Mmakaje

Позначка: незаконне збагачення

  • Генерал Ткачук продовжує залишатися на посаді, незважаючи на наказ про звільнення

    Генерал Ткачук продовжує залишатися на посаді, незважаючи на наказ про звільнення

    У грудні 2024 року з’явився наказ про звільнення керівника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, генерала-лейтенанта Павла Ткачука. Однак, як виявилося, цей наказ не став остаточним рішенням, і генерал Ткачук продовжує займати свою посаду, використовуючи незвичну схему для збереження крісла — втечу на лікарняний.

    Зазначається, що генерал раніше мав підозру у справі про незаконне збагачення, але у 2018 році його врятував тодішній керівник САП Холодницький.

    Однак указ про звільнення з’явився після скарги 21-річного курсанта академії Олександра Поповича, який разом з іншими курсантами поскаржилися до парламентської тимчасової слідчої комісії на брутальне ставлення, приниження, грошові побори та фізичний тиск.

    Після цього в Академії відкрили справу щодо Поповича про непокору, а потім відкрили й кримінальну справу – за перевищення повноважень і нібито побиття колег по навчанню. Потім була низка доган і відрахування з Академії Поповича, після чого його перевели в одну з бойових танкових частин, а потім направили в штурмовий підрозділ.

    «У сухому залишку: Ткачука остаточно не звільнено, а Поповича досі не поновлено в Академії. Суд не розглядав його позов, тому солдат оскаржив це рішення в апеляції», – констатують у ЦБК.

  • НАЗК не помітило незаконного збагачення депутатів, попри мільйонні квартири та нові авто

    НАЗК не помітило незаконного збагачення депутатів, попри мільйонні квартири та нові авто

    Попри те, що за результатами 2023 року низка народних депутатів України обзавелася значними активами — дорогими квартирами, авто та подорожчаннями на курортах преміум-класу, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не відбулося жодного знаку незаконного збагачення середніх обранців. також, зафіксовані значні зміни в майновому стані таких депутатів, як Ярослав Коваль, Ольга Коваль та Олександр Фельдман.

    За весь час існування НАЗК тільки у двох депутатів було виявлено «ознаки необґрунтованих активів чи незаконного збагачення».

    Мова про Кормишкіну Ірину Валеріївну та результати перевірки її декларації за 2022 рік, а також про нардепа Бабенка Миколу Вікторовича й підсумки вивчення його декларації за 2021 рік.

    Тобто, станом на кінець 2024 року, серед депутатів, які у 2023 році, багатіли на нові квартири, машини, інші активи, НАЗК поки що так і не побачило порушників антикорупційного законодавства.

    І це попри той факт, що про сумнівні та вартісні активи, набуті низкою народних обранців під час війни, у ЗМІ писали дуже багато.

    Наприклад, нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк оселився у новій столичній квартирі вартістю понад 11 млн грн, а його дружина народна депутатка Ольга Коваль почала пересуватися на новому «Лексус».

    Або інший приклад: нардеп Олександр Фельдман (група “Відновлення України”) не задекларував 500 тис. гривень за проживання в готелі на Мальдівах.

    Також, нещодавно стало відомо про те, що нардеп від “Слуги народу” Роман Каптєлов не вказав у своїй декларації набуту московську нерухомість та доходи дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві.

    Крім того, елітним авто BMW та ще й облігаціями на 11 мільйонів гривень у 2023 році розжився депутат-“слуга” Олександр Бакумов.

    Загалом же, за даними ЕП, у третини народних депутатів під час війни з’явилися нові авто та нерухомість. І найбільше обросли цінними активами представники “Слуги народу” та бізнес-група “Довіра”.

  • Миколі Тищенку загрожує 5 років в’язниці: справу передано до суду

    Миколі Тищенку загрожує 5 років в’язниці: справу передано до суду

    Державне бюро розслідувань (ДБР) завершило досудове розслідування щодо народного депутата Миколи Тищенка, його звинувачують у протиправних діях проти учасника бойових дій у Дніпрі. Інцидент стався 20 червня 2024 року та супроводжувався застосуванням фізичної сили.

    Про це повідомили пресслужби ДБР та ОГП.

    За даними слідства, група осіб за вказівкою Тищенка незаконно позбавила волі ветерана, застосовуючи фізичну силу та спецзасоби. Потерпілого утримували протягом певного часу, завдаючи йому тілесних ушкоджень і фізичних страждань.

    Справу кваліфіковано як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України).

    Обвинувальний акт щодо Тищенка скеровано до суду. Сам нардеп перебуває під цілодобовим домашнім арештом із носінням електронного браслета.

    Офіс Генерального прокурора повідомив, що один зі співучасників злочину вже отримав судове рішення, а обвинувальний акт щодо іншого перебуває на розгляді.

    Розслідування встановило, що дії Тищенка та його спільників були сплановані заздалегідь. Ветерана позбавили волі без правових підстав, а також завдали йому фізичних страждань, що є порушенням норм закону.

    Суд має вирішити подальшу долю Миколи Тищенка. Якщо провину буде доведено, нардепу загрожує кримінальна відповідальність відповідно до законодавства України.

    Нагадаємо, детективи НАБУ розслідують справу за фактом імовірного збагачення народного депутата Миколи Тищенка на суму понад 30 млн грн і недостовірного декларування.

  • Судове розслідування справи Тетяни Крупи виявило ще один цікавий момент

    Судове розслідування справи Тетяни Крупи виявило ще один цікавий момент

    Голова Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяна Крупа опинилася в центрі уваги після продажу магазину, який у 2017 році був подарований їй племінником. Як свідчать судові матеріали, нерухомість було продано за значну суму — 18 мільйонів гривень.

    Очільниця Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа, яку підозрюють у незаконному збагаченні, у 2017 році отримала в дар від свого племінника магазин, вартістю 204,7 тис. грн. Однак через п’ять років, під час повномасштабної війни, вона продала цей об’єкт нерухомості за 18 мільйонів гривень, що в 90 разів більше від початкової вартості.

    Судові матеріали свідчать, що Тетяна Крупа отримала магазин площею 103,3 кв. м за договором від 26 січня 2017 року. Оцінка магазину на момент дарування становила 204 739 грн. Однак у липні 2022 року вона продала його за 18 млн грн, що еквівалентно 615 280 доларів.

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив термін арешту Крупи до 26 січня 2025 року та зменшив заставу на 20 млн грн — з 300 до 280 млн грн. Окрім того, син Крупи добровільно вніс 3 млн грн застави. Розслідування справи триватиме до 5 квітня 2025 року.

    Нагадаємо, очільниця Хмельницької МСЕК Крупа під час війни вивезла за кордон понад пів мільйона доларів

  • НАЗК викрило чиновника МВС у схемах збагачення на мільйони

    НАЗК викрило чиновника МВС у схемах збагачення на мільйони

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) викрило начальника територіального сервісного центру РСЦ ГСЦ МВС України в ознаках незаконного збагачення. Службове розслідування виявило, що посадовець і його родина придбали майно на суму близько 20 мільйонів гривень, що не відповідає їхнім законним доходам.

    Особливу увагу привернула нерухомість, яку посадовець придбав у березні 2022 року, вже під час повномасштабної війни. Йдеться про п’ять апартаментів у курортних містах Батумі та Бакуріані (Сакартвело). Площа квартир варіюється від 37 до 87 кв. м, а їхня вартість становить від 30 до 82 тисяч доларів США. Загальна сума витрат на ці об’єкти нерухомості перевищує 7,19 мільйона гривень.

    За результатами перевірки НАЗК встановлено, що посадовець з 2021 до 2023 року використовував схему з купівлею транспортних засобів за заниженими цінами та подальшим продажем за завищеними. До цієї схеми були залучені і його близькі родичі. Таким чином, посадовець отримував значні фінансові надходження, які офіційно не задекларовані.

    Матеріали розслідування передані до Офісу Генерального прокурора. НАЗК ініціювало внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Крім того, у співпраці з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) триває перевірка джерел фінансування зазначених придбань.

    На тлі війни та економічних викликів такі випадки особливо обурюють суспільство. Корупційні дії посадовців підривають довіру до державних інституцій і вимагають жорсткої реакції з боку правоохоронних органів.

  • Голові АМКУ Павлу Кириленку змінили підозру: незаконне збагачення на 72 млн грн

    Голові АМКУ Павлу Кириленку змінили підозру: незаконне збагачення на 72 млн грн

    Очільнику Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павлу Кириленку повідомлено про зміну підозри у рамках розслідування щодо його можливої причетності до незаконного збагачення та декларування неправдивих відомостей. Сума, про яку йдеться у справі, перевищує 72 мільйони гривень.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про зміну підозри голові Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку. Посадовця тепер звинувачують у незаконному збагаченні на суму понад 72 млн грн та поданні неправдивих відомостей у деклараціях за 2020—2023 роки.

    Про це повідомило Національне антикорупційне бюро України.

    Згідно з даними слідства, Павло Кириленко, очолюючи Донецьку обласну державну адміністрацію у 2019—2023 роках, набув 21 об’єкт нерухомого майна та люксовий автомобіль. Майно було зареєстроване на родичів його дружини, що дало змогу приховати його реальну власність.

    Різниця між офіційними доходами Кириленка та його дружини й вартістю майна становить 72,1 млн грн. Задля уникнення уваги антикорупційних органів, посадовець не вносив це майно у свої щорічні декларації.

    Розслідування розпочалося після публікації журналістського матеріалу «Радіо Свобода», у якому висвітлювалися невідповідності між доходами Кириленка та його майновим станом.

    Досудове розслідування у справі завершено. Зараз очікується, що матеріали справи передадуть до суду. Якщо провину Кириленка буде доведено, йому загрожують серйозні правові наслідки, включно з позбавленням права обіймати посади та тривалим терміном ув’язнення.

    Нагадаємо, у Донецькій області приватне підприємство, пов’язане з колишнім головою обласної адміністрації Павлом Кириленком, отримало підряди на суму 414 мільйонів гривень для робіт з відновлення теплопостачання та водозабезпечення.

  • Одеський екс-військком Борисов намагається оформити інвалідність, перебуваючи в СІЗО

    Одеський екс-військком Борисов намагається оформити інвалідність, перебуваючи в СІЗО

    Скандальний колишній військовий комісар Одеської області Євген Борисов, який наразі перебуває в СІЗО за підозрою в незаконному збагаченні, намагається оформити собі інвалідність. 

    Адвокати Борисова протягом останніх 9 місяців намагалися організувати для нього направлення на МСЕК. Захист наполягає, що він має чимало хвороб і потребує постійного нагляду лікарів. А подальше утримання під вартою «завдає підозрюваному нестерпного болю та страждань».

    Раніше екс-військком уже заявляв на суді, що може померти у в’язниці через проблеми з тромбами.

    Водночас, за інформацією видання, зараз Борисов звільнений із ЗСУ за станом здоров’я і знятий із військового обліку. Ресурс зазначає, що в разі оформлення інвалідності та виходу із СІЗО під особисте зобов’язання, Борисов матиме право на виїзд за кордон.

  • Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Сума застави складає 30,28 мільйонів гривень. Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень та недостовірному декларуванні.

    “У задоволені клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо Кириленка відмовити. Застосувати до Кириленка Павла запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 млн 280 тис. грн”, – сказав суддя.

    Також на Кириленка поклали обов’язки:

    • прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді та суду за першою вимогою;
    • не відлучатися без дозволу за межі Києва;
    • повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
    • утриматися від спілкування зі свідками;
    • здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та вʼїзд в Україну;
    • носити електронний браслет.

    САП наголошує, що прокурор не погоджується із вказаним рішенням суду та оскаржить його в апеляційному порядку до Апеляційної палати ВАКС.

    Голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень. Досудове розслідування встановило, що у 2020–2023 роках, коли Кириленко був на посаді керівника Донецької ОВА, він став власником 21 об’єкта нерухомості та люксового автомобіля, а права власності зареєстрував на родичів дружини.

  • ВАКС вимагає розслідування можливого незаконного збагачення голови НЕК “Укренерго” Кудрицького

    ВАКС вимагає розслідування можливого незаконного збагачення голови НЕК “Укренерго” Кудрицького

    Верховна адміністративна комісія справедливості (ВАКС) України прийняла рішення задовольнити заяву Назара Приходька щодо розслідування можливого незаконного збагачення голови Національної енергетичної компанії “Укренерго” Володимира Кудрицького. Це рішення стосується перевірки законності придбання земельної ділянки та будинку у Києві у 2022 році, які належать Кудрицькому та його родині.

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення, яке зобов’язує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочати кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення голови НЕК “Укренерго” Володимира Кудрицького.

    Про це повідомляє блогер, волонтер і експерт Центру зовнішньополітичних досліджень Назар Приходько у блозі на Gordon.UA, додаючи копію судового рішення від 17 липня.

    Згідно з повідомленням, ВАКС задовольнив заяву Приходька, яка стосувалася перевірки законності придбання Кудрицьким та його родиною земельної ділянки та будинку в Києві у 2022 році. Волонтер стверджує, що ці активи могли бути придбані на кошти, отримані незаконним шляхом, зокрема через розкрадання бюджетних коштів, виділених на закупівлю бронежилетів.

    Приходько нагадує, що 26 червня СБУ та НАБУ затримали очільника Департаменту безпеки “Укренерго” Сергія Тоцького, підозрюваного у привласненні 10 мільйонів гривень під час закупівлі бронежилетів навесні 2022 року. Блогер також звертає увагу на зв’язки Тоцького з колишнім заступником голови СБУ Володимиром Тоцьким, який був одним з організаторів силових дій проти протестувальників під час Майдану і втік до Росії у 2014 році.

    На думку Приходька, Сергій Тоцький підпорядковувався безпосередньо Кудрицькому, і його діяльність не могла відбуватися без згоди та підтримки керівництва. Волонтер підозрює, що справа з бронежилетами пов’язана з подальшим придбанням нерухомості Кудрицьким.

    “Я у співпадіння не вірю. І ВАКС, здається не вірить також. Бо ухвалив рішення, що зобов’язує НАБУ відкрити кримінальне провадження за моєю заявою за фактами вчинення головою правління НЕК Укренерго Володимиром Кудрицьким злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України: 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом); 364 (зловживання владою або службовим становищем); 368 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України”, – підсумував Назар Приходько.

    Нагадаємо, Кудрицький визнав, що його зарплата складає 420 тис. грн. після сплати податків. На тлі того, що зарплата рядових енергетиків у держкомпанії становить 15-20 тис. грн, правління НЕК перетворило себе на вищу касту, яка отримує мільйони під час повномасштабної війни. Згідно зі звітами правління Укренерго, у 2023 році його утримання коштувало державі 29,2 млн грн.

    Зокрема, за 4 місяці 2024 року винагорода правління «Укренерго» становила понад 16,5 млн грн. До складу правління окрім Володимира Кудрицького входять ще три члени: Олексій Брехт, Сергій Галаган та Олег Скрипник. Минулого місяця ці діячі розділили на чотирьох 8,534 млн. грн. І це при тому, що остання перевірка компанії Держаудитслужбою виявила у НЕК Укренерго зловживань на 68 млрд грн, серед яких – розкрадання коштів на закупівлю бронежилетів та постачання електроенергії без оплати компанії Коломойського.

    Журналіст Сергій Лямець, отримавши у розпорядження скриншоти корпоративних документів НЕК “Укренерго”, з’ясував, що саме Кудрицький здійснював нагляд за департаментом безпеки, начальнику якого оголошено підозру через закупівлю бронежилетів за завищеними цінами. Тому логічно, що угода обов’язково проходила узгодження голови Укренерго.

  • Розкрито схему заволодіння 17 млн гривень в Укрзалізниці

    Розкрито схему заволодіння 17 млн гривень в Укрзалізниці

    П’ятеро осіб, які вкрали кошти УЗ під час ремонту колійних машин, були розкриті. Згідно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), група, яка працювала в Черкаському колійному ремонтно-механічному заводі, використовувала фіктивні підприємства для підроблення документів і заволодіння коштами, які сягнули 17,1 млн грн.

    Ексдиректор заводу утворив цю групу в 2021 році, яка успішно маніпулювала закупівлями послуг з ремонту колійних машин. Замість реальних ремонтних робіт, кошти спрямовувались на рахунки фіктивних компаній, керівники яких також входили до групи.

    Після розслідування НАБУ, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою і Службою безпеки України було висунуто підозру п’ятьом учасникам схеми, а ексдиректора заводу вже затримали. Їхні дії кваліфікуються за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на 7-12 років, заборону займати певні посади або здійснювати певну діяльність на термін до 3 років, а також конфіскацію майна.