Mmakaje

Позначка: НБУ

  • Банківські гарантії на мільярди: чому «Укренерго» досі не отримало гроші від банку «Альянс»

    Банківські гарантії на мільярди: чому «Укренерго» досі не отримало гроші від банку «Альянс»

    Український банківський сектор у низці випадків може використовуватися не лише для обслуговування економіки, а й як інструмент для відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із найбільш показових прикладів стала історія навколо банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Про це повідомляє видання «Коментарі».

    Ім’я самого власника банку рідко з’являється у публічному просторі, однак фінансова установа неодноразово фігурувала у гучних скандалах, пов’язаних із кримінальними провадженнями, штрафами регулятора та судовими процесами на мільярдні суми.

    Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

    Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

    Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

    У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

    Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

    Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

    Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

    Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

    Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

    Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

  • Криптовалюти замість карток: казино змінює систему платежів

    Криптовалюти замість карток: казино змінює систему платежів

    За інформацією джерел ТГ каналу “Карты, деньги, офшора”, власник онлайн казино Favbet Андрій Матюха розпочав процес створення клону платформи та переведення всієї своєї інфраструктури на крипту та P2P-гаманці.

    Нагадаємо, нещодавно Favbet Андрія Матюхи зазнала атаки з боку голови НБУ Андрія Пишного та голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в результаті чого рахунки компанії були заблоковані.

    Таким чином, за інформацією джерел,  в результаті конфлікту з Гетманцевим-Пишним власник Favbet Андрій Матюха розпочав підготовку інфраструктури для ухилення від сплати податків та відмивання (легалізації) коштів особливо великих розмірах.

  • “Шаги некомпетентності”: які ризики несе в собі реформа голови Нацбанку з “фейковим” дипломом

    “Шаги некомпетентності”: які ризики несе в собі реформа голови Нацбанку з “фейковим” дипломом

    На фоні сумнівної ініціативи голови Нацбанку Андрія Пишного, щодо перейменування “копійок” на “шаг” під час війни, журналісти УНІАН випустили велику редакційну статтю, щодо ймовірно підробленого диплому Пишного.

    Нагадаємо, Андрій Пишний виступив фактичним ініціатором перейменування “копійки в шаг” попри військовий стан та системні проблеми в українській економіці, що викликало спротив серед професійних фінансистів.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Питання “професійної придатності Андрія Пишного” в контексті “дискусії навколо історії з банківською освітою та науковим ступенем голови НБУ” також піднімалось журналістами УНІАН. Зокрема, в статті ставиться під сумнів достатність кваліфікації Пишного для “ведення переговорів з міжнародними фінансовими партнерами”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний має юридичну освіту — у 1996 році він закінчив Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю “правознавство”, після чого працював викладачем кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    Після початку роботи в банківському секторі, у Андрія Пишного виникла необхідність отримання профільної банківської освіти. В офіційних джерелах зазначається, що у 2005 році Пишний закінчив Українську академію банківської справи НБУ (УАБС) за спеціальністю “банківська справа” за заочною формою навчання.

    Водночас у матеріалах слідства, які розглядалися судами, фігурує інформація про те, що підставою для вступу одразу на 4-й курс УАБС стала довідка про навчання в Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, яка нібито підтверджувала попередню освіту.

    Рік до цього – у 2004 році Андрій Пишний через ректора Сумської філії “Університету сучасних знань” Володимира Василенка отримав довідку, що підтверджує його навчання у цьому ВНЗ. Щодо Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу № 06780096 за скоєння злочину передбаченого ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) ч.2 та ст. 366 (службове підроблення) ч.2 Кримінального кодексу України. Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    У серпні 2013 року Ковпаківський райсуд ухвалював рішення надати доступ слідчому Управління МВС України в Сумській області до документів особової справи Андрія Пишного, яка знаходилася в матеріалах вищезгаданої кримінальної справи №06780096 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України та на той час вже знаходилася в архіві Зарічного райсуду міста Суми. Тоді в провадженні слідства перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру кримінальних проваджень за №12012110060000459 від 1 грудня 2012 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа), які надійшли на адресу Сумського МВ УМВС України в Сумській області з прокуратури Печерського району м. Києва за фактом надання Андрієм Пишним підроблених документів.

    За версією слідчого, досудовим слідством було встановлено, що Андрій Пишний, завідомо знаючи про підроблення документів на його користь директором Сумської філії “Університету сучасних знань” Володимиром Василенком, незаконно використав їх, надавши у 2004 році до Української академії банківської справи НБУ. Вони і стали підставою для зарахування його на 4 курс заочного відділення вказаного вузу та надали йому право ліквідувати академічну різницю без проходження попереднього терміну навчання.

    Згідно з даними кримінального провадження, в особовій справі Андрія Пишного, яка була сформована колишнім проректором УАБС НБУ Костянтином Малютіним з допомогою директора філії “Університету сучасних знань” Володимиром Василенком для вступу до Академії банківської справи, знаходилися: витяг з наказу “Університету сучасних знань” № 53-уч від 01.09.2001 р. про зарахування Андрія Пишного з 31.08.2002 р. одразу на 3-й курс економічного факультету заочної форми навчання; протокол результатів індивідуальної співбесіди з Пишним від 26.07.2002 р.; його навчальна картка студента та академічна довідка студента, витяг з наказу № 361-ос від 12.07.2004 р. про переведення Андрія Пишного до УАБС НБУ, залікова книжка; витяг з наказу № 235-с від 10.06.2005 р. про присвоєння кваліфікації Андрію Пишному та ряд інших документів.

    Також було встановлено, що після закінчення навчання Андрій Пишний отримав диплом установлено зразка згідно наказу № 235-с від 10.06.2005 р. При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи № 06780096 за обвинуваченням Володимира Василенко та Костянтина Малютіна у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, яка знаходиться в архіві Зарічного районного суду міста Суми, слідчим було встановлено, що особова справа Андрія Пишного, в якій знаходилися вищевказані документи, була вилучена в УАБС НБУ постановою слідчого прокуратури Василя Матішинця і знаходилася на той час в матеріалах кримінальної справи та приєднана в якості речових доказів.

    Сумська філія “Університету сучасних знань”, зазначена в документах, фактично не фігурує ані в державних реєстрах суб’єктів освітньої діяльності, ані в офіційних переліках структурних підрозділів цього вишу. У відкритих джерелах відсутні підтвердження її реєстрації за вказаною адресою, контактні дані або інформація про керівництво.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що голова НБУ Андрій Пишний може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

  • Гарантія на папері: чому банк «Альянс» не повертає мільярди бюджету

    Гарантія на папері: чому банк «Альянс» не повертає мільярди бюджету

    Історія банку «Альянс» дедалі менше нагадує діяльність класичної фінансової установи і дедалі більше — приклад системного використання банку як інструменту для обслуговування сумнівних схем. За фасадом «невеликого, але стабільного» банку, як стверджують журналісти та правоохоронці, роками працював механізм відмивання коштів, прокачування державних ресурсів і прикриття корупційних оборудок за участі впливових фігур.

    Ключовою точкою став скандал із компанією «Юнайтед Енерджі». У результаті цієї схеми держава втратила 716 млн грн на операціях з електроенергією та досі не отримала банківські гарантії ще на 1 млрд 717 млн грн. Банк відмовився виконувати свої зобов’язання, заявивши, що гарантія була видана з порушеннями. Йдеться про документ, який, за версією слідства, одноосібно підписала голова правління без належних рішень органів управління і на суму, що перевищувала власний капітал банку.

    Фактично держава отримала гарантію, яка не була забезпечена реальними ресурсами. Судові процеси тривають роками, а загальні втрати бюджету вже сягають близько 2,5 млрд грн — критична сума в умовах повномасштабної війни.

    Голова правління банку проходить у кримінальному провадженні за статтею 364-1 Кримінального кодексу України. Серед фігурантів справи називають осіб з оточення Ігоря Коломойського, зокрема Михайла Кіпермана, а також Юлію Фролову, яка безпосередньо підписувала проблемну гарантію. Паралельно НАБУ задокументувало спробу підкупу на суму 200 тисяч доларів за виведення справи з-під антикорупційного контролю.

    Окрему увагу привертає фінансовий моніторинг. За останні роки Національний банк України п’ять разів штрафував «Альянс» на загальну суму 109 млн грн за системні порушення у сфері фінмоніторингу. За даними розслідувань, через рахунки банку проходили кошти, пов’язані з шахрайськими схемами, гральним бізнесом, а активісти також заявляли про можливі канали фінансування структур з російським слідом через платіжні сервіси.

    Структура власності банку лише підсилює ці питання. Основним акціонером із часткою 89% є Олександр Сосіс — бізнесмен, відомий ще з 90-х років, пов’язаний із страховим бізнесом і колами великого промислового капіталу. Фінансові показники банку виглядають вкрай крихкими: зобов’язання становлять 12,4 млрд грн при активах у 13,5 млрд грн. За оцінками експертів, програш у ключових судових спорах може стати фатальним.

    Співвласник банку Павло Щербань також неодноразово згадувався у медіа у зв’язку з бізнесами, що мають російський слід або контакти з особами, наближеними до російських структур. Це робить установу ще токсичнішою з точки зору національної безпеки.

    Попри масштабні збитки, жодна гривня з проблемних 1,7 млрд грн гарантій так і не була повернута державі. Жоден із ключових учасників схем не компенсував втрати бюджету, а реальні вироки залишаються одиничними.

    Банк «Альянс» у цій історії постає не як жертва ризикованих ринкових рішень, а як зручний інструмент для фінансових махінацій. І допоки подібні структури продовжують працювати в такому режимі, кожен новий державний контракт чи гарантія несе ризик чергових мільярдних втрат для платників податків.

  • Аналітик попереджає: долар до кінця року може піднятися до 45 гривень

    Аналітик попереджає: долар до кінця року може піднятися до 45 гривень

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин попереджає про можливе стрімке здорожчання американської валюти до кінця року. За його словами, за певних умов курс долара може піднятися до 44–45 гривень. Про це експерт заявив у своєму дописі на Facebook.

    Шевчишин зазначає, що ключовим чинником ризику є невизначеність із міжнародною підтримкою, зокрема із репараційним кредитом. За його оцінкою, зміна моделі зовнішнього фінансування через затримки чи корекцію умов допомоги може змусити Національний банк різко скоротити валютні інтервенції. У такому разі регулятор буде змушений економити резерви, що створить передумови для прискореної девальвації.

    Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

    Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

    На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

    Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

  • Ліцензії немає, обмінники працюють: загадкова недоторканність мережі Money 24/7

    Ліцензії немає, обмінники працюють: загадкова недоторканність мережі Money 24/7

    Мережа обмінників Money 24/7 продовжує працювати в самому центрі Києва так, ніби в країні не існує ані Нацбанку, ані фінмоніторингу, ані елементарного закону. Хоча НБУ анулював ліцензію компанії ще в серпні 2024 року, пункти обміну не лише не зникли — вони стали ще помітнішими та зухвалішими.

    Брендовані автомобілі їздять містом, логотип Money 24/7 з’являється на формі «Динамо Київ», а популярні інфлюенсери й амбасадори продовжують рекламувати сервіс, який юридично не має права працювати. Попри офіційне рішення НБУ, мережа на практиці поводиться як повноправний гравець ринку.

    Money 24/7 позиціонує себе як «преміумсервіс». Формально ж це класична «нелегальна валютка»: жодних фіскальних чеків, ліцензії, реквізитів чи куточка споживача. Під час перевірки двох столичних точок клієнту замість чека видавали папірець з QR-кодом, що веде на порожню сторінку податкової. На прохання показати ліцензію НБУ співробітники нервували, викликали охорону й пропонували «повернути гроші». На гарячій лінії прямо підтвердили: іншого чека не буде.

    Позиція Нацбанку чітка: у діяльності пунктів Money 24/7 є всі ознаки неліцензованої роботи. Компанія ТОВ «ФК Артем», через яку раніше здійснювалися валютні операції, позбавлена ліцензії. Одразу після цього фірма змінила власників і вид діяльності — тепер вона фігурує як виробник «текстильних виробів», а з реєстру легальних обмінників повністю зникла. Це означає, що за законом Money 24/7 не має права приймати або видавати валюту.

    Утім, мережа не просто зберігається — вона демонстративно розширюється. За брендом стоїть харків’янин Андрій Смірнов, власник торгової марки Money 24/7 та охоронної компанії «Легіон 1913», логотипи якої висять у кожному відділенні. Публічним обличчям є Антон Дяченко: він відвідує міжнародні гемблінг-заходи, веде соціальні мережі й представляє Money 24/7 як «міжнародний преміумсервіс». Сам Смірнов залишається в тіні, але саме під обмінниками Money 24/7 у Харкові фіксувалися стрілянина та конфлікти — на відміну від будь-якої іншої валютної мережі.

    Головне питання — чому цей бізнес досі працює, якщо порушення зафіксовані й публічно підтверджені регулятором. Припиняти нелегальну діяльність мають не Нацбанк і не фінмоніторинг, а поліція, податкова та Бюро економічної безпеки. Однак усі ці структури вже понад рік демонструють повну бездіяльність, ніби мережі Money 24/7 не існує. Хоча вона продовжує рекламуватися на весь Київ, спонсорує «Динамо», проводить валютні операції без фіскалізації та працює фактично поза законом.

    У 2025 році в самому серці країни відкрито функціонує мережа, яка формально не існує, але фактично приймає та видає валюту, не маючи жодних повноважень.

  • Нацбанк пояснив, чому вилучені під час обшуків долари не могли бути видані легально

    Нацбанк пояснив, чому вилучені під час обшуків долари не могли бути видані легально

    Національний банк України не зміг надати пояснення щодо походження пачок доларів у фірмовому банківському пакуванні, які правоохоронці вилучили під час обшуків у рамках розслідування так званого «Міндічгейту».

    Про це стало відомо з відповіді регулятора на запит журналістів «Української правди».

    У Нацбанку нагадали, що з 24 лютого 2022 року банки взагалі не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту у фірмовому пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента.

    Також із початком повномасштабної війни було встановлено суворі обмеження на зняття готівки з рахунків. Зокрема:

    – добовий ліміт становить не більше 100 тис. грн у еквіваленті, тобто орієнтовно 2 380 доларів за поточним курсом;
    – обмеження діє для фізичних і юридичних осіб без винятку;
    – банкам категорично заборонено обходити ці правила чи видавати валюту поза встановленими лімітами.

    Таким чином, поява у фігурантів розслідування пачок доларів у заводській упаковці викликає додаткові питання, адже такі банкноти не могли легально потрапити до клієнтів у період воєнного стану.

    Ця невідповідність стала ще одним епізодом, який підсилює увагу до корупційних зв’язків, що фігурують у «Міндічгейті», та ставить під сумнів прозорість операцій із готівковою валютою в окремих структурах.

  • В НАБУ знову виявили готівку в пломбах ФРС США, але НБУ не може відстежити її шлях в Україну

    В НАБУ знову виявили готівку в пломбах ФРС США, але НБУ не може відстежити її шлях в Україну

    Заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник заявив, що регулятор не має технічної можливості встановити походження доларових банкнот, які детективи НАБУ виявили в упаковці Федерального резервного банку США в офісі фігурантів корупційної схеми в енергетичній сфері.

    Про це він сказав під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки.

    За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

    Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

    Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

    Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

    Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

    Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

    У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

    У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

    На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

    Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

  • Андрій Єрмак згадується на плівках НАБУ в контексті оплати послуг лобістів у США, Британії та ЄС

    Андрій Єрмак згадується на плівках НАБУ в контексті оплати послуг лобістів у США, Британії та ЄС

    За інформацією джерел видання 360ua.news, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак згадується фігурантами “плівок Міндіча” під псевдонімом “з еротичним підтекстом” та в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”.

    Зокрема, фігуранти скандалу згадують про вимоги Андрія Єрмака щодо оплати потреб глави ОП стосовно лобістських історій у США, Британії та ЄС. За інформацією джерела, суми там величезні.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що  на плівках НАБУ також згадується заступник голови ОП Олег Татаров. Саме на Олега Татарова фігуранти “плівок Міндіча” посилаються з питань “кому з яких органів і скільки заносити”.

  • Урожай є, сховищ немає: чому борщовий набір продають майже за собівартістю

    Урожай є, сховищ немає: чому борщовий набір продають майже за собівартістю

    До кінця року українці не мають очікувати різкого подорожчання основних овочів борщового набору — картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, зараз ці овочі продають по «практично собівартості», у межах до 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться щонайменше на найближчі місяці. Він пояснює це не стільки врожаєм, скільки відсутністю нормальних умов зберігання: аграрії воліють продати дешевше зараз, ніж ризикувати втратити все пізніше.

    Ринок базових овочів зараз буквально залитий пропозицією. За оцінкою Тараса Баштанника, фермери виставляють на продаж картоплю, моркву, буряк, капусту й цибулю за ціною до 10 гривень за кілограм — і це рівень собівартості. Причина в проста і водночас системна: в Україні хронічно не вистачає сховищ для борщового набору. Більшість дрібних і середніх виробників не готові ризикувати і тримати овочі до зими, бо немає гарантії стабільного світла, температури й безпеки. Тому вони віддають урожай одразу, навіть дешево, лише б отримати «живі гроші» і не втратити продукцію взагалі.

    Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

    Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

    При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

    Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

    Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

    Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

    НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.