Вчителі, психологи, інженери: кого навчатимуть коштом держави у 2025 році

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Ця заява привернула увагу українських народних депутатів Миколи Княжицького і Володимира В’ятровича, породила широкий резонанс та спричинила палкі обговорення як у Польщі, так і в Україні.

Микола Княжицький, коментуючи ситуацію, різко відреагував на заяву польського міністра, назвавши питання Волинської трагедії «вигадкою» та «піаром на словах». Він зазначив, що хоча трагедія, що відбулася у 1943 році, була жахливою, наразі основними питаннями є ексгумація польських жертв та відновлення пам’ятних таблиць, що стосуються українців, загиблих від рук НКВС. «Ці питання вирішимо», – запевнив Княжицький у своєму фейсбуці, підкресливши готовність української влади знайти рішення.

Володимир В’ятрович, у свою чергу, поділився своїми враженнями від нещодавніх зустрічей у Варшаві та Ґданську з польськими колегами. Він акцентував увагу на тому, що обговорення в основному стосувалося сучасних і майбутніх аспектів відносин між Україною та Польщею. «Усі розмови були про нині і завтра», – зазначив він, критикуючи спроби окремих польських політиків прив’язати сучасні стосунки до минулих конфліктів.

В’ятрович підкреслив, що історичні конфлікти між українцями та поляками часто використовувала Росія для досягнення своїх цілей, і закликав до конструктивного діалогу, а не до акцентування на старих ранах.

Цю точку зору підтримав і заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський, який заявив, що без вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії Україні не слід мріяти про вступ до ЄС. Це стало ще одним сигналом для України про необхідність вирішення цих болючих питань.

До відома, у липні 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, що вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії на її 80-ті роковини. У документі підкреслюється, що польсько-українське примирення має включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв. Українська сторона, своєю чергою, погодилася на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих Українською повстанською армією в 1945 році в містечку Пузники на Поділлі.

Ситуація навколо Волинської трагедії продовжує залишатися чутливою темою у відносинах між Україною та Польщею. Важливо, щоб ці питання були вирішені з увагою до історичних фактів та повагою до пам’яті жертв, а також з розумінням сучасних політичних реалій та потреб обох країн.

13 лютого в Україні не є офіційним святом, однак ця дата має значення для багатьох сфер життя, поєднуючи в собі міжнародні події, церковні обряди та народні звичаї. В Україні цей день зазвичай проходить як звичайний робочий, проте він насичений подіями та спостереженнями. Відзначається важлива роль радіо у глобальному спілкуванні, особливо в умовах об'єднання людей через медіа. Окрім того, віряни у цей день звертаються до святого палестинського чудотворця, молячись за благополуччя та здоров'я.

У народі 13 лютого збереглись прикмети, що вказують на зміни погоди, і це своєрідний момент для прогнозів про наближення потепління. У селах традиційно звертали увагу на поведінку тварин та характер неба, що могло підказати, чи буде весна тепла й рання. Тому для багатьох це також символічний день, що передвіщає наступ сезонних змін.

У світі сьогодні відзначають Міжнародний день радіо. Ініціатива належить Організації Об’єднаних Націй, яка запропонувала нагадати про важливість радіомовлення як засобу швидкого поширення інформації, зміцнення співпраці між державами та підтримки свободи слова. Радіо й досі залишається одним із найдоступніших джерел новин у багатьох країнах світу.

Також 13 лютого у різних державах неформально відзначають День шаурми, День холостяків, День прийняття себе, День інтернет-друзів та акцію «На роботу на велосипеді».

У церковному календарі цього дня вшановують Мартиніана Кесарійського — святого з Давньої Палестини, відомого як чудотворець і подвижник. Віряни моляться йому про зцілення, особливо від очних хвороб, про зміцнення віри та подолання шкідливих звичок. Також 13 лютого згадують князя Костянтина Острозького, якого шанують як оборонця православної віри та мецената освіти.

За старим стилем раніше цього дня вшановували Микиту Києво-Печерського, затворника Києво-Печерської лаври.

У народному календарі 13 лютого пов’язували з прикметами на погоду та майбутній урожай. Якщо дме сильний вітер — чекали хуртовини. Відсутність снігу вночі вважали ознакою швидкої відлиги. Танення льоду на річках пророкувало ранню весну, а іній на гілках — щедрий врожай фруктів і ягід.

Наші предки вірили, що цього дня не можна сидіти без діла. Радили прибирати в оселі, готувати дрова, чистити піч та приводити до ладу садові інструменти — це мало принести добробут і удачу в господарстві.

Водночас у слов’янській традиції 13 лютого вважали не надто вдалим днем для жінок. Їм не радили займатися рукоділлям, мити волосся або з’ясовувати стосунки, щоб не накликати біду. Також не рекомендували здійснювати дорогі покупки.

Таким чином, 13 лютого поєднує сучасні міжнародні ініціативи, церковні вшанування та давні народні вірування, які й сьогодні залишаються частиною культурної традиції.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

20 грудня Кабінет міністрів України затвердив запуск системи “е-Консул” — цифрового проєкту, спрямованого на спрощення надання послуг для українців, які перебувають за кордоном. Завдяки цій ініціативі громадяни зможуть отримати низку документів із мінімальною кількістю візитів до дипломатичних установ.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ, система “е-Консул” дозволить надавати такі послуги:

Для подачі заяв на отримання цих послуг використовуватимуться портал і мобільний додаток “Дія”.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив упевненість, що цифровізація консульських послуг стане важливим кроком для мільйонів українців, які живуть за кордоном.

“Переконаний, що мільйони наших громадян за кордоном оцінять нововведення, які спрощують доступ до послуг МЗС шляхом цифровізації. Для подачі та отримання документів двічі їхати за багато кілометрів не потрібно. Це є реальною економією часу та коштів для наших громадян”, — зазначив Сибіга.

Уряд підкреслив, що ця ініціатива є експериментальною. Її успішна реалізація стане кроком до повної цифровізації консульських послуг, що полегшить життя українцям за межами країни.

На Харківщині викрито масштабну корупційну схему у сфері шкільного харчування та ремонту харчоблоків, яка завдає прямої шкоди дітям та державному бюджету. Поки українці жертвують кошти на підтримку армії та допомогу постраждалим від війни, окремі чиновники використовують ці ресурси для власного збагачення, перетворюючи соціальні та освітні програми на інструмент особистого збагачення.

За інформацією джерел, організаційний центр схеми розташований на рівні обласної та місцевої влади. Координацію процесу здійснює заступниця голови ХОВА Ковальська, яка опікується підготовкою та затвердженням тендерів. Через департамент освіти під керівництвом Безпалової відбувається формальне «узаконення» завищених кошторисів, що дозволяє компаніям-підрядникам отримувати надприбутки за рахунок державних коштів.

На кінцевій стадії схеми директори ліцеїв — Богимська, Нечвола та Індєнко — підписують акти виконаних робіт, легалізуючи розкрадання. Основним інструментом став ТОВ «ТТ 2006», яке отримало багатомільйонні договори на ремонт харчоблоків, при цьому реальних робіт фактично не проводиться.

Аналіз документів показує суттєве завищення вартості матеріалів: стеля «Грильято» коштує майже вдвічі дорожче за ринкову ціну, клей Ceresit CM 12 та бетон В15 також мають суттєво завищену ціну. Це свідчить про системний і продуманий механізм викачування коштів.

Схема працює як організована злочинна група: від політичного прикриття на рівні ХОВА до технічної легалізації департаменту освіти та підписів директорів шкіл. При цьому правоохоронні органи, які мали би контролювати ситуацію, фактично закривають на це очі. Війна використовується злочинцями не як трагедія, а як можливість для власного збагачення.