Mmakaje

Позначка: Молдова

  • «Я подав заяву про відмову»: новий прем’єр Румунії зробив заяву про українське громадянство

    «Я подав заяву про відмову»: новий прем’єр Румунії зробив заяву про українське громадянство

    Призначений прем’єр-міністр Румунії Єуджен Томак, який народився на території сучасної України, вперше детально розповів про своє громадянство та пояснив, чому багато років тому вирішив офіційно відмовитися від українського паспорта. Заява політика викликала широкий резонанс не лише в Румунії та Молдові, а й в Україні, адже Томак є уродженцем Одеської області та одним із найвідоміших політиків румунського походження в Європейському Союзі.

    Про своє рішення майбутній глава уряду розповів в інтерв’ю молдовському виданню NewsMaker. За словами Томака, сьогодні він має громадянство Румунії та Молдови, а від українського громадянства свого часу відмовився добровільно через законодавчі обмеження, які діяли в Україні щодо множинного громадянства.

    «Я громадянин Румунії та Молдови. Оскільки Україна не дозволяла подвійне громадянство, у певний момент я подав заяву до посольства України в Бухаресті про відмову від громадянства. Мені дуже хотілося стати громадянином Молдови», – пояснив політик.

    Єуджен Томак народився 21 червня 1981 року в селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області. Населений пункт розташований у південній частині історичної Бессарабії, де традиційно проживає велика румунська громада. Сам політик неодноразово наголошував, що пишається своїм походженням і підтримує зв’язки з регіоном, де народився.

    Історія Томака є доволі незвичною для європейської політики. Після переїзду до Румунії він зробив стрімку кар’єру у державних структурах, працював у президентській адміністрації, займався питаннями румунської діаспори та співвітчизників за кордоном, а згодом став державним секретарем Міністерства закордонних справ Румунії. Пізніше його обрали депутатом парламенту, а нині він є депутатом Європейського парламенту та лідером правоцентристської партії PMP.

    4 червня президент Румунії Nicușor Dan офіційно висунув Єуджена Томака на посаду прем’єр-міністра країни. Таке рішення було ухвалене після затяжної політичної кризи, яка призвела до розпаду попередньої коаліції та поставила під загрозу реалізацію низки реформ, необхідних для отримання європейського фінансування.

    За Конституцією Румунії Томак має десять днів для формування уряду та отримання вотуму довіри в парламенті. Для затвердження нового Кабінету Міністрів необхідно заручитися підтримкою щонайменше 233 депутатів. Експерти зазначають, що це буде непростим завданням через політичну фрагментацію парламенту та складні переговори між партіями.

    Особливу увагу після призначення привернули заяви Томака щодо Молдови. Політик давно відомий як прихильник тісної інтеграції Кишинева з Європейським Союзом і послідовний адвокат європейського курсу країни. Він заявив, що у випадку остаточного затвердження на посаді прем’єра планує розширити співпрацю між Румунією та Молдовою у сфері медіа, освіти та спорту.

    Однією з його ініціатив може стати створення спільного медійного простору між двома державами. Йдеться про законодавчі механізми, які дозволять телеканалам та радіостанціям працювати одночасно на румунському та молдовському ринках.

    За словами політика, такий крок допоможе ефективніше протидіяти дезінформації та російському інформаційному впливу.

    «Так ми зможемо природним чином допомогти Молдові у боротьбі з дезінформацією та русифікацією. Вплив російськомовних медіа залишається серйозною проблемою», – наголосив Томак.

    Крім того, він підтримує створення спільних освітніх програм і проведення міжнародних спортивних турнірів між Румунією та Молдовою. Політик переконаний, що такі проєкти сприятимуть культурному та економічному зближенню двох держав.

    На міжнародній арені Єуджен Томак відомий також підтримкою України. Як депутат Європарламенту він неодноразово виступав за посилення санкцій проти Росії, підтримував європейську інтеграцію України та Молдови, а також закликав ЄС активніше допомагати країнам регіону у сфері безпеки.

    Його призначення багато оглядачів називають символічним. Вперше на чолі румунського уряду може опинитися політик, який народився на території сучасної України та пройшов шлях від представника румунської меншини в Бессарабії до одного з найвпливовіших діячів у Бухаресті та Брюсселі. Водночас сам Томак наголошує, що його головною метою буде забезпечення політичної стабільності, продовження проєвропейського курсу Румунії та зміцнення партнерства з сусідніми державами.

    Найближчі дні покажуть, чи зможе політик сформувати уряд та отримати підтримку парламентської більшості. Якщо це станеться, Румунія отримає прем’єра з українським корінням, який уже сьогодні опинився в центрі уваги всієї Східної Європи.

  • Кінець тривалої епохи: у комуністів Молдови змінився багаторічний лідер

    Кінець тривалої епохи: у комуністів Молдови змінився багаторічний лідер

    У Партії комуністів Республіки Молдова відбуваються наймасштабніші внутрішні зміни за всю історію її існування, які вже називають символічним завершенням цілої політичної доби в країні. Після більш ніж тридцяти років беззмінного керівництва партією Владімір Воронін залишив посаду голови ПКРМ, поступившись місцем новому поколінню політичного керівництва. Це рішення було ухвалене на партійному з’їзді 6 червня і стало результатом багаторічної трансформації політичного впливу комуністів у Молдові.

    Новим лідером партії обрано депутатку Діану Караман, яка представляє молодше покоління політичної еліти ПКРМ. Її призначення стало першим випадком за весь час існування партії, коли керівництво повністю переходить до іншої особи, не пов’язаної безпосередньо з поколінням засновників пострадянської політичної системи Молдови. Делегати з’їзду підтримали її кандидатуру в межах внутрішньопартійного голосування, яке, за словами учасників, відображає курс на оновлення та адаптацію партії до сучасних політичних реалій.

    Попри формальне завершення багаторічного головування, Владімір Воронін не залишає політичну структуру повністю. З’їзд ухвалив рішення створити для нього спеціальну посаду почесного голови партії, що передбачає збереження його символічної ролі в політичному житті ПКРМ. Відповідні зміни були внесені до статуту партії, що дозволило юридично закріпити нову модель внутрішнього управління, у якій колишній лідер зберігає статус політичного авторитета, але більше не бере участі у щоденному керівництві.

    Владімір Воронін, який народився у 1941 році та нещодавно відзначив своє 85-річчя, є однією з ключових постатей сучасної історії Молдови. Його політична кар’єра охоплює кілька епох — від радянської адміністративної системи до незалежної молдовської держави. У 2001 році він став президентом Молдови і залишався на цій посаді до 2009 року, очолюючи країну в період, коли комуністична партія мала повний контроль над парламентом і урядом.

    Саме в цей період ПКРМ досягла піку свого політичного впливу, перетворившись на домінуючу силу в державі. Воронін був не лише формальним керівником, а й ключовим архітектором політичної системи того часу, яка поєднувала елементи пострадянського управління з поступовими спробами модернізації державних інституцій. Його правління часто оцінюють як період відносної стабільності, хоча воно також супроводжувалося політичними кризами та напруженими відносинами із західними партнерами.

    Після завершення президентського терміну вплив комуністів почав поступово зменшуватися. Політичний ландшафт Молдови зазнав істотних змін, з’явилися нові партії, посилилася конкуренція між проєвропейськими та проросійськими силами, а також зросла роль зовнішньополітичного фактору у внутрішніх процесах країни. ПКРМ поступово втрачала позиції, які раніше дозволяли їй визначати політичний порядок денний.

    Критичним моментом для партії стали парламентські вибори 2019 року, коли комуністи вперше не змогли подолати виборчий бар’єр і залишилися без представництва у парламенті. Це стало серйозним сигналом про глибоку кризу політичної підтримки та необхідність переосмислення стратегії. Партія опинилася перед вибором між поступовим згортанням політичної діяльності або пошуком нових союзів для збереження впливу.

    У 2021 році ПКРМ обрала шлях політичної кооперації та створила блок із Партією соціалістів Молдови під керівництвом Ігоря Додона. Цей союз дозволив комуністам повернутися до парламенту, отримавши 10 мандатів, і частково відновити політичну присутність. Проте вже на виборах 2025 року блок показав зниження результатів, отримавши 8 мандатів, що продемонструвало поступову ерозію електоральної підтримки навіть у форматі об’єднання.

    На тлі цих процесів рішення про зміну керівництва виглядає як відповідь на довгострокову тенденцію зниження впливу партії. Аналітики зазначають, що передача керівництва Діані Караман може бути спробою оновлення іміджу ПКРМ, залучення нових виборців і адаптації до політичної реальності, в якій традиційні ідеологічні сили поступово поступаються місцем більш гнучким політичним проєктам.

    Водночас збереження Вороніна у структурі партії як почесного голови свідчить про прагнення уникнути внутрішнього розколу та забезпечити контрольований перехід влади. Його фігура продовжує відігравати роль символічного центру партії, який об’єднує стару еліту та забезпечує спадковість політичної традиції.

    Політичні експерти вважають, що майбутнє ПКРМ значною мірою залежатиме від того, чи зможе нове керівництво відійти від персоніфікованої моделі управління, яка десятиліттями була пов’язана з Вороніним, і сформувати нову політичну ідентичність партії. У сучасних умовах молдовської політики, де конкуренція між проєвропейським курсом і альтернативними політичними блоками залишається високою, це завдання виглядає складним.

    Таким чином, зміна керівництва в Партії комуністів Молдови є не лише внутрішньопартійною подією, а й важливим маркером ширших трансформацій у політичній системі країни. Вона символізує поступовий перехід від персоналізованої пострадянської політики до більш інституціоналізованих і динамічних політичних процесів, які визначатимуть майбутнє Молдови в найближчі роки.

  • Уродженець України проривається до влади в Румунії: Томак може очолити уряд країни НАТО

    Уродженець України проривається до влади в Румунії: Томак може очолити уряд країни НАТО

    У Румунії відбулася гучна політична подія: президент Нікушор Дан номінував уродженця України Еуджена Томака на посаду прем’єр-міністра, повідомляє Digi24. Тепер політик має десять днів, щоб сформувати новий кабінет міністрів і домогтися вотуму довіри в парламенті. Якщо це йому вдасться, Румунія отримає уряд на чолі з політиком, який народився на території сучасної Одеської області та має понад два десятиліття політичного досвіду.

    Кандидатура Еуджена Томака з’явилася на тлі затяжної політичної кризи в Румунії. Попередній уряд на чолі з Іліє Болояном залишив посади після загострення суперечностей усередині керівної коаліції. Це призвело до управлінського вакууму, посилило напруження між партіями та створило ризики для фінансової стабільності країни.

    Президент Нікушор Дан пояснив, що новий уряд має бути не політичним, а технократичним. Йдеться про кабінет фахівців, який зможе працювати над невідкладними завданнями без зайвої партійної боротьби. Серед головних пріоритетів майбутнього уряду названо збереження прозахідного курсу Румунії, зміцнення співпраці з Європейським Союзом, стратегічне партнерство зі США, активну роль у НАТО, боротьбу з корупцією, цифровізацію та стабілізацію державних фінансів.

    Особливо важливим завданням для нового кабінету стане завершення програм фінансування PNRR. Це Національний план відновлення та стійкості, завдяки якому Румунія має отримувати значні кошти від Європейського Союзу для реформ, модернізації інфраструктури та економічного розвитку. Через політичну нестабільність країна ризикує втратити частину європейського фінансування, тому новий уряд має діяти швидко.

    Еуджен Томак уже заявив, що планує представити парламенту технічний, а не партійний уряд. За його словами, Румунія має залишатися частиною європейської родини, зміцнювати трансатлантичні відносини та зберігати стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами. Окремо він наголосив на ролі країни в НАТО, яка зараз має особливе значення через війну біля кордонів Румунії.

    Новопризначений кандидат у прем’єри також зазначив, що безпека країни залишається фундаментальним обов’язком держави. Для Румунії це питання є надзвичайно актуальним, оскільки країна межує з Україною, а російська агресія вже неодноразово створювала безпекові інциденти поблизу румунської території. Упродовж останніх років у Румунії неодноразово фіксували уламки російських дронів після атак РФ по українських портах на Дунаї.

    Біографія Еуджена Томака привернула особливу увагу українських медіа. Він народився у селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області в родині бессарабських румунів. До Румунії переїхав на початку 2000-х років. За освітою він історик, також має досвід журналістської та політичної роботи.

    Політична кар’єра Еуджена Томака розвивалася поступово. Він працював у структурах, пов’язаних із румунською діаспорою, був депутатом парламенту Румунії, очолював комісію у справах румунів за кордоном, обіймав посаду державного секретаря в Міністерстві закордонних справ Румунії. Згодом став депутатом Європейського парламенту та очолив Партію народного руху.

    Томак відомий своєю проєвропейською позицією, підтримкою євроатлантичного курсу Румунії та увагою до теми Молдови. Він неодноразово виступав за посилення зв’язків між Румунією, Молдовою та Європейським Союзом. Саме тому його кандидатура може мати значення не лише для внутрішньої політики Румунії, а й для регіональної безпеки у Східній Європі.

    Водночас шлях Томака до крісла прем’єра не буде простим. Йому потрібно не лише сформувати команду, а й отримати підтримку парламенту. Частина політичних сил уже заявила, що не готова голосувати за новий уряд. Особливо складною може стати позиція ультраправих та опозиційних партій, які використовують політичну кризу для посилення власного впливу.

    Для президента Нікушора Дана номінація Еуджена Томака є спробою знайти компромісну фігуру, яка не асоціюється з великими партійними конфліктами та може зібрати навколо себе технократичну команду. Однак успіх цієї спроби залежатиме від того, чи погодяться парламентські сили підтримати уряд, який формально не буде їхнім партійним проєктом.

    Політична криза в Румунії відбувається на тлі складної економічної ситуації. Країна має високий бюджетний дефіцит, стикається з інфляційним тиском та необхідністю проводити непопулярні фінансові рішення. Новий уряд має одночасно заспокоїти ринки, зберегти європейське фінансування та не допустити поглиблення соціального невдоволення.

    Для України ця подія також має значення. Румунія є важливим сусідом, членом НАТО та ЄС, а її територія відіграє значну роль у регіональній безпеці, логістиці та підтримці України під час війни. Поява на чолі румунського уряду політика, який народився в Україні та добре розуміє специфіку регіону, може стати важливим символічним сигналом.

    Втім, поки що говорити про повноцінне призначення Томака прем’єр-міністром зарано. Формально він отримав мандат на формування уряду. Остаточне рішення залежить від парламенту. Саме там вирішиться, чи стане уродженець Одещини новим главою румунського уряду, чи країна знову зануриться в пошук політичного компромісу.

    Найближчі десять днів стануть вирішальними для Румунії. Якщо Еуджену Томаку вдасться сформувати кабінет і пройти парламентське голосування, країна отримає уряд, який має швидко стабілізувати політичну ситуацію, зберегти прозахідний курс і відповісти на виклики безпеки, що постали перед регіоном через війну Росії проти України.

  • Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    За інформацією наших джерел, підтверджених даними сервісу Flightradar, 25 травня з одного з прикордонних аеродромів України вилетів військово-транспортний літак Іл-76 з невійськовим вантажем.

    “Це був Іл-76, і його посадку для дозаправки в Кишиневі зафіксував відомий сайт Flightradar.

    Літак був “не порожній”, але що і для кого він вивозив – невідомо.

    Версія про те, що літак здали в оренду, відпадає – жодна з українських компаній не здавала свої літаки комусь.

    Після історії із затриманням української машини з валютою та золотом в Угорщині ходили чутки, що тепер для транспортування готівки необхідний інший надійний канал” – зазначає джерело.

  • Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Україна та Молдова вже 15 червня можуть зробити один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. У Люксембурзі планують провести дві окремі міжурядові конференції, під час яких буде офіційно відкрито перший переговорний кластер «Основи» («Fundamentals») у межах переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією співрозмовників видання, для України та Молдови відбудуться окремі міжурядові конференції, що фактично дадуть старт новому етапу переговорного процесу. Перед цим у Брюсселі триватиме інтенсивна підготовча робота на рівні робочих груп і послів країн-членів Євросоюзу. Очікується, що вже наступного тижня ЄС затвердить спільну переговорну позицію щодо першого кластера для обох держав.

    Відкриття першого кластера має особливе значення, адже саме він вважається фундаментом усього переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. До нього входять питання верховенства права, незалежності судової системи, захисту прав людини, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління, боротьби з корупцією, забезпечення свободи та безпеки, а також дотримання європейських стандартів у сфері правосуддя. Саме прогрес у цих сферах визначатиме темпи подальших переговорів щодо всіх інших напрямів євроінтеграції.

    У документах Ради ЄС зазначено, що переговори за кластером «Основи» відкриваються першими та закриваються останніми. Це пов’язано з тим, що саме реформи у сфері правосуддя, демократії та державного управління є базою для інтеграції до європейського простору. Від успішності виконання цих вимог залежатиме відкриття наступних переговорних кластерів.

    Важливо, що рішення про перехід до наступного етапу стало можливим після досягнення політичного прогресу у відносинах між Україною та Угорщиною. Напередодні прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо питань угорської національної меншини. Саме ця тема тривалий час залишалася головною перепоною для розблокування переговорного процесу, оскільки Будапешт наполягав на виконанні низки вимог щодо захисту прав угорської громади на Закарпатті.

    Напередодні Кіпр, який головує в Раді Європейського Союзу, офіційно оголосив про початок підготовки до відкриття переговорів за першим кластером для України та Молдови. У ЄС назвали це важливим сигналом єдності та підтвердженням політичної підтримки європейських прагнень обох країн.

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко вже привітала рішення держав-членів Євросоюзу щодо початку переговорного етапу. За її словами, це ще один крок до стратегічної мети України — повноправного членства в ЄС. Вона наголосила, що країна продовжує виконувати необхідні реформи та адаптувати законодавство до європейських норм.

    Переговори про вступ до Європейського Союзу структуровані за шістьма тематичними кластерами, які охоплюють усі сфери державного управління та економіки. Після відкриття першого блоку Україна зможе поступово переходити до інших напрямів, зокрема внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, сталого розвитку, сільського господарства та зовнішніх відносин. Водночас саме виконання вимог першого кластера залишатиметься ключовим критерієм оцінки готовності країни до подальшого просування в переговорному процесі.

    Для України відкриття першого переговорного кластера стане не лише символічною перемогою на шляху до ЄС, а й практичним підтвердженням того, що попри повномасштабну війну держава продовжує рухатися до європейської інтеграції. Якщо всі необхідні процедури будуть завершені вчасно, вже 15 червня у Люксембурзі розпочнеться новий етап, який може стати одним із найважливіших у сучасній історії української євроінтеграції.

  • ЄС готується відкрити перший переговорний кластер для України вже у червні – ЗМІ

    ЄС готується відкрити перший переговорний кластер для України вже у червні – ЗМІ

    Європейський Союз готується зробити черговий важливий крок на шляху до членства України та Молдови. За інформацією дипломатичних джерел, вже у середині червня може відбутися офіційне відкриття першого переговорного кластера в рамках переговорів про вступ двох країн до ЄС.

    Як повідомляють європейські медіа та дипломатичні джерела, міжурядова конференція, під час якої планується ухвалити відповідне рішення, може відбутися 15 червня в Люксембурзі. Раніше серед можливих дат називалося 16 червня, однак зараз у Брюсселі обговорюють кілька варіантів, включно з 15 та 18 червня. Останній варіант передбачає проведення конференції на полях саміту Європейського Союзу.

    За даними джерел, наразі мова йде про відкриття лише першого переговорного кластера, який стане початком повноцінного переговорного процесу щодо майбутнього членства України та Молдови в ЄС. Відкриття кластерів є ключовим етапом євроінтеграції, оскільки саме в їхніх межах оцінюється готовність країни-кандидата адаптувати своє законодавство та державні інституції до стандартів Європейського Союзу.

    Однією з головних перешкод для просування переговорів тривалий час залишалася позиція Угорщини. Офіційний Будапешт під керівництвом колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана неодноразово блокував або затягував ухвалення рішень щодо євроінтеграції України, аргументуючи свою позицію питаннями захисту прав угорської меншини на Закарпатті.

    Втім, за інформацією дипломатичних джерел, останні переговори між українськими та угорськими експертами можуть стати переломним моментом. Під час консультацій, що відбулися на початку тижня, українська сторона представила пропозиції щодо врегулювання більшості зауважень, викладених у раніше підготовленому угорському плані вимог.

    Співрозмовники в дипломатичних колах зазначають, що Будапешт наразі демонструє готовність до компромісу та більше не наполягає на негайному ухваленні Україною нового законодавства як умови для розблокування переговорного процесу.

    Водночас угорські посадовці офіційно поки не підтверджують остаточну зміну позиції. Представники уряду заявляють, що переговори тривають і остаточне рішення ще не ухвалене. Проте в дипломатичних колах ЄС дедалі частіше говорять про те, що питання відкриття першого переговорного кластера фактично перебуває на завершальній стадії узгодження.

    Додатковий імпульс переговорам надала активізація контактів між новим керівництвом Угорщини та інституціями Європейського Союзу. За словами дипломатів, під час останніх консультацій у Брюсселі також обговорювалися питання розблокування значних обсягів фінансування, заморожених раніше для Будапешта через суперечки щодо верховенства права.

    Очікується, що до кінця поточного тижня посли держав-членів ЄС остаточно сформують свою позицію щодо відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови. Для цього Київ має представити додаткові документи щодо реформ, які вже реалізуються або плануються до впровадження, а також надати оновлену інформацію про виконання рекомендацій у сфері захисту прав національних меншин.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше закликав Європейський Союз не обмежуватися відкриттям лише одного кластера та розпочати вже в червні переговори за всіма напрямками, необхідними для повноцінного просування України до членства.

    Відкриття першого переговорного кластера стане важливим політичним сигналом як для України, так і для всього регіону. Воно підтвердить незмінність курсу Євросоюзу на подальше розширення та продемонструє готовність Брюсселя підтримувати країни, які прагнуть інтеграції до європейської спільноти навіть в умовах триваючої війни.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, а офіційний старт переговорів про членство був схвалений у 2024 році. Відкриття переговорних кластерів є наступним практичним етапом цього процесу і визначатиме швидкість подальшого просування країни до повноправного членства в Європейському Союзі.

  • Молдова допускає об’єднання з Румунією у разі блокування вступу до ЄС

    Молдова допускає об’єднання з Румунією у разі блокування вступу до ЄС

    Уряд Молдови допускає можливість об’єднання з Румунією як альтернативний сценарій розвитку держави у випадку, якщо процес вступу країни до Європейського Союзу буде суттєво ускладнений або повністю заблокований. Про це в інтерв’ю Euractiv заявив віцепрем’єр Молдови Еуджен Осмокеску.

    За його словами, нинішній стратегічний курс Кишинева залишається незмінним — країна прагне завершити переговори про вступ до ЄС і підписати відповідний договір до кінця 2028 року. Водночас він визнав, що затримка або зупинка євроінтеграційного процесу може змусити політичне керівництво розглядати інші геополітичні варіанти.

    Серед таких альтернатив Осмокеску прямо назвав потенційне об’єднання з Румунією, охарактеризувавши його як «план Б» на випадок провалу європейського шляху.

    «Це план Б», — заявив віцепрем’єр, коментуючи сценарій, який може бути активований у разі довготривалого блокування переговорів про вступ до ЄС після 2028 року.

    Осмокеску підкреслив, що наразі цей варіант не є частиною офіційної урядової політики та не обговорюється як практичний крок у короткостроковій перспективі. Пріоритетом залишається повноцінна інтеграція до Європейського Союзу, яку в Кишиневі розглядають як ключовий фактор економічної стабільності, безпеки та політичної модернізації держави.

    Водночас віцепрем’єр наголосив, що успіх євроінтеграції залежить не лише від внутрішніх реформ Молдови, а й від політичної волі Європейського Союзу. Він зазначив, що країні необхідні «чіткі сигнали» з боку Брюсселя, аби зберігати підтримку європейського курсу серед населення.

    За словами Осмокеску, Молдова перебуває під постійним тиском гібридних інформаційних операцій, спрямованих на підрив довіри до євроінтеграції. У цьому контексті, як він наголосив, затримки або невизначеність у процесі вступу можуть мати негативний вплив на суспільні настрої та політичну стабільність.

    Окремо він зазначив, що принцип «розширення на основі заслуг» має залишатися базовим для ЄС, однак водночас підкреслив необхідність більшої передбачуваності для країн-кандидатів, які вже реалізують масштабні реформи у межах переговорного процесу.

    Питання можливого об’єднання Молдови та Румунії періодично з’являється в політичному дискурсі обох країн, однак залишається чутливою темою, яка залежить як від внутрішньополітичних процесів, так і від волевиявлення громадян.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму про об’єднання з Румунією вона підтримала б таке рішення, якщо його схвалить більшість громадян країни. Ці заяви підкреслюють, що будь-який потенційний сценарій зміни державного статусу Молдови розглядається виключно через призму демократичного волевиявлення.

    У Румунії також неодноразово коментували можливість такого розвитку подій. Президент Нікушор Дан зазначав, що об’єднання може стати реальним лише тоді, коли ідея отримає стабільну та переконливу підтримку серед населення Молдови, а також буде результатом політичного консенсусу.

    Водночас у Бухаресті наголошують, що нинішнім пріоритетом залишається підтримка євроінтеграційного шляху Молдови та її поступове наближення до стандартів Європейського Союзу.

    На тлі цих дискусій Молдова продовжує залишатися однією з країн-кандидатів на вступ до ЄС, яка одночасно стикається з внутрішніми економічними викликами, енергетичною залежністю та зовнішнім політичним тиском. Саме ці фактори, на думку аналітиків, значною мірою визначатимуть подальшу траєкторію її зовнішньої політики.

    Євроінтеграція залишається офіційно закріпленим стратегічним курсом Молдови, однак озвучення «плану Б» свідчить про те, що в урядових колах розглядають і сценарії на випадок затяжної кризи в переговорах із Європейським Союзом.

  • По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    На Буковині правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Організатори намагалися замаскувати свою діяльність під волонтерську поїздку з гуманітарною допомогою, використовуючи транспорт із відповідною символікою та заздалегідь підготовлену легенду для перевірок на блокпостах. За даними Державної прикордонної служби України, кожен учасник схеми мав заплатити по 10 тисяч доларів США за нелегальний виїзд до Молдови.

    Операцію з викриття незаконного каналу переправлення громадян провели офіцери оперативного підрозділу Чернівецького прикордонного загону. Саме вони отримали інформацію про підготовку незаконного перетину кордону та змогли своєчасно відреагувати на дії організаторів.

    За попередніми даними, головний організатор шукав клієнтів через популярні анонімні месенджери. Його пропозицією скористалися двоє жителів Полтави, які хотіли залишити територію України поза встановленими законом процедурами. Для цього було розроблено спеціальний маршрут та легенду, яка мала допомогти уникнути підозр з боку правоохоронців.

    Організатори використали мікроавтобус із волонтерською символікою. За задумом, транспортний засіб мав створювати враження, що пасажири прямують із гуманітарною місією до прикордонних районів. У разі перевірки чоловіки повинні були повідомляти правоохоронцям завчену історію про участь у волонтерській діяльності та перевезення допомоги.

    Такі схеми останнім часом дедалі частіше потрапляють у поле зору правоохоронних органів. З початку повномасштабної війни прикордонники неодноразово повідомляли про спроби використання статусу волонтера, водія гуманітарних вантажів або працівника благодійних організацій для незаконного виїзду чоловіків за межі країни.

    У даному випадку за «безпечний маршрут» до кордону з Молдовою кожен клієнт мав заплатити організаторам по 10 тисяч доларів США. Загальна сума потенційного прибутку від оборудки становила щонайменше 20 тисяч доларів.

    У визначений день один зі спільників посадив чоловіків у мікроавтобус та вирушив у напрямку державного кордону. Однак реалізувати план не вдалося. Завдяки оперативній інформації прикордонників транспортний засіб був зупинений для перевірки на одному з контрольних постів Чернівецької області.

    Під час перевірки правоохоронці швидко встановили, що історія про волонтерську діяльність не відповідає дійсності. Водія та пасажирів затримали, а подальші слідчі дії дозволили встановити деталі функціонування схеми.

    У Державній прикордонній службі зазначають, що наразі тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця перебування головного організатора каналу незаконного переправлення. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до організації незаконного бізнесу та встановлюють усі обставини справи.

    Відповідно до українського законодавства, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон є кримінальним правопорушенням. За такі дії передбачена відповідальність за статтею 332 Кримінального кодексу України. Залежно від обставин справи, санкція може передбачати позбавлення волі на строк до дев’яти років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

    Від початку дії воєнного стану прикордонники регулярно повідомляють про викриття різноманітних схем незаконного виїзду чоловіків за кордон. Найчастіше організатори пропонують свої послуги через соціальні мережі та месенджери, обіцяючи клієнтам безпечний перетин кордону за значні суми грошей. Серед найпоширеніших способів — використання підроблених документів, фіктивних довідок про непридатність до служби, оформлення псевдоволонтерських поїздок або спроби нелегального перетину кордону поза пунктами пропуску.

    Останнім часом особливу увагу правоохоронці приділяють саме схемам, які дискредитують волонтерський рух. Представники ДПСУ наголошують, що використання волонтерської символіки та гуманітарних місій як прикриття для незаконної діяльності завдає шкоди справжнім волонтерам, які допомагають військовим та цивільним у прифронтових регіонах.

    Прикордонники закликають громадян не користуватися послугами сумнівних посередників та пам’ятати, що участь у подібних схемах може мати серйозні правові наслідки. Крім кримінальної відповідальності для організаторів, перевіряється й роль осіб, які свідомо намагалися незаконно залишити територію України.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх учасників схеми та перевіряють, чи не використовувався цей канал для переправлення інших осіб у минулому. Не виключено, що після завершення розслідування кількість підозрюваних у справі може зрости.

  • Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Президентка Молдови Мая Санду підписала указ про припинення громадянства для двох уродженців України. Відповідний документ уже оприлюднили на офіційному сайті глави держави. Рішення стало черговим кроком молдовської влади на тлі посилення напруги навколо невизнаного Придністров’я та зростання безпекових ризиків у регіоні.

    Згідно з указом, громадянства Молдови позбавили Валерія Кніщука та Віталія Морля. У документі не уточнюється, які саме підстави стали причиною такого рішення. Водночас у Молдові подібні укази часто пов’язують із питаннями національної безпеки, наявністю іншого громадянства, участю в діяльності, яка суперечить інтересам держави, або отриманням паспорта на підставі неправдивих даних.

    Офіційний Кишинів наразі не оприлюднив додаткових деталей щодо двох уродженців України. Указ має стандартний формат і лише констатує факт припинення громадянства відповідно до чинного законодавства Молдови.

    Це вже не перший подібний крок з боку влади Молдови за останні тижні. Ще 25 травня Мая Санду підписала окремий указ про позбавлення громадянства п’ятьох осіб, які проживали на території невизнаного Придністров’я. Тоді молдовські медіа та експерти звернули увагу, що рішення ухвалили на тлі посилення безпекової риторики Росії щодо регіону.

    У Кишиневі дедалі частіше наголошують, що Придністров’я залишається одним із ключових факторів ризику для національної безпеки Молдови. Самопроголошена “Придністровська Молдавська Республіка”, яка контролює частину території на лівому березі Дністра, не визнається міжнародною спільнотою і офіційно вважається частиною Молдови.

    На території Придністров’я досі перебуває російський військовий контингент, а Москва роками підтримує регіон політично, економічно та військово. Після початку повномасштабної війни РФ проти України питання безпеки навколо Придністров’я стало ще більш чутливим як для Кишинева, так і для Києва.

    Регіон має спільний кордон з Україною, а українська влада неодноразово попереджала про ризики провокацій або використання території Придністров’я у гібридних операціях Росії.

    Додаткову напругу спричинили нещодавні рішення Кремля щодо мешканців невизнаної республіки. У травні президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів Придністров’я.

    У Москві пояснили це “необхідністю підтримки співвітчизників”, однак у Молдові таку ініціативу сприйняли як ще один інструмент посилення російського впливу у регіоні.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше вже критикувала дії Кремля навколо Придністров’я. Вона заявляла, що Росія намагається використовувати регіон як важіль тиску на Молдову та перешкоджати європейській інтеграції країни.

    Останні рішення про припинення громадянства експерти також розглядають у ширшому контексті посилення контролю над питаннями безпеки. Після початку великої війни в Україні Молдова активізувала перевірки щодо осіб, які можуть бути пов’язані з проросійськими структурами, незаконними схемами отримання документів або діяльністю, що загрожує державним інтересам.

    Водночас офіційний Кишинів намагається уникати різких формулювань, аби не провокувати додаткове загострення з Москвою чи Придністров’ям.

    Окрему увагу до теми привернув і той факт, що новий указ стосується саме уродженців України. Утім наразі немає жодних офіційних заяв про те, що рішення було ухвалене через їхнє українське походження чи зв’язки з Україною.

    У молдовському законодавстві передбачено кілька підстав для припинення громадянства. Серед них — добровільна відмова, служба в іноземних військах без дозволу держави, загроза національній безпеці або отримання паспорта незаконним шляхом.

    На цьому тлі Молдова продовжує зміцнювати співпрацю з Європейським Союзом та партнерами у сфері безпеки. Після російського вторгнення в Україну країна різко посилила заходи контролю на кордонах, активізувала боротьбу з проросійськими мережами впливу та збільшила фінансування оборонного сектору.

    Європейські партнери неодноразово заявляли, що Молдова залишається однією з потенційних цілей російського гібридного впливу. Особливу увагу при цьому приділяють саме Придністров’ю, де Москва зберігає політичну та військову присутність.

    Нагадаємо, у 2022–2025 роках у регіоні неодноразово фіксували дивні інциденти — вибухи, атаки на адміністративні будівлі та повідомлення про нібито “теракти”. У Кишиневі та Києві тоді припускали, що подібні події могли бути елементом інформаційних або гібридних операцій для дестабілізації ситуації.

    Наразі влада Молдови не повідомляє, чи можуть бути нові рішення про позбавлення громадянства в найближчий час. Водночас аналітики припускають, що Кишинів продовжить жорсткіше реагувати на будь-які ризики, пов’язані з Придністров’ям, російським впливом та питаннями безпеки.

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.