Субота, 18 Липня, 2026

Ексвіцепрем’єрка Стефанішина стала фігуранткою кримінального провадження від САП

Важливі новини

Американський експерт прогнозує сповільнення російського наступу

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В інтерв’ю для Intelligencer Кофман зазначив, що, попри тиск, який Росія чинить на Україну, її сили зазнають значного виснаження та стикаються з серйозними обмеженнями. “Ймовірно, перевага Росії на полі бою почне зменшуватися, коли ми наближаємося до зими, і далі, до 2025 року”, — заявив Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, що спеціалізується на питаннях Росії.

Попри це, Кофман підкреслив, що Росія найближчим часом не залишиться без ресурсів, проте темпи її наступальних операцій суттєво сповільняться. Це може дати Україні надію, адже російське просування на сході залишається повільним і супроводжується великими втратами живої сили та техніки.

Однією з причин цього є те, що Росія дедалі більше покладається на застарілу радянську техніку, запаси якої обмежені. “Росія використовує залишки своєї радянської спадщини, але темпи виробництва нової техніки не відповідають втратам на полі бою”, — сказав Кофман. Це змушує російські війська змінювати тактику, щоб мінімізувати втрати, але водночас ускладнює досягнення значущих проривів.

Крім того, Росія стикається з проблемами у вербуванні нових солдатів. Високі бонуси, які Кремль пропонує новобранцям, свідчать про напруженість у цьому питанні. Наприклад, у липні Росія рекламувала виплати, співмірні з американськими військовими зарплатами, що є аномальним на тлі середньої зарплати в країні.

Британська розвідка також повідомила про високий рівень російських втрат, підраховуючи, що взимку Росія втрачатиме до 1000 солдатів на день. Попри активність на сході, ситуація залишається складною для російських військ.

Бойові дії мають серйозні наслідки не лише для ситуації на фронті, але й для російської економіки. Бюджет країни значною мірою спрямований на військові витрати, що становлять близько 40% від загальних видатків. Хоча економіка Росії показала зростання у 2023 році, довготривалі перспективи залишаються непевними. Деякі аналітики вважають, що у разі сповільнення виробництва оборонний сектор більше не зможе підтримувати економіку, що може призвести до рецесії.

Тим часом Україна розвиває власне оборонне виробництво, створюючи ракети, артилерію та безпілотники, що допомагає протистояти російському тиску на фронті.

День краси, ромів і карликового бегемота: які події святкують 8 квітня

Сьогодні в Україні та світі відзначають низку подій, як релігійних, так і світських. Цей день насичений пам’ятними датами, професійними святами та незвичними міжнародними ініціативами. Церковне свято У християнському календарі 8 квітня — день пам’яті апостолів Іродіона, Агава, Асинкрита, Руфа, Флегонта та Єрма. Вони належали до числа 70 учнів Ісуса Христа, яких він послав на проповідь. […]

Київ під атакою: нічний кошмар 24 травня

В ніч на 24 травня Київ пережив одну з...

Чого очікувати від курсу долара

Валютний ринок України знаходиться під впливом багатьох важливих факторів, які визначають динаміку курсу національної валюти. Серед ключових чинників особливу роль відіграють:

Експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що “затишшя” на валютному ринку може зберегтися не лише у листопаді, а й у грудні. Він підкреслив, що з середини жовтня до кінця року Україна отримає близько 17 мільярдів доларів міжнародної допомоги, що суттєво збільшить резерви країни.

“Національний банк України (НБУ) має можливість підтримувати курс на рівні 41-41,5 гривні за долар до кінця грудня. Девальвація гривні наразі не є доцільною, оскільки це лише підвищить інфляцію,” — зазначив Монін. За його прогнозом, у листопаді 100 доларів можуть коштувати від 4100 до 4150 гривень.

Банкір Сергій Фурса передбачає, що протягом 2025 року курс долара в Україні може зрости, але поступово. “Наприкінці 2025 року курс може становити 44-45 гривень за долар, що означає, що 100 доларів обійдуться в межах 4400-4500 гривень,” — зазначив він.

Монін радить українцям купувати валюту, проте з обережністю, оскільки немає термінової необхідності в цьому кроці. В умовах можливого зміцнення гривні до кінця року, варто зважати на ситуацію на валютному ринку.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження проти колишньої віцепрем’єрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки — саме так кваліфіковано справу згідно з Кримінальним кодексом.

Але це — не перша згадка імені Стефанішиної у гучних розслідуваннях. Протягом останніх років журналісти, активісти та окремі правоохоронці неодноразово вказували на її причетність до корупційних схем та зловживань владою.

Сумнівне минуле — від 2010 року

  •  Розтрата бюджетних коштів. Ще у 2010 році було зафіксовано схему з розкраданням 2,5 млн грн через фіктивні тендери. Справа дійшла до Вищого антикорупційного суду, проте розгляд постійно гальмується, ймовірно, через політичний вплив колишньої чиновниці.
  •  Рейдерське захоплення ГО «НОН-СТОП». Стефанішина фігурує у справі про незаконну зміну керівництва громадської організації за підробленими документами. Попри підтверджені факти, прокурори уникають активних дій, а слідство зависло у бюрократичних лабіринтах.
  •  АРМА як приватний інструмент. Через тісні зв’язки з представниками АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів) наближені до Стефанішиної особи отримали контроль над елітною нерухомістю, яка мала б перейти у державну власність.
  •  3 мільйони доларів на іноземних адвокатів. Замість того, щоб залучити штатних юристів Мін’юсту, у справі про надрокористування було витрачено $3 млн з держбюджету на іноземні адвокатські компанії. Це рішення досі не має переконливого обґрунтування.

Політична фігура, яку важко зрушити

Ольга Стефанішина довгий час залишалась недоторканною фігурою у владному істеблішменті. Її активна діяльність на міжнародному рівні, участь у перемовинах з ЄС і членство в уряді забезпечували політичну “парасольку”, під якою справи роками залишались у тіні.

Та тепер ситуація змінилася. САП офіційно вийшла на неї. Якщо слідство дійсно доведе провину — на Стефанішину чекає не лише політична ізоляція, а й кримінальна відповідальність.

Останні новини