Mmakaje

Позначка: Молдова

  • Shahed долетів до Молдови: біля села прогримів вибух

    Shahed долетів до Молдови: біля села прогримів вибух

    Російський ударний безпілотник типу «Герань-2», відомий також як Shahed-136, у ніч проти 13 липня перетнув повітряний простір Молдови, впав поблизу села Копанка Каушанського району та вибухнув після зіткнення із землею. Інцидент стався на тлі чергової масованої атаки Росії на Одеську область, розташовану неподалік молдовського кордону.

    За попередніми даними Міністерства оборони Молдови, йдеться саме про російський ударний дрон «Герань-2». У відомстві пов’язали його появу над територією країни з нічними повітряними ударами РФ по півдню України. На місці падіння працюють поліція, сапери, пожежники та інші профільні служби.

    Повідомлення до молдовської служби екстреної допомоги 112 надійшло приблизно о 01:03. Очевидці повідомили про невеликий літальний апарат, який упав на околиці Копанки, після чого прогримів вибух і виникла пожежа. За попередньою інформацією поліції, загиблих і постраждалих немає. Територію оперативно оточили для проведення слідчих дій та перевірки на наявність небезпечних уламків і вибухових елементів.

    Що відомо про падіння дрона

    Молдовське Міністерство оборони повідомило, що безпілотник міг увійти в повітряний простір країни під час російської атаки на Одеську область. Попередня ідентифікація вказує на «Герань-2» — російську назву ударного Shahed-136 іранської розробки.

    Ці дрони використовуються Росією для атак на українські міста, енергетичні об’єкти, житлові будинки, порти та промислову інфраструктуру. Вони несуть вибухову бойову частину, тому навіть після падіння їхні уламки можуть залишатися смертельно небезпечними.

    Після зіткнення із землею апарат біля Копанки вибухнув і спричинив займання. Місцеві служби локалізували пожежу, після чого до роботи приступили вибухотехніки та фахівці, які мають встановити точну модель дрона, маршрут його польоту й обставини відхилення від курсу.

    Офіційні органи Молдови поки не повідомляли, чи була бойова частина знищена повністю під час вибуху. Саме тому місцевим жителям наказали не наближатися до будь-яких фрагментів і не торкатися їх.

    Людей попередили про смертельну небезпеку

    Міністерство оборони Молдови оприлюднило спеціальне звернення до громадян. У разі виявлення уламків безпілотника або іншого підозрілого літального апарата людям рекомендують негайно відійти щонайменше на 500 метрів.

    Мешканців закликають не пересувати уламки, не фотографувати їх зблизька та не використовувати мобільні телефони безпосередньо поряд із місцем падіння. У відомстві пояснили, що апарат може містити вибухові елементи, потенційно чутливі до радіохвиль або механічного впливу.

    Телефонувати до служби 112 радять лише після того, як людина відійде на безпечну відстань. Такі рекомендації пов’язані з тим, що частина бойової начинки дрона може не здетонувати під час падіння, а її пошкоджені компоненти залишаються нестабільними.

    Дрон залетів під час удару по Одещині

    У ніч проти 13 липня російські війська атакували Одеську область ударними безпілотниками. Під ударом опинився Одеський район, де дрони влучили в житлову й комерційну забудову.

    За даними української влади, один із безпілотників пошкодив верхні поверхи багатоповерхового житлового будинку. Також було пошкоджено дах великого торговельного об’єкта. На місцях виникли пожежі, які ліквідували рятувальники. Інформація про можливих постраждалих уточнювалася.

    Одеська область межує з Молдовою і вже неодноразово ставала ціллю російських атак через порти, логістичні маршрути та інфраструктуру на Дунаї й узбережжі Чорного моря. Під час таких ударів російські дрони інколи відхиляються від маршруту, перетинають кордон сусідніх держав або падають на їхній території.

    У випадку Копанки молдовське оборонне відомство прямо пов’язало появу апарата з російською атакою на Одеський регіон. Це означає, що війна Росії проти України знову створила пряму загрозу для населення сусідньої нейтральної держави.

    Для Молдови це не перший інцидент

    Від початку повномасштабної війни Молдова неодноразово фіксувала російські дрони або їхні уламки на своїй території. Безпілотники пролітали над прикордонними районами, падали в полях, поблизу сіл і навіть на житлові будинки.

    У листопаді 2025 року молдовська влада повідомляла про порушення повітряного простору одразу шістьма російськими дронами. Один із них упав на дах будинку неподалік Флорешт, ще один пролетів через територію країни в напрямку Румунії. МЗС Молдови тоді назвало інцидент грубим порушенням суверенітету та безпосередньою загрозою національній і регіональній безпеці.

    У січні 2026 року Кишинів знову засудив проникнення російського безпілотника, наголосивши, що будь-який несанкціонований політ військового апарата становить небезпеку для громадян і порушує територіальну цілісність держави.

    У квітні молдовські системи спостереження зафіксували Shahed, який незаконно перебував у повітряному просторі країни. А в травні влада тимчасово закривала частину неба після виявлення іншого дрона, маршрут якого відстежували через кілька районів.

    У червні поблизу села Лопатна виявили уламки безпілотника зі слідами вибуху. Тоді молдовська сторона заявила, що апарат, імовірно, був українським, але наголосила: першопричиною будь-яких таких інцидентів залишається російська агресія, оскільки саме РФ розпочала війну і проводить регулярні атаки поблизу молдовського кордону.

    Молдова залишається вразливою

    Молдова має конституційний нейтральний статус і значно менші оборонні можливості, ніж сусідня Румунія, яка є членом НАТО. Країна не має розвиненої системи протиповітряної оборони, здатної гарантовано виявляти та збивати всі ударні дрони.

    Президентка Майя Санду раніше заявляла, що через регулярні інциденти Молдові терміново потрібні сучасні дрони-перехоплювачі та законодавчі зміни, які дозволять розвивати власну оборонну промисловість. За її словами, війна в Україні довела, що нейтральний статус не захищає країну від падіння ракет і безпілотників.

    Молдовська влада вже проводить консультації з Україною щодо технологій перехоплення дронів. Санду зазначала, що Україна накопичила унікальний досвід боротьби з Shahed та іншими типами безпілотників і може допомогти Кишиневу сформувати власні технічні спроможності.

    За даними Reuters, станом на початок червня Молдова зафіксувала понад 20 випадків, коли російські дрони перетинали її повітряний простір або їхні уламки падали поблизу населених пунктів. При цьому молдовські військові фактично не мали достатніх засобів для активного перехоплення таких цілей.

    ЄС допомагає посилити захист неба

    Європейський Союз уже виділяв кошти на зміцнення молдовської протиповітряної оборони. У квітні 2025 року Брюссель оголосив про пакет допомоги на 20 млн євро для закупівлі засобів ППО малої дальності, призначених для боротьби з ракетами та безпілотниками.

    Допомога є частиною ширшої програми зміцнення безпеки Молдови, яка прагне приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року. Кишинів наголошує, що посилення оборони не суперечить нейтралітету, оскільки йдеться про захист цивільного населення і території від зовнішніх загроз.

    Проте створення повноцінної системи ППО потребує часу, навчання фахівців, радарів, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплювачів. До завершення цього процесу прикордонні райони Молдови залишаються вразливими під час кожної великої російської атаки на південь України.

    Нове порушення суверенітету Молдови

    Падіння «Герані-2» біля Копанки стало не просто технічним інцидентом. Російський бойовий дрон перетнув кордон незалежної держави, пролетів над її територією та вибухнув неподалік населеного пункту.

    Цього разу обійшлося без жертв, однак попередні випадки в Молдові та Румунії показали, що падіння таких апаратів може пошкоджувати житло та травмувати людей. Саме тому молдовська влада розглядає порушення повітряного простору як реальну загрозу, а не випадковий побічний ефект війни.

    Фахівці продовжують досліджувати уламки та встановлювати повний маршрут польоту дрона. Після завершення експертизи Кишинів може оприлюднити додаткові дані та оголосити дипломатичну реакцію.

    Головний факт уже підтверджений: під час чергової атаки Росії на Одеську область ударний безпілотник Shahed-136 увійшов у повітряний простір Молдови, впав біля Копанки та вибухнув. Інцидент вкотре продемонстрував, що російські удари становлять небезпеку не лише для України, а й для всього прикордонного регіону.

  • У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    Російська Федерація вже розпочала активну підготовку до втручання у майбутні вибори в Республіці Молдова, використовуючи широкий арсенал інструментів гібридної війни. Серед них – масштабні кампанії з дезінформації, інформаційно-психологічні операції, спроби вплинути на громадську думку, онлайн-шахрайство, збір персональних даних громадян, а також проникнення у політичне середовище країни.

    Про це заявив директор Служби інформації та безпеки (СІБ) Молдови Александр Мустяце, повідомляє молдовське видання Deschide.

    За словами очільника молдовської спецслужби, російські структури вже перейшли до активної фази підготовки інформаційних операцій, які можуть суттєво вплинути на політичні процеси в країні. При цьому методи, які використовує Кремль, постійно вдосконалюються, а самі кампанії стають більш технологічними та складнішими для виявлення.

    Мустяце наголосив, що останніми роками Молдова значно посилила власні можливості щодо протидії іноземному втручанню. Після попередніх виборчих кампаній, які супроводжувалися численними інформаційними атаками, спецслужби країни переглянули свої підходи до захисту інформаційного простору, посилили міжнародну співпрацю та вдосконалили механізми виявлення зовнішніх загроз.

    Втім, попри це, за словами директора СІБ, підстав для самозаспокоєння немає.

    «Ми набагато краще підготовлені до наступних спроб втручання з боку Російської Федерації. Водночас ми не повинні розслаблятися, бо вони не розслабляються. У них є дуже великі команди фахівців, яким платять дуже добре, і які щодня націлені на нас», – заявив Александр Мустяце.

    Він підкреслив, що йдеться не про поодинокі інформаційні атаки, а про системну роботу великих професійних команд, які займаються створенням та поширенням дезінформації, маніпулятивного контенту, фейкових новин і пропагандистських матеріалів.

    За словами очільника Служби інформації та безпеки, протягом 2026 року молдовські спецслужби зафіксували різке збільшення кількості дезінформаційних кампаній. При цьому характер таких операцій помітно змінився порівняно з попередніми роками.

    Якщо раніше головним майданчиком для поширення проросійської пропаганди залишався Telegram, то нині, за словами Мустяце, Кремль переорієнтував свої інформаційні кампанії на TikTok.

    У спецслужбі пояснюють, що алгоритми цієї соціальної мережі дозволяють швидко поширювати короткі емоційні відео серед великої кількості користувачів. Саме тому TikTok дедалі частіше використовується для маніпуляцій громадською думкою, особливо серед молодої аудиторії.

    Водночас російські інформаційні операції не обмежуються лише однією платформою. За словами директора СІБ, останнім часом знову активізувалися кампанії у Facebook, де поширюються маніпулятивні повідомлення через сторінки, групи та рекламні оголошення.

    Окрім цього, спецслужба фіксує створення великої кількості тимчасових вебсайтів, які використовуються виключно для розміщення неправдивої інформації. Такі ресурси можуть існувати лише кілька днів або тижнів, після чого припиняють роботу або змінюють адресу, що значно ускладнює боротьбу з ними.

    За словами Мустяце, головною метою цих кампаній є поступове руйнування довіри громадян до державних інституцій.

    «Це кампанії, спрямовані на підрив довіри до збройних сил, сектору безпеки, сектору громадського порядку та сектору правосуддя. Мета полягає в тому, щоб підірвати довіру, щоб під час наступного виборчого циклу громадяни замислилися над тим, чи ефективно працюють ці інституції», – пояснив глава СІБ.

    За його словами, інформаційні операції спрямовані не лише на дискредитацію окремих органів влади чи політичних діячів. Їхнім стратегічним завданням є формування у суспільстві переконання, що держава нібито неспроможна забезпечити безпеку, справедливість та ефективне управління.

    Окремо Мустяце звернув увагу на проблему телефонного та онлайн-шахрайства, яке останнім часом також набуло значних масштабів.

    За його словами, подібні схеми можуть бути не лише способом незаконного отримання грошей громадян, а й інструментом збору персональної інформації.

    Директор спецслужби зазначив, що російські структури можуть використовувати отримані дані для подальших вербувальних заходів, інформаційного тиску, шантажу або організації інших спеціальних операцій.

    Він пояснив, що сучасна гібридна війна поєднує елементи інформаційного впливу, кібероперацій, психологічних кампаній та фінансових злочинів, тому окремі випадки шахрайства не варто розглядати ізольовано від загальної безпекової ситуації.

    Ще одним напрямком діяльності Росії, про який повідомив директор СІБ, є спроби зміцнення власного політичного впливу всередині Молдови.

    За словами Мустяце, Кремль традиційно використовує механізми впливу на політичні еліти, щоб просувати власні інтереси.

    «У наборі інструментів, якими володіє Російська Федерація, є контроль над політичними елітами», – заявив він.

    За його словами, це може здійснюватися різними способами: через вербування окремих політичних діячів, підтримку лояльних політичних сил, приховане фінансування окремих кандидатів чи організацій, а також використання фінансових схем для просування осіб, які діють в інтересах Москви.

    Мустяце наголосив, що подібні інструменти Кремль використовує не лише в Молдові, а й в інших країнах, де намагається посилити власний політичний вплив.

    У Службі інформації та безпеки підкреслюють, що нинішні інформаційні кампанії стали значно складнішими, ніж кілька років тому. Вони одночасно охоплюють соціальні мережі, месенджери, вебсайти, рекламні платформи та інші цифрові канали комунікації.

    Крім того, дедалі частіше використовуються технології штучного інтелекту для створення переконливих текстів, відео та зображень, що ускладнює виявлення фейкового контенту.

    Саме тому молдовські спецслужби активно співпрацюють із міжнародними партнерами, європейськими структурами та цифровими платформами для своєчасного виявлення і блокування інформаційних операцій.

    Попередження директора СІБ пролунали на тлі неодноразових заяв президентки Молдови Маї Санду про те, що Росія продовжує шукати нові інструменти дестабілізації країни.

    Раніше глава держави заявляла, що Кремль не відмовився від спроб впливати на внутрішньополітичні процеси Молдови, а лише змінює методи своєї діяльності відповідно до сучасних умов.

    Крім того, останнім часом Молдова запропонувала європейським країнам, у яких найближчим часом відбудуться вибори, допомогу у протидії російським кампаніям з дезінформації та втручання у демократичні процеси.

    У Кишиневі переконані, що досвід, який країна отримала під час боротьби з гібридними загрозами, може бути корисним для інших європейських держав, які також стикаються зі спробами зовнішнього впливу на виборчі процеси.

    Заяви молдовської спецслужби свідчать про те, що інформаційна безпека та протидія іноземному втручанню залишаються одним із ключових викликів для країни напередодні нового виборчого циклу. Влада Молдови запевняє, що продовжить посилювати захист інформаційного простору та співпрацю із західними партнерами, щоб мінімізувати ризики впливу на волевиявлення громадян.

  • Молдова закрила “Русский дом”: Кишинів продовжує згортати вплив Кремля

    Молдова закрила “Русский дом”: Кишинів продовжує згортати вплив Кремля

    Російський державний культурний центр “Русский дом” у столиці Молдови Кишиневі офіційно припинив свою роботу. Закриття установи стало завершенням тривалого процесу, який розпочався ще у 2025 році після низки дипломатичних конфліктів між Кишиневом і Москвою та ухвалення рішення про денонсацію міжурядової угоди щодо діяльності російських культурних центрів. Відтепер усі питання гуманітарної та культурної співпраці Росія пропонує вирішувати через відділ культури свого посольства.

    Про це повідомляє Newsmaker із посиланням на заяву посольства Російської Федерації в Молдові.

    У російському дипломатичному представництві заявили, що з 4 липня “Русский дом” офіційно припинив діяльність у Кишиневі. Там зазначили, що рішення про закриття стало наслідком дій уряду Молдови, який раніше денонсував міждержавну угоду, що регламентувала роботу культурного центру.

    У посольстві РФ назвали закриття “Русского дома” вимушеним кроком і висловили жаль з цього приводу. У заяві наголошується, що протягом багатьох років центр нібито був місцем культурного діалогу, дружби та гуманітарної співпраці між двома державами.

    Російська сторона також стверджує, що діяльність центру здійснювалася за активної участі місцевих громадських організацій, діячів культури та освітян, а його робота відповідала інтересам значної кількості громадян Молдови. У Москві переконують, що навіть після закриття установи інтерес до російської культури не зменшиться.

    У заяві російського посольства йдеться, що, на думку Москви, жодні адміністративні рішення чи політичний тиск не здатні вплинути на популярність російської культури, яку Кремль традиційно називає інструментом миру, взаєморозуміння та духовного зближення народів.

    Після припинення роботи центру всі питання, пов’язані з культурними, освітніми та гуманітарними програмами Росії в Молдові, буде передано до відділу культури посольства РФ у Кишиневі.

    Закриття “Русского дома” стало результатом рішення, яке молдовська влада ухвалила ще наприкінці минулого року. 5 грудня 2025 року Міністерство закордонних справ Молдови офіційно повідомило Росію про денонсацію Угоди про створення та діяльність культурних центрів, що діяла між двома країнами. Саме тоді сторони визначили 4 липня 2026 року як дату остаточного припинення роботи російського центру.

    Втім, політичне рішення про необхідність закриття “Русского дома” було ухвалене ще раніше. У лютому 2025 року влада Молдови заявила про намір ліквідувати установу після чергового інциденту із падінням російських безпілотників на території країни. Тоді дрони, які Росія використовувала для атак на українську портову інфраструктуру в Одеській області, вкотре порушили повітряний простір Молдови та впали на її території.

    Після цього офіційний Кишинів заявив, що російські державні структури, які працюють під прикриттям культурної чи гуманітарної діяльності, більше не можуть розглядатися виключно як елементи культурної дипломатії. На думку молдовської влади, в умовах війни Росія активно використовує інструменти так званої “м’якої сили” для просування власної пропаганди, політичного впливу та реалізації інформаційних операцій.

    Окрему увагу уряд Молдови звернув на діяльність освітніх програм “Русского дома”. У Кишиневі заявили, що через цей центр громадян Молдови регулярно залучали до навчання у російських університетах та інших освітніх закладах. За нинішніх умов, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України, молдовська влада вважає такі програми потенційно небезпечними. Зокрема, існують ризики, що молоді люди можуть бути втягнуті до російських військових структур або опинитися залученими до війни.

    Після повідомлень про закриття “Русского дома” керівництво невизнаного Придністров’я виступило із пропозицією перенести російський культурний центр на територію самопроголошеного регіону. У Тирасполі заявили, що готові забезпечити подальшу роботу установи та зберегти присутність Росії у сфері культури.

    Однак центральна влада Молдови відразу відкинула таку можливість. У Кишиневі наголосили, що адміністрація Придністров’я не має міжнародно визнаних повноважень ухвалювати будь-які рішення щодо міжнародних організацій чи іноземних державних установ.

    Закриття “Русского дома” є частиною ширшої політики молдовської влади, спрямованої на зменшення російського впливу в країні. Після початку повномасштабної війни в Україні Кишинів посилив боротьбу з проросійською пропагандою, запровадив обмеження щодо діяльності окремих російських медіа, посилив контроль за фінансуванням політичних сил, які можуть бути пов’язані з Кремлем, а також активізував співпрацю з Європейським Союзом та західними партнерами у сфері безпеки.

    Президентка Молдови Мая Санду та її уряд неодноразово заявляли, що Росія продовжує використовувати інформаційні кампанії, економічний тиск, політичне втручання та мережу проросійських організацій для дестабілізації внутрішньої ситуації в країні. Саме тому влада вважає демонтаж інструментів російського гуманітарного впливу одним із елементів зміцнення національної безпеки.

    На тлі війни Росії проти України та курсу Молдови на європейську інтеграцію відносини між Кишиневом і Москвою залишаються одними з найнапруженіших за останні десятиліття. Кремль неодноразово звинувачував молдовську владу у згортанні двосторонніх відносин та дискримінації російської культури, тоді як Кишинів наголошує, що його рішення продиктовані необхідністю захисту державного суверенітету, інформаційного простору та безпеки громадян в умовах триваючої російської агресії проти України.

  • “Більше не можу працювати за своїми принципами”: прем’єр Молдови несподівано залишає посаду

    “Більше не можу працювати за своїми принципами”: прем’єр Молдови несподівано залишає посаду

    Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну 3 липня несподівано оголосив про свою відставку. Його рішення автоматично запускає процедуру відставки всього уряду, хоча чинний Кабінет міністрів продовжить виконувати обов’язки до формування нового складу. Відставка стала несподіванкою як для політичних оглядачів, так і для молдовського суспільства, адже Мунтяну очолював уряд менш ніж рік.

    Про своє рішення прем’єр повідомив у соціальних мережах.

    «Сьогодні я завершую свій термін повноважень на посаді прем’єр-міністра. Я прийняв пропозицію очолити уряд із великою відповідальністю та твердим переконанням, що зможу змінити ситуацію на краще. Коли я зрозумів, що більше не можу виконувати свої обов’язки відповідно до своїх принципів і переконань, я вирішив піти», — написав Мунтяну.

    При цьому глава уряду не уточнив, які саме обставини змусили його залишити посаду. Він лише наголосив, що й надалі служитиме Молдові незалежно від того, працюватиме у державному чи приватному секторі.

    Відставка автоматично означає припинення повноважень чинного уряду відповідно до Конституції Молдови. Однак Кабінет міністрів продовжить виконувати обов’язки у статусі виконувача до призначення нового прем’єр-міністра та формування нового складу уряду. Президентка Мая Санду вже заявила, що наступного тижня проведе консультації з парламентськими фракціями щодо кандидатури нового глави уряду.

    Мая Санду подякувала Мунтяну за роботу та підкреслила, що стратегічний курс країни не змінюється.

    «Шлях Молдови залишається незмінним — реформи та вступ до Європейського Союзу», — заявила президентка. Вона також спростувала припущення про те, що прем’єру нібито заважали боротися зі зловживаннями, наголосивши, що він мав повну свободу у роботі уряду й ухвалив рішення про відставку самостійно.

    За інформацією Reuters, рішення Мунтяну пролунало на тлі суспільного резонансу навколо повідомлень про високі зарплати керівників державного підприємства MoldATSA, яке відповідає за безпеку повітряного руху, а також інших державних компаній. Хоча прем’єр прямо не пов’язував свою відставку з цим скандалом, політичні аналітики називають його одним із факторів посилення тиску на уряд.

    Політолог Віталій Андрієвський у коментарі Reuters заявив, що Молдова переживає «гостру кризу державного управління». На його думку, відставка прем’єра створює додаткові виклики для правлячої проєвропейської Партії дії і солідарності (PAS), яка має більшість у парламенті.

    Александру Мунтяну очолив уряд після парламентських виборів восени 2025 року. До цього він понад два десятиліття працював за межами Молдови, зокрема у структурах Світового банку, а також займався міжнародними інвестиційними проєктами. Його призначення вважалося частиною курсу президентки Маї Санду на залучення технократів та продовження реформ, необхідних для вступу країни до Європейського Союзу.

    Особливу увагу української аудиторії Мунтяну привернув ще й тим, що значну частину життя прожив в Україні. Після початку повномасштабної війни він неодноразово висловлював підтримку Києву, а у лютому 2026 року відвідав Україну з офіційним візитом.

    Тоді прем’єр заявив: «Від імені народу Молдови я надсилаю чіткий сигнал солідарності. Ми підтримуємо Україну як сусіди та друзі, об’єднані нашою відданістю справедливому та міцному миру і нашому спільному майбутньому в Європейському Союзі».

    За час роботи уряду Мунтяну одним із головних пріоритетів залишався євроінтеграційний курс країни. Кабінет міністрів працював над реформою судової системи, боротьбою з корупцією, реформуванням енергетичного сектору та зміцненням економічної стійкості Молдови. У травні уряд також домовився з Міжнародним валютним фондом про новий трирічний інструмент підтримки реформ, який має допомогти країні продовжити шлях до членства в ЄС.

    Попри відставку прем’єра, президентка Мая Санду наголосила, що зовнішньополітичний курс держави залишиться незмінним. Молдова й надалі прагне розпочати повноцінні переговорні кластери щодо вступу до ЄС і продовжить реалізацію реформ, необхідних для інтеграції до європейського співтовариства. PAS зберігає парламентську більшість, тому саме ця політична сила, найімовірніше, запропонує нового кандидата на посаду глави уряду.

    Хто саме очолить уряд Молдови після відставки Мунтяну, поки що офіційно не повідомляється. Президентка планує провести консультації з парламентськими силами найближчими днями, після чого висуне кандидатуру нового прем’єр-міністра на затвердження парламентом. До цього часу чинний уряд працюватиме у статусі виконувача обов’язків.

  • Захарова звинуватила Румунію в “поглинанні Молдови” і знову виправдала дії РФ проти України

    Захарова звинуватила Румунію в “поглинанні Молдови” і знову виправдала дії РФ проти України

    У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації зробили чергову різку заяву щодо ситуації в Румунії та Молдові, звинувативши Бухарест у нібито “давніх планах поглинання” сусідньої держави та одночасно протиставивши ці події міжнародній критиці на адресу Росії за дії щодо України. Відповідні коментарі пролунали під час брифінгу речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка традиційно озвучує публічну позицію російського зовнішньополітичного відомства.

    Підставою для заяви стала ситуація у нижній палаті парламенту Румунії, де законодавча ініціатива, що стосувалася можливого об’єднання з Молдовою, була формально визнана такою, що пройшла етап розгляду без голосування. Це сталося через завершення регламентних строків, у межах яких документ мав бути винесений на голосування, що в румунській практиці означає автоматичне просування або відхилення ініціативи без прямого волевиявлення депутатів залежно від процедури.

    Реагуючи на це, Захарова заявила, що в Бухаресті нібито “давно виношують плани щодо поглинання Молдови”, і підкреслила, що Росія, за її словами, “неодноразово попереджала” про подібні процеси. Вона стверджувала, що румунські політичні кола нібито системно впливають на внутрішньополітичні процеси в Молдові та просувають ідеї об’єднання двох держав у суспільному дискурсі, що, за її інтерпретацією, виходить за межі легітимного політичного діалогу.

    Окрему увагу речниця приділила саме процедурному характеру ухвалення законопроєкту в Румунії, назвавши ситуацію “курйозною” і такою, що, на її думку, демонструє особливості функціонування демократичних інститутів у Європі. Вона стверджувала, що документ начебто пройшов стадію розгляду не через політичне голосування, а через регламентні обмеження, що, як вона висловилася, “ставить під сумнів реальне волевиявлення навіть законодавців”.

    У своїх подальших коментарях Захарова розвинула тезу про нібито подвійні стандарти західних країн у трактуванні міжнародного права та політичних процесів. Вона заявила, що поняття “об’єднання” між державами, на її думку, має застосовуватися лише тоді, коли існує взаємна згода сторін і формалізований механізм, зокрема через плебісцит або референдум. У цьому контексті вона протиставила потенційні процеси в Румунії та Молдові діям Росії щодо українських територій, які в міжнародній практиці та значною частиною держав і організацій розглядаються як анексія.

    Захарова при цьому заявила, що термін “анексія”, який часто використовується в західних медіа та політичних заявах щодо Росії, на її переконання, є “політизованим” і не відображає юридичної реальності. Вона повторила офіційну позицію Москви, згідно з якою територіальні зміни, пов’язані з Кримом та окремими районами півдня і сходу України, нібито стали результатом “волевиявлення населення” та були здійснені відповідно до внутрішніх процедур, які Росія вважає легітимними. Водночас ці твердження не визнаються більшістю держав світу, а також міжнародними організаціями, які кваліфікують відповідні дії як порушення міжнародного права.

    У межах своєї заяви речниця МЗС РФ також наголосила, що, на її думку, якщо західні країни послідовно застосовують термінологію щодо “анексії” у контексті російських дій, то вони мають використовувати однакові підходи і до інших ситуацій, які, як вона стверджує, можуть містити елементи політичного чи територіального зближення держав. Таким чином вона спробувала поставити в один контекст різні геополітичні процеси в Європі, зокрема дискусії щодо можливого об’єднання Румунії та Молдови.

    Водночас у самій Румунії пояснюють ситуацію з законопроєктом суто процедурними нормами парламентської роботи. Румунські політичні сили зазначають, що автоматичне завершення розгляду ініціативи без голосування є наслідком регламентних термінів і не означає політичного рішення на користь або проти об’єднання. У Бухаресті також наголошують, що подібні ініціативи періодично з’являються в політичному полі, однак не мають широкої підтримки серед основних парламентських сил і не є частиною офіційної державної політики.

    Питання можливого зближення або навіть об’єднання Румунії та Молдови загалом періодично виникає в публічних дискусіях обох країн. У Молдові частина політичного спектра підтримує ідеї уніонізму, аргументуючи їх культурною та історичною близькістю держав. Водночас інша частина політикуму наголошує на необхідності збереження суверенітету та пріоритетності європейської інтеграції в рамках незалежної державності.

    Президентка Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму щодо об’єднання з Румунією вона особисто підтримала б таке рішення, однак підкреслювала, що подібні процеси можливі лише за умови чіткого волевиявлення громадян. Окремі представники уряду Молдови також припускали, що питання зближення з Румунією може набувати актуальності в разі ускладнення або блокування європейської інтеграції країни, зокрема на шляху до членства в Європейському Союзі.

    На цьому тлі заява російського МЗС стала черговим елементом ширшої інформаційної та дипломатичної полеміки між Росією та країнами Європейського Союзу, в якій сторони взаємно звинувачують одна одну у порушенні міжнародних норм, політичному впливі та різному трактуванні принципів суверенітету і територіальної цілісності держав.

  • ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    У Європейському Союзі пояснили, що процес вступу України та Молдови до ЄС не є автоматично синхронним і надалі залежатиме від індивідуального прогресу кожної країни-кандидата. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова–ЄС, який відбувся 22 червня.

    За її словами, після офіційного відкриття переговорного процесу кожна держава-кандидат переходить до етапу самостійної відповідальності за темпи свого наближення до членства в Європейському Союзі. Фон дер Ляєн наголосила, що подальший прогрес визначається не політичними деклараціями чи орієнтовними термінами, а реальним впровадженням реформ і виконанням конкретних критеріїв, закладених у переговорній методології ЄС.

    Вона підкреслила, що різні країни-кандидати мають різні стартові умови, різний рівень готовності та різні пріоритети реформ, тому універсальний підхід із фіксованими термінами не відображає реальної складності процесу розширення ЄС. Саме тому, за її словами, Євросоюз застосовує так званий «процес, заснований на заслугах», який дозволяє оцінювати прогрес кожної країни окремо та об’єктивно.

    Фон дер Ляєн зазначила, що така модель є більш ефективною для країн-кандидатів, оскільки дозволяє чітко відстежувати, які саме реформи вже впроваджені, а які ще потребують виконання. Вона додала, що це також дає можливість самому ЄС виконувати свої зобов’язання у межах узгоджених процедур і стандартів.

    Окремо вона уточнила, що під час своєї заяви оцінювала насамперед перспективи Молдови, оскільки пресконференція була присвячена підсумкам саміту Молдова–ЄС. Водночас принцип індивідуального підходу, за її словами, є універсальним і застосовується до всіх країн-кандидатів, включно з Україною.

    У контексті євроінтеграції України вже відбулися перші практичні кроки. 15 червня 2026 року Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи», який охоплює ключові сфери — верховенство права, функціонування судової системи, захист основоположних прав і свобод, а також зміцнення демократичних інституцій. Загалом процес переговорів передбачає шість тематичних кластерів, через які Україна має адаптувати національне законодавство до права Європейського Союзу.

    Подальші етапи переговорів очікуються у другій половині 2026 року, однак їхня швидкість безпосередньо залежатиме від темпів проведення реформ та рівня політичної підтримки з боку всіх держав-членів ЄС. У Брюсселі наголошують, що саме якість виконання вимог, а не формальні строки, визначатиме кінцевий рух України та інших країн-кандидатів до членства в Європейському Союзі.

  • Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Україна завершила масштабне оновлення чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою в Одеській області та відкрила нову сервісну зону для вантажного транспорту поблизу міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть». Проєкт реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи «Шляхи солідарності», яка покликана посилити транспортні та торговельні маршрути України в умовах війни.

    Про завершення робіт повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, модернізація прикордонної інфраструктури є одним із ключових елементів розвитку української логістики та забезпечення безперебійного експорту продукції до країн Європейського Союзу.

    Оновлення завершили на чотирьох пунктах пропуску:

    • «Старокозаче – Тудора»;
    • «Долинське – Чишмікіой»;
    • «Лісне – Сеіць»;
    • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга».

    На кожному з об’єктів проведено комплексну модернізацію інфраструктури. Зокрема, встановлено нові модульні будівлі для роботи прикордонників та митників, облаштовано сучасні інженерні мережі, резервні джерела електроживлення, системи зовнішнього освітлення та покращено умови для пропуску громадян і транспортних засобів.

    Особливу увагу приділили створенню комфортних умов для пішоходів та людей з інвалідністю. На пунктах пропуску облаштовано безбар’єрний доступ, нові пішохідні маршрути та оновлено сервісні зони для громадян.

    Окремим етапом проєкту стало відкриття нової сервісної зони біля міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть», який є одним із найважливіших логістичних вузлів на українсько-молдовському кордоні.

    Новий майданчик розташований на стратегічній трасі Одеса – Рені, що забезпечує сполучення з дунайськими портами та країнами Європейського Союзу. Сервісна зона здатна одночасно приймати до 46 вантажних автомобілів та 13 легкових транспортних засобів.

    На території облаштовано місця для відпочинку водіїв, сучасне освітлення, системи водопостачання та водовідведення. Також створено необхідну інфраструктуру для безпечного та комфортного перебування людей під час очікування перетину кордону.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що модернізація прикордонної інфраструктури є частиною ширшої стратегії інтеграції України до європейського транспортного простору.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії значення західних та південно-західних логістичних маршрутів суттєво зросло. Блокування частини морських шляхів та регулярні атаки на портову інфраструктуру змусили Україну активно розвивати альтернативні канали експорту через кордони з країнами ЄС та Молдовою.

    Особливе значення в цьому контексті має дунайський напрямок. Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ стали ключовими транспортними вузлами для перевалки української аграрної продукції, металургійних вантажів та інших товарів.

    Саме тому розвиток пунктів пропуску на півдні країни залишається одним із пріоритетів уряду. Оновлена інфраструктура дозволить скоротити час проходження контролю, зменшити черги та підвищити пропускну спроможність прикордонних переходів.

    За словами Олексія Кулеби, модернізація КПП сприятиме не лише розвитку експорту, а й покращить мобільність громадян та зміцнить економічні зв’язки між Україною та країнами Європи.

    Важливу роль у реалізації проєкту відіграла ініціатива Європейського Союзу «Шляхи солідарності», створена у 2022 році для підтримки української економіки та забезпечення безперервного експорту продукції в умовах війни.

    За цей час через маршрути «Шляхів солідарності» було перевезено десятки мільйонів тонн українських товарів, а також забезпечено імпорт критично важливих ресурсів для української економіки.

    Водночас Україна продовжує відновлювати транспортну інфраструктуру, яка зазнала значних втрат через російську агресію. За офіційними даними, від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів транспортної та портової інфраструктури.

    Зокрема, лише портова галузь втратила або зазнала пошкоджень на 385 об’єктах. Це суттєво вплинуло на роботу логістичної системи країни та змусило державу прискорити розвиток альтернативних транспортних коридорів.

    Модернізація пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стала черговим кроком у посиленні транспортної стійкості України та створенні сучасної прикордонної інфраструктури, здатної забезпечити стабільний рух людей і товарів навіть в умовах воєнного часу.

  • Україна наближається до ЄС: у липні можуть відбутися ключові рішення

    Україна наближається до ЄС: у липні можуть відбутися ключові рішення

    Європейський Союз розглядає можливість відкриття решти п’яти переговорних кластерів у межах процесу вступу України вже у липні. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі.

    За її словами, нинішня динаміка переговорного процесу свідчить про готовність як України, так і Європейського Союзу до прискорення наступних етапів євроінтеграції.

    15 червня у Люксембурзі відбулися дві міжурядові конференції за участі України та Молдови, які офіційно започаткували відкриття першого переговорного кластера під назвою «Основи».

    Марта Кос назвала цей день «мегаднем» для політики розширення ЄС, підкресливши, що це один із найважливіших кроків для обох країн після отримання статусу кандидатів у 2023 році.

    «По-перше, ми матимемо перший найбільший крок для України та Молдови після того, як вони отримали статус кандидата у 2023 році. Тож нарешті ми зможемо відкрити перший кластер для обох країн. Вони виконали свої зобов’язання, і справді настав час, щоб ми це зробили», — заявила єврокомісарка.

    Вона підкреслила, що відкриття першого кластера є результатом тривалого процесу виконання Україною реформ, необхідних для початку повноцінних переговорів про членство в ЄС.

    Кластер «Основи» є центральним елементом переговорної архітектури Європейського Союзу щодо розширення. Він охоплює ключові сфери функціонування держави, зокрема:

    • верховенство права та незалежність судової системи;
    • функціонування демократичних інститутів;
    • реформу державного управління;
    • базові економічні критерії.

    Особливістю цього кластера є те, що він відкривається першим і залишається відкритим до самого завершення переговорів. При цьому жоден інший кластер не може бути остаточно закритий без досягнення суттєвого прогресу в ньому.

    Загалом переговорний процес складається з шести тематичних кластерів, які охоплюють 33 переговорні розділи acquis communautaire ЄС.

    Марта Кос заявила, що у разі продовження реформ з боку України та Молдови Європейський Союз готовий перейти до наступного етапу переговорів уже в липні, відкривши всі п’ять додаткових кластерів.

    «Саме тому я очікую, що тоді в липні ми відкриємо всі решту п’яти кластерів. І це також хороша новина», — зазначила вона.

    Таким чином, мова йде про потенційно швидке розширення переговорної рамки, що може суттєво прискорити формальну частину процесу вступу України до ЄС.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн раніше підкреслювала, що початок переговорів про вступ є важливим етапом не лише для країн-кандидатів, а й для самого Європейського Союзу, який підтверджує свою готовність до подальшого розширення.

    Вона наголошувала, що підтримка України в євроінтеграційному процесі є стратегічним вибором ЄС на тлі геополітичних викликів і війни Росії проти України.

    Рішення про відкриття переговорних кластерів ухвалюється одностайно всіма державами-членами ЄС. Це означає, що кожен етап переговорів потребує політичного консенсусу між країнами блоку.

    У цьому контексті відкриття першого кластера стало можливим після того, як Україна виконала додаткові умови, пов’язані з позиціями окремих держав-членів, які раніше стримували процес.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2023 році та відтоді активно впроваджує реформи у сфері судочинства, антикорупційної політики, державного управління та економічного регулювання.

    Європейські інституції неодноразово відзначали прогрес Києва, однак підкреслювали, що швидкість просування переговорів залежить від сталості реформ та політичної волі всіх сторін.

    Якщо прогноз Марти Кос справдиться, липень може стати одним із ключових місяців у євроінтеграційному процесі України, коли буде відкрито більшість переговорних напрямів.

    Це дозволить перейти від початкового етапу до глибшої технічної роботи над адаптацією українського законодавства до норм ЄС.

    Водночас експерти зазначають, що навіть за умов прискорення процесу повноправне членство України в Європейському Союзі залишатиметься середньостроковою перспективою, що потребуватиме значного часу та ресурсів.

  • Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна разом із Молдовою вже найближчим часом переходять до нового етапу євроінтеграційного процесу: у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують переговори щодо першого кластера вступу до Європейського Союзу. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейські дипломатичні джерела та посадовців ЄС.

    Йдеться про початок практичної фази переговорів, яка охоплює базові та водночас найбільш принципові розділи законодавства Євросоюзу. Перший кластер стосується верховенства права, демократії, функціонування інституцій та фундаментальних політичних стандартів, без яких подальший рух до членства неможливий. Саме цей етап вважається одним із найскладніших, оскільки він закладає основу для всієї подальшої інтеграції.

    Офіційний запуск переговорів відбудеться за участі високопосадовців Європейського Союзу, представників урядів України та Молдови. Очікується, що відкриття кластера стане політичним сигналом підтримки обох країн і підтвердженням того, що їхній рух до членства залишається пріоритетом для ЄС навіть в умовах внутрішніх дискусій у самому блоці.

    Рішення про старт переговорів стало можливим після того, як країни-члени ЄС змогли досягти одностайної згоди щодо відкриття першого кластера. Це, за оцінками європейських дипломатів, стало важливим кроком, який зняв політичну блокаду процесу розширення та дозволив перейти від декларацій до практичних процедур.

    У спільній заяві президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніо Коста відзначили «рішучість, мужність і наполегливу працю» України та Молдови. Вони наголосили, що процес розширення ЄС є не лише технічним, а й стратегічним питанням майбутнього Європи, особливо в умовах геополітичної нестабільності.

    Президент України Володимир Зеленський позитивно оцінив початок переговорів, заявивши, що Україна виконує всі необхідні кроки для вступу до ЄС і продовжує рухатися шляхом реформ. Він підкреслив, що відкриття першого кластера є важливим політичним сигналом підтримки як для держави, так і для українського суспільства, яке розглядає членство в ЄС як стратегічну мету.

    За попередніми оцінками європейських чиновників, у разі збереження політичної волі та темпу реформ Україна потенційно може завершити технічну частину переговорів приблизно за чотири роки. Водночас у Брюсселі наголошують, що сам факт завершення технічних процедур не гарантує членства, оскільки остаточне рішення має бути одноголосно ухвалене всіма державами-членами ЄС і супроводжуватися повною імплементацією європейського законодавства.

    Експерти зазначають, що старт першого кластера є не формальністю, а початком складного та тривалого процесу трансформації державних інституцій. Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе підкреслює, що цей етап можна розглядати як «перевірку реальністю», адже темпи адаптації законодавства та реформа державного управління стануть ключовим фактором подальшого просування.

    Вона також наголошує, що Україна має особливе значення для ЄС у контексті безпеки, оскільки єдина країна на континенті з реальним бойовим досвідом у сучасній війні високої інтенсивності. На її думку, інтеграція України у сферу безпеки та оборони Євросоюзу може стати одним із пріоритетних напрямків співпраці вже на ранніх етапах переговорів.

    У Європейському Союзі загалом позитивно оцінюють прогрес України у сфері реформ, зокрема в антикорупційній політиці та інституційній перебудові. Водночас, за оцінками європейських структур, Україна виконала близько 15% із погодженого плану реформ, що свідчить про необхідність прискорення змін у ключових сферах, включно із судовою реформою, посиленням незалежності антикорупційних органів та вдосконаленням процедур призначення суддів і прокурорів.

    Європейські чиновники також відзначають, що окремі кроки України, зокрема гучні антикорупційні розслідування, розглядаються як позитивний сигнал серйозності намірів у боротьбі з корупцією. Водночас у Брюсселі очікують більш системного та стабільного прогресу, який би гарантував незворотність реформ.

    Старт переговорів став можливим після подолання політичних розбіжностей усередині ЄС, зокрема блокувань, які раніше уповільнювали процес розширення. Після досягнення компромісів між державами-членами відкрився шлях до формального запуску переговорного процесу з Україною та Молдовою.

    Аналітики підкреслюють, що цей етап має не лише інтеграційне, а й геополітичне значення, адже фактично закріплює довгострокову орієнтацію України на Європейський Союз. У контексті війни це також розглядається як сигнал стратегічної підтримки Києва та підтвердження його місця в майбутній архітектурі європейської безпеки.

    Таким чином, відкриття першого кластера переговорів стає початком багаторічного процесу, який вимагатиме масштабних реформ, політичної стабільності та постійної взаємодії з інституціями ЄС, але водночас формує реальну дорожню карту для потенційного членства України в Європейському Союзі.

  • Усі 27 країн сказали «так»: для України відкривають двері до Євросоюзу

    Усі 27 країн сказали «так»: для України відкривають двері до Євросоюзу

    Україна та Молдова зробили один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. Усі 27 держав-членів ЄС погодилися розпочати переговори щодо відкриття першого переговорного кластера «Основи» (Fundamentals), який є відправною точкою офіційного процесу вступу до Євросоюзу. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    За її словами, вже найближчими днями під час міжурядової конференції буде відкрито перший переговорний кластер для України та Молдови. Саме він охоплює ключові сфери, без яких вступ до ЄС неможливий: верховенство права, функціонування демократичних інституцій, боротьбу з корупцією, незалежність судової системи, права людини та ефективне державне управління.

    «Це визнання рішучості, мужності та важкої роботи, яку обидві країни продемонстрували навіть в умовах безпрецедентних викликів. Це також чіткий сигнал про те, що Європейський Союз залишається найпривабливішою моделлю миру, стабільності та нових можливостей», – наголосила фон дер Ляєн.

    Відкриття першого кластера є знаковою подією не лише для України та Молдови, а й для самого Євросоюзу. Процес переговорів про вступ розбитий на шість великих кластерів, які охоплюють десятки сфер державної політики. Кластер «Основи» традиційно відкривається першим і закривається останнім, адже саме за його результатами оцінюється готовність країни-кандидата до членства.

    Рішення стало можливим після тривалих дипломатичних консультацій між країнами-членами ЄС. Раніше процес фактично блокувався через позицію Угорщини, яка висувала Україні низку вимог щодо забезпечення прав угорської національної меншини на Закарпатті. Однак останні переговори між Києвом і Будапештом дозволили розблокувати процес та отримати підтримку всіх членів Європейського Союзу.

    Ще на початку червня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що всі держави ЄС дали «зелене світло» для початку переговорів щодо першого кластера. Тоді ж Кіпр, який головує у Раді Європейського Союзу, офіційно розпочав процедуру підготовки до відкриття переговорів для України та Молдови.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала, що Україна виконала всі необхідні умови для відкриття першого кластера. Наприкінці 2025 року Київ завершив скринінг законодавства та технічну підготовку щодо всіх шести переговорних кластерів. У березні 2026 року українська сторона отримала від Єврокомісії рекомендації щодо фінальних етапів підготовки до переговорів.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще наприкінці травня заявляла, що немає жодних причин затримувати переговорний процес, оскільки Україна та Молдова виконали всі критерії для старту першого етапу євроінтеграції. За її словами, розширення ЄС має залишатися процесом, який базується виключно на заслугах кандидатів, а не на політичних блокуваннях.

    Наступним етапом стане проведення міжурядової конференції, де офіційно буде відкрито кластер «Основи». Після цього Україна зможе перейти до практичних переговорів щодо конкретних реформ та виконання критеріїв членства. Паралельно триватиме підготовка до відкриття інших переговорних кластерів, які охоплюють економіку, внутрішній ринок, конкурентну політику, екологію, цифровізацію, сільське господарство та зовнішню політику.

    Для України цей крок має не лише політичне, а й символічне значення. Попри повномасштабну війну, держава продовжує виконувати масштабні реформи та інтегруватися до європейського простору. Відкриття переговорного кластера демонструє, що Брюссель розглядає європейське майбутнє України як реальний процес, а не віддалену перспективу.

    Водночас попереду залишається складний і тривалий шлях. Переговори про вступ можуть тривати кілька років, а кожен етап потребуватиме окремого погодження з боку всіх держав-членів ЄС. Проте рішення про відкриття першого кластера фактично означає початок нового історичного етапу у відносинах між Україною та Європейським Союзом.

    У Брюсселі наголошують, що розширення ЄС залишається одним із головних стратегічних інструментів зміцнення безпеки та стабільності на континенті. А вступ України та Молдови розглядається як важлива інвестиція у майбутнє всієї Європи.