Mmakaje

Позначка: НБУ

  • ДБР ігнорує рішення суду у справі проти головного юриста НБУ

    ДБР ігнорує рішення суду у справі проти головного юриста НБУ

    Державне бюро розслідувань (ДБР) уже протягом чотирьох місяців не виконує рішення суду у справі проти Олександра Зими, головного юриста Національного банку України (НБУ). Ситуація викликала стурбованість потерпілої сторони, Юлії Сосєдки, яка вважає, що затягування розслідування порушує її конституційні права.

    Я дуже стурбована тим, що Державне бюро розслідувань продовжує ігнорувати рішення суду, порушуючи мої конституційні права. Ми отримали судову ухвалу ще у квітні, але досі не виконані необхідні процесуальні дії. Таке затягування не лише перешкоджає відновленню справедливості, а й ставить під сумнів об’єктивність розслідування. Ми продовжуватимемо боротися за правду та захист наших законних інтересів

    – розповіла Сосєдка.

    Вона додала, що слідчі досі не вручили їй памʼятку потерпілої, що б означало, що Сосєдка отримала відповідний статус у кримінальному провадженні.

    “Хочу сказати, що ми не відступимо, адже своїм рішенням посадовець Нацбанку порушив закон і Конституцію України. Він намагався позбавити нас можливості відстоювати наші права і права нашого банку в суді”, – наголосила Юлія Сосєдка.

    Варто зазначити, що Юлія Сосєдка досі не визнана потерпілою у кримінальному провадженні, однак отримав відмову у наданні інформації. Правоохоронці послалися на таємницю слідства.

    Кримінальне провадження проти Олександра Зими було відкрите за статтями, які стосуються зловживання владою та службовим становищем. Справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти НБУ.  У документі йшлося про чотири позови банку до НБУ, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Пізніше Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. На даний момент слідство триває.

    Юристи, не виключають, що слідчі ДБР продовжуватимуть ігнорувати права Юлії Сосєдки як потерпілої, а тому їй доведеться через суд вимагати проведення слідчих дій у кримінальному провадженні проти Зими. При цьому фахівці вказують, що правоохоронці не поспішають відкривати і розслідувати справи про економічні злочини, адже не хочуть займатися інтелектуальною роботою.

  • Нацбанк України готується до скасування частини валютних заборон

    Нацбанк України готується до скасування частини валютних заборон

    Національний банк України (НБУ) планує значне пом’якшення валютних обмежень, введених під час війни. Про це йдеться у внутрішньому листі №40-0009/61174, розісланому банкам, в якому зазначено про розгляд можливостей для спрощення діючих валютних обмежень.

    З нього зрозуміло, що НБУ хоче розрахувати суму валюти, яка може піти з України за кордон, якщо влада дозволить бізнесу оплатити старі, довоєнні, поставки імпортних товарів. Очевидно, ці проплати спочатку застрягли, і не були проведені після введення валютних обмежень 24 лютого 2022 року.

    У НБУ хочуть зрозуміти, наскільки істотним буде валютний відтік і скільки долара із золотовалютних резервів України доведеться продати, якщо він піде на поблажки для платежів. Остаточне рішення буде ухвалено після збору всієї інформації та аналізу.

    Як відомо, валютна лібералізація Нацбанку цього року виливається в зростання валютних продажів регулятора, що підтверджується офіційними звітами: з $2,99 млрд у червні 2024 року до $3,3 млрд у липні, наприклад. Загалом від початку цього року НБУ продав уже $18,5 млрд (купити зміг лише $118,6 млн) – це десь половина поточного розміру золотовалютних резервів країни, які, утім, регулярно поповнюються за рахунок міжнародної допомоги. Але не на 100%. За підсумками липня регулятор відзвітував про скорочення цих резервів на 1,8% – до $37,2 млрд.

    Зараз НБУ запросив у банків дані щодо:

    – Неоплаченими імпортними контрактами до 23 лютого 2021 року (зокрема з 1 січня 2020 року до 23 лютого 2021-го, а також із 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року і раніше 31 грудня 2018 року);

    – Боргами за імпортом товарів до 23 лютого 2021 року за умови прямого кредитування, страхування, гарантування, поручительства іноземного експортно-кредитного агентства, а також іншої країни через уповноважену організацію/особу. Із зазначенням резидентства такої особи, банку.

    Схоже, нова валютна лібералізація може торкнутися цих контрактів.

    Видно, що влада поспішає. Усі ці дані Нацбанк зажадав надати до 23 серпня 2024 року, коли, мабуть, планують почати аналіз і ухвалити рішення. Його не виключають наприкінці серпня або у вересні. Можливо, під час чергової заяви щодо перегляду облікової ставки НБУ, яку, згідно з офіційним графіком, має бути оприлюднено 19 вересня.

  • Національний банк України планує обмеження на перекази з картки на картку

    Національний банк України планує обмеження на перекази з картки на картку

    Національний банк України (НБУ) готується запровадити нові обмеження на перекази коштів з картки на картку. Про це в інтерв’ю “Економічній правді” повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    Згідно з планами НБУ, з 12 по 18 серпня 2024 року на засіданні правління буде розглянуто рішення про обмеження кількості та суми переказів з картки на картку. Запропоноване обмеження передбачає не більше 30 операцій на місяць на загальну суму не більше 100 тисяч гривень. Однак банки зможуть збільшити ці ліміти за власним рішенням.

    Голова НБУ зазначив, що анонс обмежень викликав значну критику і нерозуміння серед громадськості, особливо серед волонтерів. “Ми провели кілька зустрічей з волонтерами, зібрали їхні відгуки, показали, як заплановане рішення дозволить банкам врахувати потреби волонтерів і відповіли на їхні запитання. Градус обговорення знизився, і це свідчить про те, що ми підходимо до ухвалення рішення, яке НБУ анонсував,” — сказав Пишний.

    Пишний також підкреслив, що для боротьби зі схемами “дропів” необхідні зміни до законодавства. “Ми повинні звернутися до парламенту для розгляду відповідних змін і бути готовими до дискусій. “Дропи” — це серйозна проблема для державного бюджету, і ми сподіваємося, що зможемо ефективно вирішити це питання,” — додав він.

    Раніше НБУ скасував всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню, що, за оцінками регулятора, сприятиме зменшенню різниці між готівковим та безготівковим курсами. Це має допомогти стабілізувати курсові очікування і підвищити стійкість валютного ринку.

    Також НБУ вважає, що впровадження нових податків або підвищення ставок за наявними податками може прискорити зростання цін в Україні.

  • Корупція, як гангрена з’їдає Україну

    Корупція, як гангрена з’їдає Україну

    Експерт з безпеки, коментуючи справу директора юридичного департаменту Національного банку України (НБУ) Олександра Зими, заявив, що корупція в Україні є “невиліковною хворобою”, яка потребує термінових і рішучих заходів.

    Директор юридичного департаменту Нацбанку Олександр Зима повинен бути відсторонений від виконання обовʼязків на час розслідування кримінального провадження проти нього. Йдеться про ймовірне зловживання Зимою владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. Таку думку висловив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.

    У нас сьогодні держава з’їдена повністю корупцією. І річ у тім, що ті чиновники, які відпрацьовують свої завдання по цьому “напрямку” – їх захищають, в будь-який спосіб. Я переконаний, що коли вже відкрити провадження, коли вже доведені певні обставини злочинів – тобто присутні потерпілі – на цьому фоні, звісно, чиновник повинен бути відсторонений від займаної посади. І повірте мені, що процесуальних норм для цього більше ніж достатньо

    – зазначив Шабовта.

    За його словами, чиновникам можуть допомагати уникати кримінальної відповідальності впливові особи. Зокрема, у випадку з Зимою, це може бути керівництво Нацбанку, яке теж, ймовірно, є співучасником і організатором порушень.

    “Корупція – це поки що невиліковна хвороба України, яка її з’їдає, як гангрена, і якихось рішучих дій чи рішень поки що ніхто не приймає… такі чиновники (як Зима – ред.) повинні бути відсторонені щонайменше від займаної посади на час проведення слідства, і звільнені по факту доведення вини у суді і завершенні справи”, – підкреслив Шабовта.

    Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

    Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ.  У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

  • НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

    НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

    Українські компанії з фронтових областей — Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської — зіткнулися з серйозними проблемами у здійсненні міжнародних фінансових операцій. За інформацією Національного банку України (НБУ), європейські банки масово блокують платежі українського бізнесу з цих регіонів, незалежно від того, чи перебувають вони на підконтрольних Україні територіях, чи на тимчасово окупованих.

    Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

    Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

    Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

    Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

    “Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

    У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

    Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

    По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

    По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

    НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.

  • Кримінальні справи проти посадовців НБУ ускладнюють переговори про фінансову допомогу Україні

    Кримінальні справи проти посадовців НБУ ускладнюють переговори про фінансову допомогу Україні

    Наявність кримінальних справ проти посадовців Національного банку України (НБУ) створює серйозні проблеми для переговорів про надання фінансової допомоги Україні. Таку думку висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

    Нашим партнерам не однаково. Це (наявність кримінальних справ проти чиновників НБУ – ред.) впливає на атмосферу переговорів, і готовність до будь-якого якісного діалогу,

    – зазначив Кулик.

    Він додав, що іноземним партнерам під час переговорів щодо виділення коштів Україні важливо відчувати стабільність Національного банку і наявність гарантійних механізмів. Зокрема, коли є відчуття, що інституцію підтримує влада, переговори просуваються набагато якісніше і ефективніше.

    Якщо ж міжнародні партнери розумітимуть, що в Національному банку є плинність кадрів або певна підвішеність через кримінальні справи проти посадовців НБУ, за словами Кулика, вони будуть висувати більш жорсткі вимоги, більш чітко прописані правила, більше робитимуть ставку на зобов’язання, на якісь певні зовнішні гарантійні механізми тощо.

    Така ситуація також призводить до того, що міжнародні фінансові установи не хочуть комунікувати напряму із керівниками структурних підрозділів НБУ, а роблять ставку на інституційний діалог.

    Це з одного боку знімає особистий, емоційний фактор, як то кажуть, але з іншого боку не дозволяє нам більш ефективно проводити переговори з нашими зовнішніми партнерами в тому числі кредиторами та донорами. Оскільки всі наші запевнення або політичні заяви – вони розглядають як білий шум, а не як результат виконаної політики,

    – резюмував Кулик.

    Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

    Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

  • Експерт розповів що буде далі з гривнею

    Експерт розповів що буде далі з гривнею

    Економіст Віталій Шапран підкреслює, що обсяг валюти, придбаної населенням у липні, побив 12-річний рекорд. Незважаючи на це, він впевнений, що Національний банк України має всі необхідні інструменти для того, щоб запобігти різкому падінню гривні та зростанню інфляції.

    Обсяг придбаної населенням у липні валюти побив 12-річний рекорд. Чиста купівля валюти становила 1,117 млрд доларів.

    Друзі, а що ви хотіли?

    По-перше, глобальна інфляція триває 3 роки поспіль. Нагадаю, що в США у 2021 році інфляція досягла 4,7%, у 2022-му — 8%, у 2023 році — 4,1%. Тобто купівельна спроможність 100 доларів на початку 2021 року зараз дорівнює приблизно 118 доларів у США. Звісно, це позначається і на глобальних цінах, бо ЄС від США не надто відстає з інфляції.

    По-друге, є серія невдалих рішень регулятора на валютному ринку. Тут якщо коротко, то ситуацію влучно відображає народне прислів’я: “За дурною головою (валютною політикою) і ногам (валютним резервам) нема спокою”. Пригадаймо жовтень 2023 року, коли НБУ поспішно переходив до плаваючого курсу: цей перехід коштував Україні кілька мільярдів доларів ЗВР у 2023-му, тож це “свято гри у вільний ринок” продовжилося 2024-го.

    Зрозумійте, що в поточній ситуації війни ринок перебуває під постійною дією комплексу факторів, які дратують населення та бізнес. Щомісяця наш ринок атакують “чорні лебеді”. Стабілізація лінії фронту та робота зернового коридору певною мірою нівелюється ефектом від виведення з ладу енергосистеми і зростанням імпорту, наприклад, енергетичного обладнання. Та й самі блекаути не додають населенню оптимізму. Тож жовтневий крок НБУ до плаваючого курсу був передчасним, про що я неодноразово говорив.

    Розмови, що, мовляв, міжнародні партнери проти фіксованого курсу, здаються дитячими казками. Центральні банки мають можливість відправляти курс національної валюти в плавання у різний спосіб. Наприклад, можна встановити якірний курс, як варіант — 40, і нехай курс плаває біля цієї позначки, або ж встановити коридор коливань курсу. Монетарна влада мала б подати ринку чіткий сигнал і зробити так, щоб населення та бізнес мали впевненість у стабільності ринку. Замість цього на ринок обрушили бубоніння експертів під впливом прогнозів КМУ та бухгалтерського курсу, за яким рахуємо бюджет. Тож орієнтири на девальвацію та пасивна комунікаційна політика НБУ на валютному ринку призводять до вимивання (витрат) ЗВР на гасіння курсових коливань.

    Тому ми й спостерігаємо зараз аномальну ситуацію, коли начебто і НБУ підтримує ринок, начебто й валютні резерви НБУ на рівні 37,89 млрд доларів валові, та 26,3 млрд доларів чисті (на 01.07.2024), і партнерська підтримка нам надійде в обсязі 3,9 млрд доларів найближчим часом, але ринок нервує. За наявного алгоритму роботи ринку на нас час від часу чекатимуть регулярні періоди нестабільності курсу, які регулятор буде закривати інтервенціями коштом валютних резервів НБУ. Звісно, НБУ впорається з ситуацією, але через непродуктивне використання ЗВР. Каталізатором фундаментальної помилки Нацбанку у жовтні 2023 року стала так звана валютна лібералізація. Я зовсім не є її противником, але у виконанні НБУ, як і перехід на плаваючий курс, вона принесла більше негативу, ніж користі.

    Традиційне питання: а що далі? Всі можливості для утримання курсу НБУ має. Негативний платіжний баланс у першому півріччі не може бути причиною девальвації. Зростання курсу долара з 36,6 до 42 (зараз це верхня межа на готівковому ринку) — чималий інфляційний імпульс в 14,75%. Ситуацію пом’якшить те, що багато хто з імпортерів закладав у розрахунки курс 40. Але подальша девальвація – це гарантована інфляція, тому навряд чи регулятор зважиться на такий крок. Втім, якщо НБУ піде на догоду тактичним бюджетним перевагам, то у громадськості постане законне питання: а як же бути з тим “кіно”, яке нам крутили в монетарному кінозалі НБУ, розповідаючи про важливість високої облікової ставки і високих ставок за ДС НБУ, а як же незалежність НБУ від уряду і незмінна “свята” інфляційна ціль у 5%?

    Із липневої ситуації на валютному ринку уряд і НБУ мають здобути науку із двома висновками:

    В Україні різко відпускати курс не можна, навіть +1 грн призводить до занепокоєння населення і ще більшого занепокоєння бізнесу. А якщо ці дії ще й не пояснювати і водночас гратися в ринок, то у стейкхолдерів виникає відчуття “мутної водички”, що стає каталізатором занепокоєння.
    Базікання про те, як вигідно для бюджету мати курс 42, 45, 50 тощо, варто припинити. Яким буде бюджет у 2025-2030 рр. – покаже час і конфіскація російських активів, яка вже, до речі, розпочалася. А от валютні резерви НБУ від таких “пісень” худнуть уже сьогодні.
    Тож я свій прогноз щодо валютного ринку не змінюю з лютого 2024 року: курс буде таким, яким його захоче бачити НБУ. Всі повноваження, можливості та інструментарій для підтримки стабільності на валютному ринку — в руках НБУ.

  • Як збільшення податків вплине на інфляцію в Україні

    Як збільшення податків вплине на інфляцію в Україні

    Національний банк України (НБУ) у своєму інфляційному звіті розглянув можливі наслідки запровадження нових податків, підвищення існуючих ставок та скорочення податкових пільг на інфляцію.

    У документі наголошується, що фінансування значних витрат на безпеку та оборону вимагає розширення внутрішніх фінансових ресурсів бюджету. Базовий прогноз НБУ на 2024 рік враховує мобілізаційні заходи, зокрема збільшення акцизних податків.

    НБУ зазначає, що такі ініціативи можуть мати різні наслідки для інфляції. Наприклад, збільшення прямих податків, таких як податок на доходи населення, може знизити інфляційний тиск, обмежуючи споживчі витрати. Це частково компенсує вплив підвищених бюджетних витрат.

    Ризики та проінфляційні фактори

    Підвищення податків на споживання, як-от ставки податку на додану вартість (ПДВ), може призвести до зростання цін на широкий спектр товарів та послуг. Такі зміни можуть відобразитися на індексі споживчих цін і вплинути на річну інфляцію протягом року, після чого ефект поступово згасає. Крім того, можливе запровадження військового збору з доходів підприємств може також мати проінфляційний вплив, оскільки бізнес, ймовірно, передасть додаткові витрати на споживачів.

    Перспективи підвищення податків в Україні

    Уряд України розглядає можливість підвищення податків на різні товари та послуги, зокрема паливо, тютюнові вироби та нові автомобілі. Це рішення є частиною стратегії з підтримки державного бюджету в умовах триваючої війни. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що в умовах війни підвищення податків є справедливим кроком для забезпечення фінансування оборони. Він також підкреслив, що частина населення ухиляється від сплати податків, таких як податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ), обираючи мінімальну зарплату або оформлюючи підприємницьку діяльність.

  • НБУ прогнозує масовий виїзд українців

    НБУ прогнозує масовий виїзд українців

    Національний банк України у своєму інфляційному звіті прогнозує подальший виїзд українців за кордон у найближчі роки. Експерти НБУ очікують, що в 2024 році кількість мігрантів може досягти приблизно 400 тисяч осіб, а в 2025 році — близько 300 тисяч. Ці цифри є дещо песимістичнішими порівняно з попередніми оцінками, через негативний вплив на ситуацію тривалих відключень електроенергії та проблем з опалювальним сезоном.

    На думку експертів, руйнування енергосистеми України суттєво погіршило економічні умови в країні, що призводить до зменшення виробничої активності та зростання безробіття, що, в свою чергу, підштовхує людей до міграції.

    НБУ також зазначає, що економічна ситуація не стабілізується найближчим часом через високі ризики та небезпеки. Очікується, що чистий повернення українців розпочнеться тільки у 2026 році, коли в країну можуть повернутися близько 400 тисяч осіб. Це пов’язано з адаптацією мігрантів до нового життя та продовженням складних умов в Україні, зокрема, проблемами з електропостачанням.

    Щодо демографічної ситуації, журналіст і імміграційний адвокат Енді Семотюк раніше висловив побоювання, що у разі перемоги Путіна Україну може покинути до 20 мільйонів громадян. Він також підкреслив, що тривала холодна війна з Росією може коштувати Сполученим Штатам близько 4 трильйонів доларів.

  • Обсяги продажу валюти НБУ падають

    Обсяги продажу валюти НБУ падають

    Національний банк України (НБУ) продовжує активно втручатися в міжбанківський ринок, з метою підтримання стабільності національної валюти. За тиждень з 22 по 26 липня НБУ продав 785,14 млн доларів, тоді як купив лише 510 тис. доларів.

    За даними статистики НБУ, обсяги продажу валюти на міжбанку за цей період склали 785,14 млн доларів, що на 165,06 млн доларів менше, ніж попереднього тижня. Щодо купівлі валюти, то протягом тижня Нацбанк придбав 510 тис. доларів, що на 240 тис. доларів більше, ніж минулого тижня.

    Від початку 2024 року НБУ продав на міжбанківському ринку загалом 17,2 млрд доларів, тоді як купив лише 118,4 млн доларів. Ці дані свідчать про значну перевагу продажу валюти над її купівлею, що відображає потребу у підтриманні курсової стабільності в умовах поточних економічних викликів.

    25 січня Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15%. Це рішення було обґрунтоване необхідністю подальшого підтримання курсової стійкості та збереження помірної інфляції у 2024 році, з метою досягнення цільового діапазону 5%.

    З 3 жовтня 2023 року НБУ перейшов від режиму фіксованого курсу до плаваючого. Це рішення означає, що офіційний курс долара почав змінюватися, що стало першим подібним кроком з липня 2022 року.

    Для порівняння, за тиждень з 15 по 19 липня Національний банк України продав на міжбанківському ринку 950,2 млн доларів, тоді як купив лише 270 тис. доларів. Це свідчить про зменшення обсягів валютних інтервенцій НБУ за останній тиждень.