Позначка: освіта в Україні

  • Винницький: країні потрібні не блогери, а лікарі, вчителі й інженери

    Винницький: країні потрібні не блогери, а лікарі, вчителі й інженери

    Україна переживає серйозний дисбаланс на ринку праці — країні бракує фахівців у критично важливих галузях. Міністерство освіти і науки визначило перелік спеціальностей, які є пріоритетними у контексті відновлення держави. Про це заявив заступник міністра Михайло Винницький в ефірі Українського радіо.

    За словами Винницького, першочергова потреба — це фахівці, які працюють з людьми:

    • Лікарі різних профілів

    • Педагоги на всіх рівнях освіти

    • Реабілітологи та терапевти, що допомагають населенню оговтатися після травм і стресу

    • Психологи, особливо у сфері терапевтичної підтримки

    Ці професії залишаються складними для здобуття, мають високі конкурсні пороги, однак, за словами посадовця, саме вони мають визначальне значення для повоєнної відбудови України.

    Другий важливий напрям — інфраструктура:

    • Інженерні спеціальності, включаючи механіку, енергетику, автомобільний транспорт

    • Архітектура та будівництво

    • Авіація та інженерія безпілотників, яка стає все більш актуальною в умовах війни

    Щоб мотивувати вступників обирати саме ці галузі, МОН збільшує кількість бюджетних місць і розширює програми грантової підтримки для контрактників.

    Окремо Винницький звернув увагу на занепад інтересу до фундаментальних наук:

    «На жаль, ми спостерігаємо дуже низький рівень зацікавленості у таких базових спеціальностях, як фізика, хімія, біологія, геодезія та екологія», — підкреслив заступник міністра.

    МОН закликає абітурієнтів зважати не лише на популярність або моду, а й на реальні потреби країни. Обрання суспільно значущої професії — це внесок у стійкість, безпеку та відбудову держави.

  • Вступникам на замітку: що робити, якщо втратили сертифікат НМТ

    Вступникам на замітку: що робити, якщо втратили сертифікат НМТ

    Абітурієнти, які планують вступ до закладів вищої освіти у 2025 році, зможуть використати результати національного мультипредметного тесту (НМТ) за будь-який рік з 2022 по 2025. Це передбачено законодавством про вступну кампанію.

    Якщо результат минулих років вищий, ніж цьогорічний, вступник має право подати саме його. А у разі бажання покращити результат — скласти НМТ повторно.

    Що робити, якщо втрачено сертифікат

    Якщо сертифікат загублено, пошкоджено або виявлено помилку в особистих даних, його можна поновити. Український центр оцінювання якості освіти передбачив два варіанти:

    Дублікат сертифіката видається у разі:

    • втрати, крадіжки або знищення документа;

    • пошкодження сертифіката, через що інформація стала нечіткою або недоступною.

    Для отримання дубліката потрібно звернутись до регіонального центру оцінювання якості освіти та надати пакет підтверджуючих документів.

    Повторний сертифікат видається, якщо:

    • виявлено помилку у ПІБ, серії чи номері документа, що посвідчує особу;

    • змінилася статева належність власника сертифіката.

    Однак у разі зміни прізвища чи імені після реєстрації, повторний сертифікат не виготовляється — документи мають відповідати тим даним, які були подані при реєстрації на тест.

    На що звернути увагу:

    • Сертифікати НМТ дійсні чотири роки.

    • Вибір сертифіката для вступу — за бажанням вступника.

    • Втрата документа — не вирок, його можна поновити.

    Це важливо знати всім, хто планує вступати у 2025 році або хоче використати результати попередніх тестувань.

  • Вчителі, психологи, інженери: кого навчатимуть коштом держави у 2025 році

    Вчителі, психологи, інженери: кого навчатимуть коштом держави у 2025 році

    Ключовими пріоритетами цьогорічного державного замовлення у вишах стануть спеціальності, пов’язані з людським капіталом та відбудовою інфраструктури. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».

    За його словами, проєкт постанови про обсяги держзамовлення поки не винесений на розгляд Кабміну, однак консультації з Мінекономіки вже проведено. Йдеться про попереднє погодження найбільш актуальних спеціальностей, які будуть профінансовані державою.

    «У фокусі – інфраструктурна відбудова та людський капітал. Це насамперед медицина, психологія, терапія, реабілітація. Ми розуміємо, що таких фахівців не вистачає, особливо для допомоги ветеранам», – пояснив Винницький.

    Окрему увагу держава приділятиме педагогам. Посадовець визнав, що зарплатна політика у сфері освіти залишається слабкою, попри цьогорічне підвищення на 2 тисячі гривень. Водночас, відновлення вчительського складу є стратегічно важливим.

    «Наш учитель старіє. Інвестиції в майбутніх педагогів — це інвестиції у майбутнє країни», – наголосив заступник міністра.

    Окрім медичних і педагогічних спеціальностей, державне замовлення також охоплюватиме фахівців, які зможуть долучитися до фізичної відбудови країни. Серед них – архітектори, будівельники, інженери, фахівці з транспортної логістики. Не залишаться поза увагою і природничі науки — фізика, хімія та математика.

    Попри війну, у МОН наголошують, що працюють над збільшенням держфінансування освіти і, зокрема, намагаються зберегти баланс між потребами фронту й тилу.

  • У школах України можуть заборонити російську мову навіть в укриттях

    У школах України можуть заборонити російську мову навіть в укриттях

    В Україні розглядається законопроєкт №13072, який передбачає створення україномовного середовища в школах. Згідно з ініціативою, російську мову хочуть заборонити не тільки під час уроків, а й на перервах, у їдальнях та укриттях.

    Законопроєкт покликаний заохотити учнів до спілкування державною мовою та сприяти формуванню української мовної компетентності та ідентичності. При цьому адміністрація навчальних закладів і педагоги повинні стимулювати використання української, проте жодних покарань за порушення цієї норми не передбачено.

    Окрім загальної вимоги про україномовне середовище, документ містить винятки:

    • використання іноземних мов під час уроків;
    • спілкування мовами національних меншин у спеціалізованих класах;
    • викладання окремих предметів англійською чи іншими мовами Європейського Союзу.

    Наразі законопроєкт перебуває на розгляді Верховної Ради.

    Міністерство освіти та науки підтримує ініціативу. За словами міністра освіти Оксена Лісового, були внесені деякі зміни, але вони не вплинули на загальну концепцію. Він також наголосив, що важливо забезпечити рівноправний розвиток мов національних меншин ЄС, проте це не стосується російської мови.

    Якщо законопроєкт ухвалять, українські школи офіційно стануть повністю україномовними просторами, що може викликати як підтримку, так і критику серед громадськості.

  • Стартувала реєстрація для участі в НМТ: як подати заявку

    Стартувала реєстрація для участі в НМТ: як подати заявку

    Розпочався основний період реєстрації для участі у Національному мультипредметному тесті (НМТ) 2025 року. Вступники можуть подати свої заявки до 3 квітня. Для реєстрації необхідно створити персональний кабінет на офіційному сайті, де абітурієнти мають вказати свої дані, завантажити необхідні документи та підтвердити бажання брати участь в іспиті.

    Для реєстрації абітурієнти можуть скористатися застосунком Дія або заповнити форму через реєстраційний сервіс. Важливо, що під час реєстрації вступники мають зазначити, чи планують вони брати участь у додаткових сесіях або потребують особливих умов для складання тесту.

    Іспит НМТ-2025 можна буде скласти в 28 країнах. Якщо вступник перебуває в країні, де не буде тимчасового екзаменаційного центру (ТЕЦ), він зможе скласти іспит в найближчому доступному центрі, попередньо зареєструвавшись. Однак варто зазначити, що кількість місць у ТЕЦ обмежена, і в разі їх заповнення певний центр стане недоступним для реєстрації.

    У 2025 році завдання з української мови на НМТ будуть укладені згідно з новим правописом, що відповідає програмам зовнішнього незалежного оцінювання, заснованим на навчальних програмах з української мови.

  • Школи в Україні зачиняються через епідемію та тривожні листи з погрозами

    Школи в Україні зачиняються через епідемію та тривожні листи з погрозами

    З 10 лютого в декількох українських містах школи переходять на дистанційне навчання. Причини такого рішення – стрімке зростання кількості випадків гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та отримання анонімних погроз безпеці учнів.

    Влада повідомляє, що за останній тиждень кількість візитів до лікарів через симптоми ГРВІ зросла на 20,4%. Загалом зафіксовано понад 1500 випадків звернень. Через це всі школи, включаючи художні та спортивні установи, до 21 лютого працюватимуть в онлайн-форматі.

    Водночас дитячі садки продовжуватимуть працювати у звичайному режимі.

    У Полтаві ситуація ускладнилась через отримання навчальними закладами електронних листів із погрозами. У повідомленнях згадувалось про можливі теракти, “масову бійню” та стрілянину. Хоча офіційної інформації від правоохоронних органів наразі не оприлюднено, місцева влада вирішила не ризикувати.

    Усі школи комунальної форми власності в Полтаві перевели на дистанційне навчання для забезпечення безпеки дітей та уникнення зриву навчального процесу.

    Окрім вірусу та загроз, влада називає низькі температури та можливі складнощі з евакуацією додатковими ризиками для здоров’я дітей.

    Рішення перевести школи на онлайн-формат отримало неоднозначну реакцію. Більшість батьків підтримують такі заходи, вважаючи їх необхідними для безпеки дітей. У соціальних мережах активно обговорюють ситуацію, зокрема загрози у Полтаві, які викликають тривогу серед батьків і освітян.

    Поки ситуація з епідемією та загрозами залишається невизначеною, учні продовжать навчання вдома, а влада триматиме ситуацію під контролем.

  • МОН зобов’язав українські університети змінити освітні програми

    МОН зобов’язав українські університети змінити освітні програми

    Міністерство освіти і науки України зобов’язало вищі навчальні заклади переглянути назви своїх освітніх програм. Причиною стали численні випадки невідповідності між назвою програми та її змістом, що створює ризики для акредитації та порушення законодавства.

    Як повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН під час онлайн-наради з представниками університетів, некоректне найменування освітніх програм може призводити до юридичних колізій, оскільки програми часто класифікуються не за тими спеціальностями, до яких вони реально належать.

    Що виявило МОН?

    Під час моніторингу було визначено найбільш проблемні назви, які не відповідають вимогам. До них належать слова, що часто використовуються для створення “привабливих” назв, але порушують стандарти. Серед таких слів:

    • право,
    • дизайн,
    • менеджмент,
    • економіка,
    • бізнес,
    • безпека,
    • транспорт та інші.

    Наприклад, у спеціальності “Історія та археологія” одна з програм називалася “Історія та антропологія права”, хоча така назва вводить в оману щодо справжнього змісту програми. В іншому випадку у спеціальності “Економіка” була створена програма з назвою “Агробізнес”, яка більше відповідає іншим спеціалізаціям.

    Які нові правила?

    МОН заборонило університетам використовувати у назвах освітніх програм:

    1. Назви інших спеціальностей або галузей знань.
    2. Назви програм, які передбачають професії з додатковим регулюванням (право, ветеринарія, медицина тощо).
    3. Назви професійних кваліфікацій, які вимагають освіти іншого рівня або спеціальності.

    Ці правила допоможуть забезпечити відповідність освітніх програм реальним спеціальностям і уникнути дезорієнтації студентів та абітурієнтів.

    Влітку 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив новий перелік галузей і спеціальностей відповідно до закону “Про вищу освіту” та рекомендацій Європейської комісії. Новий список значно спрощений: замість попередніх 28 галузей залишилося лише 10 (+1 додаткова галузь “Безпека і оборона”).

    Ця ініціатива відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти (МСКО) і спрямована на підвищення прозорості, якості та конкурентоспроможності української вищої освіти.

    Університети тепер зобов’язані переглянути назви освітніх програм і привести їх у відповідність до нових стандартів. Це виклик для багатьох вишів, які раніше часто створювали “маркетингові” назви, щоб привабити студентів. Однак, на думку МОН, така практика лише шкодить довірі до системи освіти.

    Цей процес реформування є важливим кроком для приведення української освіти до міжнародних стандартів, а також для уникнення правових колізій та дезінформації майбутніх студентів.

  • Рейтинг вишів України: які університети обирають найсильніші студенти

    Рейтинг вишів України: які університети обирають найсильніші студенти

    Вебсайт Вступ.Освіта.ua оприлюднив щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти на основі результатів вступної кампанії 2024 року. У рейтингу враховано середні бали на Національному мультипредметному тесті (НМТ), кількість абітурієнтів, зарахованих на бюджет і контракт, а також кількість студентів, які навчаються у приватних університетах.

    Найвищі бали на контракт: хто лідирує?

    За даними рейтингу, найвищі бали на контракт отримали вступники до таких університетів:

    1. Львівський національний університет імені Івана Франка – 154,48 балів, 3471 студент.
    2. Український католицький університет – 153,38 балів, 467 студентів.
    3. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 152,57 балів, 2705 студентів.
    4. Національний університет “Львівська політехніка” – 148,46 балів, 3596 студентів.

    Загалом, у 2024 році до українських закладів вищої освіти було зараховано понад 187 тисяч абітурієнтів на бюджетні та контрактні місця.

    Найвищі бали на бюджет: хто займає лідерські позиції?

    У бюджетних місцях найбільші середні бали НМТ у таких університетах:

    1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 165,81 балів, 2375 студентів.
    2. НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – 162,25 балів, 2878 студентів.
    3. Університет “Київська школа економіки” – 161,16 балів, 58 студентів.
    4. Національний університет “Львівська політехніка” – 160,82 балів, 2422 студенти.

    Приватні університети: скільки вступників обрали навчання в приватних закладах?

    Найбільша кількість вступників до приватних університетів у 2024 році була зафіксована в таких закладах:

    1. Міжнародний гуманітарний університет – 785 студентів.
    2. Київський університет культури – 696 студентів.
    3. Львівський торговельно-економічний університет – 676 студентів.
    4. Університет Короля Данила – 667 студентів.

    Кількість вступників на бюджет та контракт

    Рейтинг вишів за кількістю вступників на бюджетні місця виглядає наступним чином:

    1. НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – 2878 студентів.
    2. Національний університет “Львівська політехніка” – 2422 студенти.
    3. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 2375 студентів.

    На контракті лідирують:

    1. Національний університет “Львівська політехніка” – 3596 студентів.
    2. Львівський національний університет імені Івана Франка – 3471 студент.
    3. Державний торговельно-економічний університет – 3019 студентів.

    Цей рейтинг допомагає майбутнім вступникам та освітянам краще орієнтуватися у виборі університету, розуміти, які навчальні заклади обирають найсильніші студенти та які університети мають найбільше бюджетних місць.

  • З нового року запрацює новий закон про освіту: що зміниться для батьків

    З нового року запрацює новий закон про освіту: що зміниться для батьків

    З 1 січня 2025 року в Україні починає діяти новий Закон України “Про дошкільну освіту”, що стане основою для реформування та покращення якості дошкільної освіти в державі. Міністерство освіти і науки України повідомило про важливі зміни, які закон передбачає для вихователів, батьків, закладів освіти та органів влади.

    Закон передбачає оптимізацію робочого навантаження для вихователів та встановлення нових стандартів їх праці. Окрім цього, вихователі отримають право на 56 днів щорічної відпустки, що значно покращить умови праці. Також будуть встановлені вищі доплати та надбавки для педагогів, що дозволить підвищити мотивацію та забезпечити більш справедливі умови для працівників дошкільних установ.

    Закон також спрямований на підвищення доступності дошкільної освіти для дітей. Батьки отримають можливість вибирати форму навчання для своїх дітей: очну, мережеву або дистанційну. Крім того, передбачено створення нових типів організації освітнього процесу, таких як мобільні садочки, сімейні заклади або мінісадки, що дозволить адаптувати освіту до потреб різних регіонів та сімей.

    Важливою частиною нового законодавства є увага до інклюзивної освіти. Заклади дошкільної освіти повинні створювати відповідні умови для дітей з особливими освітніми потребами. Це забезпечить рівні можливості для всіх дітей, незалежно від їх фізичних чи інтелектуальних можливостей, що стане кроком до соціальної рівності.

    Згідно з новим законодавством, місцева влада та засновники дошкільних закладів будуть нести відповідальність за забезпечення необхідних ресурсів для садочків та за забезпечення доступності дошкільної освіти для всіх дітей. Також вони повинні будуть гарантувати справедливу оплату праці вихователів, що є важливим кроком для підвищення якості освіти та залучення кваліфікованих педагогів.

    Міністерство освіти і науки зазначає, що наразі триває розробка додаткових нормативно-правових актів, які допоможуть ефективно впровадити ці зміни на практиці. Загалом планується прийняти ще 28 нових нормативно-правових актів, що регламентуватимуть роботу дошкільних закладів та педагогічної спільноти.

  • Вчителі та керівники шкіл озвучили основні проблеми освіти в Україні

    Вчителі та керівники шкіл озвучили основні проблеми освіти в Україні

    Цифрова трансформація освіти є важливим етапом розвитку сучасного навчального процесу. В Україні вже активно впроваджуються цифрові технології, однак, як виявилося, багато шкіл стикаються з проблемами, які значно уповільнюють цей процес. Результати оцінювання цифрової готовності закладів освіти SELFIE, проведеного Міністерством освіти та науки України в 2024 році, показали важливі перешкоди, які потребують вирішення.

    SELFIE – це онлайн-інструмент для оцінювання готовності шкіл до цифрових змін, виявлення напрямів для вдосконалення та впровадження інноваційних підходів. За результатами опитування педагогів та керівників навчальних закладів, найбільшими проблемами для цифровізації виявилися:

    1. Брак фінансування – ця проблема стосується 68,37% керівників закладів освіти та 58,51% вчителів. Без належного фінансування впровадження сучасних технологій в освіту стає надзвичайно складним.
    2. Невідповідне комп’ютерне обладнання – 54,02% керівників та 44,68% вчителів зазначили, що наявні комп’ютери застарілі і не здатні ефективно підтримувати новітні освітні технології.
    3. Ненадійне підʼєднання до інтернету або низька швидкість – 46,78% вчителів і 41,41% керівників повідомили про проблеми з підключенням до інтернету, особливо у віддалених регіонах, що ускладнює доступ до онлайн-ресурсів.
    4. Брак часу для вчителів – багато педагогів зазначають, що для освоєння нових цифрових інструментів їм не вистачає часу, оскільки основний робочий час витрачається на підготовку до уроків і навчання учнів.
    5. Обмежена або відсутня технічна підтримка – для ефективної роботи вчителі та адміністрація шкіл потребують постійної технічної допомоги, особливо в процесі переходу до нових технологій.

    Попри ці проблеми, в Україні все більше шкіл переходять на електронні журнали та інші цифрові інструменти документообігу. Наприклад, на Волині вже 90% шкіл перейшли на е-журнали, що значно спрощує ведення документації та зберігання даних.

    Також учителі та школярі активно використовують штучний інтелект в навчальному процесі. Дослідження МОН показало, що 76% педагогів і 85% школярів хоча б раз використовували технології ШІ для навчання, що свідчить про високий рівень зацікавленості у новітніх освітніх технологіях.

    Таким чином, хоча цифровізація освіти стикається з численними викликами, її впровадження вже намагаються підтримувати на різних рівнях, що дозволяє сподіватися на позитивні зміни в майбутньому.