Mmakaje

Позначка: Ольга Стефанішина

  • Ольга Стефанішина стала послом України у США попри корупційні підозри в минулому

    Ольга Стефанішина стала послом України у США попри корупційні підозри в минулому

    Ольга Стефанішина призначена новим послом України у США — країні, яка залишається ключовим стратегічним партнером Києва. Проте за її політичною кар’єрою тягнеться низка корупційних скандалів, що створює серйозні репутаційні ризики як для самої дипломатки, так і для держави.

    Ще на початку 2010-х років журналістські розслідування фіксували участь Стефанішиної у сумнівних проєктах Мін’юсту. Зокрема, йшлося про аналітичні документи, створені під її кураторством у 2015 році: вартість кожної сторінки таких звітів доходила до 4,5 тисяч гривень.

    У 2019 році Стефанішині було оголошено підозру у корупційній діяльності. Однак справа роками залишалася без руху і лише у 2024 році дійшла до Вищого антикорупційного суду. Засідання так і не призвели до реальних рішень, а підозрювана продовжувала впливати на державні органи.

    Паралельно навколо її імені спливали скандали з рейдерством. Один із найбільш відомих випадків стосується захоплення громадської організації «НОН-СТОП», яке було узгоджене на рівні Мін’юсту. Попри звернення до правоохоронців та антирейдерської комісії, справа зависла.

    Ще більш серйозні підозри стосуються діяльності АРМА. У 2024 році там почала працювати схема, яка дозволяла афілійованим до Стефанішиної структурам отримувати арештоване майно через фіктивні конкурси. У центрі — консорціум «УК “КАМпарітет”», який вигравав тендери, пропонуючи символічні ціни, що фактично блокувало чесну конкуренцію.

    Призначення Стефанішиної послом у США відбувається на тлі міжнародної уваги до української боротьби з корупцією. Для Києва це може стати додатковим викликом: дипломатка має представляти країну у Вашингтоні, тоді як за її спиною накопичені корупційні досьє, що можуть стати предметом критики у ЗМІ та серед партнерів.

  • Квартири, земля та підозрілі угоди: що відомо про статки Ольги Стефанішиної

    Квартири, земля та підозрілі угоди: що відомо про статки Ольги Стефанішиної

    Кандидатка на посаду посла України Ольга Стефанішина, яка у 2024 році працювала в господарсько-фінансовому департаменті Секретаріату Кабміну, задекларувала значне майно та доходи, а також має родинні зв’язки з низкою сумнівних угод з нерухомістю.

    Стефанішина вказала, що має двох дітей — Анастасію та Даниїла, які мешкають у Києві. У її власності — чотири квартири та земельна ділянка. Три квартири розташовані в Одесі, одна — у столиці.

    Майно Стефанішиної та родини:

    • Квартира в Одесі (105,9 м², набута у 2008 році за 21,8 тис. грн) — спільна з матір’ю Надією Кравець.

    • Ще дві квартири в Одесі — 76,1 м² (2007 рік, 105,3 тис. грн) та 38,9 м² (1997 рік, вартість не вказана).

    • Квартира в Києві (74 м², 2008 рік, 922,8 тис. грн), оформлена на матір.

    • Земельна ділянка у селі Нерубайське на Одещині (1000 м², 2007 рік, 101,5 тис. грн).

    Із транспортних засобів Стефанішина задекларувала лише Toyota RAV4 2009 року (129 тис. грн).

    Доходи у 2024 році:

    • 1,16 млн грн від Секретаріату Кабміну

    • 220 тис. грн аліментів, отриманих дітьми від Михайла Стефанішина

    • Готівкові заощадження: 280 тис. грн, 3 тис. доларів та 5 тис. євро

    Журналісти раніше з’ясували, що матір Стефанішиної придбала у центрі Києва трикімнатну квартиру в ЖК бізнес-класу «Львівська площа» площею близько 100 м² за 3,04 млн грн, тоді як ринкова ціна становила щонайменше 12 млн грн.

    У тому ж будинку Віталій Кравець, ймовірно батько кандидатки, придбав паркомісце та два нежитлові приміщення за 650 тис. грн, хоча лише паркомісце коштує від 37 тис. доларів.

    За даними hromadske, у квартирі матері фактично мешкає сама Стефанішина. При цьому з 2016 року вона декларує користування іншою квартирою матері площею 74 м², нібито придбаною у 2008 році, хоча у держреєстрі права власності на неї не знайдено.

    Також у 2013 році Кравець купила квартиру в ЖК «Космополітен» площею 150 м² і у 2018 продала її за 2,54 млн грн. Цей об’єкт міг збігатися з тією ж «квартирою на 74 м²», яку Стефанішина досі декларує як житло матері.

  • Ексвіцепрем’єрка Стефанішина стала фігуранткою кримінального провадження від САП

    Ексвіцепрем’єрка Стефанішина стала фігуранткою кримінального провадження від САП

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження проти колишньої віцепрем’єрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки — саме так кваліфіковано справу згідно з Кримінальним кодексом.

    Але це — не перша згадка імені Стефанішиної у гучних розслідуваннях. Протягом останніх років журналісти, активісти та окремі правоохоронці неодноразово вказували на її причетність до корупційних схем та зловживань владою.

    Сумнівне минуле — від 2010 року

    •  Розтрата бюджетних коштів. Ще у 2010 році було зафіксовано схему з розкраданням 2,5 млн грн через фіктивні тендери. Справа дійшла до Вищого антикорупційного суду, проте розгляд постійно гальмується, ймовірно, через політичний вплив колишньої чиновниці.
    •  Рейдерське захоплення ГО «НОН-СТОП». Стефанішина фігурує у справі про незаконну зміну керівництва громадської організації за підробленими документами. Попри підтверджені факти, прокурори уникають активних дій, а слідство зависло у бюрократичних лабіринтах.
    •  АРМА як приватний інструмент. Через тісні зв’язки з представниками АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів) наближені до Стефанішиної особи отримали контроль над елітною нерухомістю, яка мала б перейти у державну власність.
    •  3 мільйони доларів на іноземних адвокатів. Замість того, щоб залучити штатних юристів Мін’юсту, у справі про надрокористування було витрачено $3 млн з держбюджету на іноземні адвокатські компанії. Це рішення досі не має переконливого обґрунтування.

    Політична фігура, яку важко зрушити

    Ольга Стефанішина довгий час залишалась недоторканною фігурою у владному істеблішменті. Її активна діяльність на міжнародному рівні, участь у перемовинах з ЄС і членство в уряді забезпечували політичну “парасольку”, під якою справи роками залишались у тіні.

    Та тепер ситуація змінилася. САП офіційно вийшла на неї. Якщо слідство дійсно доведе провину — на Стефанішину чекає не лише політична ізоляція, а й кримінальна відповідальність.

  • Маркарова на вихід: посольство України у США чекає новий очільник

    Маркарова на вихід: посольство України у США чекає новий очільник

    Україна готується до зміни голови дипломатичної місії у Вашингтоні. Чинна посолка Оксана Маркарова, яка представляє Україну в США з весни 2021 року, найближчим часом може залишити посаду. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерело в Офісі президента, ротація ініційована Банковою.

    За словами співрозмовника, президент Володимир Зеленський наразі розглядає кандидатури, які мають чітке розуміння американського політичного середовища та вже показали результат у переговорах із партнерами зі США в умовах війни.

    «Це люди, які не потребують часу на входження в контекст. Вони вже працювали з американцями, знають систему і мають довіру», — наголосив співрозмовник.

    Кого розглядають як наступника

    Серед кандидатів на посаду посла України у США:

    • Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України. Один із головних фігурантів у перемовинах із Вашингтоном щодо макрофінансової допомоги та відновлення енергосистеми.

    • Рустем Умєров, міністр оборони. Має глибокі контакти з Пентагоном і НАТО, зокрема у питаннях постачання озброєння.

    • Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з євроінтеграції. Брала участь у ключових зустрічах із американськими дипломатами в рамках інтеграційних процесів України.

    • Герман Галущенко, міністр енергетики. Відомий своєю залученістю до переговорів щодо енергетичної безпеки та ситуації навколо Запорізької АЕС.

    • Ігор Жовква, заступник голови ОП з міжнародних питань. Має глибоку експертизу у зовнішній політиці, раніше курував зовнішньополітичний напрям в ОП.

    Також, за інформацією джерел, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вже отримував пропозицію обійняти цю посаду, але відмовився.

    Причини зміни

    Хоча формально йдеться про ротацію кадрів, внутрішньополітичний контекст дає інше трактування. Зокрема, Оксана Маркарова опинилася під критикою після організації візиту президента Зеленського до Пенсильванії — штату, важливого для американських президентських перегонів. Цей крок, за даними джерел, викликав роздратування у частини республіканських кіл.

    На Банковій вирішили, що доцільно замінити представника України у Вашингтоні на людину з кращими каналами комунікації в обох партіях.

    Очікується, що новий посол приступить до обов’язків уже в липні 2025 року.

    У США також відбудеться заміна. Посолка Бріджіт Брінк завершує свою каденцію, і серед претендентів на її місце розглядають Крістофера Сміта — дипломата з досвідом у східноєвропейському регіоні.

  • Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

    Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

    Віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина мешкає у розкішній квартирі в центрі Києва — в елітному житловому комплексі біля станції метро «Золоті ворота». Проте у її декларації ця нерухомість не фігурує, хоча чиновниця підтвердила, що проживає там з минулого року. Про це йдеться в новому розслідуванні журналістів Bihus.info.

    Як з’ясували журналісти за допомогою прихованої камери, Стефанішина регулярно приїжджає до цієї квартири на урядовому авто в супроводі охорони. Відсутність інформації про житло в декларації викликає питання — відповідно до законодавства, державні службовці мають зазначати не лише власне майно, а й те, яким фактично користуються, зокрема орендоване або передане у безоплатне користування.

    На запитання журналістів про походження коштів на елітну нерухомість та кілька паркомісць, записаних на батька, Стефанішина відповіла, що це нібито сімейна інвестиція: мовляв, її батько має прибутковий бізнес, а мати — бухгалтер у цій справі. Раніше, за її словами, родина продала квартиру на Дегтярівській і придбала нове житло.

    Проте, як встановили журналісти, жодних фінансових надходжень від підприємницької діяльності її батька не було за останні 10 років. Це ставить під сумнів достовірність пояснень віцепрем’єрки.

    Особливу увагу розслідувачі звернули на те, що, окрім віцепрем’єрських обов’язків, Стефанішина також виконує функції міністерки юстиції. Саме вона має бути взірцем дотримання норм антикорупційного законодавства, зокрема — зобов’язання вносити до декларації майно, яким користується станом на останній день року. Цього вона, як з’ясувалося, не зробила.

    Нагадаємо, що у 2022 році мати чиновниці Надія Кравець також придбала квартиру у ЖК «Львівська площа» площею близько 100 квадратних метрів за понад 3 мільйони гривень.

    Це не перше розслідування Bihus.info щодо представників влади. Раніше журналісти звертали увагу на підозрілу появу в Офісі президента нового чиновника — Рисбека Токтомушева, та на масовий продаж елітних будинків у Конча-Заспі, де власниками стали колишні прокурори, митники та їхні родичі. Профспілка митників за ці оборудки отримала понад 111 мільйонів гривень.

  • Після розслідування про Стефанішину журналіста hromadske затримала поліція

    Після розслідування про Стефанішину журналіста hromadske затримала поліція

    У Києві журналіст видання hromadske Максим Коцюбинський потрапив до відділку поліції після того, як оприлюднив інформацію про незадекларовану квартиру, якою користується міністерка юстиції України Ольга Стефанішина.

    Інцидент стався за кілька годин після зйомок. Як розповів Коцюбинський, він перебував у центрі столиці, коли до нього підійшов поліцейський і попросив документи, нібито в рамках “опитування громадян”. Незабаром до нього приєдналися інші правоохоронці, провели поверхневий огляд, після чого журналіста доправили до районного відділку на Прорізній.

    Попри те, що Коцюбинський одразу повідомив, що є журналістом і пред’явив посвідчення, поліція заявила, що діє за зверненням перехожого, який повідомив про “підозрілу зйомку стратегічних об’єктів”.

    У відділку працівники поліції вимагали у журналіста надати дозвіл на огляд телефону. Після відмови й очікування адвоката правоохоронці почали натякати, що можуть вилучити телефон на невизначений термін. При цьому, за словами журналіста, йому обмежували пересування, хоча формально затриманим він не вважався.

    Увечері поліція оприлюднила офіційну версію подій: начебто невідомий громадянин повідомив про підозрілу активність Коцюбинського, після чого патрульні попросили його показати документи, а у відділку дізналися, що він журналіст. Після цього його відпустили.

    Цей інцидент трапився на тлі журналістського розслідування. 2 липня hromadske оприлюднило матеріал про квартиру площею 100 м² у ЖК “Львівська площа”, якою користується міністерка юстиції Ольга Стефанішина. У декларації міністерки ця нерухомість не фігурує, хоч за даними журналістів, квартира належить її матері. Сама Стефанішина підтвердила, що тимчасово проживає у цій квартирі, й пообіцяла вказати це в наступній декларації.

    Факт затримання журналіста після такого викриття викликав резонанс у медіаспільноті. Представники медіа закликають правоохоронні органи припинити тиск на журналістів і нагадують: розслідування публічних осіб — це не злочин, а робота в інтересах суспільства.

  • ВАКС розглядає справу міністерки юстиції: слідство вказує на корупційний ланцюг у владі

    ВАКС розглядає справу міністерки юстиції: слідство вказує на корупційний ланцюг у владі

    Сьогодні Вищий антикорупційний суд провів чергове засідання у резонансній справі проти міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Її обвинувачують у розтраті державних коштів. За версією слідства, гроші Мін’юсту виводилися на фіктивну компанію, зареєстровану у квартирі, що належить чинному міністру енергетики Герману Галущенку.

    Поведінка самої Стефанішиної лише підсилює підозри. Міністерка систематично пропускає судові засідання, посилаючись на «міжнародні зустрічі». Окрім того, її неодноразово викривали на фальсифікації декларацій, які мали б засвідчити доброчесність.

    Журналісти з самого початку документують витрати Мін’юсту на справу про надра в США, яка, за задумом, мала б захищати інтереси держави. Але замість залучення штатних юристів міністерства, що фінансуються з бюджету, Стефанішина витратила 3 мільйони доларів на оплату послуг іноземних адвокатів.

    Коли активісти та журналісти почали ставити незручні питання — почались проблеми. Зокрема, ГО «НОН-СТОП», яка фіксувала порушення, зазнала рейдерської атаки. Державна реєстраторка Лопоцюк спочатку незаконно відмовила в перереєстрації організації, а згодом, під час масштабного збою в реєстрах, провела зміну керівництва на основі фальшивих документів. На скаргу особисто реагувала Стефанішина — і передбачувано винесла відмову.

    Справу уважно відслідковують журналісти й антикорупційні активісти, адже вона має ознаки масштабної корупційної змови на найвищому рівні влади.

  • Андрій Гайченко записав елітне майно на свого дядька

    Андрій Гайченко записав елітне майно на свого дядька

    У черговому скандалі з приводу корупції серед високопосадовців в Україні, заступник міністра юстиції Ольги Стефанішиної — Андрій Гайченко — опинився під пильним контролем громадськості та правоохоронних органів. З’ясувалося, що він оформив на свого дядька кілька об’єктів елітної нерухомості на суму, що перевищила мільйони доларів.

    І так, на рідного брата матері Гайченка Анатолія Циндровського чиновник записав:

    ▪️2019 рік – земельну ділянку в передмісті Києва поруч із ділянками матері чиновника Людмили Циндровської.
    ▪️2020 рік – житловий будинок і земельна ділянка в тому ж місці. Вартість лише землі в цьому районі — 3 тисячі доларів за сотку. Усе це брат чиновника нібито отримав у дар.
    ▪️2021 рік – квартира за адресою Київ, вул. Ігоря Сікорського, 1Б, вартістю близько 130 тисяч доларів. Знову ж таки – як подарунок.
    ▪️2024 рік – будинок у Віті-Поштовій із земельною ділянкою (15 соток, орієнтовна вартість – від 60 тисяч доларів).

    І цей перелік далеко не повний.

    А от сина свого дядька Євгена Циндровського Гайченко 2021 року працевлаштував до себе в Мін’юст. І судячи з усього, цей родич Гайченка також активно залучений у схему приховування отримання Гайченком неправомірних доходів. Бо Циндровський молодший за 2020 рік задекларував подарунок від батька на 3 млн грн. У 2021 році – ще 2 млн грн від батька. У 2022 році – 1 млн грн у вигляді подарунка. І того ж року потім подарував автомобіль невідомій особі.

    НАЗК при цьому, з 2021 року жодного разу не спромоглося перевірити ні декларації Гайченка, ні спосіб його життя.

  • Стефанішина пояснила, чому не можна знижувати вік мобілізації

    Стефанішина пояснила, чому не можна знижувати вік мобілізації

    Віцепрем’єрка України Ольга Стефанішина висловилася щодо вимог адміністрації Байдена знизити вік мобілізації в Україні. За її словами, такі заяви є спробою зняти відповідальність з США за недопостачання зброї.

    “Зниження віку мобілізації в Україні не може бути продиктоване заявами чиновників Білого дому або будь-ким іншим”, – заявила Стефанішина. Вона додала, що мобілізація — це реальність, яку не можна підлаштовувати під політичні вимоги, і що воїни мають бути забезпечені всім необхідним для ефективного виконання своїх обов’язків.

    Стефанішина також висловила думку, що заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років можуть бути частиною політичних маневрів. “Я особисто сприймаю це як бажання зняти відповідальність за домовленості, які були раніше”, – зазначила вона.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що відкидає заклики США знизити вік мобілізації, зокрема до 18 років, і має намір використовувати альтернативні методи, такі як добровільні набори з виплатами. Нещодавно стало відомо, що Україна планує виплачувати півмільйона гривень тим молодим хлопцям, які добровільно приєднаються до лав армії.

    Водночас, за даними джерел, Банкова не хоче знижувати мінімальний вік мобілізації, який наразі становить 25 років, з огляду на ймовірність завершення війни в найближчі роки, після інавгурації Дональда Трампа. Влада хоче використовувати свою позицію як елемент передвиборчої кампанії, заявляючи, що не дозволить знищити “генофонд” нації. Однак, якщо війна продовжиться ще довго, Україна може змінити свою політику і знизити мобілізаційний вік.

  • Україна і НАТО не обговорювали приєднання без звільнення захоплених територій

    Україна і НАТО не обговорювали приєднання без звільнення захоплених територій

    В останні дні питання про можливе приєднання України до НАТО стало обговорюватися з новою силою на міжнародній арені. Проте, за словами високопосадовців, жодних офіційних дискусій щодо вступу України до Альянсу без звільнення російськими військами захоплених територій не проводилося.

    Про це заявила віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина. За її словами, Україну запросять до Альянсу тільки в кордонах 1991 року.

    Чиновниця додала, що питання запрошення Києва до НАТО «взагалі не обговорюється ні (в контексті) просування на фронті, ні територій».

    Стефанишина також каже, що членство України в НАТО можливе тільки після завершення війни, але зараз Київ домагається офіційного запрошення до Альянсу.

    Про те, що Україну в разі заморожування війни по лінії фронту можуть прийняти в НАТО, раніше писали західні видання. Зеленський учора підтвердив, що таку схему пропонують деякі чиновники країн Альянсу, але Київ із нею не згоден.