Mmakaje

Позначка: опалювальний сезон

  • Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Україна отримала нову фінансову підтримку для відновлення та зміцнення енергетичної системи. Уряд Канади перерахував 12,4 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України, що має допомогти підготувати інфраструктуру до наступного опалювального сезону в умовах триваючих атак з боку РФ.

    Про це повідомили у Міністерстві енергетики України. Отримані кошти планують спрямувати на закупівлю необхідного обладнання, а також на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури по всій країні.

    Загалом внесок Канади до Фонду підтримки енергетики вже перевищив 57 мільйонів євро. Ці ресурси використовуються для оперативного реагування на наслідки обстрілів і відновлення роботи енергосистеми.

    Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль наголосив, що така допомога є критично важливою в нинішніх умовах. За його словами, енергетична інфраструктура залишається однією з головних цілей атак, тому міжнародна підтримка дозволяє зберігати її стійкість.

    «Ця допомога є критично важливою для забезпечення стійкості нашої енергосистеми в умовах постійних атак та зміцнення енергетичної безпеки країни напередодні опалювального сезону», — зазначив Денис Шмигаль.

    Фонд підтримки енергетики України функціонує з 2022 року як механізм швидкого відновлення об’єктів після пошкоджень, спричинених бойовими діями. Він дозволяє оперативно закуповувати обладнання та координувати допомогу від міжнародних партнерів.

    Станом на зараз у межах роботи фонду вже закуплено або замовлено обладнання на суму близько 260 мільйонів євро. Очікується, що значна частина цього обладнання надійде в Україну до початку холодного сезону, що є критично важливим для стабільного проходження зими.

    Загальний обсяг внесків міжнародних партнерів до фонду вже сягнув приблизно 663 мільйонів євро. Серед донорів — уряди різних країн, а також міжнародні організації, які підтримують відновлення української енергетики.

    Допомога Канади є частиною ширшої програми підтримки України. Раніше під час міжнародних зустрічей, зокрема в межах Європейської політичної спільноти, обговорювалися питання посилення протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Зокрема, Канада також оголошувала про виділення додаткових 200 мільйонів доларів у межах програми підтримки, спрямованої на відновлення та розвиток енергетичного сектору.

    Експерти наголошують, що підготовка до опалювального сезону є одним із ключових викликів для України. У попередні роки енергосистема зазнавала масованих атак, що призводило до масштабних відключень електроенергії.

    Саме тому нині основний акцент робиться не лише на ремонті пошкоджених об’єктів, а й на підвищенні їхньої стійкості. Йдеться про модернізацію обладнання, створення резервних потужностей та покращення систем захисту.

    Фінансова підтримка міжнародних партнерів дозволяє прискорити ці процеси та зменшити ризики для населення і економіки в зимовий період. Водночас українська сторона продовжує працювати над диверсифікацією джерел енергії та зміцненням енергетичної незалежності.

    Черговий внесок Канади є важливим елементом міжнародної підтримки України. Він сприятиме не лише відновленню інфраструктури, а й підвищенню загальної стійкості енергосистеми в умовах війни.

  • Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    У Києві тривають роботи з відновлення Дарницької теплоелектроцентралі, яка зазнала серйозних пошкоджень унаслідок російської атаки на початку лютого 2026 року. Водночас у міській владі наголошують: відновлення об’єкта здійснюється не за кошти столичного бюджету, як це раніше припускали окремі медіа, а повністю фінансується приватною компанією-оператором.

    Як повідомили у Київській міській державній адміністрації, всі роботи на станції проводить ТОВ «Євро-Реконструкція», яке є власником та експлуатантом Дарницької ТЕЦ. За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, інформація про нібито бюджетне фінансування або його нестачу не відповідає дійсності.

    У міській адміністрації підкреслюють, що відновлення енергетичного об’єкта відбувається в межах комплексного плану енергостійкості Києва. Цей план передбачає координацію між міською владою, приватними компаніями та державними структурами для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, особливо в умовах триваючої війни.

    Дарницька ТЕЦ є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури столиці. Вона забезпечує теплом і електроенергією значну частину лівобережних районів Києва, включно з житловими масивами, соціальними об’єктами та підприємствами. Саме тому її пошкодження внаслідок ракетної атаки 3 лютого стало серйозним викликом для міста.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомляв, що станція зазнала критичних ушкоджень, і на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці. За попередніми оцінками, йшлося про складні технічні роботи, пов’язані із заміною обладнання, відновленням енергоблоків та модернізацією систем безпеки.

    У КМДА наголошують, що питання критичної інфраструктури залишається чутливим з точки зору безпеки, тому частина інформації про обсяги робіт, технічні рішення та строки виконання не розголошується. Це пов’язано з ризиками повторних атак і необхідністю захисту стратегічних об’єктів.

    Водночас міська влада обіцяє регулярно інформувати громадськість про ключові етапи підготовки до зими. Зокрема, йдеться про запуск відновлених потужностей, модернізацію тепломереж та впровадження додаткових заходів енергонезалежності.

    Паралельно з відновленням Дарницької ТЕЦ у Києві реалізуються й інші проєкти, спрямовані на підвищення стійкості енергосистеми. Серед них — розвиток децентралізованої генерації, встановлення резервних джерел живлення для критичних об’єктів, а також модернізація теплопунктів і котелень.

    Експерти відзначають, що залучення приватного фінансування до відновлення енергетичних об’єктів є важливим кроком у нинішніх умовах. Це дозволяє зменшити навантаження на міський бюджет, який і без того працює в умовах воєнного часу, та водночас забезпечити швидше відновлення критичної інфраструктури.

    Разом із тим, така модель співпраці вимагає чіткої координації між владою та бізнесом. Важливо, щоб інтереси громади були захищені, а тарифи на тепло та електроенергію залишалися соціально прийнятними.

    Окрему увагу фахівці приділяють питанню енергетичної безпеки столиці. Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України у 2022–2025 роках стало очевидно, що традиційна модель централізованого енергопостачання потребує перегляду. Саме тому Київ активно впроваджує підходи, які дозволяють розподілити навантаження та зменшити ризики у разі нових ударів.

    Відновлення Дарницької ТЕЦ у цьому контексті є не лише технічним завданням, а й частиною ширшої стратегії. Йдеться про створення більш гнучкої та стійкої енергосистеми, здатної працювати навіть в умовах надзвичайних ситуацій.

    Попри складні обставини, у міській владі запевняють, що підготовка до опалювального сезону триває за планом. Відновлення ключових об’єктів, включно з Дарницькою ТЕЦ, має завершитися вчасно, щоб забезпечити стабільне теплопостачання для мешканців столиці.

    Таким чином, ситуація навколо Дарницької ТЕЦ демонструє нову модель взаємодії між державою та бізнесом у сфері енергетики. В умовах війни саме така співпраця стає одним із ключових факторів виживання та розвитку міської інфраструктури.

  • Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина оголосила про масштабне посилення енергетичної підтримки України: цієї весни країна передасть десятки мобільних когенераційних установок і котелень, які зможуть забезпечити теплом понад 3 мільйони людей під час наступного опалювального сезону. Про це повідомив посол Німеччини в Україні Гайко Томс під час конференції Ukraine Energy Coordination Group.

    За словами дипломата, нове обладнання є частиною довгострокової стратегії підтримки української енергетичної системи, яка зазнала значних пошкоджень через російські ракетні та дронові атаки. Мобільні енергоустановки дозволяють швидко розгортати локальні джерела тепла та електроенергії, що особливо важливо в умовах зруйнованої або перевантаженої інфраструктури.

    Томс наголосив, що головна мета цієї допомоги — підготовка України до зими та підвищення стійкості системи теплопостачання в умовах війни. Він підкреслив, що такі установки можуть працювати автономно, забезпечуючи енергією лікарні, школи, житлові квартали та критичну інфраструктуру навіть у разі масштабних відключень.

    Окремо посол зазначив, що загальний обсяг енергетичної допомоги Німеччини Україні вже сягнув близько 1,2 млрд євро. Із цієї суми 560 млн євро було спрямовано до Фонду підтримки енергетики України, де Німеччина залишається найбільшим донором серед міжнародних партнерів.

    Фонд використовується для термінового відновлення зруйнованих енергетичних об’єктів, закупівлі обладнання, а також фінансування ремонтних робіт на електростанціях, підстанціях і тепломережах. Це дозволяє українській енергосистемі швидше реагувати на наслідки атак і відновлювати роботу критичної інфраструктури.

    Крім цивільної енергетичної підтримки, Берлін продовжує активну допомогу у сфері безпеки. Німеччина планує фінансувати постачання сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot missile system, які відіграють ключову роль у захисті українського неба від російських ракетних атак. Також у найближчі роки передбачено передання додаткових пускових установок IRIS-T, які вже показали високу ефективність у перехопленні повітряних цілей.

    Окрім цього, Німеччина оголосила про виділення ще 230 млн євро цивільної допомоги Україні. Частина цих коштів буде спрямована безпосередньо на енергетичні потреби — відновлення пошкоджених мереж, модернізацію обладнання та забезпечення стабільного теплопостачання в зимовий період.

    У Берліні визнають, що потреби України залишаються значними, адже російські атаки систематично руйнують об’єкти генерації та розподілу електроенергії. Саме тому, за словами посла, міжнародна підтримка має бути не лише оперативною, а й довгостроковою.

    Водночас Томс закликав інші країни-партнери посилити участь у відновленні української енергосистеми, наголосивши, що стабільне енергопостачання є критично важливим для виживання цивільного населення та функціонування держави в умовах війни.

    Україна, зі свого боку, продовжує готувати енергосистему до нових викликів. Енергетики працюють над встановленням резервних потужностей, модернізацією мереж і впровадженням децентралізованих рішень, які дозволяють швидше реагувати на пошкодження.

    Очікується, що постачання німецького обладнання розпочнеться вже найближчими місяцями і триватиме поетапно до початку опалювального сезону, щоб мінімізувати ризики дефіциту тепла взимку.

  • Пільга зникає вже з травня: частина українців різко платитиме більше за світло

    Пільга зникає вже з травня: частина українців різко платитиме більше за світло

    З 1 травня 2026 року частина українських домогосподарств відчує зростання витрат на електроенергію — йдеться про споживачів, які користуються електричним опаленням і протягом опалювального сезону мали пільговий тариф. Після завершення дії спеціальної ціни вони автоматично переходять на загальний тариф, який є майже вдвічі вищим.

    Як повідомляють українські медіа, до кінця квітня для таких споживачів діяли особливі умови: до 2000 кВт-год електроенергії на місяць оплачувалися за зниженою ставкою 2,64 грн за кВт-год. Цей тариф був частиною державної політики підтримки населення в холодний період року, коли витрати на опалення суттєво зростають.

    Однак із завершенням опалювального сезону ця пільга припиняє діяти. Уже з травня всі спожиті обсяги електроенергії оплачуватимуться за єдиною фіксованою ціною — 4,32 грн за кВт-год. Саме цей тариф наразі встановлений урядом для побутових споживачів у межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО).

    Уряд підкреслює, що це не є підвищенням тарифу в класичному розумінні, а лише завершенням дії сезонної пільги. Загальна ціна на електроенергію для населення залишається незмінною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко раніше заявляла, що питання підвищення тарифів на електроенергію для населення наразі не розглядається. За її словами, в умовах війни та періодичних відключень світла будь-яке зростання цін було б економічно та соціально необґрунтованим.

    «Жодних рішень про підвищення тарифів зараз не готується», — наголошувала вона.

    Наразі в Україні продовжує діяти модель ПСО, яка передбачає продаж електроенергії населенню за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Це дозволяє стримувати зростання витрат домогосподарств, однак водночас створює фінансове навантаження на енергетичний сектор.

    Експерти зазначають, що система ПСО є тимчасовим рішенням, яке діє в умовах воєнного стану. Після завершення війни Україна, ймовірно, поступово перейде до більш ринкової моделі ціноутворення, що може означати перегляд тарифів.

    Повертаючись до травневих змін, найбільше зростання витрат відчують саме ті домогосподарства, які використовують електроопалення. Для них різниця у тарифі може бути суттєвою, особливо за високих обсягів споживання.

    Наприклад, якщо домогосподарство споживало 2000 кВт-год на місяць, то за пільговим тарифом воно платило близько 5280 грн. Після переходу на загальний тариф ця сума зросте до понад 8600 грн. Водночас у літній період споживання електроенергії зазвичай зменшується, що частково компенсує зростання ціни.

    Загалом ситуація з тарифами на комунальні послуги залишається стабільною. За офіційними даними, у березні річна інфляція в Україні становила близько 7,9%, і одним із факторів її зростання стали саме зміни у сфері житлово-комунальних послуг. Водночас електроенергія, газ, опалення та водопостачання залишилися на попередньому рівні.

    Фахівці підкреслюють, що стабільність тарифів є важливим елементом соціальної політики держави в умовах війни. Водночас вони попереджають, що енергетична система України зазнала значних втрат через російські обстріли, і її відновлення потребує значних інвестицій.

    У цьому контексті питання тарифів може знову постати після завершення бойових дій. Однак наразі уряд зосереджується на підтримці населення та забезпеченні стабільного енергопостачання.

    З 1 травня зміни у платіжках за електроенергію торкнуться лише окремої категорії споживачів — тих, хто користувався пільговим тарифом у зимовий період. Для більшості українців умови оплати залишаються незмінними, а держава продовжує утримувати ціни на соціально прийнятному рівні.

  • Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Президент України Володимир Зеленський публічно розкритикував темпи підготовки окремих регіонів до наступного опалювального сезону, заявивши, що низка областей, включно зі столицею, суттєво відстають у виконанні так званих “планів стійкості”. Ці документи мають забезпечити стабільне проходження зими в умовах можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру.

    Про це глава держави повідомив після селекторної наради з урядом, представниками місцевої влади та керівниками регіонів. Участь у нараді також взяли члени Кабінету Міністрів, які відповідають за енергетику, інфраструктуру та відновлення.

    За словами президента, “плани стійкості” були розроблені для кожної області, міста та громади. Вони передбачають конкретні кроки щодо підготовки до опалювального сезону: відновлення пошкоджених об’єктів енергетики, створення резервних джерел живлення, захист критичної інфраструктури та забезпечення безперебійного постачання тепла і електроенергії.

    Ключовий дедлайн виконання цих планів — 1 вересня 2026 року. Для цього, за словами президента, затверджено жорсткий графік укладання контрактів і виконання робіт. Однак не всі регіони дотримуються встановлених термінів.

    «Не всі працюють так, як потрібно для захисту людей», — наголосив Володимир Зеленський.

    Серед регіонів, які викликають найбільше занепокоєння, президент окремо назвав Донеччину, Чернігівську, Полтавську, Кіровоградську, Запорізьку, Херсонську області, а також Львівщину і місто Київ.

    Особливо жорсткою була критика на адресу столиці. Президент зазначив, що у Києві бракує системного підходу до створення резервних джерел електро- та теплопостачання, які мають гарантувати стабільність у разі нових атак.

    Це вже не перший випадок публічної дискусії між центральною владою та керівництвом столиці. Раніше Віталій Кличко заявляв, що міські служби роблять усе можливе для забезпечення життєдіяльності міста навіть в умовах енергетичних криз. Утім, на рівні уряду та Офісу президента неодноразово наголошували, що Київ недостатньо швидко реагує на виклики.

    Крім столиці, питання виникли і щодо Львівської області. За словами президента, там існують проблеми з реалізацією окремих енергетичних проєктів, а також відсутня чітка відповідальність між місцевою владою та державними структурами за виконання завдань.

    Контекст цієї ситуації — досвід попередніх зим, коли Україна пережила масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Унаслідок обстрілів у 2022–2025 роках було пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів, що призводило до масових відключень світла і тепла.

    Саме тому підготовка до нового опалювального сезону розглядається як питання національної безпеки. Влада прагне уникнути повторення сценаріїв минулих років, коли енергосистема працювала на межі можливостей.

    Експерти у сфері енергетики зазначають, що “плани стійкості” передбачають не лише відновлення інфраструктури, а й її модернізацію. Йдеться про встановлення мобільних котелень, генераторів, систем накопичення енергії, а також розвиток децентралізованих джерел енергопостачання.

    Однак реалізація таких проєктів потребує значних ресурсів і чіткої координації між державними та місцевими органами влади. Саме на цьому етапі, за словами президента, і виникають проблеми.

    Уряд, зі свого боку, запевняє, що готовий посилити контроль за виконанням планів і за необхідності втручатися у процес. Участь у підготовці також беруть міжнародні партнери, які надають фінансову та технічну допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури.

    Важливу роль у цьому процесі відіграє і населення. Влада закликає громадян готуватися до зими заздалегідь — зокрема, подбати про альтернативні джерела енергії, утеплення житла та інші заходи енергоефективності.

    Заява Володимира Зеленського стала сигналом для місцевої влади про необхідність прискорити роботу і виконати поставлені завдання у встановлені терміни. Від цього залежить не лише комфорт громадян, а й стійкість країни перед можливими новими викликами в енергетичній сфері.

  • Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    У Києві, а також у Львівській, Волинській та Одеській областях зафіксовано відставання від затверджених графіків підготовки до наступного опалювального сезону. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

    За його словами, частина регіонів не виконує визначені строки робіт, які стосуються підготовки критичної інфраструктури до осінньо-зимового періоду. Президент наголосив, що йдеться про системний процес, який включає не лише технічну підготовку тепломереж і котелень, а й посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Зеленський підкреслив, що загалом у межах підготовки до зими вже задіяно 368 об’єктів інфраструктури. Вони охоплюють енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, системи теплопостачання та об’єкти, критично важливі для стабільної роботи міст і громад.

    Президент повідомив, що погоджено відновлення регулярних селекторних нарад із участю урядовців, керівників областей і громад, представників правоохоронних органів та військового командування, яке відповідає за захист енергетичної інфраструктури.

    За словами Зеленського, такий формат має забезпечити більш жорсткий контроль за виконанням графіків підготовки та дозволить оперативно реагувати на відставання в окремих регіонах. Він наголосив, що відповідальність за реалізацію планів буде персональною.

    Підготовка до опалювального сезону в Україні відбувається в умовах підвищених безпекових ризиків через триваючу війну. В останні роки цей процес включає не лише традиційні ремонтні роботи, а й масштабне посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, резервування потужностей та підготовку до можливих аварійних сценаріїв.

    Енергетична система України вже неодноразово зазнавала значних пошкоджень унаслідок російських атак, що змушувало операторів системи передавати у роботу аварійні або стабілізаційні механізми балансування навантаження. Через це підготовка до зими розглядається як один із ключових елементів національної стійкості.

    На тлі підготовки до опалювального сезону в Україні періодично фіксуються коливання в енергосистемі, зокрема через зростання споживання або наслідки пошкоджень інфраструктури.

    У різні періоди в окремих регіонах запроваджувалися графіки погодинних відключень електроенергії для побутових і промислових споживачів. Також застосовувалися обмеження потужності для бізнесу в ранкові години пікового навантаження.

    Оператори енергосистеми пояснюють такі заходи необхідністю балансування попиту та пропозиції електроенергії, особливо під час похолодання або після аварій на енергетичних об’єктах.

    Раніше в енергетичній компанії ДТЕК повідомляли про повернення графіків відключень у періоди підвищеного споживання електроенергії, зокрема через різке похолодання. У таких умовах система зазнає додаткового навантаження, що вимагає тимчасових обмежень.

    Також у низці регіонів України вводилися екстрені відключення після пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок російських атак. Зокрема, фіксувалися випадки пошкоджень інфраструктури в Чернігівській області, що впливало на стабільність електропостачання.

    Уряд і профільні служби продовжують підготовку до опалювального сезону з урахуванням воєнних ризиків. Основна увага зосереджена на підвищенні стійкості енергетичної системи, відновленні пошкоджених об’єктів, накопиченні резервів та координації між центральною владою і регіонами.

    Окремим пріоритетом залишається забезпечення безперебійного теплопостачання для населення в умовах можливих пікових навантажень і надзвичайних ситуацій.

  • Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Україна фактично призупинила імпорт природного газу з квітня через різке зростання цін на європейському ринку та гострий дефіцит фінансування. За останніми оцінками, ціни на газ зросли приблизно на 70% після загострення ситуації на Близькому Сході.

    Уряд раніше планував імпортувати у 2026 році від 2 до 2,5 мільярда кубометрів газу для забезпечення потреб енергосистеми. Однак реалізація цих планів опинилася під загрозою через нестачу коштів.

    Наразі підтверджене фінансування становить лише близько 85 мільйонів євро, які надає Європейський банк реконструкції та розвитку. За поточними ринковими цінами ця сума покриває лише 5–7% від загальної потреби. Таким чином, дефіцит фінансування сягає 90–95%.

    На цьому тлі Україна змушена покладатися переважно на власний видобуток газу. Водночас і він перебуває під загрозою через регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру, що ускладнює стабільне накопичення запасів.

    Експерти попереджають, що за відсутності додаткових джерел фінансування країна може не виконати заплановані обсяги імпорту, що створює ризики для проходження опалювального сезону.

  • Київрада планує збільшити капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн

    Київрада планує збільшити капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн

    У четвер, 26 березня, Київська міська рада розгляне питання про збільшення статутного капіталу комунального підприємства «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Це рішення є частиною підготовки столиці до наступного опалювального сезону.

    Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

    За його словами, місто вже спрямувало понад 10 млрд грн із бюджету на заходи енергостійкості. Йдеться про реалізацію першочергових проєктів, передбачених планом підготовки до зими.

    Окрім цього, депутати мають розглянути передачу до комунальної власності обладнання мобільної генерації теплової та електричної енергії. Зокрема, Київ може отримати шість модульних когенераційних установок від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.

    «Це важливі питання для міста. Київ уже готується до наступної зими, яка буде складною», — наголосив Кличко.

    Мер нагадав, що раніше Київрада вже ухвалила план енергостійкості столиці, який підтримали 92 депутати. Загальний обсяг фінансування заходів у межах цього плану оцінюється більш ніж у 60 млрд грн.

    За словами Кличка, місто використовує всі можливості бюджету для реалізації цих проєктів, однак без підтримки держави обійтися не вдасться. Йдеться як про додаткове фінансування, так і про забезпечення необхідним обладнанням.

    Він також закликав не політизувати питання енергетичної безпеки столиці та зосередитися на практичній реалізації проєктів.

    «Потрібно працювати спільно — всім гілкам влади, всім службам. Консолідувати ресурси, бо йдеться про те, як Київ пройде наступну зиму», — підсумував мер.

  • У столиці почали відключати тепло: деталі рішення

    У столиці почали відключати тепло: деталі рішення

    У Києві з вівторка, 24 березня 2026 року, офіційно завершують опалювальний сезон. Відповідне рішення ухвалила міська влада з огляду на підвищення температури повітря та прогнозоване потепління.

    Відключення теплопостачання розпочнеться з житлового фонду і відбуватиметься поетапно. Як пояснюють у КМДА, це дозволить зменшити фінансове навантаження на мешканців у період, коли потреба в опаленні знижується.

    Водночас об’єкти соціальної інфраструктури — лікарні, пологові будинки, школи та дитячі садки — зможуть отримувати тепло довше. Для них передбачений індивідуальний режим: рішення про відключення ухвалюватимуть окремо, з урахуванням звернень керівників установ.

    У міській адміністрації наголошують, що завершення опалювального сезону має допомогти уникнути зайвих нарахувань за послугу в умовах підвищення температури.

    Паралельно в Києві обговорюють нові підходи до забезпечення теплопостачання. Зокрема, йдеться про ініціативу співфінансування встановлення модульних котелень у багатоквартирних будинках.

    Відповідний проєкт рішення вже підтримала постійна комісія Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. Згідно з пропозицією, мешканці мають покривати 10% вартості закупівлі та встановлення обладнання, тоді як решту 90% фінансуватиме місто.

    Втім, така модель викликає дискусії. Експерти звертають увагу, що і бюджетні кошти, і внески мешканців фактично формуються за рахунок одних і тих самих платників податків. Це ставить під питання доцільність саме такої схеми співфінансування.

    Раніше ми писали, що Київ може зіткнутися з проблемами опалення вже наступної зими, попри значний бюджет і міжнародну підтримку. Йдеться про системні труднощі з реалізацією енергетичних рішень, пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів та відсутність чітких планів підготовки. На цьому тлі питання ефективності управління тепловим господарством залишається одним із ключових для столиці.

  • Чому Київ може зіткнутися з проблемами опалення наступної зими, незважаючи на мільярдний бюджет і підтримку партнерів?

    Чому Київ може зіткнутися з проблемами опалення наступної зими, незважаючи на мільярдний бюджет і підтримку партнерів?

    Київ готується до наступного опалювального сезону в умовах суперечок між міською владою та центральними органами. Попри значний бюджет і допомогу від міжнародних партнерів, частина питань у сфері енергетичної стійкості столиці залишається невирішеною.

    10 березня 2026 року Київрада з другої спроби затвердила План енергетичної стійкості столиці. Документ мав стати дорожньою картою підготовки міста до зими з урахуванням попереднього досвіду. Водночас його одразу розкритикували депутати, зазначивши, що частина їхніх пропозицій була фактично проігнорована.

    Під час обговорень лунали зауваження щодо якості документа. Деякі представники Київради назвали план «сирим», вказуючи на відсутність чітких термінів, відповідальних осіб та етапів реалізації. Водночас, за словами депутатів, саме ці елементи є критично важливими для виконання стратегічних завдань.

    Окремо наголошується, що раніше вже ухвалювалася стратегія енергетичної незалежності столиці у 2024 році, однак її практична реалізація не була завершена. Фактично документ залишився переважно на папері.

    Журналісти, які аналізували ситуацію, відзначають, що попри заяви про підготовку до зими, значна частина інфраструктури досі має проблеми. Зокрема, понад 1100 будинків на Лівому березі, у Дарницькому та Дніпровському районах, залишаються без тепла після минулого опалювального сезону.

    Дискусія також точиться навколо забезпечення міста ресурсами. Міський голова Віталій Кличко заявляє про недостатню підтримку з боку центральної влади. Водночас уряд наводить приклади співпраці з КМДА та передачі Києву допомоги, зокрема генераторів. Лише 12 лютого столиці було передано 234 одиниці такого обладнання.

    Представники уряду також зазначають можливість додаткового фінансування з державного бюджету. Водночас у КМДА наголошують, що місто має значні власні ресурси: бюджет розвитку Києва становить близько 18 мільярдів гривень, які можуть бути спрямовані на модернізацію інфраструктури.

    Разом із тим залишаються і практичні проблеми. Наприклад, п’ять генераторів, переданих у Деснянський район, не можуть підключити вже понад півтора місяця. Це викликає питання щодо ефективності управління на місцях.

    Під час круглого столу наприкінці лютого 2026 року учасники обговорювали конкретні пропозиції та строки їх реалізації. Однак у затвердженому плані енергостійкості ці строки не були чітко визначені, що ускладнює контроль за виконанням.

    Таким чином, попри наявність ресурсів і заявлені наміри, Київ стикається з низкою організаційних та управлінських викликів, які можуть вплинути на підготовку до наступного опалювального сезону.