Mmakaje

Позначка: мирні переговори

  • Нетаньяху відкинув план Трампа щодо Гази: Ізраїль висунув ключову умову для миру

    Ізраїль не погоджується на запропонований Сполученими Штатами 15-пунктний план мирного врегулювання ситуації в Секторі Газа. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що ключовою умовою для припинення бойових дій та виведення ізраїльських військ залишається повне роззброєння угруповання ХАМАС.

    Про це повідомляє BBC.

    Під час засідання ізраїльського кабінету міністрів Нетаньяху наголосив, що його уряд не приймає запропонований Вашингтоном документ у нинішньому вигляді. За його словами, Ізраїль не готовий погоджуватися на домовленості, які можуть залишити ХАМАС зі збройним потенціалом або можливістю відновити військову діяльність.

    Прем’єр-міністр підкреслив, що виведення ізраїльських військ із Сектора Газа можливе лише після того, як буде забезпечено реальне припинення існування збройних формувань ХАМАС, а не лише формальне оголошення про їхній розпуск чи припинення діяльності.

    “Армія продовжуватиме зупиняти будь-які загрози на адресу наших військових та громадян”, — заявив Нетаньяху.

    За його словами, Ізраїль продовжує консультації з американською адміністрацією щодо подальших кроків. Таким чином, попри дипломатичні зусилля Вашингтона, між сторонами залишається принципова розбіжність щодо послідовності виконання умов мирної угоди.

    Для ізраїльської сторони питання роззброєння ХАМАС є центральним елементом будь-якого майбутнього врегулювання. Єрусалим побоюється, що припинення бойових дій без ліквідації військового потенціалу угруповання може створити умови для нового конфлікту та відновлення атак на Ізраїль.

    Водночас позиція ХАМАС фактично є протилежною. Представники угруповання заявляють, що готові розглядати питання здачі важкого озброєння лише після повного припинення ізраїльських військових операцій та виведення військ Ізраїлю із Сектора Газа.

    Таким чином, обидві сторони пов’язують виконання ключової умови мирного плану з попереднім виконанням вимог іншої сторони. Ізраїль наполягає на роззброєнні ХАМАС перед остаточним виведенням військ, тоді як угруповання вимагає спочатку припинити військову операцію та вивести ізраїльські сили.

    Представники ХАМАС водночас заявляють, що не відмовляються від досягнутих раніше домовленостей і залишаються прихильними до мирного процесу. Проте конкретні умови щодо зброї, контролю над Сектором Газа та присутності ізраїльських військових залишаються предметом гострих суперечок.

    Мирна ініціатива стала предметом міжнародних переговорів після заяв про можливість досягнення домовленостей щодо майбутнього Сектора Газа. Одним із ключових питань стало створення умов, за яких територія могла б перейти до етапу відновлення без загрози відновлення масштабних бойових дій.

    Американська адміністрація розглядає роззброєння ХАМАС як одну з основних передумов для довгострокової стабілізації регіону. Раніше у США повідомляли, що Рада миру, пов’язана з ініціативами президента Дональда Трампа, підготувала 15-пунктний план роззброєння ХАМАС. Передбачалося, що цей документ має стати частиною ширшого механізму завершення війни та подальшої реконструкції Сектора Газа.

    Раніше Трамп також заявляв про досягнення домовленості щодо повного роззброєння ХАМАС та інших збройних угруповань у Газі. За запропонованою схемою, після здачі зброї мав розпочатися наступний етап, який передбачає виведення ізраїльських військ із території.

    Однак заява Нетаньяху демонструє, що до остаточної реалізації цього сценарію ще далеко. Ізраїльський уряд фактично відмовляється погоджуватися на план без гарантій того, що ХАМАС більше не зможе становити військову загрозу.

    Ситуацію ускладнює і питання майбутнього управління Газою. Навіть у разі припинення бойових дій сторонам необхідно буде домовитися про те, хто контролюватиме територію, яким буде статус ХАМАС, хто відповідатиме за безпеку та яким чином відбуватиметься відновлення зруйнованої інфраструктури.

    Тому запропонований США план поки що не усуває головної суперечності між Ізраїлем та ХАМАС. Єрусалим вимагає гарантій безпеки та повного роззброєння угруповання, тоді як ХАМАС пов’язує власну готовність відмовитися від важкого озброєння з припиненням ізраїльської військової операції та виведенням військ.

    Подальші переговори значною мірою залежатимуть від того, чи зможе Вашингтон знайти компроміс між цими позиціями. Для адміністрації Трампа досягнення домовленості щодо Гази стало б важливим зовнішньополітичним результатом, однак остання позиція ізраїльського уряду свідчить, що остаточне врегулювання залишається складним.

  • Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не зможе отримати перемогу у війні проти України, а Київ не погодиться самостійно залишити території Донбасу. За його словами, російському диктатору Володимиру Путіну необхідно продемонструвати російському суспільству певний результат війни, однак Україна не має наміру віддавати свої території лише для того, щоб Москва могла оголосити це своєю перемогою.

    Про це глава держави заявив в інтерв’ю, оприлюдненому у його Telegram-каналі.

    Зеленський зазначив, що питання Донбасу залишається одним із ключових у можливих домовленостях про завершення війни. За його словами, Путіну потрібно буде «продати» росіянам результат війни, а для цього Кремль прагне отримати контроль над усім Донбасом. Водночас президент наголосив, що Україна не збирається добровільно залишати свої позиції та передавати Росії території.

    «Йому потрібно продавати перемогу. Перемоги в нього в Україні не буде. Йому потрібно захопити Донбас. Ми відходити самі по собі не збираємося», — заявив Зеленський.

    Глава держави пояснив, що навіть потенційне рішення про відхід українських військ із певних територій не гарантувало б припинення російської агресії. На його думку, Москва могла б використати отримані території як проміжний етап для подальшого наступу.

    «Ніхто не буде залишати свою державу, своїх людей і просто виходити. Тому що ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі», — наголосив президент, говорячи про Путіна.

    Таким чином, Зеленський фактично дав зрозуміти, що Україна не розглядає односторонній вихід із Донбасу як прийнятний варіант завершення війни. Водночас президент не відкинув необхідність пошуку дипломатичного шляху для припинення бойових дій.

    За його словами, припинення вогню наразі необхідне обом сторонам, оскільки ніхто не може наперед знати, яким саме буде остаточний формат завершення війни. Водночас будь-які домовленості, на думку української сторони, мають забезпечувати реальну безпеку України та не створювати умов для нового російського наступу.

    Окремо Зеленський розповів про майбутні гарантії безпеки для України. Він зазначив, що після завершення війни Київ розраховує отримати потужні гарантії від Сполучених Штатів на випадок повторної агресії Росії. Саме питання гарантій безпеки залишається одним із ключових під час обговорення можливого мирного врегулювання.

    Президент також наголосив на необхідності продовження дипломатичної роботи з міжнародними партнерами. За його словами, Україна готова працювати над припиненням війни, однак не погодиться на домовленості, які створять ризик повторного нападу Росії.

    На цьому тлі залишається актуальним питання відновлення переговорного процесу за участю України, США та Росії. Попередні тристоронні переговори, які відбувалися у лютому цього року, не принесли очікуваного результату. Одним із найбільш складних питань залишається майбутній статус окупованих територій, зокрема Донбасу.

    Водночас останні сигнали від американської сторони можуть свідчити про спроби знову запустити дипломатичний процес. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що українська сторона очікує на приїзд до Києва представників президента США Дональда Трампа для обговорення подальших кроків щодо мирних переговорів.

    Окрім цього, у ЗМІ з’являлася інформація про можливі неформальні контакти європейських і російських політиків у Відні. За даними публікацій, у таких зустрічах могли брати участь колишні представники влади Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії. Офіційного статусу переговорів ці контакти не мають, однак вони свідчать про активізацію дискусій щодо можливих шляхів завершення війни.

    Для Києва одним із головних викликів залишається необхідність поєднати прагнення до припинення бойових дій із гарантіями того, що Росія не використає паузу для підготовки нового наступу. Саме тому питання територій, гарантій безпеки та механізмів контролю за виконанням майбутніх домовленостей можуть стати визначальними під час будь-яких наступних переговорів.

    Заява Зеленського про Донбас демонструє, що Україна не готова погоджуватися на односторонні територіальні поступки як ціну за припинення війни. Водночас Київ продовжує заявляти про готовність до дипломатії та пошуку формату, який дозволить зупинити бойові дії й забезпечити довгострокову безпеку країни.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.

  • Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    У Вашингтоні та Києві продовжують обговорювати можливість першого візиту спецпосланців Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до української столиці. Однак на початок серпня конкретні параметри цієї поїздки — дата, програма і порядок денний — так і не склалися.

    Інформація, якою володіє редакція, вказує, що візит на День Незалежності України 24 серпня поки залишається теоретичним. Немає офіційного підтвердження, немає узгодженого плану пересувань і навіть попереднього списку тем, які сторони мають намір обговорювати. Поки йдеться лише про принципову готовність, що виникла після закритої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому домі 28 липня.

    Ця готовність сама по собі стала помітним зрушенням. З моменту повернення Трампа до Білого дому Віткофф неодноразово їздив до Москви і проводив прямі переговори з Путіним. Кушнер долучався до частини цих контактів. До Києва ж обидва спецпосланці так і не приїхали, попри багатомісячні запрошення української сторони та публічні заяви Зеленського про бажаність такого візиту. У Києві це сприймали як дисбаланс, а іноді й як сигнал про пріоритети Вашингтона.

    Після липневої зустрічі в Овальному кабінеті тон змінився. Зеленський казав, що візит може відбутися «найближчими двома тижнями» і що він хоче не лише обговорити ідеї відновлення тристоронніх переговорів, а й показати спецпосланцям ситуацію «на землі». Український посол у США Ольга Стефанішина тоді ж уточнювала: намір є, але дата ще не зафіксована. Білий дім на запити про коментарі не відповідав.

    Паралельно у відкритих джерелах з’являлися повідомлення, які прив’язували можливий приїзд до другої половини серпня і до заходів з нагоди 35-ї річниці незалежності. Ці повідомлення спиралися на джерела, обізнані з попередніми планами. Однак уже за кілька днів стало зрозуміло, що між «очікується» і «узгоджено» зберігається суттєвий розрив. Немає ні маршруту, ні складу супроводжуючих, ні розуміння, чи буде візит поєднаний із поїздкою до Москви, як раніше припускали деякі учасники обговорень.

    Затримка має структурні причини. Віткофф і Кушнер ведуть переговори у форматі, який свідомо уникає традиційного дипломатичного апарату. Вони працюють без великих команд, без звичних протокольних заготовок і без обов’язкової присутності представників Держдепартаменту. Такий підхід дає гнучкість, але робить будь-яку поїздку залежною від наявності «нового порядку денного». Ще навесні в американській адміністрації прямо говорили, що спецпосланці готові їхати до Києва чи Москви лише якщо є конкретний предмет для розмови, а не «заради фотосесії».

    Українська сторона, навпаки, наполягає саме на необхідності особистої присутності. У Києві вважають, що роки переговорів «на відстані» і через треті столиці створили перекіс у сприйнятті. Спецпосланці добре знайомі з російськими аргументами і з позиціями, які транслює Кремль. Українську реальність — руйнування, роботу тилу, стійкість міст під ударами — вони бачили переважно через звіти та медіа. Візит, навіть якщо він виявиться коротким, мав би частково виправити цей перекіс.

    Поки ж відсутність узгодженого порядку денного робить поїздку вразливою. Переговори щодо України в останні місяці неодноразово відходили на другий план через близькосхідний трек. Віткофф і Кушнер паралельно займалися іранським напрямком, і це об’єктивно звужувало вікно для української дипломатії. Навіть після липневого контакту на вищому рівні процес не набув жорсткого календарного каркаса.

    Зараз, за два з невеликим тижні до Дня Незалежності, ситуація виглядає саме так: можливість зберігається, але вона не підкріплена ні планом, ні порядком денним. А отже, залишається теоретичною.

  • У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У столиці Австрії відбулися неофіційні переговори щодо можливого завершення війни між Росією та Україною. У зустрічі взяли участь колишні високопосадовці Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії, які обговорювали потенційні сценарії мирного врегулювання.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією агентства, переговори відбулися у Відні в липні, однак точну дату зустрічі співрозмовники журналістів не розкривають. Основною темою дискусії стали можливі умови для майбутніх мирних переговорів, які могли б сприяти завершенню російсько-української війни.

    До складу учасників увійшли колишній радник Великої Британії з питань національної безпеки Тім Барроу, колишній державний секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Маркус Едерер, французький дипломат П’єр Вімон, а також колишній високопосадовець Кремля, ім’я якого не розголошується.

    Після появи інформації про зустріч офіційні коментарі були стриманими. Тім Барроу та Міністерство закордонних справ Франції не відповіли на запити журналістів. Водночас у МЗС Німеччини заявили, що їм нічого не відомо про такі переговори, наголосивши, що вони не проводилися від імені відомства чи за його координації.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також утримався від коментарів щодо повідомлень про неофіційну зустріч.

    У Bloomberg зазначають, що подібні контакти між колишніми чиновниками та представниками аналітичних центрів є поширеною практикою так званої “неофіційної дипломатії”. Такі дискусії не мають офіційного мандату й не представляють позицію урядів, однак дозволяють обмінюватися ідеями, які згодом можуть бути передані офіційним дипломатичним каналам.

    За даними агентства, головною метою таких зустрічей є пошук можливих підходів до врегулювання складних міжнародних конфліктів без формальних політичних зобов’язань.

    Нагадаємо, раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив про ще одну неофіційну зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, яка відбулася в Баку. За його словами, учасники також обговорювали можливі шляхи припинення війни Росії проти України.

  • Зеленський після наради з Умеровим: Україна готова до будь-яких форматів переговорів про мир

    Зеленський після наради з Умеровим: Україна готова до будь-яких форматів переговорів про мир

    Україна продовжує активну дипломатичну роботу з міжнародними партнерами та заявляє про готовність до будь-яких форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий і стійкий мир. Для координації подальших кроків президент Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену переговорному процесу та взаємодії з ключовими союзниками.

    Про це повідомляє президент України Володимир Зеленський, а також глава Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умеров.

    За словами Умерова, під час наради президент заслухав доповіді щодо поточного стану переговорного процесу та міжнародної координації. У зустрічі також взяли участь керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

    Як зазначив глава СЗРУ, кожен із учасників доповів про роботу за своїм напрямом – від контактів із міжнародними партнерами до переговорних ініціатив і подальших кроків, які мають зміцнити позиції України на міжнародній арені.

    Умеров наголосив, що Україна підтримує щоденну координацію зі Сполученими Штатами. Паралельно триває активна дипломатична робота з державами Європейського Союзу, а також країнами Близького Сходу та Перської затоки. За його словами, метою таких контактів є посилення міжнародної підтримки України, координація безпекових рішень і пошук нових можливостей для просування мирного процесу.

    Водночас частина дипломатичної діяльності, за словами Умерова, не може бути оприлюднена через її конфіденційний характер.

    “Ми готові до всіх форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий та стійкий світ”, – наголосив він.

    Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні підтвердив, що тема переговорів стала одним із головних питань спеціальної наради. За його словами, українська сторона щоденно перебуває на зв’язку з представниками президента США Дональда Трампа та очікує активізації дипломатичних контактів уже найближчим часом.

    “Ми будемо готові до всіх форматів зустрічей, розраховуємо, що зараз у серпні Віткофф та Кушнер будуть активними”, – заявив глава держави.

    Президент також повідомив, що Київ продовжує взаємодію не лише зі Сполученими Штатами, а й з іншими міжнародними партнерами, зокрема країнами Перської затоки. При цьому він зауважив, що частина переговорної роботи залишається непублічною через її чутливий характер.

    За словами Зеленського, Україна розраховує, що дипломатичні контакти принесуть конкретні результати, які допоможуть зміцнити міжнародну підтримку держави та наблизити досягнення справедливого миру.

    Окрім переговорного процесу щодо завершення війни, Україна продовжує активну співпрацю з міжнародними партнерами й у сфері європейської інтеграції. Одним із ключових напрямків залишається підготовка до майбутнього опалювального сезону та забезпечення стійкості держави в зимовий період. Водночас Київ працює над виконанням необхідних умов для подальшого просування переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

  • США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    Сполучені Штати найближчими тижнями можуть здійснити нову спробу відновити переговорний процес між Україною та Росією щодо завершення війни. Вашингтон готовий використати будь-яку можливість для просування дипломатичного врегулювання, якщо для цього з’являться відповідні передумови.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News.

    За його словами, президент США Дональд Трамп від початку своєї каденції наголошував, що Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у припиненні російсько-української війни. Саме тому американська адміністрація приділяла цьому питанню значну увагу протягом першого року роботи, однак досягти прориву поки не вдалося.

    “Сполучені Штати можуть відіграти роль у припиненні цієї війни. Ми й надалі будемо досліджувати такі можливості”, – заявив Рубіо.

    Держсекретар зазначив, що, на його думку, саме Дональд Трамп є єдиним світовим лідером, який здатен посадити представників України та Росії за стіл переговорів і сприяти пошуку шляхів завершення війни.

    Водночас Рубіо наголосив, що за останні місяці ситуація на полі бою змінилася. За його словами, Україна значно розширила свої можливості щодо завдання далекобійних ударів по території Росії, через що наслідки війни дедалі більше відчувають і російські регіони.

    Саме ця нова військово-політична динаміка, за словами держсекретаря, може створити додаткові передумови для повернення сторін до дипломатичного діалогу.

    “Ми хочемо з’ясувати, чи відкрила ця нова динаміка шлях до певного переговорного врегулювання”, – пояснив він.

    Марко Рубіо повідомив, що вже найближчими тижнями США можуть активізувати дипломатичні контакти та зробити нові кроки, спрямовані на відновлення переговорного процесу між Києвом і Москвою.

    Разом із тим він визнав, що досягнення компромісу залишається надзвичайно складним завданням. За словами держсекретаря, як Україна, так і Росія мають власні принципові позиції та так звані “червоні лінії”, які суттєво ускладнюють пошук взаємоприйнятного рішення.

    “Ми розуміємо, що обидві сторони мають досить жорсткі червоні лінії. Поки нам не вдасться хоч трохи зблизити ці позиції, досягти домовленостей не вийде”, – зазначив Рубіо.

    Він також повідомив, що Дональд Трамп доручив своїй команді використовувати будь-яку нагоду для просування дипломатичних ініціатив.

    За словами держсекретаря, президент США переконаний, що будь-яку реальну можливість для започаткування або пожвавлення мирного процесу необхідно використовувати.

    “Президент сказав своїй команді: якщо ви побачите можливість стати силою, яка надасть мирним переговорам нового імпульсу, зробіть це. Він завжди віддає перевагу дипломатії, а не війні, і миру, а не бойовим діям”, – підсумував Рубіо.

    Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів із Росією, однак наголошує: вони повинні бути спрямовані на досягнення реального припинення вогню та справедливого миру. Водночас українська влада неодноразово підкреслювала, що не погодиться на умови, які суперечать суверенітету та територіальній цілісності держави.

    Росія, зі свого боку, представила власні умови припинення війни у меморандумі, який був переданий українській делегації 2 червня під час переговорів у Стамбулі. У Києві цей документ назвали ультиматумом, зазначивши, що запропоновані вимоги є неприйнятними.

    Крім того, результати соціологічних опитувань свідчать, що переважна більшість українців виступає проти виконання вимог Кремля як умови завершення війни, підтримуючи курс на захист державного суверенітету та національних інтересів.

  • «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    Сполучені Штати найближчими тижнями планують активізувати дипломатичні зусилля, щоб з’ясувати, чи існує реальна можливість повернути Україну та Росію до змістовних переговорів про завершення війни. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, водночас визнавши, що позиції Києва та Москви залишаються суттєво віддаленими одна від одної.

    В ефірі Fox News Рубіо повідомив, що Вашингтон готує нові кроки, які мають показати, чи є політичний простір для відновлення переговорного процесу.

    «Протягом найближчих кількох тижнів ви станете свідками певних зусиль, спрямованих на те, щоб з’ясувати, чи вдасться нам відновити переговори між Росією та Україною й покласти край цій війні», — заявив американський держсекретар.

    При цьому Рубіо не став створювати враження, що домовленість уже близька. За його словами, головною проблемою залишаються принципові розбіжності між сторонами, які стосуються ключових умов можливого завершення бойових дій.

    Американський дипломат назвав ці позиції «червоними лініями» та наголосив, що без їхнього хоча б часткового зближення перейти до реального компромісу буде надзвичайно складно.

    За словами Рубіо, у Вашингтоні розуміють, що обидві сторони мають чіткі вимоги, від яких поки що не готові відмовлятися. Саме тому майбутні дипломатичні контакти мають насамперед показати, чи готові Київ і Москва рухатися від максималістських позицій у напрямку практичного переговорного процесу.

    Заява держсекретаря пролунала на тлі затяжної паузи у спробах досягти політичного прориву. Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але наполягає на повному та безумовному припиненні вогню як базовій передумові для змістовної дипломатії.

    Київ також виступає за припинення ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, повернення полонених, цивільних та викрадених Росією українських дітей, а також за перехід переговорів на рівень лідерів держав.

    Подібну позицію українська сторона озвучувала і під час попередніх раундів переговорів у Стамбулі. Тоді Київ наголошував, що готовий до припинення вогню фактично негайно, якщо відповідне політичне рішення ухвалить Москва. Українська делегація також пропонувала організувати зустріч Володимира Зеленського і Володимира Путіна за участю міжнародних партнерів.

    Водночас попередні переговори не дали масштабного політичного результату. Найвідчутнішим практичним досягненням стали домовленості щодо обмінів військовополоненими та гуманітарних питань.

    У попередніх раундах сторони погоджували великі обміни, обговорювали повернення тяжкопоранених та тіл загиблих військових, але в питанні повного припинення вогню прориву не сталося.

    Українська сторона звинувачувала Москву в тому, що замість реалістичних пропозицій російська делегація продовжує висувати вимоги, які фактично мають ультимативний характер.

    Серед головних розбіжностей залишаються територіальні питання, майбутні гарантії безпеки для України, чисельність і статус Збройних сил, санкції проти Росії та політичні умови припинення війни.

    Попередні раунди переговорів у Стамбулі показали, що навіть питання припинення вогню сторони трактують по-різному. Україна наполягає на повному та безумовному припиненні бойових дій на суші, в повітрі й на морі, тоді як російська сторона раніше пропонувала короткі локальні паузи або висувала додаткові політичні умови.

    Туреччина водночас продовжує наполягати на збереженні стамбульського формату. У липні глава турецького МЗС Хакан Фідан заявляв, що продовження таких контактів було б корисним навіть за відсутності негайного прориву. За його словами, Анкара працює над новими підходами, які могли б допомогти вивести переговорний процес із глухого кута.

    США також намагаються зберігати роль ключового посередника. Рубіо раніше наголошував, що Вашингтон не відмовляється від спроб сприяти завершенню війни, навіть попри складність переговорного процесу та значну дистанцію між позиціями Москви та Києва.

    Нова заява американського держсекретаря важлива ще й тому, що він фактично назвав часовий горизонт, протягом якого Вашингтон хоче перевірити життєздатність нового дипломатичного раунду. Йдеться не про оголошення конкретної дати переговорів, а про кілька тижнів активних консультацій та спроб з’ясувати готовність сторін до компромісу.

    При цьому жодних подробиць щодо формату майбутніх контактів Рубіо не розкрив. Наразі невідомо, чи йдеться про новий раунд прямих переговорів України та Росії, окремі консультації США з Києвом і Москвою або підготовку ширшої міжнародної зустрічі.

    Не оголошено також місце можливих переговорів. Стамбул залишається одним із очевидних варіантів через попередню роль Туреччини як посередника, однак офіційного рішення з цього приводу немає.

    Для України головним залишається питання реального припинення вогню, а не самого факту переговорів. Київ неодноразово підкреслював, що дипломатія має призводити до практичного зменшення бойових дій, а не використовуватися Росією для затягування часу або перегрупування військ.

    Саме тому найближчі кілька тижнів можуть показати, чи зможе адміністрація США знайти формулу, яка хоча б частково зблизить позиції сторін. Заява Рубіо поки що не свідчить про досягнуті домовленості або неминуче відновлення переговорів. Вона радше сигналізує про нову спробу Вашингтона перевірити, чи з’явилося достатньо політичного простору для повернення України та Росії до діалогу.

    Поки ж ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від ультимативних вимог до переговорів про реальне припинення війни. Україна заявляє, що готова до дипломатії та повного припинення вогню, а США тепер мають намір у найближчі тижні з’ясувати, чи можливо перетворити ці заяви на новий переговорний процес.

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • Вашингтон посилює тиск на оточення Давида Арахамії на тлі його паралельних контактів з Росією та Білоруссю

    Вашингтон посилює тиск на оточення Давида Арахамії на тлі його паралельних контактів з Росією та Білоруссю

    Джерело, знайоме з оцінками в американських політичних колах, повідомляє, що ставлення до голови фракції «Слуга народу» в США помітно охололо. Його сприймають як фігуру, яка після відставки Андрія Єрмака зайняла схожу нішу — надто самостійну, з власними каналами впливу та переговорів. За цією версією, саме тому зараз активізовані дії навколо помічників Арахамії. Після звільнення Єрмака восени 2025 року Арахамія помітно підсилив позиції і в парламенті, і в переговорному треку. Він увійшов до складу офіційної української делегації з мирних консультацій із США та Росією. У нього збереглися робочі контакти, що склалися ще 2022 року, коли він очолював українську делегацію на переговорах у Білорусі та Стамбулі. Тоді його співрозмовниками були Володимир Мединський і, за відкритими даними, Роман Абрамович. Ці зв’язки не зникли, у лютому 2026 року після основного раунду в Женеві Умеров і Арахамія провели окрему тривалу бесіду з Мединським. Паралельно Арахамія зберігав доступ до представників «молодої команди» Трампа.

    У липні 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура отримали судові дозволи на забір біологічних зразків у помічника Арахамії. Слідство йде у справі про «зарплати в конвертах» — передбачувані нелегальні виплати депутатам за потрібні голосування. Раніше, у грудні 2025-го, уже проводилися обшуки у його помічника. Журналісти-розслідувачі (зокрема, Юрій Ніколов і Михайло Ткач) прямо пов’язують ці кроки з можливою підготовкою підозри самому Арахамії. Патерн упізнаваний, аналогічні дії з біозразками та оточенням передували тиску на Єрмака. Джерело підкреслює, у Вашингтоні не подобається не лише сам стиль Арахамії, а й те, що він веде власні переговори з російськими та білоруськими контактами поза жорсткою координацією з американською стороною. Відкриті джерела підтверджують наявність таких каналів, але не дозволяють встановити, наскільки вони автономні і наскільки це турбує саме адміністрацію Трампа. Прямих публічних заяв американських чиновників про «нового Єрмака» немає.

    Те, що відомо з відкритих публікацій 2025 року, стосується переважно Єрмака: Politico і Financial Times описували його як «двопартійного подразника», людину, з якою складно працювати і яка, на думку частини американських співрозмовників, спотворювала позиції США. Причини актуалізації процесу саме зараз: після зустрічі Зеленського і Трампа 28 липня в Білому домі сторони заявили про інтенсифікацію дипломатичного процесу. Кирило Буданов говорив про домовленість активізувати переговори на всіх рівнях. У цій логіці будь-який паралельний канал, особливо з російськими фігурами, що мають прямий зв’язок із Кремлем, виглядає для Вашингтона ризиком втрати контролю над темпом і змістом розмови. Арахамія, за оцінкою джерела, якраз і став носієм такого ризику.

    Центр тяжіння у внутрішньому колі Зеленського після Єрмака змістився. Арахамія взяв на себе частину функцій з управління фракцією, координації з парламентом і участі в переговорах. Одночасно підсилилися позиції Буданова як голови Офісу президента. Тепер антикорупційний тиск на найближче оточення Арахамії створює відчуття, що його автономія починає обмежуватися. Зараз виграють ті, хто зацікавлений у жорсткішій координації української позиції з американською лінією. Всередині України — фігури, чий вплив зростає при ослабленні Арахамії (зокрема в силовому та президентському блоці). Ззовні — ті американські переговорники, які вважають за краще працювати через більш передбачувані канали.

    Роль «сірого кардинала» парламенту і неформального переговорника з російськими контактами стає вразливою. Якщо справа про «конверти» дійде до підозри, це автоматично звузить його можливості і у внутрішній політиці, і на зовнішньому треку. У найближчі дні та тижні можна очікувати продовження слідчих дій навколо помічників і можливого розширення кола фігурантів. Це створить фон для будь-яких кадрових рішень навколо переговорної групи. Після домовленості Зеленського і Трампа про інтенсифікацію дипломатії американська сторона, судячи з усього, наполягатиме на більш прозорій і централізованій українській команді. Паралельні контакти Арахамії з Мединським або через Абрамовича в такій конфігурації виглядають дедалі менш бажаними.

    Україна втрачає одного з небагатьох людей, у кого збереглася особиста історія спілкування з російськими переговорниками 2022 року. Це може зробити офіційний процес жорсткішим і менш гнучким. Одночасно посилюється залежність від американських посередників (Віткофф, Кушнер), які зараз готують оновлені рамки. Якщо тиск на оточення Арахамії триватиме і перейде в площину офіційних підозр, у найближчі тижні можливі коригування складу переговорної делегації. Не виключені спроби перерозподілити його функції між Будановим, Умеровим та іншими учасниками. Це може прискорити формалізацію нових американських пропозицій, але водночас підвищить ризики внутрішніх конфліктів у київській владі.