Позначка: логістика

  • Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Рівень води в Дунаї на території Сербії продовжує падати, створюючи дедалі серйозніші проблеми для вантажного та пасажирського судноплавства. Ситуація вже вийшла за межі звичайного сезонного маловоддя: на окремих ділянках показники опустилися нижче історичних мінімумів, а баржі змушені перевозити лише близько чверті або третини звичайного вантажу. Сербські фахівці попереджають, що за подальшого падіння рівня води частина торговельного руху може фактично зупинитися.

    Капітан річкового судноплавства Владиця Здравкович заявив сербському телеканалу K1, що рівень Дунаю продовжує знижуватися, а найбільш проблемними ділянками стали Богоєво, Бездан, Апатін, Новий Сад, Прахово та сектор нижче гідровузла Джердап. За його словами, нинішні значення вже перевершили історичні антирекорди, а прогнози поки не дають підстав очікувати швидкого покращення.

    Ще 24 липня сербська компанія Yu Agent повідомляла, що на гідрологічному посту Бездан рівень води становив близько 102 сантиметрів і продовжував падати. Для порівняння, у 1909 році там було зафіксовано історичний мінімум на рівні близько мінус 146 сантиметрів від умовної нульової позначки. Тоді сербські фахівці вже попереджали, що судна працюють лише на 25–30% від нормальної вантажомісткості.

    Здравкович пояснив, що стандартна баржа, яка за нормальних умов може перевозити близько 1600 тонн вантажу, нині бере лише 400–500 тонн. Осадку довелося зменшити приблизно з 2,2 до 1,2 метра. Якщо рівень Дунаю продовжить падати, навіть така завантаженість може стати небезпечною.

    Це означає, що один і той самий обсяг вантажу тепер доводиться перевозити значно більшою кількістю рейсів. У результаті зростає вартість транспортування, збільшуються строки доставки, а частина компаній починає переорієнтовувати вантажі на автомобільний та залізничний транспорт.

    Проблема в тому, що такі альтернативи суттєво дорожчі.

    Саме річковий транспорт традиційно є одним із найдешевших способів перевезення великих партій зерна, металу, палива, будівельних матеріалів та іншої масової продукції. Якщо баржі можуть завантажуватися лише на чверть чи третину, економічна перевага Дунайського коридору різко скорочується.

    У Сербії вже фіксують і прямі обмеження руху. За словами Здравковича, окремі компанії фактично призупинили навігацію з міркувань безпеки. Поблизу Белграда ситуація дещо краща завдяки більшій глибині, однак за межами столиці ризики значно зростають.

    Нещодавно на мілину сів пасажирський корабель, після чого на окремих маршрутах пасажирські перевезення довелося зупинити.

    Проблеми на Дунаї не є локальною сербською історією. Європа влітку 2026 року переживає масштабне маловоддя, яке одночасно б’є по кількох ключових річкових артеріях континенту. Reuters повідомляв, що низькі рівні води на Дунаї, Рейні та інших великих річках вже обмежують промислове виробництво, транспорт і енергетику.

    На Рейні ситуація також наближається до критичної. Низький рівень води змушує судна різко скорочувати завантаження, через що ускладнюються поставки пального, хімічної продукції та промислової сировини. В окремих районах Німеччини та Нідерландів вантажні судна можуть перевозити лише близько 20–25% стандартного обсягу.

    У Нідерландах на посту Лобіт у середині липня середній стік Рейну впав до 771 кубометра на секунду — це найнижчий липневий показник за весь період спостережень і нижче рівнів, зафіксованих у знаменитий посушливий 1976 рік.

    Водночас низька вода створює проблеми не лише для транспорту.

    На Дунаї вона напряму впливає на енергетику, оскільки річкову воду використовують для охолодження атомних та теплових електростанцій. У Центральній та Східній Європі вже виникали ситуації, коли через високі температури води або недостатню її кількість доводилося знижувати потужність енергоблоків.

    The Guardian повідомляв, що цього літа низький рівень Дунаю та спека вже змусили окремі країни скорочувати виробництво електроенергії, а в Сербії сотні човнів залишилися фактично заблокованими.

    Причини нинішньої ситуації пов’язані з поєднанням тривалої спеки, дефіциту опадів та загального висушування Центральної й Східної Європи. Дані Copernicus свідчать, що ще навесні 2026 року нижчі за норму рівні річкового стоку фіксувалися на значній частині басейнів Дунаю, Вісли та Балтійського регіону.

    Нові кліматичні дослідження також вказують, що літнє висушування Європи посилюється через зміни атмосферної циркуляції та підвищення температури, яке збільшує випаровування вологи з ґрунтів і водойм.

    Для судноплавства це створює довгострокову проблему.

    У березні 2026 року Дунайська комісія вже проводила окрему експертну нараду щодо дедалі триваліших періодів низької води. Фахівці прямо заявляли, що подібні гідрологічні умови перестають бути винятком і дедалі більше стають новою реальністю для транспортної системи Дунаю. Серед можливих рішень обговорюються регулярне поглиблення фарватеру, покращення гідрологічного моніторингу, модернізація суден та перебудова логістики.

    Для Сербії проблема особливо чутлива, оскільки Дунай є одним із ключових зовнішньоторговельних маршрутів країни. Через нього перевозять аграрну продукцію, паливо, металургійну сировину та інші вантажі в напрямку Центральної Європи та Чорного моря.

    Якщо навігація буде серйозно обмежена або тимчасово зупинена, компаніям доведеться масово переводити вантажі на залізницю та автошляхи. Це означатиме додатковий тиск на транспортну інфраструктуру і потенційне зростання цін.

    Поки сербська влада не оголошувала надзвичайного режиму. Фахівці також закликають не панікувати, однак визнають, що тенденція залишається негативною.

    Ключовим питанням тепер стають опади у верхній частині басейну Дунаю. Без тривалих дощів в Австрії, Німеччині, Словаччині та Угорщині рівень води нижче за течією швидко не відновиться.

    Тому нинішня ситуація в Сербії може стати лише одним із епізодів ширшої європейської логістичної кризи. Якщо посуха триватиме, проблема торкнеться не лише судноплавних компаній — через дорожчу логістику вона може поступово перейти в ціни на паливо, продовольство, сировину та інші товари.

  • Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Україна продовжує завдавати ударів по логістичній та паливній інфраструктурі в тилових регіонах Росії. Цього разу під атаку безпілотників потрапили логістичний центр маркетплейса Wildberries у Самарській області та Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших підприємств російської нафтопереробної галузі.

    Про це повідомила українська компанія Fire Point у Telegram.

    За її даними, удар по логістичному хабу Wildberries у селищі Новосемейкіно Самарської області завдали українські безпілотники FP-1. Зазначається, що цей комплекс виконує функції зберігання, сортування та розподілу товарів і є одним із важливих елементів логістичної мережі найбільшого російського маркетплейса.

    У Fire Point наголосили, що виведення з ладу подібних логістичних об’єктів здатне впливати на безперебійність поставок товарів, створювати додаткове навантаження на транспортну систему та змушувати компанії перебудовувати свої логістичні маршрути.

    Крім цього, під удар потрапив Саратовський нафтопереробний завод. Це підприємство вважається одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії та має потужність переробки близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    На заводі виробляють бензин, дизельне пальне, авіаційний керосин та інші нафтопродукти, які використовуються як для цивільних потреб, так і для забезпечення транспортної та промислової інфраструктури.

    У компанії Fire Point зазначили, що систематичні удари по нафтопереробній і логістичній інфраструктурі Росії мають комплексний ефект. На їхню думку, такі атаки посилюють економічний тиск на країну-агресора, ускладнюють функціонування логістичних ланцюгів, збільшують витрати на ремонт і захист критично важливих об’єктів, а також змушують російську владу перекидати додаткові ресурси на оборону тилових регіонів.

    Як повідомляється, наслідки попередніх атак на логістичні центри Wildberries вже відобразилися на роботі маркетплейса. За інформацією The Moscow Times, після ударів по складах ціни на окремі категорії товарів у Росії зросли на 10–30%, а строки доставки в низці регіонів збільшилися у кілька разів.

    Крім того, продавці повідомляли про дефіцит окремих товарів і скаржилися на недостатній рівень компенсацій за продукцію, втраченої внаслідок пошкодження складських приміщень.

    На тлі регулярних атак безпілотників компанія Wildberries, за даними російських ЗМІ, почала шукати альтернативні логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, розглядається можливість розширення інфраструктури в Казахстані, щоб вивести частину логістичних операцій із зон потенційного ризику та забезпечити стабільність постачання.

    Останніми місяцями Україна регулярно завдає ударів по об’єктах паливної, транспортної та логістичної інфраструктури на території Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, нафтобази, військові аеродроми, склади та логістичні центри. Українська сторона розглядає такі удари як спосіб послаблення ресурсної бази Росії та ускладнення забезпечення її військової машини. Водночас незалежного підтвердження заявлених наслідків ударів по логістичному центру Wildberries та Саратовському НПЗ наразі немає.

  • Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    У ніч на 31 липня російський Волгоград зазнав масштабної атаки, внаслідок якої виникли пожежі на кількох об’єктах. За попередніми даними, під удар міг потрапити один із найбільших нафтопереробних заводів Росії – «Лукойл-Волгограднефтепереработка», а також великий логістичний центр маркетплейсу Wildberries. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень наразі немає, однак у мережі вже поширюються численні відео з густим димом та осередками займання.

    Про атаку першими повідомили російські та українські OSINT-спільноти, зокрема Exilenova+, які геолокували місця пожеж за відеозаписами очевидців. За їхніми оцінками, вибухи пролунали одразу в кількох районах міста, а серед можливих цілей опинилися стратегічні об’єкти паливної та логістичної інфраструктури. Водночас незалежно підтвердити всі повідомлення поки що неможливо.

    Під ударом міг опинитися стратегічний НПЗ

    Однією з головних ймовірних цілей став завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка». Це один із найбільших нафтопереробних комплексів Росії, який здатний переробляти близько 15 млн тонн нафти щороку, що становить приблизно 5% усіх російських нафтопереробних потужностей. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, необхідну як цивільному сектору, так і військовій логістиці.

    У мережі з’явилися відео, на яких видно масштабну пожежу в районі підприємства. Російські Telegram-канали також повідомляли про загоряння на території паливно-енергетичного комплексу після нічної атаки. Однак офіційної інформації про характер пошкоджень чи зупинку виробництва поки не оприлюднено.

    Волгоградський НПЗ вже неодноразово ставав ціллю ударів упродовж 2025–2026 років. Зокрема, наприкінці травня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про успішне ураження цього підприємства, після чого було пошкоджено кілька технологічних установок первинної та вторинної переробки нафти, а виробництво тимчасово зупинялося.

    Wildberries також міг зазнати удару

    Другим об’єктом, який, за даними OSINT-аналітиків, міг опинитися під атакою, став логістичний центр Wildberries.

    Йдеться про сучасний складський комплекс площею близько 44 тисяч квадратних метрів, який обслуговує Волгоградську, Астраханську та частину сусідніх областей РФ. Саме через цей центр проходять значні обсяги товарів найбільшого російського маркетплейсу.

    У соціальних мережах поширюються кадри великої пожежі, а очевидці повідомляють про густу чорну хмару диму, яка була помітна над значною частиною міста. Незалежного підтвердження масштабів руйнувань наразі немає.

    Wildberries дедалі частіше стає ціллю атак

    Останніми тижнями логістична мережа Wildberries неодноразово зазнавала ударів.

    Лише у липні було атаковано низку логістичних центрів компанії у Краснодарському краї, Ставропольському краї, Ленінградській області, Пензі, Рязані, Удмуртії та інших регіонах Росії. Через масштабні пожежі компанія була змушена евакуйовувати персонал, тимчасово зупиняти роботу окремих складів і шукати альтернативні логістичні маршрути.

    За інформацією Reuters, унаслідок серії атак було пошкоджено приблизно десяту частину складських потужностей компанії. Wildberries вже розпочала компенсацію збитків продавцям, товари яких були знищені або пошкоджені, а також розглядає можливість перенесення частини логістичних операцій до Казахстану.

    Українська сторона раніше заявляла, що окремі логістичні центри Wildberries можуть використовуватися для постачання комплектуючих подвійного призначення та іншої продукції, яка застосовується російським військово-промисловим комплексом. У Кремлі ці твердження заперечують.

    Деталі атаки ще уточнюються

    На момент публікації матеріалу офіційної інформації про тип засобів ураження немає. Російська влада традиційно повідомляє про роботу засобів протиповітряної оборони, тоді як OSINT-аналітики зазначають, що в районі Волгограда могли діяти ударні безпілотники.

    Також відсутні підтверджені дані щодо кількості постраждалих чи масштабу матеріальних збитків. Інформація про наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Кампанія ударів по російській інфраструктурі триває

    Атака на Волгоград відбулася на тлі серії ударів по російських нафтопереробних підприємствах, військових об’єктах та логістичних центрах, які тривають протягом останніх місяців.

    За оцінками низки аналітиків, такі удари спрямовані на зниження можливостей Росії забезпечувати паливом військову техніку та підтримувати роботу стратегічної логістики. Останнім часом під атаки регулярно потрапляють не лише об’єкти паливно-енергетичного комплексу, а й великі розподільчі центри, які забезпечують перевезення товарів територією РФ.

  • Після ударів дронів Wildberries шукає “запасний аеродром”

    Після ударів дронів Wildberries шукає “запасний аеродром”

    Найбільший російський маркетплейс Wildberries почав терміново шукати великі логістичні площі в Казахстані після серії атак українських безпілотників на свої об’єкти в Росії. Компанія прагне перенести частину складської інфраструктури за межі країни, щоб знизити ризики для свого бізнесу.

    Про це повідомляє російське видання “Коммерсантъ”.

    За інформацією видання, група RWB, якій належить Wildberries, активно підшукує складські приміщення в Казахстані. Компанію цікавлять об’єкти площею від 100 тисяч квадратних метрів. Крім оренди, маркетплейс також розглядає можливість викупу практично всіх доступних сучасних логістичних комплексів, які є на ринку країни.

    Головною причиною такого рішення називають бажання мінімізувати ризики після нещодавніх ударів українських безпілотників по логістичних об’єктах компанії на території Росії. У Wildberries прагнуть розосередити свої потужності та перенести частину операцій у безпечніші локації.

    Водночас компанія вже реалізує в Казахстані кілька великих логістичних проєктів. Один із них будується в Алмати й матиме площу понад 100 тисяч квадратних метрів. Ще більший комплекс, площею близько 160 тисяч квадратних метрів, споруджується в Астані. Його введення в експлуатацію очікується наступного року.

    Однак реалізувати плани щодо швидкого розширення логістичної мережі буде непросто. За даними “Коммерсанта”, загальний обсяг сучасних складських приміщень у Казахстані становить близько 1,9 мільйона квадратних метрів, тоді як рівень вакантності складає лише 5,8%. Це означає, що на ринку доступно відносно небагато великих об’єктів, які могли б задовольнити потреби російської компанії.

    Паралельно Wildberries стикається з труднощами й на внутрішньому ринку Росії. За інформацією видання, власники логістичної нерухомості дедалі частіше відмовляються укладати нові договори оренди з маркетплейсом.

    Причиною є не дефіцит приміщень, а підвищені ризики для власників об’єктів. Співрозмовники “Коммерсанта” зазначають, що після серії атак безпілотників склади, на яких зберігаються товари Wildberries, почали сприйматися як потенційні цілі. Крім того, стандартні страхові поліси для великих логістичних комплексів у Росії, як стверджується, не покривають збитки, завдані ударами дронів, що ще більше підвищує фінансові ризики для орендодавців.

    Наразі логістична мережа Wildberries налічує 209 об’єктів загальною площею понад 5,6 мільйона квадратних метрів, що робить її однією з найбільших у Росії.

    Нагадаємо, вранці 29 липня безпілотники атакували Рязань. Під удар, за повідомленнями, потрапили сортувальний центр Wildberries, а також місцевий нафтопереробний завод. Після цих подій питання безпеки логістичної інфраструктури стало одним із ключових викликів для найбільшого російського маркетплейса, який тепер намагається диверсифікувати свої потужності та частково перенести їх за межі Росії.

  • $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейсу Wildberries поступово виходять за рамки звичайної військової операції. Якщо оцінки експертів, на які посилається Forbes, підтвердяться, сумарні втрати від атак на склади в Електросталі, Котовську, Краснодарі та Невинномиську можуть перевищити 4 млрд доларів. Йдеться не лише про знищені товари, а й про масштабний удар по логістичній системі компанії, яка є одним із ключових елементів сучасної російської економіки.

    За оцінками аналітиків Data Insight, лише останні атаки на склади в Краснодарі та Невинномиську могли призвести до втрати товарів приблизно на 100–120 млрд рублів (близько 1,3–1,5 млрд доларів за поточним курсом). Аналогічні суми раніше оцінювалися після ударів по логістичних центрах у Котовську та Електросталі. Водночас остаточний розмір збитків ще невідомий: інвентаризація товарів може тривати кілька тижнів.

    Чому Wildberries — це не просто інтернет-магазин

    Wildberries часто називають «російським Amazon», але масштаби компанії навіть ширші. Це найбільший маркетплейс Росії, який обробляє десятки мільйонів замовлень щодня, об’єднує понад мільйон продавців і є критично важливою частиною внутрішньої логістики країни. За даними Reuters, разом із конкурентом Ozon платформа формує близько 8,5% російського ВВП, а через неї працюють мільйони людей — від продавців до транспортних компаній.

    Саме тому удари по логістичних центрах впливають не лише на саму компанію. Під загрозою опиняються десятки тисяч малих і середніх підприємців, які використовують інфраструктуру Wildberries для продажу товарів. Для багатьох із них знищення складів означає втрату всього товарного запасу.

    Удар по логістиці, а не лише по товарах

    Найбільшою проблемою можуть виявитися навіть не прямі фінансові збитки, а порушення всієї логістичної мережі.

    Якщо оцінка про втрату 12–14% складських площ компанії відповідає дійсності, Wildberries доведеться оперативно перерозподіляти потоки товарів між іншими центрами. Це означає збільшення часу доставки, дефіцит місця на складах, додаткові транспортні витрати та можливе подорожчання логістики для продавців. Ця цифра наразі базується на експертних оцінках і не була офіційно підтверджена компанією.

    Крім того, після перших атак компанія зіткнулася із хвилею звернень продавців щодо компенсацій. Російські медіа повідомляли, що отримати повне відшкодування втрат буде складно, оскільки відповідальність маркетплейса обмежується умовами договорів із продавцями.

    Чому Україна обрала саме такі цілі

    Українська влада неодноразово заявляла, що удари завдаються по об’єктах, які використовуються для підтримки російської військової логістики. Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що окремі логістичні комплекси забезпечують постачання компонентів для виробництва безпілотників та іншого обладнання. Водночас Кремль і керівництво Wildberries це заперечують, називаючи компанію виключно цивільним бізнесом.

    Однак навіть без доведеного військового призначення подібні об’єкти мають стратегічне значення для економіки Росії. Великі логістичні центри забезпечують безперервний рух товарів, підтримують внутрішнє споживання та роботу тисяч підприємств.

    Нова стратегія економічного тиску

    Протягом останніх місяців Україна дедалі частіше завдає ударів не лише по військових базах, а й по елементах економічної інфраструктури — нафтобазах, паливних терміналах, транспортних вузлах і великих логістичних центрах.

    Аналітики вважають, що така стратегія має кілька цілей: підвищити вартість ведення війни для Росії, змусити державу витрачати більше коштів на відновлення інфраструктури та ускладнити функціонування секторів, які забезпечують економічну стабільність країни.

    Показово, що після серії атак Wildberries російська влада вже була змушена реагувати. Кремль визнав значні втрати компанії, а представники бізнесу почали просити державу про податкові пільги та інші заходи підтримки для продавців, які втратили товари через пожежі.

    Якщо тенденція продовжиться, під ударом можуть опинитися й інші великі логістичні оператори. У такому разі війна дедалі більше виходитиме за межі фронту, перетворюючись на боротьбу за стійкість економічних систем. Для Росії це означає не лише втрату окремих складів, а й необхідність перебудови всієї логістики, що в умовах санкцій, дефіциту кадрів і високих військових витрат стає дедалі дорожчим викликом.

  • Maersk призупинив контейнерні перевезення до Чорноморська через загрозу російських атак

    Maersk призупинив контейнерні перевезення до Чорноморська через загрозу російських атак

    Данська судноплавна компанія Maersk тимчасово призупинила контейнерний сервіс до Чорноморського рибного порту через безпекову ситуацію, що впливає на роботу фідерного оператора. Водночас у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України наголосили, що рішення компанії не означає зупинку роботи морського порту «Чорноморськ», який продовжує функціонувати у штатному режимі.

    У Maersk повідомили, що фідерний оператор більше не може обслуговувати напрямок через Чорноморський рибний порт до окремого повідомлення. У зв’язку з цим судно MEDKON MIRA V.629S, яке мало доставити імпортні контейнери до Чорноморська, буде перенаправлене до румунського порту Констанца. Також до Констанци направлятимуть усі імпортні вантажі, які вже перебувають або очікують відправлення з єгипетського Порт-Саїда.

    Клієнтам, які не погоджуються зі зміною порту призначення, компанія запропонувала скористатися процедурою зміни місця доставки (Change of Destination). Для експортерів із портом навантаження Чорноморськ доступні два варіанти: безкоштовне скасування бронювання або перенесення відвантаження до Констанци зі збереженням чинної ставки морського фрахту для контейнерів, що вже знаходяться в порту.

    У міністерстві підкреслили, що повідомлення Maersk стосується лише терміналу Чорноморського рибного порту, який є окремим портовим оператором, а не державного морського порту «Чорноморськ». За даними відомства, Український морський коридор продовжує працювати, а перевалка вантажів здійснюється у звичайному режимі.

    Maersk відновила регулярний контейнерний сервіс до Чорноморська у червні 2024 року, а вже восени відкрила прямий маршрут між Чорноморськом, Констанцою та Порт-Саїдом. Однак останнім часом безпекова ситуація в регіоні суттєво погіршилася через інтенсивні російські удари по портовій інфраструктурі.

    За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у 2026 році Росія атакує українські порти в середньому кожні п’ять днів. Внаслідок ракетних і дронових ударів уже пошкоджено 193 об’єкти портової інфраструктури та 25 цивільних суден. Попри це, за підсумками першого півріччя українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Тимчасове рішення Maersk свідчить про те, що безпекові ризики дедалі більше впливають на міжнародну логістику. Водночас українська влада наголошує, що ключові морські маршрути залишаються відкритими, а зміна роботи одного терміналу не означає припинення функціонування всього порту чи Українського морського коридору.

  • Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Президент України Володимир Зеленський провів чергову серію зустрічей із командирами корпусів, які виконують бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Під час наради обговорили ситуацію на ключових напрямках, забезпечення військ озброєнням, потребу в далекобійній артилерії та розвиток сучасних технологій, зокрема наземних роботизованих комплексів.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами президента, разом із заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою він продовжив серію робочих зустрічей із керівниками корпусів, які обороняють найбільш інтенсивні напрямки фронту.

    До обговорення долучилися командири шести армійських і десантно-штурмових корпусів — Дмитро Волошин, Артем Богомолов, Олексій Майстренко, Євген Ласійчук, Святослав Заїць та Ярослав Сидоров.

    Під час зустрічі військові доповіли про поточну ситуацію на Слов’янському, Покровському, Олександрівському, Харківському та інших напрямках, де тривають найзапекліші бойові дії. Окрему увагу приділили питанням забезпечення підрозділів, організації оборони, ротації особового складу та удосконаленню взаємодії між різними рівнями військового управління.

    Зеленський повідомив, що одним із важливих питань стала реалізація програми справедливого розподілу особового складу між бойовими бригадами. За його словами, ця система працює з грудня і вже продемонструвала свою ефективність у забезпеченні військ необхідними людськими ресурсами.

    Президент наголосив, що командири також детально обговорили потреби Сил оборони в озброєнні та техніці, необхідних для стримування російських військ і проведення бойових операцій.

    «Обговорили необхідне постачання зброї та засобів для ведення бойових дій, реалізації ротацій, захисту нашої логістики й знищення логістики росіян. Потрібно більше далекобійної артилерії — снарядів 155-го калібру», — зазначив Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, одним із ключових напрямків розвитку української армії залишається масштабування використання наземних роботизованих комплексів. Президент повідомив, що держава спільно з українськими виробниками працюватиме над збільшенням кількості таких систем, а також над створенням нових засобів ураження середньої дальності, які він назвав одним із пріоритетів розвитку оборонного сектору.

    Окрему увагу під час наради приділили практичним пропозиціям командирів щодо вдосконалення роботи корпусів та масштабування вже успішних рішень, які застосовуються на рівні окремих бригад.

    Президент окремо відзначив внесок бригадного генерала Дмитра Волошина.

    «Особливо хочу подякувати бригадному генералу Волошину за пропозиції по масштабуванню в корпусах тієї роботи, яка вже дає результати на рівні бригад, по доопрацюванню засобів і власному виробництву», — повідомив Зеленський.

    Також глава держави позитивно оцінив доповідь генерала Олексія Майстренка щодо вирішення технічних проблем на його напрямку та відзначив бачення генерала Ярослава Сидорова щодо подальшого забезпечення військ необхідними ресурсами.

    Президент наголосив, що подібні зустрічі дозволяють отримувати безпосередню інформацію від командирів, які керують бойовими діями, та оперативно ухвалювати рішення щодо забезпечення українських військових усім необхідним.

    На тлі активних консультацій із військовим керівництвом у медіа останніми днями також з’явилася інформація про можливі кадрові зміни у Збройних силах України. Зокрема, Financial Times повідомляло, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Заплановане підвищення тарифів на вантажні перевезення “Укрзалізниці” може суттєво погіршити становище українських гірничо-металургійних підприємств, частина яких уже працює зі скороченими обсягами або повністю зупинила виробництво. Представники галузі попереджають, що додаткові витрати на логістику в умовах високих цін на енергоносії, міжнародних торговельних обмежень та війни можуть призвести до нових зупинок виробництва і скорочення вантажопотоку.

    Про це заявив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    За його словами, після перегляду тарифів вартість перевезення однієї тонни залізної руди на середню відстань, за розрахунками самої “Укрзалізниці”, збільшиться на 160,4 гривні та становитиме близько 604 гривень.

    Каленков наголосив, що підприємства гірничо-металургійного комплексу не мають можливості компенсувати ці витрати шляхом підвищення цін на свою продукцію. Це пояснюється тим, що вартість руди та металопродукції визначається світовим ринком, а українські експортери змушені працювати в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

    За його словами, будь-яке додаткове зростання логістичних витрат безпосередньо скорочує прибутковість підприємств і ще більше погіршує їхній фінансовий стан.

    «Зараз мати такий бізнес в Україні — це просто спалювати гроші», — заявив Каленков, коментуючи ситуацію в галузі.

    Він зазначив, що заплановане підвищення тарифів накладається на цілу низку проблем, з якими вже стикається українська металургія та гірничодобувна промисловість. Серед них — високі ціни на електроенергію, складна логістика, міжнародні торговельні обмеження, а також впровадження в Європейському Союзі механізму CBAM, який передбачає вуглецевий податок на імпорт окремих видів продукції.

    За словами очільника «Укрметалургпрому», через сукупність цих факторів низка підприємств у Кривому Розі, Марганці, Нікополі та Запоріжжі вже скоротила виробництво або тимчасово припинила роботу.

    Каленков також прогнозує, що після чергового підвищення тарифів “Укрзалізниця” ризикує втратити понад 10% вантажів гірничо-металургійного комплексу. Частина компаній, які мають можливість користуватися автомобільним транспортом, уже переорієнтовуються на альтернативну логістику.

    Водночас для багатьох підприємств такої альтернативи практично не існує. Насамперед це стосується металургійної, гірничодобувної та хімічної промисловості, які перевозять великі обсяги сировини та продукції, що економічно недоцільно транспортувати автомобілями.

    «Усі, хто могли втекти від “Укрзалізниці”, зробили це, а ті, хто не можуть, просто зупинятимуть виробництва. Не зможуть втекти хіміки, металурги та гірники», — наголосив Каленков.

    Дискусія щодо необхідності підвищення вантажних тарифів триває вже тривалий час. Раніше віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець заявляв, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не варто вирішувати шляхом чергового підвищення вартості вантажних перевезень. На його думку, основною причиною проблем компанії є збитковість пасажирських перевезень, а не діяльність вантажного сегмента.

    Нагадаємо, “Укрзалізниця” планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 30% із серпня 2026 року, а з січня 2027 року — ще на 15%. Представники промисловості побоюються, що таке рішення може негативно вплинути на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, скоротити експорт та прискорити зупинку окремих підприємств у галузях, які вже працюють в умовах значного економічного тиску.

  • Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Підготовка до нового опалювального сезону в Україні може ускладнитися через можливе підвищення тарифів на залізничні перевезення вугілля. У Всеукраїнській енергетичній асамблеї (ВЕА) попереджають, що збільшення вартості перевезень на 30% створить додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнить накопичення запасів палива та не допоможе вирішити фінансові проблеми “Укрзалізниці”.

    Про це повідомляє Всеукраїнська енергетична асамблея.

    У профільній організації наголошують, що в нинішніх умовах залізничний транспорт залишається практично безальтернативним способом доставки вугілля до українських теплових електростанцій. Саме від своєчасного постачання палива залежить стабільна робота теплової генерації під час проходження осінньо-зимового періоду, коли навантаження на енергосистему традиційно суттєво зростає.

    У ВЕА зазначають, що зараз енергетичний сектор працює в надзвичайно складних умовах. Підприємства одночасно відновлюють енергетичну інфраструктуру після численних російських ракетних та дронових атак, проводять масштабні ремонтні кампанії, накопичують стратегічні запаси вугілля та готують обладнання до роботи в осінньо-зимовий період. За таких обставин будь-яке додаткове фінансове навантаження може негативно вплинути на темпи підготовки до нового опалювального сезону.

    Голова Ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков наголосив, що запропоноване підвищення тарифів не лише не вирішує системних фінансових проблем “Укрзалізниці”, а й створює нові загрози для всієї енергетичної системи країни.

    “Запропоноване рішення створює додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнює підготовку до проходження опалювального сезону та не вирішує системних фінансових проблем АТ “Укрзалізниця”, – зазначив Плачков.

    У ВЕА пояснюють, що найбільш відчутними наслідки можуть стати для підприємств вугільної галузі. Оскільки для більшості шахт альтернативних способів доставки продукції практично не існує, підвищення тарифів автоматично збільшить логістичні витрати. Це може зробити видобуток окремих обсягів вугілля економічно невигідним, що, своєю чергою, призведе до скорочення поставок палива на теплові електростанції.

    Фахівці наголошують, що скорочення видобутку або затримки із доставкою вугілля можуть негативно позначитися на можливостях української енергосистеми стабільно проходити періоди пікового споживання електроенергії взимку. Саме теплова генерація залишається одним із ключових елементів балансування енергосистеми, особливо після значних руйнувань енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Водночас в Асамблеї переконані, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не повинні перекладатися на підприємства, які забезпечують паливом критично важливу для країни енергетичну галузь. На думку експертів, державний перевізник потребує комплексної модернізації та структурних реформ, які дозволять покращити його фінансовий стан без додаткового навантаження на промисловість.

    У ВЕА наголошують, що серед першочергових кроків мають бути підвищення операційної ефективності компанії, оптимізація витрат, удосконалення управлінських процесів, а також запровадження європейських механізмів фінансування соціально важливих пасажирських перевезень. Саме компенсація таких перевезень із державного бюджету, а не підвищення вантажних тарифів, на думку представників галузі, повинна стати одним із шляхів стабілізації фінансового стану перевізника.

    В Асамблеї підкреслюють, що перекладання проблем “Укрзалізниці” на підприємства паливно-енергетичного комплексу не забезпечить довгострокового ефекту для самої компанії, але може суттєво ускладнити забезпечення країни енергоресурсами в найскладніший зимовий період.

    У зв’язку з цим Всеукраїнська енергетична асамблея звернулася до уряду із закликом не підтримувати запропоноване підвищення тарифів на вантажні перевезення в нинішній редакції та знайти більш збалансовані рішення, які дозволять одночасно підтримати роботу “Укрзалізниці” та не створювати додаткових ризиків для енергетичної безпеки України.

    Нагадаємо, спочатку “Укрзалізниця” пропонувала підвищити вантажні тарифи одразу на 45%. Після консультацій із представниками бізнесу та галузевих асоціацій цей підхід було переглянуто. Згідно з оновленою пропозицією, тарифи планують збільшити на 30% із 1 серпня 2026 року, а ще на 15% — із 1 січня 2027 року.

    Раніше проти такого рішення також виступила Федерація роботодавців транспорту України. У своїй заяві організація наголосила, що фінансування соціально важливих пасажирських перевезень має здійснюватися за рахунок державної підтримки, а не через додаткове фінансове навантаження на промисловість, експортерів та підприємства, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури країни.

  • Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Судна почали змінювати маршрути через Ормузьку протоку на тлі посилення контролю Ірану. Щонайменше вісім кораблів, серед яких нафтові танкери, танкери з нафтопродуктами, балкери та автовози, між п’ятницею та суботою несподівано розвернулися під час виходу з Перської затоки, що свідчить про зростання напруженості навколо одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними систем відстеження судноплавства, кілька торговельних суден, які прямували з Перської затоки через Ормузьку протоку, змінили свої маршрути вже після того, як наблизилися до півострова Мусандам, що є ключовою точкою виходу із затоки. Замість того щоб продовжити рух звичним міжнародним маршрутом, вони різко змінили курс.

    Серед суден, які розвернулися, були танкери для перевезення сирої нафти, судна з нафтопродуктами, балкери, що транспортують сипучі вантажі, а також автовози. Частина з них після зміни курсу попрямувала на північ, використовуючи альтернативний маршрут, який визначає і контролює Іран.

    Зокрема, один танкер із сирою нафтою, два танкери з нафтопродуктами та один балкер після розвороту перейшли на судноплавний коридор, який проходить ближче до іранського узбережжя. Саме цей маршрут Тегеран останнім часом називає “офіційним” для проходження суден через Ормузьку протоку.

    Офіційна причина такого маневру поки не розкривається. Судновласники та оператори не коментують свої рішення, однак експерти припускають, що вони можуть бути пов’язані з безпековими ризиками, які останнім часом суттєво зросли в регіоні.

    Іран уже тривалий час наполягає на тому, що всі іноземні судна мають координувати свій прохід через Ормузьку протоку з іранською стороною. Представники Тегерана неодноразово заявляли, що кораблі повинні використовувати лише дозволені маршрути та отримувати відповідне погодження.

    В останні місяці капітани багатьох суден повідомляли про регулярні радіопопередження від іранських військових підрозділів. У цих повідомленнях вимагалося погодити подальший рух із владою Ірану. За інформацією міжнародних моніторингових структур, окремі судна після ігнорування таких вимог ставали об’єктами атак або інших силових дій.

    Ормузька протока є одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке порушення судноплавства на цьому маршруті миттєво впливає на світові енергетичні ринки, страхові тарифи для перевізників та глобальні логістичні ланцюги.

    Після нещодавнього загострення ситуації між Іраном, Ізраїлем та США міжнародні судноплавні компанії значно уважніше оцінюють ризики роботи в регіоні. Попри заяви Вашингтона та Тегерана про досягнення домовленостей щодо забезпечення відкритого судноплавства, багато перевізників продовжують діяти максимально обережно.

    За даними Joint Maritime Information Center, із 30 червня по 1 липня через Ормузьку протоку пройшли 65 суден оманською стороною маршруту, причому 59 із них здійснювали транзит за підтримки американських військово-морських сил. Це свідчить про збереження підвищених заходів безпеки навіть після заяв про стабілізацію ситуації.

    Водночас середня кількість комерційних суден, які щодня проходили через Ормузьку протоку з початку поточного тижня, становила близько 34. Цей показник перевищує обсяги судноплавства під час найгарячішої фази нещодавньої ескалації, однак усе ще залишається помітно нижчим за довоєнний рівень.

    Аналітики зазначають, що навіть поодинокі випадки зміни маршрутів великих торговельних суден можуть свідчити про підвищену нервозність серед міжнародних перевізників. Будь-які затримки або обмеження руху через Ормузьку протоку здатні призвести до подорожчання фрахту, збільшення вартості страхування та коливань світових цін на нафту.

    Напруження посилюється і через нещодавній інцидент, коли Іран повідомив про іноземний контейнеровоз, який, за твердженням іранської влади, сів на мілину під час проходження “несанкціонованим” маршрутом. Після цього Тегеран знову закликав усіх судновласників заздалегідь координувати транзит через Ормузьку протоку з іранськими органами.

    Експерти наголошують, що ситуація навколо Ормузької протоки залишається одним із ключових факторів глобальної енергетичної безпеки. Будь-яке подальше посилення контролю або нові інциденти можуть вплинути не лише на регіональне судноплавство, а й на світову економіку, адже через цей вузький морський коридор проходить значна частина експорту енергоносіїв із Близького Сходу.