31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.

    3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.

    А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.

    Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів

    Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.

    За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.

    У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.

    Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.

    Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.

    Що означає децентралізація для «Нової пошти»

    Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.

    Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.

    У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.

    Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.

    У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.

    Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.

    Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.

    Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження

    Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.

    Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.

    Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.

    У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.

    Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.

    Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.

    Обсяги роботи продовжують зростати навіть під час атак

    Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.

    За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.

    Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.

    За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.

    Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці

    Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».

    За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.

    Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.

    Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.

    У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.

    Що буде з доставкою

    Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.

    Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.

    «Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.

    Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.

    Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.

    Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.