Вчителі, психологи, інженери: кого навчатимуть коштом держави у 2025 році

Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Після присудження йому 13 років позбавлення волі, протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час. Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим. Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим. Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін. “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту. У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

Колеги та друзі описують Максима Буткевича як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму. Майже 15 років свого життя він присвятив боротьбі за права людини. Максим був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям. Він відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

“Максим боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей. Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського. У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження. Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

У результаті дослідження статті про Максима Буткевича виявлено, що він є видатним правозахисником та активістом, який протягом багатьох років боровся за права людини та публічно виступав проти нетерпимості та фашизму. Його діяльність включала участь у роботі Amnesty International та співзаснування організації "Без кордонів", яка надавала допомогу переселенцям та боролася з ксенофобією та расизмом.

Проте, за версією російських слідчих, йому було пред'явлено обвинувачення у вистрілі з протитанкового гранатомета по житловому будинку у Сєвєродонецьку, що викликало смерть двох осіб. Однак згідно з відомостями його матері та інших джерел, його підрозділ не перебував у зазначеному місті.

Після вироку у Москві Максима Буткевича зник на три місяці, а потім виявилось, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині. Amnesty International та інші правозахисні організації вважають вирок Максиму неправомірним і спрямованим на помсту за його правозахисну діяльність.

Отже, справа Максима Буткевича є ще одним прикладом порушення прав людини та правозахисної діяльності у Росії, і необхідно продовжувати міжнародний тиск на владу цієї країни для його звільнення та захисту прав і свобод усіх громадян.

З 12 жовтня набирає чинності нова система в’їзду та виїзду до країн Євросоюзу — EES (Entry/Exit System), що змінює порядок прикордонного контролю. Тепер звичні штампи в паспортах поступово залишатимуться в минулому, а прикордонники фіксуватимуть біометричні дані мандрівників у єдиній базі. Це означає, що процес перетину кордону стає значно технологічнішим і зручнішим, але й вимогливішим.

Згідно з новими правилами, на межі шенгенської зони у мандрівників можуть запитати відбитки пальців, фотографію обличчя та скан закордонного паспорта. Усі ці дані будуть зберігатися в спеціальній базі і використовуватися для контролю за потоками людей, що перетинають кордон ЄС. Метою введення цієї системи є не лише спрощення процесу перетину кордону, а й посилення безпеки та боротьба з нелегальною міграцією.

Паралельно готується ще одне нововведення — ETIAS (European Travel Information and Authorisation System). На відміну від EES, ETIAS — це не біометрична база на кордоні, а електронний дозвіл на поїздку, який потрібно оформити заздалегідь: він буде дійсний кілька років і коштуватиме декілька євро. Система створена для попередньої перевірки мандрівників із країн, які користуються безвізовим режимом, і має слугувати додатковим фільтром безпеки. Офіційний запуск ETIAS очікується пізніше, але готуватися до нього варто вже зараз.

Важливою для українців новиною є те, що зміни не зачіпають осіб із офіційним статусом тимчасового захисту: такі громадяни при перетині кордону мають пред’явити документ, що підтверджує їхній статус, і не проходять через ETIAS. Водночас усім іншим мандрівникам слід бути готовими до того, що від 12 жовтня на кордоні можуть попросити пройти процедуру фіксації біометрії, а невдовзі — й оформити електронний дозвіл для поїздок у ЄС.

Практична порада для тих, хто планує подорож: перед поїздкою перевірте дійсність закордонного паспорта і за потреби підготуйте електронні сервіси, через які в майбутньому можна буде оформляти ETIAS. Також варто стежити за офіційними повідомленнями консульств і прикордонних служб — вони нададуть точні інструкції щодо процедур у вашому конкретному випадку. Нові правила спрямовані на підвищення безпеки, але тимчасово можуть ускладнити перетин кордону через додаткові кроки при проходженні контролю.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Російські окупаційні війська знову форсували річку Оскіл на Харківщині. Це сталося біля населеного пункту Масютівка, повідомляє проєкт DeepState.

“Вже другий плацдарм ворога на західному березі річки Оскіл утворився біля Масютівки. Кацапи намагаються укріпитися південніше Дворічної”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, біля Новомлинська російські загарбники спробували вийти на Фиголівку. Ворог зазнав невдачі.

“Поки ситуація складна, Сили Оборони України намагаються її стабілізувати”, – додали у DeepState.

Автори також проілюстрували повідомлення про форсування річки Оскіл мапою:

Нагадаємо, раніше DeepState повідомляв, що окупанти десантувалися через річку Оскіл південніше селища Новомлинськ.