Mmakaje

Позначка: мирні переговори

  • Україна та США узгодили три ключові ідеї для завершення війни — Зеленський

    Україна та США узгодили три ключові ідеї для завершення війни — Зеленський

    Україна разом зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами напрацювала кілька можливих сценаріїв завершення війни з Росією. Серед ключових пропозицій — припинення вогню, взаємне відведення військ зі створенням спеціальної буферної зони та визначення майбутніх гарантій безпеки з боку Європейського Союзу і НАТО.

    Про це 23 серпня заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. За його словами, відповідні пропозиції обговорювалися з представниками американської адміністрації Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

    Зеленський пояснив, що сторони фактично звели результати попередніх консультацій в один документ, у якому окреслили найбільш реалістичні на цей момент можливості для припинення бойових дій. Американська сторона планує обговорювати ці підходи як із Києвом, так і з Москвою.

    Першим і головним пунктом залишається припинення вогню. Саме з цього, за логікою напрацьованих пропозицій, може розпочатися подальший дипломатичний процес.

    Другий пункт стосується американської ідеї створення так званої вільної економічної зони. Вона передбачає дзеркальне відведення українських і російських військ — обидві сторони мають відійти на однакову відстань, унаслідок чого між ними утвориться своєрідна буферна територія.

    За словами Зеленського, така зона могла б перебувати під певним зовнішнім управлінням або контролем третьої сторони. Водночас президент наголосив, що конкретний механізм такого управління поки не визначений.

    Третя частина напрацьованих пропозицій стосується ролі Європейського Союзу і НАТО, а також того, які зобов’язання можуть взяти на себе партнери та на які кроки заради майбутньої системи безпеки готова Україна.

    Зеленський заявив, що запропоновані варіанти загалом отримали позитивну реакцію учасників консультацій і наразі залишаються на столі переговорів.

    Водночас йдеться не про вже укладену мирну угоду чи остаточно погоджений з Росією план завершення війни. Це набір пропозицій, сформований у процесі консультацій України зі США та європейськими партнерами, який Вашингтон має надалі обговорювати, зокрема, з російською стороною.

    Президент також повідомив, що Сполучені Штати мають ще кілька ідей щодо можливого завершення війни. Київ очікує, що американська сторона представить їх найближчим часом.

    За словами Зеленського, напрацьовані зараз варіанти не можна вважати виключно українськими пропозиціями. Вони стали результатом консультацій з американцями та європейцями, а також контактів Вашингтона з Москвою. Президент вважає, що серед них є підходи, які можуть бути реалістичними для подальшої дипломатії.

    При цьому однією з головних невирішених проблем залишаються територіальні вимоги Росії. За словами Зеленського, Москва продовжує наполягати на виведенні українських військ із Донбасу. Українська сторона не погоджується на сценарій, за якого ЗСУ просто залишать контрольовані Україною території без надійних гарантій того, що російські війська не використають паузу для нового наступу.

    Президент наголосив, що саме питання реальних гарантій безпеки залишається одним із принципових для Києва. Україна не шукає альтернативи НАТО, однак хоче чітко розуміти, якою буде реакція партнерів у разі нового порушення Росією режиму припинення вогню або домовленостей про завершення війни.

    Раніше Зеленський також заявляв, що Київ потребує активнішої участі США у мирному процесі. При цьому він відкидав можливість простого залишення Україною неокупованої частини Донбасу та наголошував, що будь-які домовленості повинні передбачати механізми, які не дозволять Росії використати паузу для підготовки нового масштабного вторгнення.

    Окремо Зеленський окреслив часовий проміжок, який у Києві вважають найбільш перспективним для активізації дипломатії. За його словами, «коридор можливостей» може тривати від саміту G20 у США до кінця літа 2027 року. Після цього американська внутрішня політика дедалі більше концентруватиметься на наступних президентських виборах.

    Найближчі місяці можуть стати одним із найактивніших дипломатичних періодів від початку повномасштабної війни. Водночас ключовим залишається питання, чи погодиться Росія на реальне припинення бойових дій та чи вдасться сторонам знайти модель гарантій, яка не дозволить Кремлю використати перемир’я для перегрупування сил і нової агресії.

  • Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Росія не погодиться на припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії фронту. У Кремлі публічно відкинули такий сценарій завершення війни проти України, тоді як українська воєнна розвідка заявляє, що наразі не бачить ознак готовності Москви до реального перемир’я.

    Про це заявив помічник російського лідера Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи можливість «заморожування» війни по нинішній лінії бойового зіткнення.

    На запитання журналістів, чи допускає Москва такий варіант, Ушаков відповів, що позиція російської сторони його виключає.

    «Ви знаєте нашу позицію, вона виключає це», — заявив представник Кремля.

    Таким чином Москва фактично підтвердила, що не розглядає просту зупинку бойових дій на тих позиціях, які зараз займають українські та російські війська.

    Заява є особливо важливою на тлі міжнародних дискусій щодо можливого припинення вогню як першого етапу майбутнього політичного врегулювання війни.

    Кремль не хоче «заморожування» фронту

    Ушаков зробив заяву 18 серпня. Російські та українські медіа, які цитують його коментар, зазначають, що представник Кремля відповідав саме на запитання про можливість припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії зіткнення.

    Москва такий сценарій відкинула.

    Це означає, що навіть потенційний компроміс, за якого сторони спочатку припиняють вогонь, не вирішуючи негайно всі територіальні та політичні питання, наразі не отримує підтримки Кремля.

    Російська сторона й раніше пов’язувала завершення війни з виконанням власних вимог щодо України. Зокрема, у попередніх заявах російські посадовці наполягали на територіальних поступках Києва та виконанні інших умов Москви.

    У травні Ушаков заявляв, що переговори залишатимуться заблокованими, якщо Україна не погодиться на виведення своїх військ із підконтрольних Києву територій Донбасу. Тоді він стверджував, що без такого кроку можна провести ще багато раундів переговорів, але сторони все одно залишатимуться на тому самому місці.

    Тепер Кремль додатково дав зрозуміти, що й варіант простого припинення бойових дій уздовж нинішнього фронту Москва не вважає прийнятним.

    У ГУР не бачать ознак готовності Росії до миру

    Практично одночасно з новою заявою Кремля заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький повідомив, що українська розвідка наразі не бачить ознак підготовки Росії до реального припинення бойових дій.

    За його словами, оцінки ГУР ґрунтуються передусім на ситуації на полі бою та планах російського військового командування.

    Скібіцький зазначив, що на фронті немає ознак, які свідчили б про готовність РФ припинити вогонь та перейти до повноцінного переговорного процесу.

    За оцінкою української розвідки, до кінця 2026 року Москва не розраховує на підписання мирної угоди.

    «До кінця цього року жодних домовленостей та підписання мирної угоди не буде», — заявив Скібіцький, описуючи російські плани.

    Це не означає, що дипломатичні контакти протягом цього періоду неможливі. Однак оцінка ГУР свідчить, що російське військове планування наразі не демонструє переходу від ведення війни до підготовки тривалого припинення вогню.

    Росія зберігає територіальні цілі

    Однією з причин песимістичної оцінки української розвідки залишаються військові плани РФ.

    За словами Скібіцького, російське командування продовжує ставити перед своїми військами завдання щодо захоплення нових українських територій. Зокрема, йдеться про прагнення повністю окупувати Донецьку область.

    Таким чином, військові цілі Москви прямо суперечать сценарію швидкого припинення бойових дій на нинішній лінії фронту.

    Якщо російське командування продовжує планувати наступальні операції та захоплення додаткових територій, це суттєво знижує ймовірність того, що Кремль найближчим часом погодиться на фіксацію поточного статус-кво.

    Саме на цьому тлі заява Ушакова набуває особливого значення: вона фактично переводить військові наміри Росії у площину офіційної політичної позиції Кремля.

    Що це означає для переговорів

    Публічна відмова Москви від «заморожування» війни по нинішній лінії фронту звужує можливості для одного з потенційних проміжних сценаріїв завершення активної фази війни.

    Такий варіант теоретично дозволяв би спочатку домогтися припинення вогню, а вже після цього вести тривалі переговори щодо територій, гарантій безпеки та інших суперечливих питань.

    Однак нинішня позиція Кремля свідчить, що Москва не готова відокремлювати припинення бойових дій від ширших політичних і територіальних вимог.

    При цьому переговорні канали повністю не закриті. США продовжують контакти з Україною та Росією, а останні повідомлення західних медіа свідчать про використання Вашингтоном як офіційних, так і непублічних каналів комунікації з Кремлем.

    Однак станом на 19 серпня немає підтвердженої домовленості про нове загальне припинення вогню або дати нового повноцінного раунду переговорів, який міг би привести до такої угоди.

    Натомість останні заяви Москви та оцінки української розвідки вказують на те, що позиції сторін щодо умов завершення війни залишаються далекими одна від одної.

  • У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    Адміністрація президента США Дональда Трампа могла використовувати ще один неофіційний канал зв’язку з Кремлем у спробах зрушити з місця переговори щодо завершення війни Росії проти України. Американський посадовець Родні Мімс Кук-молодший у червні здійснив непублічну дипломатичну місію до РФ та зустрічався з представниками російської влади.

    Про це 18 серпня повідомила Financial Times із посиланням на людей, знайомих із деталями поїздки.

    За інформацією видання, Кук відвідав Росію в червні 2026 року, коли у Санкт-Петербурзі проходив Петербурзький міжнародний економічний форум. Публічно його присутність подавалася переважно як культурний візит, однак за лаштунками посадовець проводив контакти з представниками Кремля.

    Зокрема, Кук зустрівся зі старшим радником президента РФ Володимира Путіна Антоном Кобяковим. Співрозмовники FT стверджують, що поїздка була частиною спроб Вашингтона знайти додаткові можливості для відновлення дипломатичного процесу щодо війни в Україні.

    Перед поїздкою Кук, за даними журналістів, отримав дипломатичний паспорт і пройшов детальний брифінг. Це може свідчити про те, що його візит виходив далеко за межі звичайної культурної дипломатії.

    Сам Кук очолює Комісію образотворчих мистецтв США та бере участь у реалізації архітектурних проєктів Дональда Трампа, зокрема розширенні комплексу Білого дому. Він не належить до традиційного кола американських дипломатів, які займаються російським або українським напрямком.

    Саме тому його залучення до контактів із Кремлем може свідчити про прагнення команди Трампа використовувати не лише офіційні дипломатичні канали, а й людей, які мають можливість встановлювати прямі контакти з російською стороною.

    Під час Петербурзького форуму Кук також публічно передав Путіну привітання від Трампа. За даними FT, після повернення до США він залишив у Білому домі хокейну шайбу як символ цього контакту.

    Водночас у червні американська влада фактично дистанціювалася від присутності представників США на російському форумі. Державний секретар Марко Рубіо тоді заявляв, що йому не було відомо про американську делегацію на заході.

    Нові дані Financial Times показують, що за публічною частиною візиту міг існувати окремий дипломатичний трек, про який широко не повідомлялося.

    Вашингтон шукає шлях до відновлення переговорів

    Інформація про місію Кука з’явилася на тлі нових спроб Вашингтона активізувати дипломатію навколо війни в Україні.

    11 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ передав американським переговорникам власні пропозиції щодо завершення війни. Деталі українського документа публічно не розкривалися.

    За даними Reuters, Зеленський наголосив, що США можуть відіграти важливу роль у припиненні війни, зокрема через посилення української протиповітряної оборони та збільшення тиску на Росію.

    Очікувалося також продовження контактів американських переговорників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з Києвом і Москвою.

    Таким чином, інформація про поїздку Кука свідчить, що адміністрація Трампа могла паралельно використовувати одразу кілька каналів комунікації з російським керівництвом.

    Москва не демонструє готовності до швидкого перемир’я

    Попри активізацію дипломатичних контактів, ознак швидкого досягнення домовленості про припинення вогню наразі немає.

    14 серпня Росія фактично відкинула можливість обмеженого перемир’я в Чорному морі. Йшлося про припинення атак на цивільне судноплавство, яке могло стати одним із проміжних кроків до ширшої домовленості.

    Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан намагався просувати ідею мораторію на бойові дії в Чорному морі. Україна, за інформацією Reuters, через посередника також запропонувала припинити атаки на цивільні судна.

    У Москві заявили, що офіційної пропозиції нібито не отримували, а представниця російського МЗС Марія Захарова назвала подібні домовленості «напівзаходами».

    Це стало черговою ознакою того, що Кремль поки не готовий погоджуватися навіть на часткові формати припинення бойових дій.

    Крім того, 14 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак водночас Москва продовжить протидіяти західним поставкам зброї Україні. Повноцінних мирних переговорів між сторонами не проводили з лютого.

    Бойові дії лише посилюються

    Дипломатичні маневри відбуваються на тлі нової хвилі масштабних атак.

    У ніч проти 18 серпня Росія завдала удару по Печенігах Харківської області. За повідомленнями української сторони, загинули щонайменше десять цивільних. Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російські удари.

    Одночасно Україна здійснила масштабну атаку безпілотниками по об’єктах на території Росії та на окупованих територіях. Повідомлялося про сотні дронів і удари по низці цілей.

    Таким чином, на військовому рівні ознак деескалації поки немає.

    Розкриття непублічної місії Родні Мімса Кука показує, що Білий дім продовжує шукати нестандартні способи комунікації з Кремлем. Однак сам факт існування додаткового каналу ще не означає наближення мирної угоди.

    Ключові суперечності між Україною та Росією залишаються невирішеними, Москва не погоджується навіть на запропоновані формати часткового припинення вогню, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю.

     

  • «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що проведення виборів в Україні під час війни могло б стати серйозним дестабілізуючим фактором, а політичну конкуренцію варто відкласти до завершення бойових дій та появи реальних гарантій безпеки. Водночас він фактично підтвердив, що має власні політичні амбіції та планує продовжувати кар’єру у публічній сфері.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю «Українським Новинам». Його заява особливо привертає увагу на тлі дискусій про те, коли Україна зможе повернутися до повноцінного виборчого процесу і якою може бути політична конфігурація країни після війни.

    Кім виступив категорично проти проведення голосування до завершення війни. На його думку, першочерговими завданнями мають залишатися припинення бойових дій та забезпечення гарантій безпеки. Лише після цього країна може переходити до політичного перезавантаження.

    Говорячи про майбутню передвиборчу боротьбу, очільник Миколаївської ОВА використав максимально пряме формулювання: після війни політичні сили неминуче почнуть конкурувати між собою, а остаточний вибір зроблять громадяни.

    «І там вже ми “пересремося” всі з усіма і когось люди оберуть», — заявив Кім.

    За його словами, вибори за своєю природою передбачають жорстку конкуренцію, яку він порівняв із бійкою. Під час повномасштабної війни така боротьба, на його переконання, не сприятиме збереженню єдності суспільства.

    Існує й практична проблема. Кім звернув увагу на необхідність гарантувати безпеку виборчих дільниць та забезпечити можливість голосування українським військовослужбовцям. В умовах активної війни він не бачить простого механізму, який дозволив би повноцінно розв’язати ці питання.

    Вибори залишаються прив’язаними до завершення війни

    Позиція Кіма в цьому питанні загалом збігається з публічно озвученим підходом української влади. Президент Володимир Зеленський у лютому 2026 року заявляв, що вибори мають відбутися після встановлення режиму припинення вогню та отримання Україною гарантій безпеки. Під час дії воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів залишається юридично та практично проблематичним.

    При цьому тема потенційних виборів залишається частиною ширшої дискусії про завершення війни. Мирний трек досі не приніс остаточного прориву. 11 серпня Зеленський повідомив, що Україна передала американським переговорникам свої пропозиції щодо припинення війни, водночас наголосивши на необхідності посилення тиску на Росію.

    Сам Кім також обережно оцінює перспективи швидкого миру. Він вважає, що ситуація залежатиме від багатьох чинників, зокрема від здатності України продовжувати завдавати Росії економічних і військових втрат. Називати конкретну дату завершення війни він не береться.

    Кім підтвердив політичні амбіції

    Значно цікавішою частиною інтерв’ю стала відповідь Кіма щодо його власного майбутнього. Очільник Миколаївщини фактично підтвердив, що не збирається автоматично залишати політику після війни.

    Кім назвав себе не стільки класичним політиком, скільки «політичним менеджером» та антикризовим управлінцем. Водночас на пряме питання про подальшу кар’єру відповів, що політичний шлях планує.

    Він зауважив, що не має наміру штучно триматися за посаду, якщо зрозуміє, що більше не потрібен у публічній сфері. У такому разі готовий повернутися до бізнесу. Проте наразі, за його словами, у нього «ще є амбіції поборотися за країну».

    Це помітна зміна акцентів порівняно з початком року. У січні 2026-го Кім заявляв, що не готується до виборів, оскільки не отримував відповідної команди, а головним завданням називав досягнення вигідних для України умов завершення війни.

    Водночас нинішня заява про політичну кар’єру сама по собі не означає оголошення участі в президентських чи парламентських виборах. Кім не назвав конкретної посади, партії або виборчої кампанії, у якій планує брати участь.

    «Монобільшості більше не буде»

    Кім також зробив прогноз щодо майбутньої Верховної Ради. На його думку, повторення ситуації 2019 року, коли одна політична сила отримала парламентську монобільшість, малоймовірне.

    Очільник Миколаївської ОВА вважає, що майбутня політична система буде побудована на значно більшій конкуренції між партіями, розподілі відповідальності та домовленостях між різними політичними силами.

    За словами Кіма, він хотів би бачити саме здорову конкуренцію, за якої партії змушені ставати сильнішими через боротьбу за підтримку виборців.

    Сам Кім прийшов у владу разом із командою Зеленського. У листопаді 2020 року він був призначений головою Миколаївської обласної державної адміністрації, а після початку повномасштабного вторгнення став одним із найбільш упізнаваних регіональних керівників країни.

    Від виборів — до відбудови країни

    При цьому політичні амбіції Кім безпосередньо пов’язує з економічним майбутнім України. Одним із головних післявоєнних завдань він називає нову індустріалізацію — розвиток виробництва, технологій, інженерії та створення робочих місць.

    Масштаб цього виклику справді величезний. За спільною оцінкою Світового банку, уряду України, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою у лютому 2026 року, потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття становлять майже 588 млрд доларів. Прямі збитки станом на кінець 2025 року оцінювалися приблизно у 195 млрд доларів.

    Кім переконаний, що простого відновлення зруйнованих об’єктів буде недостатньо. Україна, на його думку, має використати післявоєнний період для перебудови самої економічної моделі.

    Миколаївщина вже намагається залучати для цього міжнародних партнерів. Особливу роль відіграє Данія, яка взяла регіон під патронат у питаннях відновлення. За словами Кіма, обсяг данської допомоги області перевищив 170 млн євро.

    У травні Кім також здійснив робочу поїздку до Південної Кореї, де проводив переговори щодо технологічного та інвестиційного співробітництва. Серед іншого він зустрічався з представниками корейського бізнесу та працював над можливостями залучення технологій до відновлення Миколаївщини.

    Таким чином, заяви голови Миколаївської ОВА виходять далеко за межі дискусії про дату наступних виборів. Кім уже відкрито говорить про власне політичне майбутнє, прогнозує кінець епохи монобільшості та описує модель України після війни, в якій політична конкуренція має повернутися лише після гарантування безпеки.

    А його фраза про те, що після війни політики «пересремося всі з усіма», хоч і прозвучала максимально неформально, фактично передає головну тезу: внутрішню боротьбу за владу Кім пропонує залишити на час, коли вона вже не загрожуватиме обороноздатності країни. До того моменту, на його переконання, пріоритетом мають залишатися війна, безпека та створення умов для майбутнього відновлення України.

  • Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Російське керівництво продовжує демонструвати, що не готове завершувати війну проти України на основі компромісу або припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. Аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично посилює свою жорстку позицію і намагається консолідувати російське суспільство навколо продовження війни напередодні виборів до Державної думи. Водночас останні заяви російських посадовців свідчать: Москва продовжує пов’язувати можливе врегулювання з виконанням власних вимог до України.

    У новому звіті за 14 серпня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на чергову серію заяв представників Кремля, які, на думку експертів, демонструють небажання Москви брати участь у змістовному мирному процесі, якщо його результат не передбачатиме задоволення ключових російських вимог.

    За оцінкою ISW, Кремль фактично «подвоює ставки» на категоричній позиції щодо переговорів. Аналітики пов’язують це не лише з військовими цілями Москви, а й із внутрішньополітичними процесами в Росії. Уже 18–20 вересня 2026 року там мають відбутися вибори до Державної думи дев’ятого скликання. Голосування розтягнуть на три дні, паралельно в російських регіонах проходитимуть тисячі кампаній різного рівня.

    Саме напередодні цих виборів російська влада дедалі активніше використовує воєнну риторику. Показовим став виступ спікера Держдуми В’ячеслава Володіна наприкінці липня. Під час закриття парламентської сесії він серед пріоритетів роботи депутатів назвав забезпечення російської війни проти України та закликав до єдності заради досягнення поставлених Кремлем цілей.

    Таким чином, війна залишається не лише зовнішньополітичним, а й важливим внутрішньополітичним інструментом російської влади. ISW вважає, що систематичне відкидання Москвою пропозицій, які могли б привести до припинення бойових дій, свідчить про збереження максималістської стратегії Кремля.

    Москва відкидає припинення вогню

    Особливо показовими стали події останніх днів. Україна передала американським представникам власні пропозиції щодо завершення війни. Президент Володимир Зеленський 11 серпня повідомив, що Київ сформулював відповідні пропозиції для американських переговорників. Деталі документа публічно не розкривалися. Український президент водночас наголосив на необхідності американського тиску на Росію, щоб змусити її рухатися до миру.

    Окремо Україна запропонувала через посередника взаємно припинити удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. Ініціатива з’явилася на тлі серйозного загострення ситуації з морськими перевезеннями та ризиків для експорту продовольства. Туреччина також закликала сторони зменшити ескалацію в Чорному морі.

    Проте Москва 14 серпня відкинула саму ідею часткового припинення вогню на Чорному морі. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія не погоджується на «напівзаходи», водночас стверджуючи, що офіційної пропозиції від Києва Москва нібито не отримувала.

    Це стало ще одним сигналом того, наскільки далекими залишаються позиції сторін.

    Лавров заговорив про переговори, але Москва не змінює умов

    Ще один важливий сигнал надійшов від глави російського МЗС Сергія Лаврова. 14 серпня він заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак одночасно дав зрозуміти, що Москва не має наміру відмовлятися від своїх принципових вимог і збирається активніше протидіяти західній військовій допомозі Україні. Reuters зазначає, що безпосередні переговори між Україною та Росією не проводилися з лютого.

    Тому сама декларація про «готовність до переговорів» ще не означає готовності Кремля до компромісу.

    Раніше українська сторона публічно називала одним із можливих механізмів припинення війни зупинку бойових дій уздовж нинішньої лінії зіткнення без юридичного чи фактичного визнання окупованих територій російськими. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця наприкінці липня наголошував, що такий підхід не передбачав би легітимізації російської окупації.

    Для Москви, однак, цього недостатньо.

    Путін і російські високопосадовці протягом тривалого часу висувають значно ширші вимоги. Йдеться не лише про територіальне питання, а й про майбутню військово-політичну орієнтацію України та інші умови, які Київ неодноразово називав неприйнятними.

    У ISW бачать головну проблему

    Аналітики Інституту вивчення війни ще у звіті від 10 серпня дійшли висновку, що Кремль навряд чи піде на серйозні переговори щодо власних вимог, доки Володимир Путін вважає, що має реалістичний військовий шлях до досягнення поставлених цілей.

    Це пояснює, чому дипломатичні заяви Москви постійно супроводжуються продовженням бойових дій та жорсткими політичними умовами.

    При цьому українське керівництво останнім часом неодноразово попереджало про ознаки підготовки Росії до подальшої ескалації. Наприкінці липня Зеленський заявляв, що не бачить у діях Путіна сигналів про намір зупинити війну. Президент України також говорив про ризик нових мобілізаційних заходів у РФ та подальше нарощування співпраці Москви з Північною Кореєю.

    11 серпня Зеленський знову заявив про можливе використання Кремлем вересневих виборів як політичного тла для нової хвилі мобілізації. Reuters при цьому зазначав, що російська влада заперечує плани оголошувати чергову мобілізацію.

    Війна дедалі тісніше переплітається з російською політикою

    Саме майбутні вибори до Держдуми додають ситуації ще одного виміру. Кремлю необхідно підтримувати картину внутрішньої єдності, а війна стала одним із центральних елементів державної пропаганди.

    На цьому тлі різкий перехід до компромісної риторики міг би суперечити багаторічній тезі російської влади про необхідність досягнення всіх заявлених цілей війни. Натомість Москва продовжує переконувати власне населення, що військова кампанія має тривати.

    Водночас на міжнародному рівні ситуація виглядає складніше. Україна демонструє готовність обговорювати механізми припинення бойових дій і передає Вашингтону конкретні пропозиції, а також намагається домовитися про локальну деескалацію, зокрема в Чорному морі.

    Москва ж одночасно говорить про можливість відновлення переговорів і відкидає окремі пропозиції щодо припинення вогню. Саме цю суперечність ISW розглядає як один із доказів того, що Кремль поки не демонструє готовності завершити війну на умовах, які не забезпечують реалізацію його максималістських вимог.

    Отже, нинішня дипломатична пауза може бути значно глибшою, ніж просто відсутність чергового раунду переговорів. Поки російське керівництво вважає продовження війни потенційно вигіднішим за компроміс і використовує воєнну мобілізацію суспільства у внутрішній політиці, швидкого прориву за столом переговорів очікувати складно. Саме тому найближчі тижні перед вересневими виборами в Росії можуть стати важливим індикатором того, чи змінюється стратегія Кремля — чи Москва, як вважають аналітики ISW, справді продовжить підвищувати ставки.

  • Росія відкинула перемир’я і пригрозила ще сильнішими ударами по Україні: що заявив Лавров

    Росія відкинула перемир’я і пригрозила ще сильнішими ударами по Україні: що заявив Лавров

    Росія не готова погоджуватися на припинення бойових дій по нинішній лінії фронту та фактично відкидає сценарій швидкого перемир’я з Україною. Про це 14 серпня заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, одночасно пригрозивши подальшим посиленням ударів по об’єктах, які Москва вважає пов’язаними з українською військовою інфраструктурою та допомогою західних партнерів.

    У своїй заяві Лавров назвав для Росії «неприйнятною» зупинку бойових дій по нинішній лінії зіткнення. Таким чином він фактично підтвердив, що Москва не розглядає просте припинення вогню як достатню основу для завершення війни.

    За словами російського міністра, Кремль готовий говорити лише про так зване «довгострокове, надійне та стійке врегулювання». Водночас конкретних умов, які Росія була б готова запропонувати Україні для такого врегулювання, Лавров у цій заяві не назвав.

    Натомість він повторив традиційну російську тезу про те, що припинення війни має відбутися лише після врахування вимог Москви.

    Лавров прямо пригрозив посиленням ударів

    Окрема частина виступу стосувалася військових дій.

    Лавров заявив, що Росія має намір і надалі посилювати удари по тому, що він назвав інфраструктурою, яка «підживлює військову машину України».

    Фактично йдеться про погрозу продовжувати або розширювати удари по логістиці, промислових підприємствах, транспортних вузлах, енергетичній інфраструктурі та інших об’єктах, які російське військове командування може оголошувати пов’язаними з обороною України.

    За останні тижні Росія вже суттєво посилила атаки на українські склади, логістичні центри, порти та енергетичні об’єкти. Під ударами опинялися не лише об’єкти оборонної промисловості, а й цивільні компанії, торговельні мережі, транспортна інфраструктура та житлові райони.

    Саме на цьому тлі слова Лаврова про подальше «посилення методів» звучать як пряма погроза новою ескалацією.

    Москва не хоче «замороження» фронту

    Найважливіша частина заяви Лаврова — відмова від принципу припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення.

    Такий варіант неодноразово обговорювався на міжнародному рівні як можливий перший крок до ширшого переговорного процесу.

    Логіка подібного сценарію полягає у тому, щоб спочатку припинити бойові дії та масовані удари, а вже після цього вести переговори щодо складніших політичних і територіальних питань.

    Російська сторона, судячи з нинішньої заяви, такий підхід відкидає.

    Лавров намагається пояснювати це історичними аналогіями та риторикою про Другу світову війну, однак фактично йдеться про небажання Кремля зафіксувати нинішню лінію фронту без досягнення додаткових політичних або військових цілей.

    Які вимоги Росія висувала раніше

    Москва протягом війни неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але лише на власних умовах.

    До них у різний час входили вимоги щодо статусу окупованих територій, обмежень для українських Збройних сил, нейтралітету України, відмови від вступу до НАТО та зміни зовнішньополітичного курсу.

    Київ неодноразово заявляв, що не погодиться на умови, які означатимуть фактичну капітуляцію або юридичне визнання російської окупації українських територій.

    Тому формула Лаврова про «довгострокове врегулювання» без уточнення конкретних умов не означає, що сторони наблизилися до компромісу.

    Навпаки, нинішня заява демонструє, що фундаментальні розбіжності залишаються.

    На тлі цього з’явилися повідомлення про пропозицію Києва

    Паралельно західні медіа повідомляють про можливу ініціативу України щодо обмеження ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі.

    За даними Sky News, команда Володимира Зеленського нібито передала Росії пропозицію про взаємну відмову від атак на цивільну морську інфраструктуру.

    Йдеться про можливість припинення ударів по цивільних портах, суднах та об’єктах, які не використовуються безпосередньо у військових цілях.

    Однак станом на 14 серпня Київ офіційно не підтверджував, що така пропозиція була направлена Кремлю саме у такому вигляді.

    Тому цю інформацію наразі варто подавати виключно як повідомлення медіа.

    США також тиснуть на Київ щодо ударів у Чорному морі

    Окремим фактором є позиція Вашингтона.

    Останніми днями західні ЗМІ повідомляли, що американська адміністрація намагається переконати Україну обмежити удари по танкерах та іншій інфраструктурі у Чорному морі.

    За повідомленнями медіа, віцепрезидент США Джей Ді Венс особисто звертався до Володимира Зеленського з проханням припинити атаки на танкери, які можуть бути пов’язані з російським експортом.

    Вашингтон побоюється, що удари по судноплавству можуть призвести до ширшої ескалації та створити ризики для міжнародної торгівлі.

    Київ водночас наголошує, що Росія використовує морську інфраструктуру для фінансування війни та обходу санкцій.

    Війна в Чорному морі стає окремим переговорним блоком

    Протягом 2026 року морський напрямок став одним із найбільш чутливих у війні.

    Українські сили регулярно атакують російські порти, нафтотермінали та об’єкти енергетичної інфраструктури на узбережжі.

    14 серпня українська компанія Fire Point підтвердила участь у новій атаці на порт Усть-Луга — один із найбільших нафтових портів Росії на Балтійському морі.

    Попередньо російська влада повідомляла про пожежу в районі порту після масованої атаки безпілотників.

    Тобто заява Лаврова про посилення ударів пролунала фактично в момент, коли обидві сторони нарощують кампанію далекобійних атак.

    Що означає позиція Лаврова для переговорів

    Нинішня риторика російського МЗС суттєво знижує очікування швидкого припинення бойових дій.

    Якщо Москва принципово відкидає навіть тимчасову зупинку по нинішній лінії фронту, то будь-які переговори про перемир’я мають одразу переходити до складніших територіальних і політичних питань.

    Саме це робить швидкий компроміс значно менш імовірним.

    Крім того, погроза посиленням ударів показує, що Кремль продовжує використовувати військовий тиск як головний інструмент переговорів.

    Російська логіка залишається незмінною: спочатку створити для України максимально важку ситуацію на фронті та в тилу, а вже після цього вимагати поступок.

    Україна наполягає на іншому підході

    Київ неодноразово заявляв, що переговори можуть мати сенс лише за умови реального припинення російських атак.

    Українська сторона також відкидає можливість юридично визнавати захоплені Росією території частиною РФ.

    Позиція Києва полягає в тому, що будь-які мирні домовленості повинні містити реальні механізми безпеки і не давати Росії можливості використати паузу для підготовки нового наступу.

    Саме тому питання гарантій безпеки залишається одним із ключових.

    Кремль поки обирає продовження війни

    Фактично заява Лаврова 14 серпня містить два ключові сигнали.

    Перший — Росія не погоджується на просте припинення бойових дій по нинішній лінії фронту.

    Другий — Москва готова продовжувати і навіть посилювати удари по Україні.

    Тому говорити про наближення повноцінного перемир’я наразі передчасно.

    Навіть якщо окремі переговорні канали між Києвом, Москвою та Вашингтоном продовжують працювати, публічна позиція Кремля свідчить про відсутність готовності зупинити війну без виконання власних політичних вимог.

    У найближчі тижні ключовим питанням стане те, чи зможуть США та інші партнери переконати Москву хоча б у частковому припиненні ударів — наприклад, по цивільній інфраструктурі або у Чорному морі.

    Поки ж російська сторона подає протилежний сигнал: Кремль не хоче «заморожувати» фронт і прямо погрожує новою ескалацією.

  • Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна передала Росії через посередника пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Москва наразі не надала відповіді на ініціативу Києва.

    Про це повідомляє Sky News.

    За даними видання, українська сторона запропонувала Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Йдеться, зокрема, про інфраструктуру та цивільні перевезення, пов’язані з морським сполученням.

    Ініціатива Києва з’явилася на тлі взаємних звинувачень України та Росії в атаках на об’єкти, пов’язані із зерновими перевезеннями та портовою інфраструктурою в Чорноморському регіоні.

    Сторони раніше неодноразово наголошували на важливості безпеки судноплавства в Чорному морі. Будь-які масштабні атаки на морську інфраструктуру або цивільні перевезення можуть створювати додаткові ризики для експорту продовольства та впливати на міжнародні продовольчі ринки.

    Наразі Росія не повідомила про свою позицію щодо пропозиції Києва. Відповідно, невідомо, чи готова Москва погодитися на взаємне припинення атак по цивільних цілях у Чорному морі.

    Пропозиція України пролунала на тлі повідомлень про тиск з боку Сполучених Штатів щодо характеру українських ударів по російських об’єктах у Чорноморському регіоні.

    Раніше військовий аналітик Роберт Кларк заявляв, що Вашингтон намагається переконати Київ скоротити атаки по російських портах. Це питання набуло особливого значення через ризики для судноплавства та міжнародної торгівлі.

    Також повідомлялося, що віцепрезидент США Джей Ді Венс звертався до президента України Володимира Зеленського із проханням припинити удари безпілотниками по танкерах, які не належать Росії, у Чорному морі.

    Водночас українська позиція полягає в необхідності забезпечити безпеку цивільного судноплавства та критичної інфраструктури в регіоні. Саме тому Київ запропонував поширити принцип взаємної відмови від ударів на цивільні цілі.

    Поки що ключовим питанням залишається реакція Москви. Якщо Росія погодиться на таку домовленість, вона може стати окремим кроком для зниження ризиків для цивільного судноплавства в Чорному морі. Якщо ж Москва відхилить пропозицію або не надасть відповіді, подальші домовленості щодо безпеки морських перевезень залишатимуться невизначеними.

    На цьому тлі ситуація в Чорному морі залишається важливою складовою війни Росії проти України, оскільки регіон має стратегічне значення для українського експорту, роботи портів та міжнародного судноплавства.

  • Росія заявила, що не отримувала пропозицій Зеленського щодо завершення війни від США

    Росія заявила, що не отримувала пропозицій Зеленського щодо завершення війни від США

    Росія не отримувала від Сполучених Штатів пропозицій президента України Володимира Зеленського щодо можливих кроків для завершення війни. У Москві також заявили про готовність прийняти американських представників для переговорів, якщо стане зрозуміліше, з якими саме пропозиціями вони планують приїхати.

    Про це заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, повідомляє російське державне агентство РИА Новости.

    За словами Рябкова, Вашингтон наразі не передавав Москві пропозиції, які українська сторона представила Сполученим Штатам щодо подальших дій для завершення війни.

    Російський чиновник також заявив, що Москва готова оперативно організувати візит до Росії спецпосланців президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Водночас, за словами Рябкова, російська сторона хоче спочатку зрозуміти, якими є реальні плани американських представників.

    Таким чином, у Москві фактично заявляють про готовність продовжувати контакти зі США, однак водночас стверджують, що не отримували через Вашингтон українських пропозицій щодо завершення війни.

    Напередодні, 11 серпня, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ передав Сполученим Штатам власні пропозиції щодо подальших кроків, які мають посилити тиск на Росію та наблизити завершення війни.

    За словами Зеленського, Україна очікує від Вашингтона подальшої підтримки у зміцненні обороноздатності країни. Насамперед йдеться про посилення протиповітряної оборони, яка має захищати українські міста та критичну інфраструктуру від російських ракетних і дронових атак.

    Водночас Київ розраховує на використання Сполученими Штатами свого впливу на Росію. Українська сторона прагне, щоб Вашингтон посилив тиск на Москву та домігся зміни її підходу до війни, зокрема не допустив її подальшого затягування.

    На цьому тлі у США тривають дискусії щодо посилення санкційного тиску на Росію. Сенат Сполучених Штатів раніше підтримав законопроєкт щодо запровадження нових санкцій проти РФ. Документ має пройти подальший розгляд у Палаті представників.

    Паралельно Європейський Союз продовжує розширювати санкції проти російських громадян, причетних до війни проти України. Після посилення російських атак ЄС додав до санкційного списку ще п’ятьох осіб, пов’язаних із діями РФ проти українського населення та критичної інфраструктури.

    Заява Рябкова пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів навколо можливого завершення війни. При цьому російська сторона наразі заперечує отримання від США українських пропозицій, тоді як Київ публічно підтверджує факт їхньої передачі Вашингтону.

    Які саме пропозиції Україна передала Сполученим Штатам і чи будуть вони офіційно представлені російській стороні, наразі не уточнюється.

  • Зеленський назвав умову для відновлення переговорів з Росією: чого Київ чекає від Трампа

    Зеленський назвав умову для відновлення переговорів з Росією: чого Київ чекає від Трампа

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що активніша участь Сполучених Штатів у мирному процесі може допомогти відновити повноцінні переговори з Росією щодо завершення війни. За його словами, Київ уже передав Вашингтону нові пропозиції та очікує на більш активну роль американської сторони.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю CNN. Український президент зазначив, що можливості для відновлення переговорного процесу залишаються, однак для цього необхідна значно більша залученість США.

    За словами глави держави, Україна вже надала американській стороні нові пропозиції, які стосуються подальшого мирного процесу. Водночас Зеленський не став розкривати всі деталі переданих Вашингтону напрацювань, але наголосив, що Київ зацікавлений у продовженні дипломатичних зусиль.

    Президент переконаний, що саме Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у тому, щоб змусити Росію серйозніше поставитися до можливості припинення війни. На його думку, нинішнього тиску на російського диктатора Володимира Путіна недостатньо, а посилення впливу з боку Білого дому могло б змінити ситуацію.

    «Нам потрібна більша участь американської сторони в мирному плані. Я вдячний команді президента Трампа за те, що вони хочуть продовжувати. Путін не хоче зараз зупиняти цю війну, і зараз на нього недостатньо тиску», — заявив Зеленський.

    Український лідер фактично пов’язав перспективи відновлення переговорів із готовністю США активніше впливати на Росію. За його словами, сам факт проведення переговорів не гарантує завершення війни, якщо Москва не матиме достатньої мотивації для реальних домовленостей.

    Зеленський також вкотре відкинув можливість виведення українських військ із Донбасу як умову завершення війни. Він наголосив, що питання територіальних поступок не може розглядатися окремо від гарантій безпеки для України.

    За словами президента, головна проблема полягає в тому, що навіть після потенційного припинення бойових дій Росія може використати тривалу паузу для відновлення своїх військових можливостей і згодом знову розпочати агресію.

    «Головне питання полягає в тому, чому він не прийде знову з одним чи двома додатковими мільйонами солдатів після великої паузи. Чи не прийде він знову, щоб окупувати нас?» — зазначив Зеленський.

    Саме тому, за його словами, гарантії безпеки залишаються одним із центральних питань для Києва. Українська сторона прагне отримати такі механізми, які дозволять запобігти повторному масштабному вторгненню Росії після можливого припинення бойових дій.

    Зеленський раніше вже підтверджував, що Україна передала США нові пропозиції щодо можливого завершення війни. Київ продовжує координувати дипломатичні кроки з американською стороною та очікує подальших контактів із представниками адміністрації Дональда Трампа.

    Водночас у Москві заявляли про готовність до відновлення мирних переговорів, однак російська сторона висуває власні умови. Це свідчить про те, що позиції Києва та Кремля щодо параметрів майбутнього врегулювання залишаються суттєво відмінними.

    Українська сторона при цьому очікує на активізацію контактів зі США. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що Київ уже чекає на перший візит представників команди Трампа до України.

    Таким чином, Київ продовжує робити ставку на дипломатичний трек, але наголошує, що переговори мають супроводжуватися достатнім тиском на Росію та реальними гарантіями безпеки для України. Зеленський вважає, що без активнішої участі Вашингтона домогтися стійкого завершення війни буде значно складніше.

  • Зеленський заявив про спільний план із партнерами, який змусить Путіна завершити війну

    Зеленський заявив про спільний план із партнерами, який змусить Путіна завершити війну

    Російський диктатор Володимир Путін не демонструє готовності добровільно припинити війну проти України, однак Київ разом із міжнародними партнерами має план, який передбачає посилення тиску на Кремль.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час Українського молодіжного форуму, передає Укрінформ.

    За словами Зеленського, Україна та її союзники вже визначили подальші кроки та розуміють, як необхідно діяти, щоб змусити російське керівництво змінити свою позицію.

    “Ми розуміємо, що маємо робити. Це спільний план із нашими партнерами про те, як чинити на нього тиск”, — заявив президент.

    Водночас ключовою умовою для проведення переговорів із Росією Зеленський назвав здатність України утримувати фронт. На його думку, сильна позиція Сил оборони безпосередньо впливає на можливості української дипломатії.

    Президент пояснив, що військова стійкість дає змогу вести переговори з Росією на більш вигідних для України умовах. Якщо ж ситуація на полі бою буде недостатньо сильною, переговорний процес може перетворитися на необхідність погоджуватися на надмірні компроміси.

    “Це дає президенту можливість вести сильний діалог із ворогом”, — наголосив Зеленський.

    Зеленський зазначив, що головним завданням України наразі є протидія стратегії, яку реалізує Путін. За його словами, російське керівництво продовжує робити ставку на затяжну війну, збільшення кількості військових та мобілізаційні заходи.

    У зв’язку з цим глава держави закликав міжнародних партнерів і надалі нарощувати військову підтримку України. Особливе значення, за його словами, має посилення протиповітряної оборони, яка дозволяє захищати міста та критичну інфраструктуру від російських атак.

    Окремим завданням Сил оборони президент назвав завдання ударів у відповідь по військових цілях Росії.

    “Нам потрібно повернути війну на територію Росії. Після цього російське суспільство відчує на собі наслідки цієї війни і чинитиме тиск на владу”, — заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що Україна продовжує працювати із союзниками над спільною стратегією завершення війни. Йдеться не лише про військові заходи, а й про дипломатичний та економічний тиск на Росію.

    Раніше повідомлялося, що Україна передала США свої пропозиції щодо подальших кроків, які мають посилити тиск на Москву та створити умови для завершення війни.

    Також Зеленський заявляв про активніше використання Росією північнокорейської балістики під час атак на Україну. За його словами, Москва продовжує отримувати військову підтримку від КНДР.

    Крім того, президент повідомляв про зростання в Росії кількості людей, які виступають за припинення війни. За його словами, відповідні тенденції фіксують внутрішні соціологічні дослідження.